Гільдія авторів, найбільша і найстаріша в США некомерційна професійна асоціація публіцистичних письменників і журналістів 19 лютого 2020 року опублікувала звіт «Професія автора в 21 столітті» (The Profession of Author in the 21st Century), в якому детально викладаються основні соціально- економічні та технологічні чинники, що сприяють триваючому падінню доходів авторів. Численні дослідження показали, що доходи авторів в усьому світі знижуються. У 2018 році Гільдія авторів провела опитування своїх членів і членів 14 інших організацій письменників для свого Огляду доходів авторів 2018 року, отримавши докладні відповіді від 5067 авторів, включаючи традиційно, гібридних і самостійно опублікованих авторів, які опублікували одну або кілька книг в комерційних цілях. Результати цього опитування показали, що середні доходи впали до історичного мінімуму в 6 080 доларів США в 2017 році, що на 42% менше, ніж в 2009 році. Гільдія відзначає, що результати дослідження особливо важливі, оскільки вони можуть здійснити згубний вплив на здатність широкого кола авторів правильно інвестувати в творчість з літературними письменниками, які працюють повний робочий день і з середнім списком, які втратили 46% своїх книжкових доходів за останні п'ять років.
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Крім того, дослідження вказує, що 50% авторів, які працюють повний робочий день, заробляють менше, ніж федеральний рівень бідності, що становить 12 488 дол. США (показник 2019 року). Інші дані показують, що 80% всіх авторів заробляють менше, ніж більшість людей вважають прожитковим мінімумом. У доповіді передбачається, що, попри падіння доходів, автори також повинні працювати більше, ніж раніше, в тому числі витрачати цілий день на маркетинг своїх власних книг. Крім того, це підкреслює особливо тривожний висновок про те, що кольорові автори заробляють половину середнього доходу білих авторів, а 85% редакторів - білі, що підкреслює відсутність різноманітності в публікації.
«Впродовж більшої частини історії літератури тільки самі привілейовані - ті, хто має багатство, відпочинок і освіту - могли сподіватися опублікувати. 20-е століття створило закони і практики, які дозволили багатьом [американським] письменникам заробляти на життя, і в результаті був опублікований цілий ряд важливих книг - жінок, кольорових авторів та інших, колись позбавлених авторства фінансовими необхідність», - стверджує Христина Ларсон (Сhristine Larson), доктор філософії, автор доповіді і доцент кафедри журналістики в Університеті Колорадо, яка вивчає вплив технологій на працівників засобів масової інформації та індустрії культури. «Але дні авторів, які підтримують себе в письмовій формі, можуть підходити до кінця. Змінюється економіка публікацій сьогодні означає, що надійний дохід і час - метафоричний простір для письма - все більше недоступні для багатьох авторів». Для обрунтування свого дослідження Ларсон провела інтерв'ю з авторами книг, керівниками видавництв та галузевими аналітиками. Вона також значною мірою спиралася на дані останнього Огляду доходів авторів Гільдії авторів. Нижче наведено чотири найбільш значущих висновків з підготовленого звіту:
Найважче заробляти на життя як автор зараз, ніж в минулому. Дійсно, письмові доходи знизилися на 24% з 2013 року. Три основні чинники пояснюють цю тенденцію: Американці читають книги менше, ніж будь-коли раніше, оскільки споживачі все частіше звертаються до екранів для новин та розваг - тільки 53% американців кажуть, що читають книги для задоволення, порівняно з 57% в 2002 році , згідно NEA. Впровадження Amazon в Kindle, поряд з купівлею фізичних книг в Інтернеті, прискорило знецінення книг в цілому, в той час як його нинішня практика ціноутворення поглинає аванси і гонорари авторів. Масове закриття більше 2000 американських газет, а також втрата друкованих та онлайнових журналів і новинних сайтів призвели до того, що у авторів і журналістів стало менше можливостей доповнювати свої книжкові надходження короткими розповідями, есе, рецензіями на книги і іншими літературними або критичний вміст.
Половина штатних авторів заробляє менше федерального рівня бідності в 12 488 доларів. Літературні автори постраждали найбільше, всього за п'ять років їх доходи від книг впали на 46%. Інші відповідні дані: 80% всіх авторів заробляють менше, ніж більшість людей вважають прожитковим мінімумом. Авторитет - це не звичайна кар'єра з зарплатою. Більшість авторів пов'язують воєдино інші форми доходу, починаючи з викладання та закінчуючи роботою на повний робочий день в самих різних областях. Авторська професія означає ширші проблеми «економіки концерту», коли все більше і більше людей поєднують роботу з частковою зайнятістю і роботу за контрактом і не отримують ніяких винагород працівникам. Кольорові автори заробляють половину середнього доходу білих авторів (і розрив, очевидно, виріс за останні п'ять років). Взятий разом з тим фактом, що 85% редакторів - білі, цей висновок має тривожні наслідки для рівності голосів у книговидавництві. Передбачається, що автори будуть робити те, що колись робили видавці, - продавати свої книги. Автори витрачають цілий день на просування своїх книг, що позбавляє їх можливості писати і призводить до того, що між опублікуванням нових книг і неврожайними роками у багатьох авторів виникають великі проміжки часу. Дохід від самостійної публікації швидко зростає, але все ще залишається дуже невеликим порівняно з традиційними публікаціями. Незважаючи на те, що середній дохід самостійно опублікованих авторів за останні чотири роки збільшився на 85%, багато в чому завдяки успіху е-романів, автори, опубліковані самостійно, як і раніше заробляють на 80% менше, ніж традиційно публікуються автори. Частково проблема полягає в тому, що пропозиція значно перевищує попит; У 2018 році Bowker повідомляє про більш 1,68 млн. самостійно опублікованих назв книг, що на 40% більше, ніж роком раніше.
Що далі? У звіті стверджується, що доходи авторів в США будуть продовжувати падати ще більше, якщо законодавці, видавці, розповсюджувачі контенту, автори, літературні адвокати і американська громадськість не втрутяться, щоб зупинити спад.
«Гнів, розчарування і печаль - три найбільш поширених емоції, виражені авторами, цитованими в звіті, - зазначив письменник Дуг Престон, президент Гільдії авторів. «Читання цього також посилило важливість Гільдії авторів, що допомагає запобігти повне відсторонення професійних письменників від нового літературного і інформаційного ландшафту і захист їх здатності заробляти на життя в цьому сміливому новому світі».
Ці результати відображають аналогічне зниження доходів авторів у всьому світі. Так, опитування, проведене Спілкою письменників Канади (TWUC), показав, що доходи письменників за останні три роки скоротилися на 27%, а за останні двадцять років - на 78%. Недавнє дослідження Товариства ліцензування та колекціонування авторів у Великобританії (ALCS) показало, що доходи авторів з 2005 року впали на 42% в реальному вираженні, попри триваюче зростання творчих індустрій, оцінюване в 2017 році в £ 111,7 млрд. У Франція La Scam провела аналогічне опитування, яке показало, що французькі сценаристи фільмів і документальних фільмів стикаються з аналогічним спадом.
Стан в Україні. Впродовж 2018 р. близько 37 % українців не прочитали, а 60 % не придбали жодної друкованої книжки. Пересічний європеєць купує близько 6-7 книг на рік, тоді як на мешканця України доводиться близько однієї книжки на рік (в цю статистику входять і шкільні підручники). Обсяги книжок на ринку впали з 21,4 млн примірників до 18,3 млн, тобто на 15 %. Зокрема, художня література показала падіння близько 25 %, з 7 млн примірників до 5,2 млн. Ринок електронної (у т. ч. аудіо-) книжки в Україні є проблемним сегментом книжкового ринку. Причина у поширенні піратства в мережі Інтернет, де легко можна відшукати безкоштовний контент замість платити за нього. Це відохочує українських видавців пропонувати електронні версії книжок. Через поширення піратства вони втрачають до 40 % доходів.
В Україні нині відсутня державна програма популяризації читання (тоді як відповідні програми у країнах ЄС давно приносять позитивні результати). Потреба в такій програмі зумовлена вже тим, що в організації дозвілля в Україні читання відіграє дедалі меншу роль, поступаючись перегляду кінопродукції та телевізійних програм, спілкуванню у соціальних мережах тощо. Тенденція до занепаду культури читання має загальносвітовий характер, але ситуація в Україні виглядає чи не найгірше.
Найпомітнішим інституційним нововведенням стало заснування Українського інституту книги (УІК), підпорядкованого Міністерству культури України. Його діяльність має на меті «перетворення вітчизняної видавничої справи на культурну індустрію європейського зразка, формування єдиного книжкового ринку в країні, забезпечення за допомогою вітчизняної книги вільного доступу громадян України до всіх сфер сучасних знань, відродження культури читання». "Українська цифрова бібліотека" – новий напрямок в діяльності УІК. Мета бібліотеки – надати можливість українцям читати сучасні книжки на смартфонах – комфортно, легально, там, де їм зручно. А для видавців це буде ще один канал поширення своїх видань. Найближчі кроки Інституту: затвердити зміни, які уможливлять реалізацію "цифрового" проєкту, який не вписується в застарілу нормативну базу; проєкт нової редакції “Положення про УЦБ”; провести тендер і розробити відповідне програмне забезпечення; наповнити бібліотеку якісними актуальними творами. З 2020 року запрацює режим виплати компенсацій правовласникам за прочитання їхніх книжок, триватиме залучення якнайбільшої кількості нових видань в фонд УЦБ, заохочення до цифрового читання та поширення інформації про цю можливість.
Вирішення викладених вище проблем, як свідчить світовий досвід, можливе через поєднання трьох типів стратегій. По-перше, через розвиток сервісів доставки книг поштовими відправленнями (що активно застосовувала Польща). По-друге, через розширення ринку електронної книжки, за умов активної позиції держави у боротьбі з піратством (що довела результативність відповідних заходів у Великій Британії та країнах ЄС). По-третє, через розбудову мережі книгарень, оскільки вони не лише продають книжки, а й популяризують їх (що підтверджує досвід державної підтримки книгарень у Франції й Австрії).
Водночас ці заходи дадуть результат за умови подолання негативної тенденції до занепаду культури читання. В Україні навіть нема урядової програми популяризації читання, а громадські та місцеві ініціативи носять несистемний та спорадичний характер. Літературні та видавничі конкурси, вручення премій та відзнак письменникам досі не стали помітними подіями суспільного життя. Відчувається нестача якісної літератури для юнацтва і молоді, адже саме в цьому віці формується звичка до читання. Формування цієї звички – справа державної ваги. Так само на часі системна підтримка суб’єктів книжкового ринку України. Вони очікують від владних інститутів ухвалення рішень, які сприяли би оздоровленню і пожвавленню цього ринку.
Нині через пандемію коронавірусу карантинні обмеження в Україні потерпають усі гравці книжкового ринку: від письменників до книгорозповсюджувачів. Відбулось різке падіння продажів книг і після закінчення карантину значна частина видавництв та книгарень не зможуть відновити свою діяльність. Про це свідчать результати опитування, проведеного Українською асоціацією видавців та книгорозповсюджувачів. Найбільші видавництва стверджують, що середня сума прямих збитків через карантин сягає майже 1 млн грн на кожне видавництво.
Джерела
US Authors Guild Income Survey results
International authors’ earnings study: can you help?
Authors Guild Issues Report Exploring the Factors Leading to the Decline of the Writing Profession