Світовий банк у своєму звіті «Можливості залучення приватного сектору до зеленої та стійкої відбудови України» 2023 року оцінював, що приватне фінансування зможе покрити більшу частину витрат на відбудову України. Отже, саме здатність нашої держави ефективно залучати приватні інвестиції буде вирішувати, чи зможемо ми відновити нашу економіку, інфраструктуру та соціальну сферу «краще, ніж було» («build back better»).
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
За останні роки Україна запровадила низку інструментів підтримки приватних інвестицій, які, за належної імплементації, можуть зацікавити як локальний, так і міжнародний бізнес. Серед найбільш перспективних механізмів варто виокремити приватизацію, державно-приватне партнерство, проєкти зі значними інвестиціями та індустріальні парки. При цьому їхня привабливість для інвестування безпосередньо пов’язана з існуванням ефективних механізмів страхування воєнних ризиків в Україні.
Приватизація
Україна як держава володіє значним пулом активів, до якого входять як об’єкти, що залишилися у державній власності як радянська спадщина, так і конфісковані внаслідок застосування санкцій активи. На жаль, держава історично є менш ефективним управлінцем, ніж приватний власник. Так, на початку 2021 року в Україні було 3343 державних підприємства, з яких тільки 943 були прибутковими. Для того щоб повернути прибутковість таким активам, Україна планує провести масштабну кампанію з приватизації.
Позитивний ефект від вдалої приватизації не обмежується одноразовим отриманням коштів від продажу того чи іншого активу. У довгостроковій перспективі приватний інвестор буде модернізувати приватизований актив, стимулювати конкуренцію у відповідній галузі, створить додаткові робочі місця та, як наслідок, забезпечить регулярний ріст податкових надходжень до державного та місцевого бюджетів.
Відповідно до Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» від 18 січня 2018 року №2269-VIII приватизація поділяється на малу та велику. Основним розподільником між малою та великою приватизацією є вартість активів об’єктів, що виставляються на продаж — для великої приватизації вартість має перевищувати 250 млн грн за даними фінансової звітності.
Останнім часом саме до великої приватизації була прикута основна увага приватного сектору, оскільки вона може запропонувати бізнесу найбільш масштабні та комерційно багатообіцяючі проєкти.
Так, одним із прикладів успішних кейсів великої приватизації є нещодавній продаж державного підприємства «Готель «Україна». Економічний ефект від такої угоди, за оцінками експертів, становить 3 млрд грн. Наступним об’єктом великої приватизації є акціонерне товариство «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» (ОГХК), аукціон з продажу державного пакету акцій розміром 100% статутного капіталу якого запланований на жовтень цього року. Цей лот повинен мати особливу зацікавленість з боку інвесторів, оскільки ОГКХ входить у топ-10 найбільших виробників титанової сировини у світі. Іншим привабливим об’єктом, який готується до продажу, є державна частка розміром 66,65% у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційний союз «Либідь» (Ocean Plaza), що належить до стягнених у дохід держави активів підсанкційних осіб.
Очікується, що успішна приватизація таких об’єктів посприяє економічному зростанню, залученню інвестицій і підвищенню загальної продуктивності економіки.
Державно-приватне партнерство
Державно-приватне партнерство (ДПП) полягає у співробітництві держави або територіальної громади (Державний Партнер) з приватними особами (Приватний Партнер) на підставі договорів концесії, про спільну діяльність, управління майном та інших. ДПП дає змогу Державному Партнеру отримати ресурсну та управлінську допомогу від Приватного Партнера, який зі свого боку отримує підтримку держави та, як правило, може розраховувати на отримання прибутку від експлуатації об’єктів ДПП.
Найпоширенішими об’єктами ДПП є дороги, аеропорти, морські порти, заклади охорони здоров’я, навчальні заклади, об’єкти енергетики та водопостачання. За загальним правилом, ДПП є ефективним інструментом співпраці державного та приватного секторів у тих сферах, де приватизація є недоцільною.
До основних ознак ДПП належать:
- створення та/або будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт і технічне переоснащення) об’єкта ДПП та/або управління таким об’єктом;
- довготривалість відносин (від п’яти до 50 років);
- передача Приватному Партнеру частини ризиків у процесі здійснення ДПП;
- внесення Приватним Партнером інвестицій в об’єкт ДПП.
Визначення Приватного Партнера для укладення договору в межах ДПП здійснюється за конкурсною процедурою, яка, на жаль, є складною і довготривалою, що ускладнює використання ДПП для оперативної відбудови країни. Зокрема, поточна процедура підготовки проєктів ДПП дає змогу реалізувати проєкт не швидше ніж через 18 місяців.
Для усунення перешкод ефективного функціонування ДПП було розроблено законопроєкт №7508 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізму залучення приватних інвестицій з використанням механізму державно-приватного партнерства для пришвидшення відновлення зруйнованих війною об’єктів та будівництва нових об’єктів, пов’язаних з післявоєнною перебудовою економіки України», який було прийнято у першому читанні ще у жовтні 2022 року.
У разі його прийняття в цілому держава зможе залучити великий обсяг приватних інвестицій у розбудову і модернізацію соціальної та іншої інфраструктури, що дасть мультиплікативний ефект для економіки. У перспективі першим досвідом успішного ДПП може стати концесія у Чорноморську, метою якої є створення сучасного терміналу з перевантаження контейнерів і генеральних вантажів.
Проєкти зі значними інвестиціями Концепція «інвестнянь» була запроваджена Законом України «Про державну підтримку інвестиційних проєктів із значними інвестиціями в Україні» від 17 грудня 2020 року №1116-IX (Закон про інвестнянь). Ця форма державної підтримки мала на меті забезпечити залучення значних внутрішніх і зовнішніх інвестицій у пріоритетні галузі економіки та соціальні сфери.
Закон про інвестнянь запропонував державну підтримку для інвестиційних проєктів, які відповідають таким критеріям:
- розмір інвестицій перевищує 12 млн євро;
- інвестиційний проєкт полягає у будівництві або модернізації об’єктів у сферах видобувної та переробної промисловості, виробництва біогазу та біометану, поводження з відходами, транспорту, логістики, освіти, науки, охорони здоров’я, мистецтва, культури, спорту, туризму, рекреації та електронних комунікацій;
- проєкт передбачає створення від 10 до 50 робочих місць із відповідним рівнем заробітної плати;
- строк реалізації проєкту не перевищує п’ять років.
Інвестори отримують право на такі форми державної підтримки, як звільнення від сплати податків, мит і зборів, спрощений порядок виділення земельних ділянок, а також компенсація витрат на будівництво об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури. Загальний обсяг державної підтримки згідно із Законом про інвестнянь не може перевищувати 30% від загального обсягу запланованих інвестицій.
За останній рік Уряд дуже активно працював над прийняттям необхідних підзаконних актів для повноцінного запуску підтримки, задекларованої Законом про інвестнянь. Зокрема, у квітні 2024 року було нарешті затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення державної підтримки реалізації інвестиційних проєктів із значними інвестиціями. При цьому в самому державному бюджеті на 2024 рік на цю програму було закладено 3 млрд грн.
Отже, вже найближчим часом очікуються перші успішні кейси реалізації інвесторами проєктів зі значними інвестиціями.
Індустріальні парки
Індустріальний парк — це облаштована необхідною інфраструктурою для ведення бізнесу територія, у межах якої учасники індустріального парку можуть здійснювати господарську діяльність у сфері переробної промисловості, переробки промислових та/або побутових відходів (крім захоронення відходів), альтернативної енергетики, зберігання енергії, а також науково-технічну діяльність, діяльність у сфері інформації та електронних комунікацій.
Операційна привабливість індустріальних парків передусім пояснюється можливістю створити замкнутий виробничий цикл того чи іншого продукту на обмеженій території, суттєво знизивши логістичні витрати.
Приватний інвестор може долучитися до діяльності індустріального парку як ініціатор створення індустріального парку, його керуюча компанія або учасник.
Ініціатором створення індустріального парку може бути орган державної влади чи місцевого самоврядування, а також юридична або фізична особа — власник чи орендар земельної ділянки, яка належить до земель промисловості та пропонується ним для створення індустріального парку.
Держава зі свого боку стимулює розвиток індустріальних парків шляхом компенсації відсоткової ставки за кредитами на облаштування та здійснення господарської діяльності у межах індустріальних парків, компенсації витрат на підключення та приєднання до інженерно-транспортних мереж, надання коштів для забезпечення будівництва об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також податкового та митного стимулювання.
На жаль, тривалий час підтримка з державного бюджету була заблокована через відсутність належного регулювання та недоступність бюджетних коштів. Однак у серпні цього року перший індустріальний парк отримав державне фінансування у розмірі 150 млн грн на будівництво необхідної інфраструктури.
Станом на сьогодні в Україні зареєстровано вже 92 індустріальні парки у різних регіонах України. З огляду на розблокування державного фінансування варто очікувати активного розвитку індустріальних парків, що відповідно створить сприятливі умови для залучення додаткових інвесторів, розширення промислових потужностей і стимулювання економічного зростання в регіоні.
Страхування ризиків
Інвестиційна діяльність завжди супроводжується певними ризиками. Особливо актуальним це питання є для інвестиційних проєктів, що реалізуються в Україні за умов повномасштабного вторгнення. Тож наявність ефективних механізмів страхування воєнних і політичних ризиків стає першочерговою умовою для потенційних інвесторів.
Серед найактивніших провайдерів страхування в Україні — Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій (MIGA) та Американська корпорація з фінансування міжнародного розвитку (DFC). Наприклад, з 2022 року MIGA забезпечила інвесторів страховим покриттям на суму 215 млн доларів США.
Окрім того, вітчизняне Експортно-кредитне агентство (ЕКА) також розпочало страхування від воєнних ризиків інвестицій українських та іноземних компаній в Україні. У травні цього року ЕКА почало прийом заявок від інвесторів в експортоорієнтовані підприємства на користування продуктами зі страхування. А вже у вересні ЕКА підписало перший договір щодо інвестиційного кредиту на розбудову альтернативної генерації.
Окремої уваги також заслуговує створення спеціального механізму для страхування торговельних суден у Чорному морі у співробітництві Уряду України та провідних британських компаній Marsh McLennan та Lloyd’s. Цей механізм став важливим чинником функціонування українського морського коридору, який часто називають шляхом до нашої перемоги та економічного відновлення.
Висновок
Зважаючи на масштаби збитків, спричинені війною, Україна вкрай потребує залучення приватних інвестицій до відбудови країни. Приватизація, індустріальні парки та доступні механізми страхування ризиків — це ті механізми, якими приватні інвестори можуть користуватися вже сьогодні. ДПП і проєкти зі значними інвестиціями тільки починають реалізовувати свій потенціал стати дієвими інструментами залучення приватних інвестицій. У своїй єдності ці механізми дадуть змогу відновити вітчизняну економіку та забезпечити її стабільний розвиток на роки вперед.