З 2015 р. в Україні триває судова реформа, що є частиною Угоди про Асоціацію України з ЄС. Євроделегати неодноразово наголошували на пріоритетності її здійснення. Україна в інтеграційному процесі з ЄС рухається в напрямку забезпечення суміжності законодавства та налагодження ефективного співробітництва у сфері юстиції, свободи та безпеки.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
У Стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015–2020 рр. (далі — Стратегія) передбачено, що законодавство буде приведене до європейських стандартів, будуть створені нові та переформатовані чинні інституції системи правосуддя, а також відбудеться кадрове перезавантаження.
За даними Ради з питань судової реформи, етап законодавчого забезпечення стратегії добігає завершення, адже більшість необхідних змін до законів вже були внесені. На порядку денному залишається законодавче забезпечення реформи системи адвокатури та юридичної освіти. Оновлення інституцій та кадрового складу судової системи триває.
Чи будуть готові законодавці нового парламентського скликання реалізувати реформу судової гілки влади, забезпечити нормативну та інституційну підтримку здійснення правосуддя в Україні?
Ми проаналізували передвиборчі програми 12 партій, які посідають перші 10 позицій у загальнонаціональних рейтингах електоральних настроїв українців, щоб з'ясувати, чого слід очікувати від депутатів IX скликання Верховної Ради України у сфері забезпечення правосуддя і справедливості в наступні 5 років. Отже, до вибірки аналізу увійшли партії «Батьківщина», «Голос», «Громадянська позиція», «Європейська Солідарність», Об'єднання «Самопоміч», «Опозиційна платформа — За життя», «Опозиційний блок», «Радикальна партія Олега Ляшка», «Свобода», «Сила і честь», «Слуга народу» та «Українська стратегія Гройсмана».
Згідно з Конституцією України, у частині правосуддя та справедливості, окрім законотворчої діяльності, до повноважень Парламенту належить також призначення на посади та звільнення з посад третини складу Конституційного Суду України, надання згоди на призначення на посаду та звільнення з посади Генерального прокурора України, а також можливість висловлювати недовіру Генеральному прокурору України, що має наслідком його відставку з посади (ст. 85) та обрання двох суддів Вищої ради правосуддя (ст. 124).
Судова реформа. Далі буде…
Про судову реформу у своїх програмних документах згадують 3 з 12 партій. «Європейська солідарність» та «Українська стратегія Гройсмана» обіцяють довести до кінця вже розпочату судову реформу. Водночас «Європейська стратегія» робить акцент на перезавантаженні всіх судів, а «Українська стратегія» у програмі обіцяє запровадження «дієвих механізмів досудового вирішення суперечок». Від цієї політичної сили також можемо очікувати впровадження проектів електронного правосуддя. Які саме механізми та проекти передбачаються, партія не вказує.
«Громадянська позиція» визначила судову реформу як основу змін у країні. Однак про шляхи забезпечення неупередженого і законного судочинства, яке вони обіцяють, у програмі не йдеться. Здобувши депутатські мандати у Верховній Раді, ця партія голосуватиме за законодавчі ініціативи, які передбачатимуть невідворотність покарання за злочини (насамперед, політиків і чиновників). Партія одразу визначає взаємозв'язок між статусом посадовця та покаранням: «чим вище посадове крісло — тим довший термін у в'язниці».
Інші партії не акцентували увагу на чинній судовій реформі, визначаючи свої плани у сфері забезпечення правосуддя в Україні, однак значною мірою йшли в межах виконання чинної Стратегії.
Кадри вирішують все
Про необхідність кадрового перезавантаження судової системи йшлося у програмах таких партій: «Слуга народу», «Голос», «Сила і честь», «Свобода» та «Радикальна партія Олега Ляшка».
Партія «Слуга народу» планує розпочати перезавантаження «з голови», тобто ініціювати оновлення Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів. У партійній програмі вказано, що основними критеріями відбору суддів будуть доброчесність та професіоналізм. Також від цієї партії можемо очікувати низку законодавчих ініціатив, спрямованих на «радикальне очищення та перезавантаження прокуратури».
Партія «Голос» визначає своєю метою на час каденції у Верховній Раді заснування реального правосуддя в Україні та планує радикально боротися з корупційним призначеннями суддів і прокурорів, що не володіють відповідними професійними та моральними рисами, необхідними для цих посад. Однак програма не містить інформації про засоби й методи боротьби чи конкретні законодавчі кроки, які буде здійснювати партія. Також у своїй передвиборчій програмі партія наголошує на необхідності реформування правничої освіти, що відповідає плану дій реалізації Стратегії.
Жорсткий контроль за чистотою лав суддівського корпусу планує встановити партія «Сила і честь». Зокрема, такий контроль здійснюватиметься через механізми кадрового відбору.
«Радикальна партія Олега Ляшка» пропонує радикальні підходи — «звільнити всіх старих прокурорів і суддів». Нагадаємо, що Парламент не має відповідних повноважень, а судова гілка влади є незалежною. Новелою серед передвиборчих обіцянок партії на парламентських виборах є плани запровадження виборності суддів, що потребуватиме внесення відповідних змін до Конституції та обмежуватиме повноваження Президента. Згідно зі ст. 112 Конституції України, саме Президент за поданням Вищої ради правосуддя призначає суддів на посади.
Інший ракурс кадрового очищення пропонує «Свобода». У програмному документі цієї партії зазначені плани скасування недоторканності суддів, що суперечить ст. 126 Конституції, яка гарантує незалежність і недоторканність суддів. У програмному документі партії також означені плани ухвалення закону про відкликання суддів.
Чи вірити судам?
Станом на листопад 2018 р. довіра до судової гілки становила 16%, що показало значне зростання, адже за попередніми опитуваннями лише 5% громадян довіряли судовій системі України.
В неупередженості та незалежній діяльності судової системи у партій також є сумніви. Тому партія «Слуга народу» планує посилити можливості громадського контролю за судовою системою, а партія «Сила і честь» прагне сформувати законодавчі підстави для здійснення контролю суддів через державні та громадські антикорупційні органи. Інший аспект залучення громадян до роботи судочинства планує реалізувати «Слуга народу», запустивши повноцінні інститути мирових суддів і суду присяжних.
Партія «Опозиційна платформа — За життя» декларує намір забезпечити незалежність судової гілки влади, однак у своїй програмі не уточнює, яким чином досягатиме цієї цілі.
В частині забезпечення доступу до правосуддя дві партії планують зробити зміни: «Слуга народу» зменшить розміри судового збору, а «Батьківщина» взагалі скасує цей збір.
Ще дві партії — Об'єднання «Самопоміч» та «Опозиційний блок» — питання здійснення правосуддя та формування судової системи у своїх передвиборчих програмах не окреслили, що може свідчити про те, що ця сфера не буде пріоритетною в їхній парламентській діяльності.
А тим часом стежимо за резонансними судовими рішеннями, зіштовхуємося з багаторічними судовими процесами, спричиненими недостатньою кількістю кваліфікованих судових кадрів, в очікуванні на обіцяне партіями перезавантаження судової системи чи завершення судової реформи. Водночас залишається сподівання, що новий склад Парламенту матиме достатньо політичної спроможності та фахового розуміння, для того щоб нормативно та інституційно забезпечити здійснення незалежного, неупередженого та правомірного правосуддя в Україні.
(натисніть на зображення для перегляду)
Ця стаття стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з Міжнародного Розвитку (USAID). ГО «Центр UA» була відповідальна за зміст цього матеріалу, але він не обов'язково відображає погляди USAID або Уряду США.