Вже декілька років поспіль наша Держава перебуває у процесі постійних реформ. Не оминула ця участь і таку чутливу для суспільства тему як правосуддя. В Україні триває багатоетапний процес реалізації судової реформи. Її метою було визначено перезавантаження судової гілки влади, підвищення рівня захисту прав громадян тощо. Хоча наразі процес ще триває, деякі зміни вже даються в знаки та дозволяють оцінити практичний бік їх запровадження.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Професійне представництво в суді виключно адвокатами
Введення так званої адвокатської монополії супроводжується дискусіями щодо доцільності та можливості досягнення заявленої мети. Метою адвокатської монополії мало стати забезпечення кожної особи високоякісною правничою допомогою, підвищення ролі адвокатури, зміцнення елітарності професії.
Хоча сьогодні представництво виключно адвокатами працює в апеляційній та касаційний інстанції, далекоглядні правники вже створили черги в регіонах, щоб отримати заповітне свідоцтво. Отже, замість підвищення елітарності професії, створився штучний ажіотаж, який призвів до зворотного ефекту – отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю стало черговою, додатковою сходинкою для представництва в суді.
Адвокатська монополія поза іншим стала викликом для адвокатського самоврядування, завданням якого має бути підвищення престижу професії, недопущення до неї осіб, які за своїми моральними та кваліфікаційними ознаками не можуть належним чином здійснювати професійний захист і представництво осіб, які того потребують.
Процес по-новому
Вже більше ніж півроку в державі діють нові процесуальні кодекси. Не можна не зауважити, що уніфікація процесів є позитивним явищем. Проте нові «правила гри» зробили процеси більш письмовими, зводячи нанівець ораторське мистецтво адвокатів та підвищуючи ціну помилки під час підготовки документів по суті справи.
Впровадження спрощеного провадження вже сьогодні дозволяє у найкоротші строки отримати рішення щодо малозначних справ, пришвидшуючи судову тяганину, окрім поодиноких випадків, які скоріше є винятком, ніж правилом.
Проте практика вже виявила недоліки, які потребують усунення для забезпечення належного здійснення правосуддя. Одним з таких є можливість оскарження ухвали про зупинення провадження у справі. Таким оскарженням почали зловживати в ситуації, коли суддя зупиняє провадження для передачі на розгляд іншому суді питання про заявлений відвід. Така поведінка сторін призводить до штучного затягування процесу. Вона стала предметом обговорення професійної спільноти та причиною ініціювати зміни до процесуального законодавства.
Формування суддівського корпусу
Важливим питанням у системі правосуддя залишається зміна облич. Формування складу нового Верховного суду викликало багато нарікань. Хоча в нинішньому його складі присутні колишні науковці, викладачі визнаних правових шкіл України та адвокати, відсоток суддів «зі старої гвардії» вражає.
До того ж роль персоналій збільшується разом зі збільшенням ролі Верховного суду. Останній має забезпечити сталість правозастосовної практики, а його рішення можуть виступати квазіпрецедентами.
При цьому не менш актуальним є відбір суддів на посади в суди першої та апеляційної інстанції. Отже, перед реформаторами постає надскладне завдання – відібрати кваліфікованих суддів з незаплямованою репутацією. Складність цього завдання прямопропорційно пов’язана з його важливістю. Адже саме цим особам доведеться здійснювати захист прав і законних інтересів громадян, підвищувати якість такого захисту та рівень довіри до судової влади загалом.
Саме тому необхідним є забезпечення прозорого конкурсу та нагляд громадськості на кожному етапі відбору. Формування суддівського корпусу є маркером цієї реформи, який багато в чому визначить її результати. Оскільки ці судді надалі будуть ставити крапку в суперечливих питаннях та здійснювати правосуддя. Для цього їх кваліфікація, моральні та ділові якості не мають викликати жодного сумніву. Інакше такий сумнів переноситиметься на рішення, які вони приймають у конкретних судових справах.
Судова гілка влади є не менш важливою, ніж виконавча та законодавча. Вона покликана забезпечити правосуддя, справедливість, невідворотність відповідальності за порушення прав і законних інтересів інших осіб. Хоча судова реформа триває, вже сьогодні необхідно запроваджувати поточні зміни, щоб покращити вже покращене. Головне – не загратися в реформу заради процесу змін, а реалізовувати її для досягнення позитивного результату та заявлених цілей.