План АнтиBEPS (Base Erosion and Profit Shifting) запровадили у 2013 р. країни Організації економічного співробітництва та розвитку (далі — ОЕСР) та G20. Метою проєкту є зменшення прогалин у податковому законодавстві між країнами, щоб компанії не могли перенести прибуток із країни з високою ставкою податку на прибуток до країн з низькою ставкою податку та, як наслідок, запобігти неконкурентним перевагам. Загалом, план АнтиBEPS передбачає 15 заходів для боротьби з розмиванням бази оподаткування та виведенням прибутку з‑під оподаткування. У цій статті пропоную коротко розглянути деякі з них.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Україна приєдналася до Програми розширеного співробітництва в межах OECP ще 01.01.2017 р., взявши на себе зобов'язання імплементувати Мінімальний стандарт Плану АнтиBEPS (4 з 15 кроків BEPS), а саме:
- Крок 5: «Підвищення ефективності протидії шкідливим податковим практикам».
- Крок 6: «Запобігання наданню пільг, передбачених угодами про уникнення подвійного оподаткування, за невідповідних обставин». За основу береться principal purpose test. Відповідно до цього тесту, пільги за double tax treaty не застосовуватимуться щодо прибутку чи капіталу, якщо є підстави вважати, що отримання такої пільги є основною метою компанії. В межах тесту можуть оцінюватися повноваження керівників, потрібно буде надавати підтвердження ведення діяльності в країні реєстрації тощо. Тобто для позитивного результату principal purpose test необхідно довести реальність ведення бізнесу та відсутність штучно сформованої структури. Внесення змін відбувається шляхом приєднання до MLI.
- Крок 13: «Документація з трансфертного ціноутворення та звітність у розрізі країн».
- Крок 14: «Підвищення ефективності регулювання спорів». Право звернення до податкових органів будь-якої юрисдикції. Внесення змін відбувається шляхом приєднання до MLI.
28.02.2019 р. Верховна Рада ратифікувала Багатосторонню конвенцію про виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з‑під оподаткування (далі — MLI). Підписання та ратифікація MLI — необхідний захід для більш оперативного перегляду міжнародних конвенцій, що є реалізацією двох із чотирьох кроків мінімального пакета ініціатив BEPS, які зобов'язалася виконати Україна. Міністерство закордонних справ України 14.08.2019 р. видало лист, відповідно до якого Конвенція МLI має набути чинності 01.12.2019 р.
Як вже зазначалося вище, в межах виконання MLI має бути розв'язана ціла низка проблем: гібридні схеми зменшення податкового навантаження; зловживання положенням угод про уникнення подвійного оподаткування (Double Tax Treaty); уникнення статусу постійного представництва; покращення механізму вирішення спорів; арбітраж.
Одним із заходів плану АнтиBEPS (Крок 3) є розробка ефективних правил щодо КІК. Контрольована іноземна компанія (КІК) — це будь-яка юридична особа, корпоративне або іноземне утворення без статусу юридичної особи, яке зареєстроване в іноземній державі та перебуває під контролем фізичної чи юридичної особи-резидента України. Хоча наразі це питання не врегульоване на законодавчому рівні, однак вже розроблено декілька законопроєктів про внесення змін до Податкового кодексу України.
Зокрема, щодо запровадження податку на виведений капітал та імплементації стандартів протидії розмиванню податкової бази та виведення прибутку за кордон; щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві; щодо внесення змін до Податкового кодексу України з метою імплементації Плану протидії розмиванню бази оподатковування та виведенню прибутку з‑під оподаткування. Відповідно до зазначених законопроєктів, доходи, отримані контрольованою іноземною компанією, підлягають оподаткуванню на рівні контролюючої особи — фізичної або юридичної особи, що є контролюючою особою такої компанії.
Наприклад, згідно зі ст. 392.1.2. проєкту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України з метою імплементації Плану протидії розмиванню бази оподатковування та виведенню прибутку з‑під оподаткування», іноземна компанія визнається контрольованою іноземною компанією, якщо фізична особа-резидент України володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі 50% і більше; володіє часткою в іноземній юридичній особі в розмірі 25% і більше, за умови, що декілька фізичних осіб-резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50% і більше; окремо або разом з іншими резидентами України здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.
Також до основних заходів реалізації плану АнтиBEPS можна віднести єдиний стандарт автоматичного обміну податковою інформацією — Common Reporting Standard (CRS). Під СRS розуміють документ (рамкову угоду), що передбачає щорічний автоматичний обмін інформацією між державами, які імплементували Багатосторонню конвенцію про співпрацю між компетентними органами з питань автоматичного обміну інформацією за стандартом CRS (Multilateral Competent Authority Agreement on Automatic Exchange of Financial Account Information, MCAA). Цей стандарт встановлює, яка інформація про фінансові рахунки підлягає обміну, які фінансові установи зобов'язані подавати інформацію, визначає види рахунків та платників податків, на яких поширюється дія Стандарту, а також передбачає процедури перевірки фінансових установ.
Незважаючи на те, що Міністерство фінансів Україні повідомило, що з 2020 р. Україна почне обмінюватися податковою інформацією в автоматичному порядку за стандартом звітності CRS, однак для впровадження механізму CRS, з практичної позиції, Україні все ж таки потрібно провести комплексну роботу з імплементації CRS (розробити необхідну законодавчу базу та програмне забезпечення, внести певні зміни в чинне податкове законодавство).
Отже, можна зробити висновок, що процес деофшоризації та запобігання агресивному податковому плануванню є невідворотним. Вести міжнародний бізнес, маючи компанію тільки «на папері», стає все складніше, а побудова міжнародної корпоративної структури лише з метою податкової оптимізації втрачає сенс, адже питання substance набуває все більшої актуальності. Водночас українське законодавство в межах АнтиBEPS потребує внесення змін та комплексного реформування податкової системи.