Напевно, кожен розуміє, що ситуація, яка сталася у світі у зв'язку з коронавірусом, матиме значні економічні наслідки як для світової економіки загалом, так і для України зокрема. Перші удари по українському бізнесу можна відчути вже зараз. Незважаючи на те, що всі ті екстрені заходи, які прийняла держава з метою запобігання виникненню і поширенню COVID-19 в Україні, є необхідною мірою в сучасних обставинах, вони все ж таки завдають збитків українському бізнесу та матимуть для нього значні негативні наслідки в найближчому майбутньому. Саме тому держава намагається вжити заходів для їх мінімізації.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Україна vs COVID-19. Перші антикризові закони
У зв’язку з проголошеною пандемією COVID-19 та запровадженим в Україні карантином, першими такими заходами стали закони, прийняті Верховною Радою України 17-18.03.2020 р.:
- №530 від 17.03.2020 р. (Законопроект №3219 від 16.03.2020 р.) «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»;
- №533 від 18.03.2020 р. (Законопроект №3220 від 16.03.2020 р.) «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Прийняті закони передбачають збільшення штрафів за самовільне залишення місця обсервації, підвищення кримінальної відповідальності за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням, встановлюють додаткові доплати до зарплати медичним та іншим працівникам, продовжують термін подання річної декларації про майновий стан і доходи, тимчасово вводять додаткові гарантії у сфері житлово-комунальних послуг, а також містять інші положення, спрямовані на підтримку громадян у зв'язку з COVID-19.
Однак, якщо Закон України №530 більше спрямований на створення правового підґрунтя для оперативного здійснення державою комплексу невідкладних заходів для запобігання та лікування коронавірусної хвороби, встановлення відповідної відповідальності за порушення правил поведінки під час карантину, а також запровадження комплексу правових норм, спрямованих на захист прав фізичних та юридичних осіб під час карантину й обмежувальних заходів, пов’язаних з поширенням коронавірусної хвороби, то Закон України №533 більше зорієнтований саме на підтримку бізнес-сектору.
П’ять найбільш позитивних положень, ведених законами України №530 та №533 для бізнесу:
- Встановлення юридичного факту введення карантину в перелік форс-мажорних обставин.
- Введення тимчасових додаткових трудових гарантій. Зокрема, роботодавець може доручити працівнику віддалену роботу або надавати такому працівнику відпустку за його згодою. Термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати через встановлення карантину не включається до загального 15-денного терміну, встановленого законодавством.
- Тимчасово вводяться податкові та митні пільги щодо медичних товарів.
- Податкові канікули на період карантину. На період з 01.03.2020 р. до 30.04.2020 р. всі фізичні особи-підприємці, а також ті, хто займаються незалежною професійною діяльністю, звільняються від сплати ЄСВ; скасовуються штрафи та пеня за несвоєчасну або неповну сплату ЄСВ, а також несвоєчасне надання звітності щодо ЄСВ; скасовується податок на комерційну нерухомість та землю. На період з 01.03.2020 р. до 31.05.2020 р. бізнес звільняється від основних штрафів і пені за порушення податкового законодавства, крім штрафів і пені за порушення зі сплати ПДВ, акцизів та ренти.
- Встановлення мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18.03.2020 р. до 31.05.2020 р. Також можна відзначити відстрочення обов'язкового введення РРО на 3 місяці.
До того ж позитивним є той факт, що Верховна Рада України прийняла вищезазначені закони дуже оперативно. На нашу думку, зазначені зміни хоча й зможуть дещо пом'якшити удар по бізнесу на період карантину, все ж таки їх недостатньо в умовах наростаючої світової економічної кризи.
П’ять рекомендацій для бізнесу на період карантину
Наразі на всій території України встановлений карантин на період з 12.03.2020 р. до 03.04.2020 р. Проте враховуючи ситуацію з COVID-19 в Європі, маємо всі підстави вважати, що цей термін може бути подовжений. Задля зменшення негативних наслідків для бізнесу, необхідно якнайкраще підтримувати робочі процеси в сучасних умовах карантину, тому доцільно виділити базові рекомендації для бізнесу.
Рекомендації для бізнесу щодо трудових відносин з працівниками в період карантину, відповідно до чинного законодавства України.
- Встановлення відповідного правового режиму праці під час карантину
|
Надомна праця / віддалена робота (Положення №275/17-99 від 29.09.1981 р. «Про умови праці надомників». Також Законом №530-IX передбачено, що на період встановлення карантину роботодавець може доручити працівникові виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, вдома). |
Режим роботи на умовах неповного робочого часу (ст. 56 КЗПП)
|
Режим гнучкого робочого часу (ст. 13 КЗПП, ст. 7 Закону України «Про колективні договори та угоди»)
|
На нашу думку, найбільш доцільно у цій ситуації запроваджувати віддалену роботу. Однак оскільки деякі компанії, підприємства та організації з об’єктивних причин не можуть запровадити саме такий режим, варіант режиму роботи на умовах неповного робочого часу або гнучкого робочого часу може стати непоганою альтернативою.
- Відпустки / простій
В тому випадку, якщо застосування жодного з вищезазначених режимів є неможливим, можна запропонувати своїм працівникам отримання відпустки на цей період зі збереженням заробітної плати чи без збереження заробітної плати або оголосити простій.
|
Відпустки |
|
|
Надаються за згодою з працівником |
|
|
без збереження заробітної плати |
зі збереження заробітної плати |
|
¨ відпустка на період карантину (Закон України №530-IX); ¨ додаткова відпустка для догляду за дитиною віком до 14 років на період карантину (п. 3-1 ст. 25 Закону України «Про відпустки»); ¨ оформлення листка тимчасової непрацездатності, якщо малолітня дитина захворіла в період карантину (пп. 5 п. 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообов’язкове соціальне страхування»). ¨ право на відпустку без збереження заробітної плати тривалістю до 15 календарних днів (ст. 26 Закону України «Про відпустки»)-{Відповідно до Закону України №530-IX, відпустка без збереження заробітної плати на період карантину не включається в цей термін} ¨ |
¨ щорічна оплачувана відпустка (ст. 6 Закону України «Про відпустки»); ¨ додаткова відпустка тривалістю 10 (17) днів для працівників, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, жінок, які мають двох або більше дітей віком до 15 років та інших категорій працівників, перелічених у ст. 19 Закону України «Про відпустки» ¨
|
Простій на підприємстві – це офіційне призупинення його роботи, що оформлюється наказом керівника підприємства. Кодексом законів України про працю встановлені гарантії щодо заробітної плати на час простою працівника – не нижче ніж 2/3 від тарифної ставки розряду (окладу), встановленого працівникові.
Також варто відзначити найбільш стратегічні поради:
- Впровадження новітніх технологій та модернізація бізнес-процесів.
- Відстежування ситуації в Україні та у світі загалом, а також якнайшвидша адаптація до змін.
- Радимо переймати позитивний світовий досвід у боротьби з кризою та налагоджуванні робочих процесів в умовах карантину. У разі можливості варто сформувати певний фінансовий резерв, розглядати кілька можливих варіантів розвитку ситуації та аналізувати інші можливі напрямки розвитку бізнесу.
Хоча наразі достатньо складно говорити про подальші перспективи розвитку бізнесу в Україні, сподіваюся, що наша держава перейматиме позитивний світовий досвід і ми зможемо мінімізувати негативні наслідки COVID-19 як для бізнесу, так і для громадян України. Будь-які кризові явища завжди повинні розглядатися як поштовх до нових позитивних змін.