24 березня 2020, 13:05

Перша пігулка від кризи

чи допоможуть податкові пільги вистояти українському бізнесу в період карантину?

Олег Дерлюк
Олег Дерлюк «Stron» керуючий партнер

Напевно, кожен розуміє, що ситуація, яка сталася у світі у зв'язку з коронавірусом, матиме значні економічні наслідки як для світової економіки загалом, так і для України зокрема. Перші удари по українському бізнесу можна відчути вже зараз. Незважаючи на те, що всі ті екстрені заходи, які прийняла держава з метою запобігання виникненню і поширенню COVID-19 в Україні, є необхідною мірою в сучасних обставинах, вони все ж таки завдають збитків українському бізнесу та матимуть для нього значні негативні наслідки в найближчому майбутньому. Саме тому держава намагається вжити заходів для їх мінімізації.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Україна vs COVID-19. Перші антикризові закони

У зв’язку з проголошеною пандемією COVID-19 та запровадженим в Україні карантином, першими такими заходами стали закони, прийняті Верховною Радою України 17-18.03.2020 р.:

  • №530 від 17.03.2020 р. (Законопроект №3219 від 16.03.2020 р.) «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»;
  • №533 від 18.03.2020 р. (Законопроект №3220 від 16.03.2020 р.) «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Прийняті закони передбачають збільшення штрафів за самовільне залишення місця обсервації, підвищення кримінальної відповідальності за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням, встановлюють додаткові доплати до зарплати медичним та іншим працівникам, продовжують термін подання річної декларації про майновий стан і доходи, тимчасово вводять додаткові гарантії у сфері житлово-комунальних послуг, а також містять інші положення, спрямовані на підтримку громадян у зв'язку з COVID-19.

Однак, якщо Закон України №530 більше спрямований на створення правового підґрунтя для оперативного здійснення державою комплексу невідкладних заходів для запобігання та лікування коронавірусної хвороби, встановлення відповідної відповідальності за порушення правил поведінки під час карантину, а також запровадження комплексу правових норм, спрямованих на захист прав фізичних та юридичних осіб під час карантину й обмежувальних заходів, пов’язаних з поширенням коронавірусної хвороби, то Закон України №533 більше зорієнтований саме на підтримку бізнес-сектору.

П’ять найбільш позитивних положень, ведених законами України №530 та №533 для бізнесу:

  • Встановлення юридичного факту введення карантину в перелік форс-мажорних обставин.
  • Введення тимчасових додаткових трудових гарантій. Зокрема, роботодавець може доручити працівнику віддалену роботу або надавати такому працівнику відпустку за його згодою. Термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати через встановлення карантину не включається до загального 15-денного терміну, встановленого законодавством.
  • Тимчасово вводяться податкові та митні пільги щодо медичних товарів.
  • Податкові канікули на період карантину. На період з 01.03.2020 р. до 30.04.2020 р. всі фізичні особи-підприємці, а також ті, хто займаються незалежною професійною діяльністю, звільняються від сплати ЄСВ; скасовуються штрафи та пеня за несвоєчасну або неповну сплату ЄСВ, а також несвоєчасне надання звітності щодо ЄСВ; скасовується податок на комерційну нерухомість та землю. На період з 01.03.2020 р. до 31.05.2020 р. бізнес звільняється від основних штрафів і пені за порушення податкового законодавства, крім штрафів і пені за порушення зі сплати ПДВ, акцизів та ренти.
  • Встановлення мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18.03.2020 р. до 31.05.2020 р. Також можна відзначити відстрочення обов'язкового введення РРО на 3 місяці.

До того ж позитивним є той факт, що Верховна Рада України прийняла вищезазначені закони дуже оперативно. На нашу думку, зазначені зміни хоча й зможуть дещо пом'якшити удар по бізнесу на період карантину, все ж таки їх недостатньо в умовах наростаючої світової економічної кризи.

П’ять рекомендацій для бізнесу на період карантину

Наразі на всій території України встановлений карантин на період з 12.03.2020 р. до 03.04.2020 р. Проте враховуючи ситуацію з COVID-19 в Європі, маємо всі підстави вважати, що цей термін може бути подовжений. Задля зменшення негативних наслідків для бізнесу, необхідно якнайкраще підтримувати робочі процеси в сучасних умовах карантину, тому доцільно виділити базові рекомендації для бізнесу.

Рекомендації для бізнесу щодо трудових відносин з працівниками в період карантину, відповідно до чинного законодавства України.

- Встановлення відповідного правового режиму праці під час карантину

Надомна праця / віддалена робота

(Положення №275/17-99 від 29.09.1981 р. «Про умови праці надомників». Також Законом №530-IX передбачено, що на період встановлення карантину роботодавець може доручити працівникові виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, вдома).

Режим роботи на умовах неповного робочого часу (ст. 56 КЗПП)

 

Режим гнучкого робочого часу (ст. 13 КЗПП, ст. 7 Закону України «Про колективні договори та угоди»)

 

На нашу думку, найбільш доцільно у цій ситуації запроваджувати віддалену роботу. Однак оскільки деякі компанії, підприємства та організації з об’єктивних причин не можуть запровадити саме такий режим, варіант режиму роботи на умовах неповного робочого часу або гнучкого робочого часу може стати непоганою альтернативою.

- Відпустки / простій

В тому випадку, якщо застосування жодного з вищезазначених режимів є неможливим, можна запропонувати своїм працівникам отримання відпустки на цей період зі збереженням заробітної плати чи без збереження заробітної плати або оголосити простій.

Відпустки

Надаються за згодою з працівником

без збереження заробітної плати

зі збереження заробітної плати

¨    відпустка на період карантину (Закон України №530-IX);

¨    додаткова відпустка для догляду за дитиною віком до 14 років на період карантину (п. 3-1 ст. 25 Закону України «Про відпустки»);

¨    оформлення листка тимчасової непрацездатності, якщо малолітня дитина захворіла в період карантину (пп. 5 п. 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообов’язкове соціальне страхування»).

¨    право на відпустку без збереження заробітної плати тривалістю до 15 календарних днів (ст. 26 Закону України «Про відпустки»)-{Відповідно до Закону України №530-IX, відпустка без збереження заробітної плати на період карантину не включається в цей термін}

¨       

¨     щорічна оплачувана відпустка (ст. 6 Закону України «Про відпустки»);

¨     додаткова відпустка тривалістю 10 (17) днів для працівників, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, жінок, які мають двох або більше дітей віком до 15 років та інших категорій працівників, перелічених у ст. 19 Закону України «Про відпустки»

¨       

 

Простій на підприємстві – це офіційне призупинення його роботи, що оформлюється наказом керівника підприємства. Кодексом законів України про працю встановлені гарантії щодо заробітної плати на час простою працівника – не нижче ніж 2/3 від тарифної ставки розряду (окладу), встановленого працівникові.

Також варто відзначити найбільш стратегічні поради:

  • Впровадження новітніх технологій та модернізація бізнес-процесів.
  • Відстежування ситуації в Україні та у світі загалом, а також якнайшвидша адаптація до змін.
  • Радимо переймати позитивний світовий досвід у боротьби з кризою та налагоджуванні робочих процесів в умовах карантину. У разі можливості варто сформувати певний фінансовий резерв, розглядати кілька можливих варіантів розвитку ситуації та аналізувати інші можливі напрямки розвитку бізнесу.

Хоча наразі достатньо складно говорити про подальші перспективи розвитку бізнесу в Україні, сподіваюся, що наша держава перейматиме позитивний світовий досвід і ми зможемо мінімізувати негативні наслідки COVID-19 як для бізнесу, так і для громадян України. Будь-які кризові явища завжди повинні розглядатися як поштовх до нових позитивних змін.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати