Бюро почало свою роботу 25 листопада 2021 року як запит суспільства на ліквідацію податкової міліції та створення нового аналітичного органу, який би виконував основну функцію — боротьба з економічними злочинами.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Минуло 2 роки, але очікуваних результатів, зокрема, щодо ефективної діяльності органу та нульової толерантності до корупції не відбулось.
Реформування БЕБ є одним з пріоритетних напрямків, які мають бути виконані Україною для отримання подальшої допомоги від зовнішніх партнерів. Тому активізація законодавчих змін до діяльності Бюро є очікуваною.
25.09.2023 Верховною Радою зареєстровано проєкт Закону №10088 від 25.09.2023 щодо першочергових заходів із реформування Бюро економічної безпеки України.
Альтернативний йому законопроєкт з’явився на сайті ВРУ вже 10 жовтня (проєкт Закону №10088-1 від 10.10.2023).
Аналіз обох законопроєктів вказує, що їх норми майже повністю дублююються, за виключенням незначних корективів.
Які зміни можуть очікувати БЕБ найближчим часом?
Необхідність реформування Бюро обґрунтовується наступними факторами:
- Склад БЕБ укомплектований тільки на 20,6% від штатної чисельності (827 співробітників замість необхідних 4 тис.).
- 80% кримінальних проваджень, підслідних БЕБ, продовжують розслідувати інші органи, що дискредитує основну ідею створення Бюро.
- Існує суттєва розбіжність між офіційною інформацією про результати роботи, яка публікується на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора, та інформацією, яка розміщується на офіційному сайті БЕБ.
- Багато працівників центрального апарату ДФС, після ліквідації органу перейшли працювати до БЕБ, що дискредитує основну ідею ліквідації податкової міліції.
- За час роботи Бюро не оголошувались конкурсні відбори на керівні посади, адже керівники підрозділів призначались без конкурсів (на тимчасово виконуючі посади).
- Регламент роботи конкурсної комісії Бюро суперечив ст. 24 Закону України «Про БЕБ України», що може ставити під сумнів результати всіх конкурсних відборів.
- Конкурсна комісія могла за день провести понад 75 співбесід кандидатів (включно з вечірнім та нічним часом). Що вказує на формальний підхід до прозорого, відкритого та змагального конкурсу.
- Директор БЕБ призначав на посади штатних співробітників тих осіб, які не пройшли спеціальну перевірку, передбачену ЗУ «Про запобігання корупції».
- Територіальні управління БЕБ створено тільки у 7 областях та у місті Києві. Таке вибіркове обрання регіонів ставить під сумнів неупередженість та об’єктивність особи, яка приймала такі рішення. Більшість управлінь знаходяться в регіонах, де пункти пропуску через державний кордон, що може свідчити про бажання встановити контроль над пропуском товарів через митницю.
- Бюро не сформувало роботу жодного з оперативних підрозділів, що унеможливлює проведення оперативних заходів з протидії кримінальним правопорушенням.
Заклики щодо неефективності діяльності правоохоронних органів лунають постійно. Але особливу увагу і прискіпливе ставлення викликають саме новостворені органи, як то було з реформованою Нацполіцією, створенням НАБУ чи САП. Чомусь саме на них покладається особлива надія та сподівання, що вони відразу стануть зразковими та ефективними, згідно з функціями, які на них покладені. Ба більше БЕБ, діяльність якого мала б повністю відрізнятись від тих методів, які застосовувались іншими правоохоронними органами, із залученням цілого відділу професійних аналітиків, для якісного виявлення економічних злочинів. Проте і сам бізнес, і юридична спільнота, яка комунікує з БЕБ вказує на неефективність, використання старих методів і реальний тиск на бізнес. Якщо вже на цьому етапі виникають проблеми з довірою до Бюро, успішне реформування є необхідною частиною виконання функцій боротьби з економічними злочинами.
Зміни, які можемо очікувати після прийняття законопроєктів:
1. Діяльність БЕБ спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів.
Наразі: діяльність БЕБ спрямовується та координується Кабміном.
2. Порядок призначення та звільнення директора Бюро економічної безпеки України.
До складу конкурсної комісії мають ввійти 3 особи, визначені Кабміном, та 4 особи, визначені КМУ на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій. Рішення про визначення членів конкурсної комісії має ухвалюватися на відкритому засіданні Кабміну.
Наразі: «до складу конкурсної комісії входило 3 особи, визначені РНБО; 2 особи — визначені ВРУ за поданням комітету ВРУ з питань оподаткування; 1 особа — визначена ВРУ, за поданням комітету ВРУ з питань правоохоронної діяльності».
*Проєкт закону пропонує прибрати норму про те, що членом конкурсної комісії має бути обов’язково громадянин України.
3. Фінансування діяльності конкурсної комісії та її членів може здійснюватися за рахунок залучення міжнародної технічної допомоги (наразі така норма відсутня).
4. Директор Бюро має бути звільнений з посади, у разі наявності висновку Комісії з проведення зовнішнього аудиту ефективності діяльності Бюро про неефективність діяльності БЕБ та неналежне виконання Директором обов’язків.
Наразі: «для звільнення директора достатньо визнання Кабміном роботи Бюро незадовільною за результатами звіту директора БЕБ».
5. Конкурс на зайняття посад у БЕБ передбачає:
- складання анонімного кваліфікаційного іспиту з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження;
- проходження тестування на загальні здібності;
- проведення співбесіди з метою виявлення відповідності працівника вимогам професійної компетентності, рівня спеціальних знань та умінь та доброчесності;
- виконання практичного завдання.
Наразі: «конкурс на зайняття посад у Бюро економічної безпеки передбачає складання кваліфікаційного іспиту (тестування) та проведення співбесіди».
6. Додано обмеження щодо призначення на посади працівників Бюро.
Особу не може бути призначено на посаду в Бюро, якщо:
- до 1 січня 2023 року обіймала сукупно не менше одного року будь-яку слідчу та/або оперативну посаду в органах податкової міліції, прокуратури, СБУ, ДБР, Нацполіції та міліції (цей пункт міститься в проєкті Закону №10088 від 25.09.2023. Водночас з проєкту №10088-1 від 10.10.2023 його виключено);
- відмовилася від проходження психофізіологічного опитування із застосуванням поліграфа.
*Раніше таких обмежень не існувало.
7. Проведення оцінки ефективності діяльності БЕБ
Через 1 рік та через 3 роки з часу призначення нового директора Бюро проводиться зовнішня незалежна оцінка (аудит) ефективності діяльності БЕБ. Оцінка здійснюватиметься спеціально створеною Комісією з проведення оцінки.
Наразі: «незалежна оцінка ефективності діяльності БЕБ України проводиться за рішенням Кабміну. Порядок проведення незалежної оцінки визначається Кабінетом Міністрів України».
8. Атестація працівників БЕБ
Протягом року з дня обрання нового директора БЕБ за новою конкурсною процедурою, усі працівники БЕБ підлягають проходженню атестації. Для проведення співбесіди кадрова комісія вправі отримувати в БЕБ, НАБУ, ДБР, НАЗК, інших органах будь-яку необхідну для цілей атестації інформацію про працівника БЕБ, зокрема інформацію про:
- кількість дисциплінарних проваджень щодо такого працівника;
- кількість скарг, які надходили на дії працівника;
- дотримання працівником правил професійної етики та доброчесності:
а) відповідність витрат і майна працівника та членів його сім’ї задекларованим доходам;
б) інші дані щодо відповідності вимогам законодавства у сфері запобігання корупції;
в) дані щодо відповідності поведінки працівника вимогам професійної етики.
9. З важливих змін також пропонується внесення норми до трудового законодавства про те, що відмови працівників БЕБ від проходження атестації, або прийняття кадровою комісією центрального апарату БЕБ рішення про неуспішне проходження працівником атестації є підставою для розірвання з ним трудового договору з ініціативи роботодавця (БЕБ).
*Раніше така атестація не передбачалась.
Порушення, допущені БЕБ у проведенні кадрових відборів, надання робочих місць правоохоронцям зі старими методами, нульова толерантність до корупції та неефективність боротьби з економічними злочинами, підтверджує необхідність змін, які пропонуються законодавцем. Адже тільки системними змінами можна досягти цілей, які були в основі створення БЕБ, ціннісного і відмінного органу з ефективними методами боротьби зі злочинами у сфері економіки. Залучення незаангажованих міжнародних експертів до відбору директора, проведення прозорого конкурсного відбору працівників, атестування вже працюючих, проведення зовнішньої перевірки ефективності діяльності, та інші зміни, у разі їх прийняття парламентарями, очевидно сприятиме збільшенню ефективності та професійності БЕБ, зниженню рівня корупції, мінімізації тиску на бізнес та загалом зміні підходів до взаємодії з бізнесом під час розслідування економічних злочинів.