В ніч з 20 на 21 грудня 2016 року Верховною Радою України було прийнято у другому читанні та в цілому законопроект № 5132 від 15.09.2016 р., до якого з поміж іншого увійшли подані мною поправки, що передбачали внесення змін до ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі Закон) в частині встановлення розмірів плати за складення кваліфікаційного іспиту, внесків за проходження стажування та щорічних внесків адвокатів.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Дані зміни викликали хвилю обговорення в професійному колі та фактично розділили адвокатів та представників органів адвокатського самоврядування на два табори: прибічників та противників таких змін.
Так, значна більшість адвокатів підтримали законодавчі зміни, акцентуючи увагу на зловживаннях з боку органів адвокатського самоврядування при встановленні розміру зазначених відрахувань.
В свою чергу Національна асоціація адвокатів України висловилися категорично проти, зазначаючи, що вони є неконституційними та обмежують компетенцію органів адвокатського самоврядування.
Тому спробуємо розібратися в суті законодавчих новел та визначити чи обмежують вони права адвокатів або все таки покликані їх захистити.
Плата за складення кваліфікаційного іспиту
Раніше Урядом поряд з підняттям розміру МЗП вдвічі з січня 2017 року передбачалось внесення змін до багатьох законів з метою заміни розміру МЗП на прожитковий мінімум для працездатних осіб. Але, чомусь випадково чи умисно про адвокатів Уряд забув.
На сьогоднішній день статтею 58 Закону вже встановлено максимально допустимий розмір плати за складання кваліфікаційного іспиту в розмірі не більше 3 МЗП, або 4 800 грн. Без внесення змін в Закон, така плата становила б 9 600 грн.
Тому, мною було запропоновано з 01.01.2017 р. плату за складання іспиту встановити в розмірі не більше 3 прожиткових мінімумів, або 4 800 грн.
Щорічні внески на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування
На сьогоднішній день розмір обов'язкового до сплати щорічного внеску адвокатів встановлюється рішенням Ради адвокатів України та складає 1 МЗП, або 1 378 грн.
Але Рада адвокатів України навіть не збиралась впроваджувати зміни в сфері адвокатського самоврядування в частині заміни МЗП на прожитковий мінімум.
Зокрема, останнім днем подання поправок до 2 читання законопроекту з реєстр.
№ 5132 було 13.12.2016 р. і до цього часу ніяких змін з даного питання Радою адвокатів України ініційовано не було.
Лише 16.12.2016 р. Рада адвокатів України прийняла рішення № 291 яким було встановлено можливість до 31.01.2017 р. сплатити обов'язковий щорічний внесок за 2017 рік у розмірі 1 600 грн. В іншому випадку починаючи з 01.02.2017 р. такий внесок вже сплачувався би у розмірі 1 МЗП, законодавчо закріпленої на момент сплати, тобто не менше 3 200 грн.
У зв'язку з цим цілком виправданим є врегулювання даного питання на законодавчому рівні шляхом встановлення максимально допустимого розміру внесків на рівні 1 прожиткового мінімуму, або 1600 грн.
Внесок на проходження стажування
Норми Закону взагалі не містять жодної вимоги щодо внесення будь-якої плати за проходження стажування.
При цьому ради адвокатів регіонів на власний розсуд встановлюють розмір внесків (станом на сьогодні від 12 до 20 МЗП в залежності від регіону, тобто від 19 200 до
32 000 грн.).
Навіть при розмірі МЗП в 1 600 грн внески, що справляються сьогодні, є невиправдано високими та створюють штучні перепони та обмеження для юристів, які бажають стати адвокатами, а після збільшення МЗП вдвічі отримання адвокатського свідоцтва взагалі стане недосяжним для більшості юристів.
Незважаючи на це Радою адвокатів України 16.12.2016 р. було прийнято рішення № 292 відповідно до якого було встановлено, що розмір внеску за проходження стажування не може складати менше 12 МЗП (або 38 400 грн.). При цьому максимально допустимого розміру такого внеску встановлено не було, що дає можливість раді адвокатів регіону встановлювати настільки високі розміри внесків наскільки дозволить їхня жадібність та фантазія.
Такі надвисокі внески є дискримінацією юристів за майновою ознакою та прямим порушенням норм конституції і закріплених в ній прав кожного громадянина.
Особливо гостро питання обмеження у доступі до професії виникає у зв'язку зі змінами до законодавства, які передбачають адвокатську монополію на представлення інтересів в судах.
При цьому всі сплачені кошти йдуть виключно на утримання відповідної ради адвокатів і з них керівник стажування, який безпосередньо здійснює навчання майбутніх адвокатів, не отримує жодних коштів як компенсації за роботу та понесені ним витрати.
Саме тому мною було запропоновано, а Верховною Радою України підтримано встановлення максимально допустимого розміру внеску на проходження стажування на рівні 3 МЗП.
При цьому 70% такого внеску має йти безпосередньо адвокату – керівнику стажування для компенсації його витрат на навчання стажиста, а решта 30% спрямовуватись безпосередньо відповідній раді адвокатів регіону для покриття її витрат, пов'язаних з таким стажуванням.
Всі вищезазначені зміни жодним чином не порушують норм конституції, прав органів адвокатського самоврядування та цілком відповідають аналогічному принципу встановлення граничного розміру плати за складення кваліфікаційного іспиту, закріпленого у ст. 58 Закону.
Окремо необхідно наголосити, що на необхідність врегулювання питання сплати внесків на проходження стажування, вже неодноразово звертали увагу народні депутати України шляхом подання відповідних законопроектів.
Так, 04.11.2016 р. шістьма депутатами, представниками різних політичних сил, було зареєстровано у Верховній Раді України проект закону № 5359, яким пропонується встановити безоплатність стажування та передбачити, що розмiр винагороди за керiвництво стажуванням може встановлюватися окремо за домовленiстю мiж стажистом адвоката та адвокатом - керівником стажування, але у розмірі не більше трьох мінімальних заробітних плат.
Про що ж свідчить світовий досвід
З аналізу законодавства інших країн вбачається, що лише в деяких країнах передбачена сплата стажером внесків на проходження стажування. В багатьох країнах навпаки передбачено виплату заробітної плати стажеру.
Федеральна республіка Німеччина
В Німеччині для того, щоб мати право займатися адвокатською діяльністю, потрібно пройти стажування від трьох з половиною до чотирьох років в органах суду, прокуратури, нотаріату або адвокатури. Оплата стажування здійснюється за рахунок скарбниці (спеціальних фондів земельних органів влади). Після закінчення стажування проводиться другий іспит під егідою міністерства юстиції відповідної адміністративної території (землі).
Республіка Польща
Законодавством передбачено, що право на здійснення адвокатської діяльності здобувається після адвокатського стажування. Таке стажування є оплатним.
Оплата стажування здійснюється за рахунок внесків аплікантів (стажерів) до адвокатської ради. Міністр юстиції, після консультації з Радою адвокатів, визначає суму річного внеску, керуючись необхідністю забезпечення належного рівня освіти аплікантів (стажерів). Оплата не може перевищувати шести мінімальних розмірів оплати праці.
Тобто кошти, які сплачуються аплікантами (стажерами) використовуються виключно для покриття витрат на проходження такого стажування, а не спрямовуються на утримання таких рад. При цьому на законодавчому рівні також встановлюється максимальний гранично допустимий розмір такої оплати.
Також необхідно зазначити, що плата за вступний та адвокатський іспити взагалі спрямовується до державного бюджету.
Королівство Бельгія, Англія та Уельс
В зазначених країнах ситуація діаметрально протилежна. Саме стажери отримують плату за свою роботу під час адвокатського стажування.
Так, в Бельгії стажер отримує заробітну плату. Мінімальний розмір оплати праці для стажерів у 2014 році складав 36 тис. євро/рік.
В Англії та Уельсі стажування оплачуються згідно з встановленим лімітом Органу з регулювання стажування. Мінімальний розмір оплати праці для стажування у 2015 році становив 38 тис. фунтів стерлінгів/рік.
Висновок
З аналізу норм законодавства та світового досвіду вбачається, що основною метою діяльності адвокатського самоврядування є захист прав адвокатів та забезпечення для них сприятливих умов для здійснення своєї діяльності.
При цьому розмір будь-яких внесків (плати), що справляється адвокатським самоврядуванням має бути економічно обґрунтованим та відповідати рівню витрат на здійснення такого самоврядування. Розмір таких внесків (плати) має бути посильним для представників даної професії та не повинен створювати жодних обмежень за майновими ознаками.
В Україні ж склалася така ситуація, що органи адвокатського самоврядування фактично використовують такі внески (плату) як джерело особистого збагачення. Адже суми, які справляються на сьогодні і тим більше ті, що планували отримувати органи адвокатського самоврядування з підняттям розміру МЗП, є набагато більшими за фактичні витрати таких органів, пов'язані із здійсненням адвокатського самоврядування.
Отже, встановлення необґрунтовано високих розмірів плати за складення кваліфікаційного іспиту, внеску на проходження стажування та щорічних внесків на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування є прямим порушенням конституційних прав всіх адвокатів України в тому числі і майбутніх, а законодавче обмеження розміру таких внесків навпаки спрямоване на захист прав адвокатів та юристів, які мають намір стати адвокатами, від свавілля з боку органів адвокатського самоврядування.