Минулого тижня (12.10.2021 р.) побачив світ проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та інших законів України щодо удосконалення здійснення публічних закупівель».
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Міністерство економіки України продовжує реформувати сферу публічних закупівель, зокрема шляхом гармонізації положень Закону з Директивами Європейського Союзу з питань закупівель та удосконалення сфери публічних закупівель за результатами практики застосування положень Закону.
Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Станом на сьогодні через електронну систему закупівель відбулось 10,39 млн закупівель (з очікуваною вартістю 3,37 трлн грн), які провели 48,5 тис. замовників із загальною кількістю учасників, що дорівнює 373,11 тис.
Законопроєктом пропонується внести до Закону низку змін ідеологічного характеру, а саме:
- підвищити поріг з 200 тис. грн до 500 тис. грн для здійснення замовниками закупівель товарів та послуг шляхом застосування процедур закупівель, що на думку Мінекономіки, забезпечить оперативне проведення закупівель, зменшить навантаження на орган оскарження та підвищить конкуренцію на ринку.
- запровадити можливість проведення замовниками процедури відкритих торгів для укладання зарезервованих контрактів, що надасть можливість посилити підтримку державою працевлаштування осіб з інвалідністю. Замовники матимуть можливість укладати зарезервовані контракти з учасником процедури закупівлі, який є виключно підприємством або організацією, що засноване(а) громадською організацією осіб з інвалідністю та отримало(а) дозвіл на право користування пільгами з оподаткування відповідно до законодавства за результатами проведення процедури закупівлі відкритих торгів, враховуючи передбачені законопроєктом особливості;
- регламентувати здійснення закупівель для боротьби з COVID-19 із застосуванням порядку проведення спрощених закупівель та/або з використанням електронного каталогу, незалежно від вартісних меж таких закупівель, на період дії встановленого Кабінетом Міністрів України карантину відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб».
Насамперед, варто зазначити про численність змін і про їхній, так би мовити, амплітудний розмах – від введення нових понять, нових статей
Мають з’явитися нові визначення :
П. 61 зарезервований контракт – договір про закупівлю, що укладається за результатами проведення відкритих торгів, враховуючи вимоги ст. 201 цього Закону;
П. 151) номенклатурна позиція предмета закупівлі – конкретне найменування одиниці товару/послуги, що закуповується в межах предмета закупівлі;
Пропонується внести зміни до визначення замовників, а саме абз. 1 п. 3 ч. 1 ст. 2 викласти таким чином: «Юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у п. 1 і 2 цієї частини) та їх об’єднання, що уповноважені державою або органом місцевого самоврядування на задоволення суспільної потреби (потреб) для забезпечення функції (функцій) держави (територіальної громади, об’єднаної територіальної громади) на підставі нормативно-правового акта та/або рішення органу державної влади та/або органу місцевого самоврядування, та/або установчих документів таких юридичних осіб за наявності хоча б однієї з таких ознак».
Також пропонується доповнити п. 4 тієї ж ч. 1 (де надається визначення замовників, що здійснюють діяльність в одній або кількох окремих сферах господарювання) абзацом такого змісту: «Кінцевим бенефіціарним власником є замовник».
Найглобальнішою, на мою думку, зміною є підняття порогу вартісних меж для проведення відкритих торгів.
Відповідно до оновленої ст. 3 законопроєкту, очікувана вартість товарів та послуг має бути не меншою ніж 500 тис. грн (а не 200 тис. грн як зараз).
Для робіт ці межі залишаються незмінними – 1,5 млн грн. Відповідно, закупівля товарів та послуг вартістю від 50 тис. грн до 500 тис. грн буде проводитися шляхом застосування спрощеної закупівлі.
Ч. 3 ст. 3 викладено в такій редакції: «У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тис. грн, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель. Закупівля таких товарів, робіт та послуг з використанням електронної системи закупівель здійснюється із застосуванням порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, та/або з використанням електронного каталогу для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель, відповідно до ст. 10 цього Закону, звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель».
Мінекономіки вважає, що проведення конкурентних процедур закупівель займає багато часу та ресурсів, на відміну від здійснення закупівлі через електронний каталог, що дозволяє здійснити придбання в максимально короткі строки за мінімальною ціною, не витрачаючи при цьому часу та зусиль на підготовку тендерної документації.
На мою думку, підвищенням порогів та зведенням закупівель до 500 тис. грн у режим спрощених, ми збільшуємо корупційні ризики під час проведення закупівель на фоні практичної відсутності можливості впливу на замовника неоскарженням таких закупівель до Органу оскарження (АМКУ).
Сьогодні у спрощених закупівлях постачальник, пропозиція якого відхилена, може звернутися до замовника з вимогою надати додаткову аргументацію щодо причин невідповідності його пропозиції умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі. Не пізніше ніж через 3 робочих дні з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель замовник зобов’язаний надати йому відповідь.
Як свідчить практика, навіть якщо постачальник правий, це абсолютно не означає, що замовник поверне його в переможці. Рішення та дії замовника учасник спрощеної закупівлі може оскаржити в судовому порядку, проте коли учасник отримає рішення суду, договір щодо спрощеної оскаржуваної закупівлі вже давно може бути виконаний.
Законопроєктом також пропонується викласти абз. 3 п. 3 ч. 7 таким чином: «Замовник зможе придбати товари, роботи, послуги вартістю до 500 тис. грн без застосування порядку проведення спрощених закупівель, зокрема, якщо існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку з оскарженням до органу оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника після розгляду/оцінки тендерних пропозицій учасників, якщо загальна вартість предмета закупівлі не перевищує 20% від очікуваної вартості тендеру, що оскаржується. Отже, у процесі оскарження тендеру замовник у разі потреби може укласти договір на постачання товарів, робіт та послуг вартістю до 500 тис. грн, але не більше ніж 20% від очікуваної вартості тендеру, що оскаржується, як після розгляду, так і після оцінки тендерних пропозицій.
Планується запровадити обов’язкове оприлюднення ціни за одиницю кожного товару, що є предметом закупівлі. Про це зазначається в п. 10 ст. 10. Мінекономіки вважає, що замовники використовуватимуть таку інформацію для формування об’єктивно визначеної очікуваної вартості. До того ж такою інформацією зможуть користуватися учасники, щоб визначити стратегію продажу.
Змінами до ст. 11 стосовно організації закупівельного процесу передбачається можливість покласти на уповноважену особу обов’язок проведення закупівель очікуваною вартістю менше ніж 50 тис. грн, включаючи планування таких закупівель та оприлюднення інформації про закупівлю.
Абз. 2 п. 3 ч. 1 пропонується викласти в такій редакції: «Відповідальною за організацію та проведення закупівель, що здійснюються відповідно до ч. 3 ст. 3 цього Закону, в тому числі планування таких закупівель та оприлюднення інформації про закупівлю в електронній системі закупівель відповідно до цього Закону, може бути уповноважена особа та/або службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника.
Новою редакцією ч. 1 ст. 12 будуть встановлені додаткові вимоги до захисту інформації та кібербезпеки в електронній системі закупівель. Зокрема, електронна система закупівель повинна бути загальнодоступною та гарантувати недискримінацію, рівні права під час реєстрації всім зацікавленим особам та рівний доступ до інформації всім особам. Обмін і збереження інформації та документів має відбуватися з гарантуванням цілісності даних про учасників та їхніх тендерних пропозицій/пропозицій під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та їх конфіденційність до моменту розкриття тендерних пропозицій/пропозицій.
В електронній системі закупівель повинна бути створена комплексна система захисту інформації з підтвердженою відповідністю згідно із Законом України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах». Захист інформації та кібербезпеку в електронній системі закупівель забезпечує адміністратор електронної системи закупівель, враховуючи вимоги законодавства у сфері захисту інформації та кібербезпеки.
Адміністратор електронної системи закупівель проводить перевірку функціональності та здійснює тестування роботи електронної системи закупівель як загалом, так і окремих її складових (авторизованих електронних майданчиків). Адміністратор електронної системи закупівель також вчиняє інші дії, передбачені законодавством.
Законопроєктом передбачено, що ст. 14 Закону буде викладена в новій редакції. Серед запропонованих змін звертаю увагу на наступні.
До ч. 3 ст. 14 пропонується додати два пункти. Крім інформації про мову, якою повинні бути складені пропозиції, оголошення має містити також вимоги до учасників, що їх замовник може встановити, а саме наявність в учасника спрощеної закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання і досвід, та/або наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів). Тобто всім знайомі кваліфікаційні критерії, окрім фінансової спроможності. Так що у разі потреби можна встановити ці вимоги до учасників. Однак це не обов’язково.
Звертаю увагу, що спрощеною закупівлею не передбачається подання інформації щодо відсутності підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі. Запровадження таких вимог законопроєктом також не передбачене.
Абз. 2 ч. 4 ст. 14 змінить свій зміст на прямо протилежний: «Вимоги до предмета закупівлі не повинні містити посилання на конкретну марку чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб’єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва. Якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим та містити вираз або еквівалент».
Наразі замовник може зазначати в оголошенні конкретний товар або його еквівалент. Проте згідно з новим законопроєктом, придбання замовником товарів певної марки, моделі тощо може стати неможливим.
Абз. 2 ч. 11 ст. 14 передбачено, що розгляд та оцінка пропозицій відбувається в порядку, передбаченому ст. 29 цього Закону. Внаслідок такої зміни замовник у спрощених закупівлях, зокрема, матиме можливість аргументовано подовжувати розгляд пропозицій до 20 робочих днів. Станом на сьогодні строк розгляду найбільш економічно вигідної пропозиції не повинен перевищувати 5 робочих днів.
Ч. 13 ст. 14 стане більш розгорнутою та додасть підстав для відхилення пропозиції. Якщо раніше підстав для відхилення пропозицій у спрощених закупівлях було лише чотири, то тепер замовник відхиляє пропозицію в тому випадку, якщо:
- учасник закупівлі не відповідає вимогам, визначеним п. 15 ч. 3 цієї статті (якщо такі вимоги були передбачені умовами оголошення про проведення спрощеної закупівлі); не надав забезпечення пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або забезпечення пропозиції не відповідає умовам, визначеним замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі до такого забезпечення пропозиції; визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна, відповідно до вимог ч. 2 ст. 28 цього Закону;
- пропозиція учасника не відповідає вимогам щодо предмета закупівлі, зокрема технічним, якісним та іншим характеристикам предмета закупівлі, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі; викладена іншою мовою (мовами), аніж мова (мови), що вимагається оголошенням про проведення спрощеної закупівлі;
- Переможець спрощеної закупівлі не підписав договір про закупівлю відповідно до умов, визначених в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі у строк, визначений ч. 15 цієї статті; не надав відповідно до ч. 2 ст. 41 цього Закону копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу та ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом; не надав забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо таке забезпечення вимагалося замовником.
Одна з підстав чинної редакції Закону може бути виключена (якщо учасник протягом одного року до дати оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі відмовився від підписання договору про закупівлю більше разів ніж двічі із замовником, який проводить таку спрощену закупівлю), натомість маємо обов’язкову умову надати ліцензії/дозвільні документи (у разі потреби) та низку інших підстав для відхилення.
Зміни до ч. 15 нададуть замовнику спрощеної закупівлі можливість у разі обґрунтованої потреби продовжувати строк для укладення договору про закупівлю до 60 днів. Сьогодні замовник може укласти договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем спрощеної закупівлі, на наступний день після оприлюднення повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, але не пізніше ніж через 20 днів.
Також пропонується викласти в новій редакції ст. 17. Яких саме змін вона може зазнати? Зокрема, ч. 3 ст. 17 передбачається, що замовник визначає спосіб підтвердження учасником вжиття заходів для доведення своєї надійності, якщо протягом 3-х років учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю з цим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання, а також були застосовані санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків. У чинній редакції спосіб підтвердження учасником вжиття заходів для доведення своєї надійності не визначався.
Крім того, в новій редакції ч. 6 ст. 17 передбачено, що переможець процедури закупівлі оприлюднює в електронній системі закупівель документи, які підтверджують відсутність підстав, визначених п. 5, 6, 10 і 12 ч. 1 цієї статті, тобто перелік пунктів скорочено.
Що планується змінити в оскарженні процедур закупівель?
Абз. 2 ч. 2 ст. 18 пропонується викласти в такій редакції: «Суб'єкт оскарження подає скаргу в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги», шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, в яких зазначається в повному обсязі інформація, передбачена ч. 5 цієї статті».
Ч. 23 ст. 18 буде доповнено таким абзацом: «В електронній системі закупівель суб’єкт оскарження/замовник оприлюднює рішення суду щодо рішення органу оскарження, прийнятого за результатами розгляду скарги, що було оскаржене суб’єктом оскарження/замовником до суду, протягом 10 робочих днів з дня набрання рішенням суду законної сили».
Ч. 1 ст. 19 буде доповнена пунктом, що передбачає обов’язкове зазначення у звіті про закупівлю з використанням електронної системи закупівель ціни за одиницю товару щодо кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі (у разі закупівлі товару). Такі зміни нададуть можливість ознайомитися з вартістю одиниці кожного товару, що входить до предмета закупівлі, не завантажуючи при цьому договір з додатками, тобто швидше і зручніше.
Законопроєкт передбачає введення ст. 20-1 «Умови застосування відкритих торгів для укладення зарезервованого контракту». Мається на увазі запровадження такої процедури закупівлі, пропозиції до участі в якій зможуть подавати виключно підприємства або організації, що засновані(а) громадською організацією осіб з інвалідністю та отримало(а) дозвіл на право користування пільгами з оподаткування відповідно до законодавства. Запропоноване нововведення надасть можливість активніше працевлаштовувати, залучати до суспільного життя осіб з інвалідністю.
Цікаві зміни можуть бути внесені до ч. 2 ст. 28. Чинна редакція передбачає, що конфіденційною не може бути визначена інформація, зокрема, про запропоновану ціну, інші критерії оцінки, технічні умови, технічні специфікації та документи, що підтверджують відповідність кваліфікаційним критеріям відповідно до ст. 16 цього Закону.
Тоді як відповідно до запропонованих змін, винятком є випадки, якщо документи, що підтверджують відповідність кваліфікаційним критеріям згідно зі ст. 16 Закону, містять персональні дані. Тобто, якщо інформація, надана на підтвердження кваліфікаційним критеріям, містить будь-чиї персональні дані, учасник матиме право визначити таку інформацію як конфіденційну.
Ст. 31 пропонується після ч. 1 доповнити новою частиною щодо випадків, коли замовник може, але не зобов’язаний, відхилити тендерну пропозицію. Замовник може відхилити тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у тому випадку, якщо учасник процедури закупівлі не надав належного обґрунтування щодо цін або вартості відповідних товарів, робіт чи послуг тендерної пропозиції, що є аномально низькою; не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю з цим замовником, що призвело до його дострокового розірвання, і були застосовані санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків, протягом 3-х років з дати дострокового розірвання такого договору
Звертаю увагу, що на відміну від ч. 1 цієї статті, коли замовник зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію, якщо учасник взагалі не надав обґрунтування аномально низької ціни, у запропонованих змінах йдеться про право замовника відхилити пропозицію у разі неналежного обґрунтування. Водночас питання про те, що саме може вважатися достатнім обґрунтуванням, залишається відкритим.
Також передбачена нова редакція для ст. 32. Зокрема, змінами передбачено, що замовник скасовує торги у разі відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг; виявлення порушень законодавства у сфері закупівель, які неможливо усунути, з описом таких порушень; скорочення видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт чи послуг; якщо здійснення закупівлі стало неможливим внаслідок дії непереборної сили. Звертаю увагу, що в чинній редакції ст. 32 у двох останніх випадках замовник має право скасувати торги, але не зобов’язаний це робити.
Ч. 5 ст. 33 пропонується викласти таким чином: «З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника до органу оскарження договір про закупівлю не може бути укладений раніше ніж через 10 днів (5 днів у разі застосування переговорної процедури закупівлі з підстав, визначених п. 3 ч. 2 ст. 40 цього Закону, а також у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передання та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення та послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування) з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю».
Тобто у разі закупівлі окремих товарів та послуг замовник має право укласти договір раніше – через 5 днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір.
Ч. 4 ст. 41 доповнена абзацом стосовно зміни найменування: «Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім таких випадків: визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті; перерахунок ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі; зміни найменування без зміни ідентифікаційного коду в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань замовника та/або переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі».
Тобто у разі зміни найменування без зміни ідентифікаційного коду вважатиметься, що умови договору не відрізнятимуться від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.
Як змінять закупівлі для боротьби з COVID-19?
Мінекономіки зазначає, що на закупівлі для боротьби з COVID-19 держава витратила чималі кошти. Водночас проведений Міністерством фінансів України вибірковий аналіз закупівель, здійснених розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів згідно з постановою №225 свідчить про те, що проведені закупівлі містять ознаки зловживань розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів, неефективного та непрозорого здійснення ними закупівель.
Станом на сьогодні, відповідно до Закону України від 01.07.2021 р. №1599-ІХ «Про внесення зміни до розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» щодо виключення можливості здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель» (далі – Закон №1599-ІХ), були внесені зміни, які регламентують, що на період дії встановленого Кабінетом Міністрів України карантину, відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», дія Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є лікарські засоби, вакцини або інші медичні імунобіологічні препарати, розхідні матеріали для надання медичної допомоги хворим на COVID-19 та медичні вироби для вакцинації від COVID-19, медичне обладнання для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу пацієнтам, хворим на COVID-19, системи постачання медичних газів, необхідних для боротьби з COVID-19.
Перелік лікарських засобів та порядок їх закупівлі затверджує Кабінет Міністрів України. При цьому Законом №1599-ІХ регламентовано, що закупівля інших товарів та послуг, необхідних для боротьби з COVID-19, здійснюється в порядку, встановленому Законом для спрощених закупівель.
Отже, Законом №1599-ІХ виведено з-під дії Закону окремі види товарів та не передбачається затвердження їх переліку, на відміну від лікарських засобів. Таким чином, оскільки норма щодо виведення з-під дії Закону окремих видів товарів не встановлює жодних обмежень щодо переліку таких товарів, замовники матимуть можливість скористатися нею на власний розсуд, що значно підвищує рівень корупційних ризиків та може призвести до значних перевитрат бюджетних коштів.
Відповідно, Мінекономіки вважає, що на законодавчому рівні слід встановити надійний та дієвий механізм для здійснення закупівель для боротьби з COVID-19 та відновити прозорість таких закупівель шляхом їх здійснення із застосуванням електронної системи закупівель у конкурентний спосіб в оперативному порядку. У разі виникнення нагальної потреби такі закупівлі можуть бути проведені без застосування електронної системи закупівель лише за умови належного обґрунтування необхідності їх проведення в неконкурентний спосіб. Тому докорінним чином зміниться п. 3-1 «Прикінцевих та перехідних положень».
Законопроєкт передбачає, що на період дії встановленого Кабінетом Міністрів України карантину закупівля товарів та послуг, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), здійснюється із застосуванням порядку проведення спрощеної закупівлі та/або з використанням електронного каталогу, незалежно від вартісних меж такої закупівлі. Перелік таких товарів і послуг затверджує Кабінет Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади України, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.
Якщо у замовника з’явилася нагальна потреба закупити товари та/або послуги, що визначені переліком товарів і послуг, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), у зв’язку з виникненням об’єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання строків для проведення спрощеної закупівлі та/або використання електронного каталогу, закупівля таких товарів і послуг може здійснюватися без використання електронної системи закупівель з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель.
Замовник повинен буде оприлюднити звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, з обґрунтуванням причини неможливості здійснення закупівлі із застосуванням спрощеної закупівлі та/або використанням електронного каталогу, договір про закупівлю та всі додатки до нього, звіт про виконання договору про закупівлю відповідно до ст. 10 Закону. Отже, якщо замовник внаслідок виникнення певних обставин не матиме можливості провести закупівлю необхідних товарів/послуг за спрощеною закупівлею та/або за електронним каталогом, він може укласти прямий договір, але повинен буде підготувати відповідне обґрунтування та оприлюднити його разом зі звітом про договір про закупівлю.
Аналіз змісту законопроєкту дає підстави стверджувати, що закупівельна сфера продовжує вдосконалюватися, враховуючи напрацьовану практику, запроваджуються нові поняття, уніфікуються підходи до спрощених закупівель, змінюється порядок коронавірусних закупівель.