1 жовтня у Верховній Раді України було зареєстровано законопроект №9140 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення передумов для захисту економічних та спадкових прав громадян в сільській місцевості», ініціатором якого було Міністерство юстиції України. Одразу ж після цього у правової спільноти виникло багато питань і критики до цього законопроекту, зокрема в Нотаріальної палати України (далі - НПУ).
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Натомість Мін’юст називає цю критику міфами, які надумані «хворою фантазією». Тож спробуємо розібратися, чи дійсно це так, поки у соціальних мережах вирують флешмоби Ні #9140.
Хронологія подій
Після реєстрації законопроекту 2 жовтня НПУ оприлюднила експрес-експертизу, в якій було зазначено, що запропоновані законопроектом №9140 зміни:
- руйнують основи децентралізації в Україні, оскільки законопроект нівелює можливість здійснення законних повноважень щодо оформлення спадщини та надання певних реєстраційних послуг територіальними громадами;
- призведуть до значних корупційних ризиків та зловживань, адже уповноважені особи органу юстиції призначатимуться територіальними управліннями юстиції, які здійснюють контроль за нотаріатом;
- відкривають великі можливості для рейдерських захоплень, оскільки уповноважені особи органу юстиції зможуть реєструвати права на землю, договори купівлі-продажу, дарування та міни, правочини щодо іншого нерухомого майна та корпоративних прав тощо, при цьому не прив’язуючись до відповідної території;
- ставлять під сумнів безспірність вчинення нотаріальних дій та їх якість - уповноваженим особам органу юстиції надано право вчиняти нотаріальні дії без спеціального свідоцтва, без трирічного досвіду роботи у нотаріаті, без кіберзахисту робочого місця.
Натомість Мін’юст на своєму сайті розмістив інформацію про те, що законопроект щодо уповноважених не несе жодних рейдерських загроз. «Жодного рейдерства за цим законопроектом не може бути. Мова йде виключно про оформлення уповноваженими особами Мін’юсту спадщини, заповіту, оформлення договору дарування, оформлення договору довічного утримання. Корпоративні права можуть бути зареєстровані уповноваженим лише у тому випадку, коли вони є в складі спадкової справи. Жодних договорів купівлі-продажу, жодних реєстрації бізнесу і т.д. Щоб шукати тут рейдерство, потрібно мати хіба що хвору фантазію», - сказала Олена Сукманова.
(для перегляду натисніть на зображення)
5 жовтня законопроект був розглянутий Комітетом з питань економічної політики, внаслідок чого депутати наголосили на необхідності його прийняття, проте зауважили, що деякі положення законопроекту, ще на етапі першого читання, необхідно виключити та вдосконалити. На їх думку, цими поправками знімається напруга навколо цього законопроекту та відкривається можливість всім бажаючим суб’єктам права законодавчої ініціативи доопрацювати законопроект до другого читання.
Як зазначають у прес-службі Мін'юсту, на засіданні Комітету ВР з питань економічної політики був присутній Президент НПУ Володимир Марченко, який переконався, що всі правки, висунуті Нотаріальною палатою, були внесені в останню редакцію законопроекту. "Також Президент НПУ виступив на підтримку законопроекту, про що свідчить спільне відеозвернення разом з Оленою Сукмановою, Першим заступником Міністра юстиції. Але у п’ятницю НПУ кардинально змінює свою позицію і виступає проти законопроекту, видаливши всі матеріали на його підтримку з власних офіційних джерел та вимагаючи відкликати законопроект №9140", - зазначили у прес-службі Мін'юсту.
Водночас відбулося позачергове засідання Ради Нотаріальної палати України, де було ухвалено протокол №45. У ньому встановлюється, що прийняття законопроекту є «категорично неможливим», натомість юридична служба НПУ має розробити альтернативний законопроект (до 09.10.2018 р. – його ще немає).
Конфлікт продовжується тим, що народні депутати, ініціатори законопроекту, починають відкликати свої підписи під цим проектом. Така інформація з’явилася на сайті НПУ стосовно заяви Віктора Бондаря.
8 жовтня НПУ також оприлюднила свою інфографіку на тему: «Міфи і реальність»:
(для перегляду натисніть на зображення)
Разом з цим НПУ звернулася з відкритим листом до Міністерства юстиції, зокрема щодо того, що «управління юстиції здійснюють шалений тиск на державних нотаріусів та в «приказному» порядку зобов'язують їх «провести інформаційні та правороз'яснювальні заходи, направлені на інформування населення щодо переваг вказаного законопроекту, а про проведену роботу прозвітувати до 12.10.2018 р., шляхом надання фото-, відеоматеріалів на електронну адресу управління з питань нотаріату».
«Рада НПУ обурена таким відвертим незаконним та брутальним зловживанням адміністративним ресурсом з боку територіальних управлінь юстиції у справі щодо законопроекту №9140», - вказується у зверненні НПУ.
Натомість Мін’юст на своїй сторінці спростував інформацію, зазначену президентом НПУ:
«… інформування щодо мети та новацій проекту Закону №9140 щодо надання жителям села окремих, чітко визначених нотаріальних послуг, таких як оформлення спадщини, дарування, видача свідоцтв про народження та смерть, жодним чином не суперечить існуючим нормам законодавства.
Принагідно нагадаємо: Міністерство юстиції формує і реалізовує політику у сфері нотаріату. Складовою формування державної політики є розробка законопроектів та інформування громадян щодо переваг та недоліків законопроектів у відповідних сферах політики.
Відтак, звинувачення, висунуті Марченком В.М., є необґрунтованими».
Крім цього, НПУ сьогодні, 12.10.2018 р, направила відкритий лист Президенту України Петру Порошенку щодо ситуації, яка склалася навколо законопроекту #9140. Зі зверненням можна ознайомитися тут.
Соціальні мережі
Однією із перших в соціальних мережах підтримати невдоволення закликала на своїй сторінці Ольга Онищук, Перший віце-президент Нотаріальної палати України, член Ради НПУ.
«Нотаріат України на сьогодні виявився під загрозою знищення професії. Законопроектом #9140 створюється в державі квазі-нотаріат - в особі чиновника, який ніколи не зможе замінити людям нотаріуса, як представника вільної юридичної професії. Чиновник покликаний виконувати вказівки керівництва; він апріорі не може чесно служити людям, бути об’єктивним, неупередженим та незалежним! Прошу представників правничих професій допомогти українському нотаріату зберегти професію та виступити відкрито проти прийняття законопроекту №9140», - зазначила вона.
(для перегляду натисніть на зображення)
В чому полягають ризики для посилення рейдерства, коментує Світлана Момот, приватний нотаріус (Харківська область):
(для перегляду натисніть на зображення)
Окремим моментом є питання кадрів. «Окремо наголошуємо: Уповноважені особи Мін’юсту будуть відібрані серед державних службовців органів юстиції, які вже працюють в системі відповідно до чинного законодавства і, так само як і інші, нестимуть відповідальність за свою роботу. Мін’юст, який регулює та контролює якість роботи нотаріусів, так само здійснюватиме ефективний контроль за якістю добору та подальшої роботи уповноважених осіб. Вимоги до кандидатів - вища юридична освіта та досвід роботи від 3-х років», - заявив очільник Мін’юсту.
Тому в соціальних мережах пропонуються альтернативні варіанти вирішення проблем без залучення нових кадрів:
(для перегляду натисніть на зображення)
«Можливо, Мін’юсту варто зробити відкритий список вакантних місць, де буде вказано населений пункт, який потребує нотаріуса? І потреби будуть закриті або приватними, або державними представниками даної професії? Навіщо придумувати велосипед?», - коментує Ольга Матвіїва, директор Бізнес-Варти.
(для перегляду натисніть на зображення)
Публічні висловлювання професійних спільнот
В цей час з’являлися і різні публікації на веб-сторінках професійних юридичних спільнот, наприклад, на сторінці Асоціації правників України:
«… на даний час питання доступності населення до нотаріальних послуг вирішено і не потребує розширення кола суб’єктів, уповноважених на вчинення нотаріальних дій. Крім того, соціально незахищені верстви населення, незалежно від місця їх проживання (в місті чи в селі), мають достатній вибір, куди звернутися за вчиненням нотаріальної дії: до державного нотаріуса чи уповноваженої особи місцевого самоврядування та скористатися своїми пільгами
У разі прийняття законопроекту №9140 Асоціація правників України вбачає реальну загрозу створення в державі повноцінного «квазінотаріату» в особі уповноважених осіб органів юстиції». (http://uba.ua/ukr/news/5936/)
Водночас коаліція громадських організацій Реанімаційний Пакет Реформ закликає:
1) розробників законопроекту №9140 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення передумов для захисту економічних та спадкових прав громадян в сільській місцевості» - негайно відкликати його як такий, що містить численні загрози корупції та порушень прав власності в Україні;
2) народних депутатів України - відхилити цей законопроект.
Водночас, як зазначили у Мін'юсті, під час зустрічей з ОТГ мешканці висловлювалися на підтримку ініціативи та закликали підтримати законопроект:
(для перегляду натисніть на зображення)
У Мін'юсті зазначають, що з подібними проханнями звертаються мешканці сільської місцевості з різних регіонів України, які відчувають потребу у нотаріальних послугах:
(для перегляду натисніть на зображення)
Коментарі
Владислав Власюк, Генеральний директор Директорату з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності Мін'юсту;
Юлія Навроцька, державний експерт експертної групи з доступу до правосуддя Директорату з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності Міністерства юстиції України
«Законопроект №9140 не порушує європейських зобов’язань України
З тих чи інших причин заявлено багато публічних позицій про нібито невідповідність європейським зобов’язанням проекту закону №9140, яким пропонується уповноважити працівників органів юстиції вчиняти ряд визначених нотаріальних дій (зокрема, оформлення спадщини) на визначених територіях (лише у сільській місцевості).
Спробуємо докладно розібратися: чи є насправді така невідповідність та чи обґрунтовані такі закиди?
Регламент Європейського Парламенту та Ради ЄС №650/2012 від 04.07.2012 р. (далі – Регламент) було прийнято з метою уніфікації правового регламентування відносин спадкування, зокрема, в частині транскордонного спадкування, що торкається сотень тисяч сімей. Основні блоки Регламенту стосуються питання колізійних прив’язок, зокрема, право якої країни слід застосовувати при транскордонному спадкуванні, адже виникають вкрай заплутані місцем проживання, розташування і громадянством ситуації.
У преамбулі Регламенту зазначається, що з метою швидкого, належного та ефективного вирішення питань спадкування із транскордонними наслідками в межах ЄС спадкоємці за законом, спадкоємці за заповітом, виконавці заповіту або адміністратори майна повинні мати можливість легко підтвердити свій статус та/або права й повноваження в іншій державі-члені.
Відповідно, встановлюються певні параметри оформлення спадщини, дотримання яких є умовою визнання свідоцтва про спадщину, виданого в одній країні, в інших країнах ЄС.
Одним із таких параметрів є відповідний орган, який видає таке свідоцтво. Ним може бути нотаріус, а може й «суд» у широкому сенсі. Зокрема, у ст. 3(2) Регламенту надається наступне визначення терміну «суд» в цілях даного Регламенту: «будь-який судовий орган та всі інші органи та професійні юристи, наділені компетенцією у справах щодо спадкування, і виконують судові [у широкому сенсі] функції або діють на виконання повноважень, делегованих будь-яким судовим [у широкому сенсі] органом».
Порівняймо з Уповноваженою особою органу юстиції: законопроект №9140 встановлює вимоги до таких осіб щодо освіти та стажу (=професійні юристи), вони наділені компетенцією (=згідно закону) та виконують функції (=нотаріусів).
Також існують додаткові параметри для «всіх інших органів та професійних юристів», дотримання яких по-суті означає визнання виданих ними свідоцтв про спадщину: гарантують неупередженість та право сторін бути почутими, їх рішення можуть бути оскаржені. Цим параметрам також відповідають Уповноважені особи органів юстиції.
Свідоцтво про спадкування згідно Регламенту може видаватися як судом, так і іншим органом, який, згідно з національним правом, наділений компетенцією займатися справами щодо спадкування. Водночас кожна держава ЄС має право самостійно визначати, який саме орган матиме повноваження на його оформлення (ст. 64 Регламенту, п. 70 Преамбули Регламенту).
Варто наголосити: не міститься жодного застереження, що це лише нотаріус, а й інший орган, який, згідно з національним правом, наділений компетенцією займатися справами щодо спадкування.
Свідоцтво про спадкування видається у формі, яка визначена Регламентом та є підставою реєстрації спадкового майна у відповідному органі на території країни-члена ЄС. Причому свідоцтво про спадкування не є обов’язковим, воно не замінює документів, які видаються державою при спадкуванні (ст. 62 Регламенту).
Таким чином нормативним актом, який наразі не має зобов’язуючої сили для України, не передбачено заборон державам самостійно встановлювати перелік уповноважених осіб та органів, що здійснюють оформлення спадщини.
Іншим актом, щодо якого наводять закиди його порушення, є Додаток XVI-E «Перелік зобов’язань України щодо транскордонних послуг» (згаданий у ст. 95 Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом), де вказується, що «лише громадянам України дозволяється надавати нотаріальні послуги». Інших зобов’язань в Угоді та Додатках, що стосуються нотаріальної діяльності, не передбачено.
Тому очевидно, що закиди щодо невідповідності положень законопроекту №9140 європейським зобов’язанням України є необґрунтованими та голослівними».