Трансформації у процесі набрання обертів економікою даних наділяють новим значенням так звані «промислові дані». Йдеться про дані, які утворюються у процесі економічної діяльності та які не є персональними даними.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Якщо спростити та протиставити, то це:
- не окремий платіж клієнта, а операції по рахунках у межах банку;
- не конкретне зняття готівки з картки, а транзакції у цьому банкоматі;
- не окрема покупка, а торговельні операції в межах об'єкта роздрібної мережі;
- не наданий абонентові контент, а пасивні та активні операції у цій телекомунікаційній мережі.
Якщо узагальнити, то це дані в діапазоні від ключових для основної діяльності компанії до другорядних та до таких, які не мали значення досі. Тобто йдеться не просто про дані щодо суто продажу товарів, робіт, послуг клієнту, а взагалі про всі та будь-які дані, які утворюються в діяльності компанії.
Чому це взагалі може мати значення
У 2012 р. напередодні початку торгів Facebook на фондовій біржі компанія оцінювалася у 104 млрд доларів. Якщо порівняти, то це була ринкова капіталізація Boeing, General Motors, Dell Computers разом. Згідно з аудійованою фінансовою звітністю за 2011 р., активи компанії складали близько 6 млрд доларів. Ці трохи менше ніж 100 млрд доларів — це ті 2 трлн елементів так званого «здатного до монетизації контенту», накопиченого компанією між 2009 р. та 2011 р. Різниця між балансовою та ринковою вартістю у приблизно 100 млрд доларів зводилася до оцінки ключових для діяльності компанії даних, які по суті є нематеріальними активами.
У 2015 р. була розпочата справа про банкрутство компанії, під контролем якої перебували казино у Лас-Вегасі, Атлантік-Сіті, Ріно. Дані про активність клієнтів казино були оцінені кредиторами у 1 млрд доларів. Для порівняння, це перевищувало вартість будь-якого з об'єктів нерухомості Caesar Palace у Лас-Вегасі. Ці дані, скоріше навіть другорядні, складали 17% від сукупної вартості всіх операційних активів компанії.
Ще навіть до цього, за твердженням високопосадовця одного з найбільших мобільних операторів США, компанія визнала надзвичайну вартість своїх даних та серйозно розглядала варіант поводження з ними як з корпоративним активом у його розумінні з позиції бухгалтерського обліку. Проте компанія була зупинена у таких своїх далекоглядних прагненнях юристами.
Наші дні в нашій юрисдикції
- Київстар пропонує послуги профілювання та аналізу клієнтів, пошуку нової цільової аудиторії, скорингових моделей, теплових карт та геопозиціонування для банківського сектору, ритейлу, електронної комерції, страхування, фармакології, аргосектору, а також прямо заявляє, що за потреби в нових продуктах вони відкриті до пропозицій та готові розробити послугу під конкретні запити.
- Vodafone Україна пропонує послуги геоаналітики, аналізу цільової аудиторії, пошуку потенційних клієнтів, таргетованої розсилки, а також скорингу — оцінки ризику неповернення кредиту або настання страхового випадку, виявлення шахрайських дій, схильності до придбання продуктів та до повторної цільової дії, прогнозування попиту на продукти, відтоку клієнтів — для фінансового сектору, страхових компаній та ритейлу.
- Lifecell зі сторінок свого веб-сайту нічого не пропонує, але розробкою у цій сфері займається, а його материнська Turkcell принаймні з 2015 р. є активною у цій сфері, проводячи профільні хакатони, тренінги для співробітників, беручи участь у профільних конференціях на рівні Chief Analytics Officer, розробляючи та пропонуючи послуги через відокремлений R&D‑підрозділ.
Все це — про промислові дані
Насамкінець, навіть позиція бюрократів з Європейської Комісії є такою: Європа програла перегони з розвитку конкурентної економіки персональних даних та не може собі дозволити припуститися такої ж ситуації з промисловими даними. Тобто значущість промислових даних вже зараз підтверджується практикою. Однак в умовах розвитку на перетині Data Science, Big Data, Data Analytics значущість буде підвищуватися з розширенням спектра промислових даних від ключових для основної діяльності до другорядних та до позбавлених раніше значення.
Є припущення, що у відрив все це може піти разом з комерційною експлуатацією IoT та 5G. Навіть більше, значущість одних наборів даних може підвищуватися у зв'язку з доступністю інших наборів даних, що загалом може призвести до появи все нових і нових промислових даних. Тоді вже значення матиме весь спектр промислових даних. Хоча вже зараз значення має видима частина спектра — дані щодо безпосередньо продажу товарів, робіт, послуг клієнту.
* * *
Висловлюючись умовно, одного дня може з'ясуватися, що територія, яку займає компанія, є родовищем з надвеликими покладами нафти. Ось вже коли питання прав компанії на це матиме значення.
У теперішньому вигляді право навіть не помічає промислові дані з їхніми особливими властивостями. Багато в чому це пов'язано з тим, що на момент прийняття відповідних правових норм такий об'єкт важко було навіть уявити, його не брали та й загалом не могли брати до уваги. До того ж така ситуація властива не лише Україні. В Європейському Союзі ситуація є аналогічною. Так само вона може складатися в інших юрисдикціях.
З тими чи іншими відхиленнями основну увагу сучасне право приділяє все ж таки рухомому та нерухомому майну, об'єктам інтелектуальної власності. Дійсно, в цивільному та комерційному обігу право виокремлює достатньо широкий спектр об'єктів. Однак з позиції деталей та особливостей, глибоко опрацьовані так звані «речі» — рухоме та нерухоме майно.
Загалом, ситуація з промисловими даними в Україні є наступною. Профільне законодавство розуміє такі дані як інформацію. З одного боку, інформація прямо визнається об'єктом цивільних прав, таким чином перебуваючи в обігу. З іншого боку, інформацію прямо віднесено до нематеріальних благ, вона розглядається як складова особистого немайнового права — права на інформацію, зміст якого зводиться до права збирати, зберігати, використовувати та поширювати інформацію.
Тобто зміст права на дані як на інформацію є відмінним від змісту речового права з притаманним йому майновим характером і фундаментальними правомочностями володіння, користування та розпорядження. До того ж, у зв'язку з визначеним для особистого немайнового права правовим режимом, з права на дані як на інформацію виключається економічний зміст.
Що стосується захисту промислових даних, вони загалом охоплюються комерційною таємницею. Водночас вони перебувають принаймні на межі категорій «інформація про товар, роботу, послугу» та «статистична інформація», що з позиції компанії негативно впливає на правовий режим промислових даних. Однак вже згадуваний факт, що на момент прийняття відповідних правових норм промислові дані ще не сформувалися як відокремлений об'єкт, у зв'язку з чим не могли братися до уваги, призводить до ще більшої невизначеності у разі виникнення щодо них спорів.
Заради справедливості, у Бельгії, Великобританії, Естонії, Італії, Латвії, Литві, Нідерландах, Німеччині, Польщі, Румунії, Фінляндії, Франції та Швеції наявні правові конструкції не здатні бути з легкістю застосовані до даних, а дані не є об'єктом традиційних речових прав.
Яке це має значення на практиці
Припустимо, що так само як і згаданий раніше оператор бездротового зв'язку з США, компанія визнає цінність своїх даних та розглядає їх як актив у розумінні такого бухгалтерським обліком (наприклад, у контексті продажу бізнесу).
Профільне законодавство розуміє активи як ресурси, контрольовані компанією в результаті минулих подій, використання яких призводить до економічних вигод у майбутньому. Однак згаданий правовий режим особистого немайнового права за визначенням виключає економічні вигоди у зв'язку з промисловими даними. Це ускладнює визнання промислових даних навіть нематеріальним активом аж до неможливості.
Залишаючи осторонь притаманну цій сфері специфіку, аналогічні складнощі виникатимуть під час спроби застрахувати промислові дані. Дані мають десь зберігатися. В якийсь момент працездатність сховища може бути порушена. Дані випаровуються. На порядку денному питання відшкодування. Збитками охоплюються виключно втрати у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі. Такі дані як інформація не є річчю.
У сфері позадоговірних відносин може йти мова про відшкодування шкоди. У цих відносинах відшкодуванню підлягає не лише завдана майну компанії шкода, але й майнова шкода особистим немайновим правам компанії, що також охоплює дані як інформацію. Однак питання критерію «майнова шкода» все ще залишається відкритим.
У державах-членах Європейського Союзу ситуація наступна. На рівні законодавства Європейського Союзу під шкодою розуміється пошкодження або знищення речі. Цифрові дані не розглядаються як річ. Якщо іншої матеріальної шкоди не було завдано, то шкода не підлягає відшкодуванню.
Тепер ситуація, коли компанія надає дані іншій компанії для використання під час продажу товарів, робіт, послуг третім особам та шкода завдається вже в останньому випадку. У конструкції «недолік — шкода — причинно-наслідковий зв'язок», яке саме значення приділятиметься наданим компанією даним та безпосередньо компанії? Однак це залишаючи осторонь випадки, коли надані таким чином дані використовуватимуться для пристроїв із самостійним навчанням та автономних пристроїв, що складає правову невизначеність.
Ще один приклад. Під час генерації промислових даних беруть участь не лише компанії, але й треті особи. Що буде, якщо компанія прийме рішення про знищення даних? Якби це була річ, а компанія була б її власником, то правомочність розпорядження надавала б можливість визначати кінцеву долю речі аж до припинення її існування. Однак дані не є річчю. Зі змісту права на інформацію (збирати, зберігати, використовувати та поширювати), виведення правомочності знищення даних як інформації щонайменше становить проблему. Отже, як бути, якщо третя особа висуватиме претензії щодо знищення даних, які її стосуються? Питання залишається відкритим.
* * *
Що робити? Звісно, необхідно переосмислювати правовий режим інформації, виходячи з того, що промислові дані сформувалися як відокремлений об'єкт. Однак все залежить від того, як держава дивиться на економіку даних, чи є наміри щось робити в цьому напряму та які цілі ставляться. Що робити до того моменту, коли це станеться? Знати та пам'ятати, що існує ризик або хоча б враховувати цей ризик.
Окрім того, потрібно розробляти спеціальні рішення для конкретних ситуацій. Адже існують всі передумови для розробки таких рішень. В договорі все ще можна врегулювати відносини, які не врегульовані актами цивільного законодавства. Якщо говорити про Україну, то завдана особистим немайновим правам компанії шкода у сфері позадоговірних відносин підлягає відшкодуванню. Всі стандарти бухгалтерського обліку здатні до вдосконалення, адже колись вони не охоплювали те, що є сьогодні.