Сьогодні росія – світовий лідер за кількістю санкцій.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
За даними глобальної мережі відстеження санкцій Castellum.ai, з моменту вторгнення на територію України кількість антиросійських санкцій сягає понад 7 802. За цим показником росія перевершила Іран, Сирію та навіть Північну Корею.
То що ж втратили росіяни за час війни? У цій статті я зазначу про найбільш болючі, на мою думку, санкції, залежно від сфери їх дії.
1. Банки
31 травня цього року лідери Євросоюзу погодили шостий пакет антиросійських санкцій, який окрім нафтового ембарго передбачає відключення одного із найбільших банків росії від системи SWIFT.
Йдеться про «Сбербанк», що стане вже восьмим банком росії, який відключено від міжнародної системи SWIFT.
Нагадаю, що у березні цього року Євросоюз заборонив використання SWIFT семи російським банкам: «Открытие», «Новикомбанк», «Промсвязьбанк», «Банк Россия», «Совкомбанк», «Внешэкономбанк» та «ВТБ Банк».
Якщо говорити про представників іноземних банківських груп, то наразі можливо констатувати, що більшість європейських банків залишаються на території країни-агресора, виправдовуючи це необхідністю обслуговування міжнародних клієнтів, які залишаються у росії.
На тлі розмов про вихід глобальних банків з росії привертає увагу ситуація навколо російського підрозділу австрійського Raiffeisen Bank International, для якого російський ринок був найбільш прибутковим (18% капіталу та 34% прибутку групи).
Наразі у російських медіа поширено заяву про те, що австрійська група все ж таки вирішила розглянути опцію продажу російського підрозділу, а тому найближчим часом можливо очікувати виходу (продажу) і цього представника однієї з найбільших банківських груп Європи.
Загалом від санкцій проти російських банків потерпають як пересічні громадяни, так і російська промисловість, які фактично втратили можливість здійснювати міжнародні розрахунки та грошові перекази.
2. Енергетика
Ні для кого не секрет, що основною метою шостого пакету антиросійських санкцій була заборона на імпорт російської нафти (так зване нафтове ембарго).
З цього приводу лідери Євросоюзу не могли домовитися майже місяць. Зрештою, після тривалих дискусій та пошуку компромісу між усіма членами ЄС, 30 травня, на саміті у Брюсселі було остаточно затверджено рішення про заборону імпорту російської нафти морем.
За підрахунками американського видання Bloomberg, унаслідок таких санкцій путін може втратити близько 10 мільярдів доларів на рік.
Незважаючи на те, що нафтове ембарго не поширюється на постачання чорного золота через нафтопровід «Дружба», такі обмеження охоплюють близько 90% усього імпорту нафти, яка доставляється у Європу танкерами, а тому санкції повинні болюче вдарити по російській економіці та можливості путіна надалі фінансувати свою військову машину.
3. Без звичних сервісів та послуг
У зв’язку із активною санкційною політикою наших західних партнерів, що фактично призвело до економічної ізоляції агресора, дедалі більше західних компаній або призупиняють роботу або взагалі залишають російський ринок.
Очевидно, що для західних компаній працювати із країною-агресором не є прийнятним та шкодить найціннішому активу – репутації.
За даними Київської школи економіки, загальна кількість компаній, які на сьогодні згорнули роботу на російському ринку, становить 1 037[1].
Початок березня цього року в російських медіа подекуди називають «парадом виходу іноземних компаній з росії», і якщо поглянути на список, то така назва видається цілком слушною.
Серед надавачів сервісних послуг, які вже покинули чи призупинили роботу у росії, можливо помітити провідні логістичні компанії FedEx, UPS, DHL, електронну платіжну систему PayPal, такі звичні для пересічних росіян сервіси розрахунків, як: Apple Pay, Samsung Pay та Google Pay, онлайн-майданчики бронювання житла Booking.com та Airbnb та інші.
Утім, це була лише перша хвиля, і вже сьогодні варто очікувати на новий спалах активності західного бізнесу, який нерішуче ставився до вимог цивілізованого світу покинути країну-агресора.
Зокрема, 27 травня росіяни отримали чергову «радісну» звістку – стрімінговий сервіс Netflix більше не доступний для російських користувачів.
До цього, 5 травня, про вихід з російського та білоруського ринків повідомила провідна міжнародна ІТ-компанія TeamViewer (основний профіль діяльності – забезпечення віддаленого доступу).
4. Медіа та соцмережі
Мабуть, за рівнем невдоволеності росіян через блокування соцмереж рівнозначним може бути лише призупинення роботи світової мережі фастфуду McDonald`s.
Нагадую, що у березні росія заблокувала Facebook та Instagram, загальна аудиторія яких становила близько 120 мільйонів користувачів.
Наразі єдиним інтернет-ресурсом, не заблокованим у рф, є Youtube. При цьому пояснення такої «лояльності» з боку росії є доволі цікавим: сервіс потрібен для поширення «правди» про військову операцію в Україні.
Проте 20 травня відеоплатформа видалила канали пропагандистських інформаційних агентств Anna News і News-Front, а також канал російського державного телеканалу в Криму «Крим 24».
Слід додати, що до затвердженого лідерами Євросоюзу шостого пакету антиросійських санкцій внесені також три російські телеканали Rossiya 24, TV Center International і RTR Planeta.
Тож тепер список заборонених російських ЗМІ такий: RT, Sputnik, Rossiya 24, TV Center International і RTR Planeta.
5. Споживчі товари та промисловість
Левова частка західних компаній, які призупинили роботу на території росії, забезпечували саме сегмент побутових товарів для населення та промисловість.
Лише протягом травня цього року, за даними Київської школи економіки, російський ринок покинули такі відомі компанії, як Levi Strauss, Starbucks, Nike, Marks & Spencer, Wella та Rehau.
Варто зазначити, що деякі компанії працювали в Росії тривалий час, приміром Levi Strauss – 29 років, а Starbucks – 15.
Щодо промисловості, то повернення до радянщини, до СРСР, якомога краще демонструє ситуація із перейменуванням заводу відомого французького автовиробника Renault на «Москвич»[2].
Нагадаю, що у середині травня Renault передав свої російські активи державі й уряду Москви.
До того ж рішення про вихід з російського ринку повідомили всесвітньовідомий виробник ноутбуків та іншого комп’ютерного обладнання Hewlett Packard та промисловий гігант Siemens. До слова, Siemens працював у росії з 1850-х років і навіть у часи окупації Криму постачав у порт у Севастополі газові турбіни, що свідчило про його небажання припиняти відносини із росією, проте, вочевидь, не зараз, коли руки путіна по лікоть у крові.
Замість висновків
Можливо констатувати, що кожне рішення іноземної компанії про вихід з російського ринку – це автоматичне зростання рівня безробіття та бідності.
Якщо під час так званої першої хвилі було чимало представників західних торгових компаній (відомі бренди, які орендували торгові приміщення), то під час другої хвилі ми бачимо промислових гігантів, у власності яких – не магазини, а цілі заводи, і не у Москві чи Санкт-Петербурзі, а у невеличких містах, де такі підприємства фактично забезпечують існування цього населеного пункту.
Наслідки зазначених подій ми спостерігаємо вже зараз: зростання цін, зникнення звичних для пересічних росіян товарів, втрата робочих місць. І «імпортозамєщєніє» тут не допоможе.
Вочевидь, Захід лише посилюватиме санкції проти росії, а тому на російську економіку очікує поступова деградація і рівень 90-х років, а населення росії – цілковита бідність.
Насамкінець зазначу, що вихід або призупинення роботи західного бізнесу на російському ринку є безперечною перемогою наших професійних дипломатів, які доклали неймовірних зусиль, аби переконати західних партнерів у тому, що із путіним можливо вести діалог лише мовою сили.
Останні події доводять, що весь світ підтримує Україну і робитиме все, аби змусити росію припинити війну.