Якість судової системи залежить від якості рішень, які приймають судді. У світлі цього в суспільстві образ судді асоціюється з досвідченим, добре навченим, високо мотивованим спеціалістом, який приймає рішення щодо долі тієї чи іншої особи від імені держави. Таке сприйняття, насамперед, породжує очікування, що судді мають уникати будь-яких помилок. Та як свідчать емпіричні дані, навіть у найталановитіших та відданих суддів бувають невдачі. Однією з причин цього є вразливість до когнітивних ілюзій — відхилень у судженнях, які супроводжуються можливою нелогічністю у висновках про інших людей чи ситуації.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Для судової практики найбільш характерними та впливовими є такі когнітивні ілюзії, як:
- якірний ефект (anchoring);
- упередження рамками (framing);
- упереджене зміщення (hindsight bias);
- евристика репрезентативності (the representativeness heuristic);
- егоцентрична упередженість (egocentric biases).
Якірний ефект
Якірний ефект — це когнітивне викривлення, коли людина при прийнятті рішень занадто покладається на початкову інформацію, що може вплинути на остаточне судження. Навіть коли люди роблять висновок, що якір не дає корисної й вірогідної інформації, вони все одно схильні коригувати свої оцінки у межах його значень. У цьому криється й небезпека для суддівських рішень, які мають залишатися неупередженими та справедливими.
Для ілюстрації когнітивної ілюзії якірного ефекту наведемо приклад одного українського дослідження. Суддів просили задовольнити цивільний позов у розмірі 30 тис. грн у справі про ДТП. Результати були такі: судді жіночої статі задовольняли позов у середньому на 6250 грн (20,8% суми позову), судді-чоловіки — 5000 грн (16% суми позову). У другому варіанті розмір цивільного позову складав 60 тис. грн. У цьому разі судді-жінки задовольняли його в середньому на суму 16700 грн (27,8%), а судді-чоловіки — 26700 грн (44,5%).
Тобто якір у формі заданої межі позовних вимог впливає на рішення суддів, що може призвести до упереджених висновків, особливо при розгляді справ, де постає питання оцінки суми відшкодування збитків.
Найбільш ефективним фактором у боротьбі з впливом упереджених якорів при винесенні суддівських рішень є знання та розуміння їх можливого впливу та контроль інформації щодо суми відшкодування або вироку, яка надходить від сторін судового процесу, їх адвокатів та прокурорів. Знизити вплив якірного ефекту можуть критичне ставлення до суттєво завищених/ занижених вимог щодо покарання чи відшкодування збитків та орієнтація на нейтральне джерело якорів, наприклад, офіційний документ про суму, яка необхідна для відшкодування збитків позивача.
Упередження рамками
Ефект обмеження рамками, або фреймінг (англ. framing effect) — це когнітивне упередження, коли люди по-різному реагують на певний вибір залежно від контексту, тобто від того, подається такий вибір як програш чи виграш. У контексті судової практики ця когнітивна ілюзія простежується в тих випадках, коли учасники процесу стикаються з необхідністю ухвалювати ризиковані рішення. Наприклад, у цивільних справах, де фреймування має найбільший вплив, учасники категоризують варіанти своїх суджень як потенційні прибутки чи збитки, й надалі це впливає на оцінку можливих варіантів та готовність нести ризики. Небезпекою цього ефекту є й те, що розгляд варіантів рішень у контексті лише однієї чи двох рамок суттєво обмежує можливість приймати ефективні рішення.
Для зменшення негативних ефектів, пов'язаних з фреймуванням, слід ґрунтовно підійти до аналізу фактичних даних, що надаються при розгляді справи, статистично оцінити їх, проаналізувавши з різних боків та можливостей. Особливо уважним треба бути, коли йдеться про оцінку ризиків, вигод та втрат, негативних чи позитивних наслідків певної дії/бездіяльності. Важливо також враховувати форму подачі відповідної інформації та її контекст.
Упереджене зміщення
Упереджене зміщення (хайндсайт) є когнітивною ілюзією, що передбачає схильність сприймати події, які вже відбулися, або факти, які вже встановлені, як очевидні й передбачувані попри відсутність достатньої початкової інформації для їх передбачення. На думку Хартмута Бланка і його колег, усі досліджені та описані негативні наслідки хайндсайта можна звести до трьох ефектів: неминучості, передбачуваності та спотворень пам'яті. Ці ефекти можуть зустрічатися як окремо, так і разом.
Головною небезпекою наслідків хайндсайта є те, що вони можуть призводити до спотворення процесів пам'яті та мислення, зокрема процесів відновлення й відтворення минулого досвіду, приводячи до помилкових теоретичних висновків. А оскільки суди зазвичай оцінюють події після факту їх настання, вони найбільш вразливі до цієї когнітивної ілюзії. Упереджене зміщення в судовому процесі може проявлятися, наприклад, коли засуджений заявляє про неефективну допомогу адвоката, через яку його й було засуджено. У світлі цього важливо усвідомлювати, що упереджене зміщення полягає не у використанні вже відомих результатів для оновлення переконань щодо майбутніх подій, а швидше у використанні відомих результатів для оцінки передбачуваності в якийсь попередній час того, що вже відбулося.
Крім того, коли судді оцінюють ситуацію та прогнозують імовірність певних подій та наслідків, що вже відбулися, їм відомі переважно всі можливі факти, які впливали або могли вплинути на розвиток відповідної ситуації. За таких умов суддям може здаватися, що наслідки відповідної ситуації для її безпосередніх учасників були передбачуваними, і на підставі цього може бути зроблений упереджений висновок, що протиправна діяльність/бездіяльність учасників була усвідомленою та умисною, за що відповідальність та покарання мають бути більш суттєвими. Водночас учасники подій не завжди володіють таким же повним обсягом інформації, як суддя, і керуючись у своїх діях тим, що їм відомо, отримують відповідні негативні наслідки. Дослідження показують, що повністю подолати ефект хайндсайта неможливо. Проте існують способи його ослаблення, одними з яких є розгляд можливих альтернативних пояснень події й відкритість до різних точок зору.
Евристика репрезентативності
Евристикою називають прості правила, що регулюють судження чи ухвалення рішень. Евристика репрезентативності, будучи однією з груп евристик, використовується при винесенні суджень про ймовірність події в умовах невизначеності та передбачає схильність пов’язувати схожі явища. З одного боку, це дозволяє швидко робити висновки та ухвалювати рішення в різних ситуаціях. Проте з іншого, якщо покладатися тільки на особисті стереотипні судження, це може призвести до помилкових висновків, оскільки репрезентативність (схожість) певної події не робить винесене на підставі неї судження більш імовірним.
У судовій практиці ця когнітивна ілюзія може проявлятися, наприклад, при аналізі та зіставленні доказів у справі з репрезентативними або схожими доказами у відповідній категорії справ в цілому. Так, якщо обвинувачений у кримінальній справі нервується, виглядає підозріло та плутається у показаннях, є висока ймовірність, що надані ним докази будуть ставити під сумнів його невинуватість. Але ж є імовірність, що обвинувачений може відчувати певне емоційне напруження, яке заважає йому чітко донести свою позицію судді.
Для того, щоб зменшити вплив евристики репрезентативності на процес ухвалення рішень суддею, необхідно під час аналізу доказів учасників судового процесу враховувати, що їх схожість та типовість не означає найбільшу ймовірність. У таких випадках можна порадити також проаналізувати реальну статистику подій, явищ, що представляються в суді як докази, щоб виявити апріорні ймовірності та взяти їх до уваги при ухваленні рішення.
Егоцентрична упередженість
Егоцентрична упередженість — це когнітивна ілюзія, за якої особа занадто сильно покладається на власну точку зору та/або має завищену думку про себе, що не відповідає реальності. Егоцентричні упередження виникають зазвичай через складнощі у прийнятті точки зору іншого, що надалі призводить до потреби знецінення протилежної думки задля захисту власної.
Безпосередньо в судовій практиці егоцентричні упередження можуть стати загрозою для врегулювання та вирішення спору між сторонами. Професор Джордж Левенштейн зі своїми колегами провів дослідження серед студентів юридичних факультетів, за умовами якого необхідно було оцінити судову справу, в якій позивач подав позов на $100 тис. за пошкодження, що виникли в результаті наїзду автомобіля й мотоцикла. Частина студентів оцінювали ситуацію з позицій позивача, а інші — з позицій відповідача. Коли учасників дослідження попросили спрогнозувати суму відшкодування, яку, на їх думку, присудить суддя, студенти-позивачі оцінили її на $14 527 більше, ніж студенти-відповідачі. Коли їх попросили визначити справедливу суму відшкодування у справі, студенти-позивачі обрали суму на $17 709 вищу, ніж студенти-відповідачі. Це продемонструвало, що учасники дослідження інтерпретували факти корисливо (егоцентрично) залежно від своєї позиції у справі.
Судді також можуть бути схильні до корисливої або егоцентричної інтерпретації фактичних даних. А наявність у судді егоцентричних упереджень може призвести до труднощів в усвідомленні своїх помилок. Наприклад, це може проявлятися в оцінці суддею ймовірності перегляду вищими інстанціями прийнятого ним рішення. Як свідчать дослідження, судді частіше применшують імовірність перегляду прийнятого ними рішення, тоді як середні значення відхилення рішень вищими судовими інстанціями набагато вищі.
Зменшити вплив егоцентричних упереджень у діяльності судді можна завдяки вмінню визнавати власні помилки з подальшим їх аналізом для врахування на майбутнє. Вагомий вплив на процес прийняття суддею рішень має й його уміння приймати протилежну думку, оскільки це дозволяє ширше поглянути на проблему та врахувати всі важливі обставини для її вирішення.
Таким чином, наявність когнітивних ілюзій у суддів впливає як на прийняття ними рішень у справах, так і в цілому на їх діяльність як представників Феміди. Однак усвідомлення цих когнітивних процесів, розуміння механізму їх виникнення та реалізації поліпшить здійснення судочинства в Україні, забезпечивши дотримання судовою владою принципів незалежності, справедливості та законності.