28.04.2020 р. набирає чинності новий Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон), який не тільки змінює правила проведення фінансового моніторингу, але й удосконалює процедури розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників.
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Фактично Закон адаптує українські правила фінансового моніторингу до сучасних світових та європейських стандартів (рекомендацій FATF, MONEYVAL, AML Директив ЄС, Регламенту ЄС 2015/847 «Про інформацію, що супроводжує грошові перекази») та вносить низку суттєвих змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» від 15.03.2003 р. №755-IV.
Основна мета – посилення контролю за розкриттям інформації про кінцевих бенефіціарних власників та своєчасним її оновленням. Отже, розглянемо, що ж вступом після набрання чинності зазначеним Законом.
Хто є кінцевим бенефіціарним власником
Бенефіциарним власником є будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність певної особи, тобто її контролює (Законом встановлені ознаки здійснення прямого/непрямого вирішального впливу).
Закон деталізує осіб, які можуть вважатися кінцевими бенефіціарними власниками для юридичних осіб, трастів та інших правових утворень (наприклад, партнерств без утворення юридичної особи). Визначення «трасту» приведено у відповідність до міжнародного та визначено його ключові характерні ознаки (усунуто юридичну неузгодженість визначення трасту з його правовою природою – траст не є юридичною особою).
Крім цього, введено поняття «номінального власника» – особи, яка від свого імені управляє корпоративними правами кінцевого бенефіціарного власника в його інтересах.
Обов’язок щодо розкриття інформації
Закон встановлює обов’язок розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників при державній реєстрації юридичної особи та проведенні державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу шляхом подання державному реєстратору додаткових документів, а саме:
- структури власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства (форма буде розроблена та затверджена орієнтовно протягом 1-2 місяців після набрання чинності Законом);
- витяг, виписку або інший документ з торгового, банківського, судового реєстру, що підтверджує реєстрацію юридичної особи-нерезидента в країні його місцезнаходження (засновником юридичної особи є юридична особа-нерезидент);
- нотаріально завірену копію документа, що посвідчує особу, яка є кінцевим бенефіціарним власником (але при цьому не в усіх країнах можна засвідчити копію паспорта нотаріально).
Структура власності є документальним підтвердженням системи взаємовідносин між усіма елементами корпоративної структури компанії (фізичними та юридичними особами). Вона дозволяє встановити наявність або відсутність кінцевих бенефіціарних власників та відносин контролю між ними.
У разі відсутності в юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, в тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновником є юридична особа, вноситься обґрунтована причина його відсутності.
Актуалізація даних
З моменту набрання чинності Законом всі юридичні особи в Україні зобов'язані підтримувати в актуальному стані інформацію про кінцевого бенефіціарного власника і структуру власності, повідомляти державному реєстратору про будь-які зміни впродовж 30-ти робочих днів з дня їх виникнення з наданням підтверджувальних документів.
Варто звернути увагу, що державного реєстратора необхідно буде інформувати при кожній реєстраційній дії, навіть якщо вони не стосуються інформації про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності. У разі виявлення компанією неточностей чи помилок у раніше наданій інформації остання впродовж 3-х робочих днів з дня їх виявлення має надати відкориговані дані.
Крім цього, Законом встановлюється щорічне звітування компаній впродовж 14-ти календарних днів, починаючи з наступного року з дати державної реєстрації юридичної особи, щодо відомостей про кінцевого бенефіціарного власника, шляхом подання вищезазначеного пакета документів і відповідної заяви. Тобто якщо компанія буде зареєстрована 01.05.2020 р., то з 1 травня кожного наступного року впродовж 14-ти календарних днів потрібно підтверджувати відомості про кінцевого бенефіціарного власника, що містяться в Реєстрі.
Відповідальність за порушення правил розкриття інформації
Закон суттєво підвищує штраф, що накладається на керівника юридичної особи, за неподання або несвоєчасне подання державному реєстратору інформації про кінцевого бенефіціарного власника або про його відсутність, або документів для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника. Розмір підвищеного штрафу складає від 17 000 грн до 51 000 грн (наразі від 5 100 грн до 8 500 грн).
Першочергові дії
З 28.04.2020 р. зареєстровані компанії зобов'язані подати державному реєстратору інформацію про своїх кінцевих бенефіціарних власників і структуру власності протягом 3-х місяців із дня затвердження відповідної форми та змісту структури власності уповноваженим державним органом.
Іншими словами, компаніям необхідно відстежувати прийняття нормативних актів, які затвердять форми звітування щодо інформації про кінцевих бенефіціарних власників, їх заповнити та надати державному реєстратору у визначений строк. Проте є сумніви щодо фізичної можливості належного опрацювання звітної інформації державними реєстраторами, отриманої після першого кола звітування, а також у наступні звітні періоди, оскільки за даними Державної служби статистики України, станом на 01.02.2020 р. в Україні зареєстровано 1 354 069 юридичних осіб.
Висновки
Нові правила розкриття інформації свідчать про поступовий рух України в напрямку прозорості та приведення національного законодавства до міжнародних стандартів. Українським компаніям слід дотримуватися нових правил і відстежувати нововведення, щоб уникнути накладення штрафних санкцій за нерозкриття інформації про своїх кінцевих бенефіціарних власників, а також мати можливість пройти фінансовий моніторинг та здійснювати господарську діяльність.