 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Сфера IT вражає своєю стійкістю навіть під час війни. Швидка адаптація до змін, релокація та освоєння нових ринків, підтримка клієнтів, опікування людьми та збереження команд, робота в умовах блекауту, збільшення кількості нових контрактів наприкінці року – все це характеризує ринок ІТ-ринок у 2022 році. Які очікування від ІТ у 2023 році? Що має значення для ринку? До яких інновацій краще готуватися вже зараз ? З'ясовуємо разом з юристами ІТ-сфери.
Оксана Петрусь, Head of Legal, Alcor
1. Яким був 2022 рік для ІТ галузі?
Безперечно важким, але українські ІТ-компанії проявили феноменальну здатність швидкої адаптації до змін. Саме тому ІТ-галузь продовжує експорт послуг для забезпечення функціонування економіки України, хоча і в знижених об’ємах.
Окрім того, багато ІТ-компаній із українським корінням використали несприятливі воєнні умови в Україні як можливість для розширення свого бізнесу в міжнародній площині та почали освоювати нові ринки, зокрема, Польщі, Румунії та інших країн Східної Європи, що безперечно з часом принесе свої позитивні результати для світового розвитку ІТ. Ми в Alcor вирішили не відставати від колег із ІТ та розширили географію надання своїх послуг (особливо рекрутингу) на Польщу, Румунію та Східну Європу, що ще той челлендж для нашої юридичної команди, яка, до речі, чудово з ним справляється та швидкими темпами нарощує свою експертизу в міжнародному праві.
2. Які 3 кроки Ви зробили, щоб адаптувати компанію до війни?
Ще на початку 2022 року ми розробити всередині Alcor business contingency plan на випадок війни, тому адаптація до нових реалій пройшла доволі плавно і в нас не було жодного дня перерви у роботі компанії та всебічної підтримки наших клієнтів. Отже, розробка стратегії дій на час війни була нашим першим кроком.
Другий важливий крок – релокація нашої команди у більш безпечні місця як в середині України, так і за кордон. Для Alcor наші люди – найважливіший ресурс, тому в перші дні війни ми сплатили бонуси всій команді для релокації та надали додаткові дей оффи.
І останній із трьох кроків, але не менш важливий за попередній, – забезпечення офісу Alcor безперебійною електроенергією та інтернетом. Як тільки в Україні почалися проблеми із електропостачанням, ми спільно встановили в офісі електрогенератор та Starlink.
3. Ваші очікування від ІТ у 2023 році? Що має значення?
Звичайно, розвиток ІТ-галузі у 2023 році буде залежать від перебігу війни. Саме тому наразі ІТ-компанії активно донатять на потреби ЗСУ, оскільки, перемоги на військовому фронті прямо пропорційні змінам на економічному – як тільки наші військові визволяють нові території іноземні інвестори, які ще сумніваються, що надалі робити зі своїми інвестиціями в Україні, починають схилятися на користь залишення R&D центрів в Україні, а не їх закриттю. А втім, варто розуміти, що великі глобальні компанії дуже повільно реагують на зміни, тому не можна виключати, що у 2023 році, на жаль, може бути чергова хвиля закриття офісів глобальних ІТ-компаній в Україні.
Окрім того, значення має законотворча діяльність та внутрішня політика держави. Наразі багато ІТ-компаній покладають надії, що у наступному році вдасться остаточно пролобіювати внесення зміни до законодавства, яке регулює бронювання військовозобов’язаних, що надасть можливість відстрочки від мобілізації та виїзду за кордон для співробітників, які є найбільш критичними для функціонування ІТ-бізнесу. Треба розуміти, що дохід ІТ-компаній, з якого вони роблять донати на ЗСУ та поповнюють держбюджет, генерується виключно через людей – талановитих та завзятих програмістів, тестувальників, дизайнерів та інших спеціалістів. Якщо значну частину із них мобілізувати, ІТ-компанії не зможуть ефективно працювати та робити свій внесок на економічному фронті у нашу спільну перемогу.
4. До яких інновацій краще готуватися ринку вже зараз?
Схоже, що у найближчу декаду будуть стрімко розвиватися інноваційні рішення в сфері безпеки та військової промисловості. Якщо подивитися на публічні інвестиційні рейтинги в США, які задають тенденції для розвитку індустрій усього світу, останнім часом більш стрімко та впевнено ростуть акції компаній із військової промисловості, а не ІТ. Як ми всі розуміємо, на поточному етапі розвитку людства, вже неможливо обійтися без технологічності, а тому можна припустити, що розвиток ІТ-інновації буде невідривно пов’язаний із вирішенням задач безпеки та військового потенціалу. Тому ІТ-галузі вже потрібно освоювати та покращувати відповідні технології (наприклад, artificial intelligence тощо).
Антон Тарасюк, керуючий партнер Legal IT Group
1. Яким був 2022 рік для ІТ галузі?
2022 рік для ІТ галузі був так само складним, як і для інших індустрій. З початком воєнних дій багато іноземних замовників почали відмовлятись від співпраці з ІТ- компаніями, якщо їхні розробники в Україні. Звісно, це стало проблемою. Багато хто почав відкривати компанії в Польщі та інших юрисдикціях та намагатись перевести команду в ці регіони.
Також в договори максимально імплементували різноманітні контіньюті клози і завірення щодо якості та безперебійності послуг, наскільки це можливо, звісно. В той же час, регулятор зменшив єдиний податок до 2%, що відчули на собі ІТ ФОП.
Зараз практично скасовано мито на Starlink та генератори/повербанки, що також є певним бустом для ІТ-індустрії, адже індустрія – це насамперед люди, які тут знаходяться і працюють.
Якщо ж говорити про корпоративний аспект – то в лютому запрацював правовий режим Дія.City, що мав і має на меті надання імпульсу для росту ІТ-індустрії. Сподіваємось, що після нашої Перемоги, він стане ще привабливішим для іноземних ІТ-компаній.
2. Які 3 кроки Ви зробили, щоб адаптувати компанію до війни?
Напевно, ці кроки у всіх десь схожі. Ми, в Legal IT Group, як і багато інших звикли до ремоуту, тому віддалений формат не став чимось новим.
- Ми сфокусувалися на тих практиках, які приносять валюту саме від закордонних клієнтів (приватність /ІТ-контракти / торгові марки в ЄС, тощо).
- Ми максимально зберегли добрі стосунки з усіма клієнтами та пропонували допомогу.
- Ми допомагаємо дітям, що втратили батьків на війні і проживають у дитячому будинку – як самі (всі кошти з наших курсів йдуть на благодійність), так і через фандрейзинг, зокрема серед іноземної аудиторії.
3. Ваші очікування від ІТ у 2023 році? Що має значення?
Звісно, значення має Перемога. Значення має стан інфраструктури – доступ до світла та інтернету. ІТ-бізнес показав, що може працювати в умовах війни, приносити валюту в країну і донатити на ЗСУ та гуманітарні проєкти.
Щодо регуляторних змін– тут матимемо все більше нових/змінених законів, які гармонізуватимуть наше законодавство з європейським.
Це стосується і нового закону про авторське право і суміжні права, і, в певній редакції, нового закону про захист персональних даних (який має адаптувати наше регулювання до GDPR).
Також цікавим моментом є питання пільги з ПДВ для постачання ІТ-продукції на території України. Можливо, воно буде, лише для резидентів Дія.City
Подивимось:)
4. До яких інновацій краще готуватися ринку вже зараз?
Насамперед – це інновації інфраструктурні. Сьогодні кожен бізнес має інвестувати в свою енергію та інтернет. Важко, дорого, але такі часи.
Також варто робити інвестиції в людей, в їхній психологічний стан, бо командний дух треба також живити, як і ноутбуки. Люди працюють і постійно в стресі, тож івент на кшталт «Таємного Санти» не буде зайвим.
Сучасна сервісна компанія в Україні – це розкидані по різним локаціям люди, які, може, і не бачили один одного, але працюють як єдиний механізм, використовуючи зручний софт та живлячись від автономних джерел енергії – створюють кращі рішення для клієнтів.
Наталія Василечко, адвокатка, партнерка АО Dexis Partners
1. Яким був 2022 рік для ІТ галузі?
2022 рік був надзвичайно важкий для всіх, і ІТ-галузь не виняток. Релокейт працівників та їх сімей закордон та з областей, що перебували в безпосередній близькості до бойових дій, зірвані контракти та проєкти, труднощі в налагоджені зв’язку та робота в умовах блекауту – ті виклики, з якими зіткнувся весь український ІТ-бізнес.
Як юридичні консультанти, ми закривали як типові так і зовсім нетипові запити наших клієнтів. Один з таких, який не можливо собі було уявити рік тому, але який став типовим в 2022 - консультування компаній з питань виплат сім'ям працівників, що вступили до лав захисників України.
Однак ІТ-сфера дійсно вразила своєю стійкістю. Допомогло те, що багато процесів були частково налагоджені під дистанційну роботу ще під час карантину, а також певна лояльність іноземних клієнтів до ситуації.
Хоча траплялися і протилежні випадки. Наприклад, наші клієнти стикалися з ситуацією, коли їх замовник не погоджував у складі команди розробника з херсонською пропискою, мотивуючи це безпековими ризиками.
2. Які 3 кроки Ви зробили, щоб адаптувати компанію до війни?
Перший – ми однозначно вирішили, що пріоритетом для нас є збереження команди. Абсолютна більшість наших працівників залишилася в Україні весь час після 24 лютого, а тому важливо було забезпечити можливість роботи, зокрема в офісі.
Другий – ми усвідомили, що ІТ-бізнес, обслуговування якого є нашою основною практикою, попри все залишається в Україні, а тому ми маємо унікальну нагоду просто робити те, що ми вміємо робити найкраще.
Третій – ми намагалися знайти баланс між волонтерською і професійною діяльністю. Спочатку це було важко, але правильно вибудувані процеси дозволили поєднувати ці сфери без шкоди одна одній.
3. Ваші очікування від ІТ у 2023 році? Що має значення?
Очікування від ІТ-сфери у 2023 році доволі оптимістичні. Бізнес адаптувався, наскільки це можливо, наприкінці року спостерігається збільшення кількості нових контрактів. Також спостерігаються тенденції до поглинання великими компаніями менших. Хто адаптувався найкраще, той матиме більші шанси втримати і навіть розвинути команду, яка в цій сфері є основним ресурсом.
4. До яких інновацій краще готуватися ринку вже зараз?
Якщо говорити про ринок юридичних послуг, то дуже важливим вже зараз є забезпечення стабільності роботи офісу, особливо в технічному плані. Віримо в краще, але мусимо бути готові до того, що проблеми з електроенергією та зв'язком триватимуть і надалі, а тому варто подбати про резервні варіанти.
До того ж так чи інакше треба зміцнювати експертизу в міжнародному та іноземному праві. Український бізнес, який продовжує роботу, так чи інакше буде орієнтуватися і на закордонний ринок, а тому потрібно бути готовими до нових викликів і шукати надійних партнерів у різних юрисдикціях.
Тетяна Ященко, PhD, партнерка EXPATPRO
2022 рік ІТ-галузь України зустрічала із великими сподіваннями та очікування нововведень.
Індустрія сама швидко розвивалась, але значну частку ринку все ж таки займали сервісні компанії та компанії, які не «тримали» продукт (права інтелектуальної власності) в Україні. Український ринок за 2020-2021 роки ще отримав додатково фахівців із білорусі, тож попит на створення спеціального «хабу» для ІТ був. Такий режим запропонували (Дія.City), який увібрав у себе більшість інструментів, які потребувала ІТ-галузь – особливі види трудових договорів, можливість встановлення спеціальних умов безвідносно до положень Кодексу законів про працю, майже аналогічний режим оподаткування для працівників резидентів Дія.City як і для ФОП. І у лютому 2022 року вже були перші реєстрації. Станом на 26 грудня таких резидентів Дія.City зареєстровано вже 425.
У 2023 році ми зможемо побачити вже перші результати: чи дотримують взятих на себе зобов’язань резиденти, як проходять перші аудити та звітності, чи працює цей режим взагалі. Тому, це перше, чого я очікуватиму від 2023 року.
2022 рік відзначився вимушеною міграцією українців, що вже призвело до зміни їх податкового резидентства. І, найймовірніше, тенденція збережеться. Особливих рішень на міжнародному рівні із цих питань не було. У той же час, в Україні було запроваджено е-резиденство, хоча процедура, сама платформа ще перебувають у розробці. На початкових етапах е-резиденство розроблялось для ІТ-фахівців (було передбачено перелік можливих видів діяльності). Проте з часом положення еволюціонували та наразі жодних обмежень не передбачено. Особи, які набудуть статусу е-резидента, у подальшому зможуть зареєструватися як ФОП в Україні та здійснювати діяльність та користь нерезидентів. Можливо, саме у 2023 році цей інститут буде приведено до ладу і він теж запрацює.
Також у 2022 році було прийнято перші законодавчі акти щодо легалізації віртуальних активів та діяльності із обороту віртуальних активів в Україні. Прийняття такого закону відбулось вже за дії воєнного стану і очікувалось, що він набуде чинності 1 жовтня 2022 року. Але, Верховною Радою України не було прийнято змін до Податкового кодексу України щодо встановлення спеціальних правил оподаткування, тому весь цей правовий інститут наразі в Україні не працює. Тому, очікуємо від наступного року змін у цьому напрямі, затвердження ліцензійних умов та вже запуску легального обігу віртуальних активів.
Наприкінці 2022 року несподівано з’явилась ініціатива щодо створення спеціальних правил для ФОП на спрощеній системі оподаткування (Smart-ФОП). Проект закону передбачає можливість ФОП відкриття спеціального рахунку у банківській установі, яка буде виконувати функції податкового агенту та контролювати сплату податків (єдиного податку та ЄСВ).
У 2023 році завершуються пільгові умови оподаткування ПДВ діяльності із постачання програмної продукції на митній території України. Для підприємців на спрощеній системі оподаткування суттєвих змін поки що не буде, а ось для тих, хто все ще лишається на загальній системі – доведеться переходити на нові правила здійснення діяльності. Звичайно, ще навіть до кінця 2022 року є час і парламентарі можуть вчергове нас здивувати.
Максим Андрєєв, адвокат, керуючий партнер ЮК «AS Legal»
1. Яким був 2022 рік для ІТ галузі?
Цей рік можна охарактеризувати з двох сторін: по-перше, нічого не змінилось зі сторони робочого навантаження, обсягу задач, нових договорів, роботи з працівниками. По-друге, трансформувалася комунікація з клієнтами, постало багато міграційних питань, якими раніше не доводилось займатись та питань, пов’язаних із трансфером заробітних плат.
Особисто я чітко пригадую як 23 лютого сидів в офісі клієнта та обговорював з трьома партнерами майбутнє структурування компанії. Ніхто не вірив з нас чотирьох, що дійсно щось буде, але план релокації в них був готовий давно. Вже зранку 24 лютого більшість з них виїхали за межі України.
На диво, з початком повномасштабного вторгнення для наших клієнтів – IT-компаній мало що змінилось у плані навантажень. 26 лютого ми вже отримували задачі від менеджерів на вичитку нових договорів та NDA. Ближче до літа почали з’являтись нові типи задач – міграційні, наслідки призову, аналіз документів працівників на предмет можливості виїхати з України.
Ускладнилась ситуація з початком блекауту. Більшість наших клієнтів ще до війни запаслись генераторами (мали різні плани на випадок початку бойових дій), а Starlink їм передавало Мінцифри в перші тижні.
Юридичні компанії, відверто, не були готові до блекаутів, тому певний час довелось заново перебудовувати логістику офісу та комунікацію з клієнтом, що могло вплинути на реакцію замовників та клієнтів.
Менеджери розповідали нам, що саме з початком блекаутів замовники стали критично ставитись до українських IT-компаній, оскільки саме з цього моменту зросли ризики зриву дедлайнів по задачам та проєктам в цілому.
Знаємо навіть випадок, коли іноземний замовник особисто приїхав в Україну і привіз генератор і Starlink для додаткового офісу нашого клієнта.
Мені здається, що українська ІТ-галузь виявилась найбільш підготовленою до всього. Не знаємо, як у інших, але наші клієнти досить швидко адаптувались, залишились на плаву та не давали нам занепасти духом, кидаючи задачі, наче й не було нічого, поки ми в Одесі чекали на той морський десант.
2. Які 3 кроки Ви зробили, щоб адаптувати компанію до війни?
Крок перший: оперативно розробили плани на випадок окупації, бойових дій, забезпечення фізичної безпеки працівників та даних. Ми готувались до найгіршого, тому було легше сприймати дійсність.
Крок другий: постійно залишались на зв’язку з клієнтами, підтримуючи не тільки по напрямку правової допомоги. З більшістю клієнтів ми об’єднувались, щоб спільно вирішувати позаюридичні задачі, які поставила масштабна війна.
У результаті відносно невеликий відсоток було втрачено, а ті, хто залишився – продовжують стабільно працювати і, так само, як і ми, якнайшвидше адаптуються до нових викликів.
Крок третій: всі оптимізовані додаткові витрати йдуть на ЗСУ. Ми відмовились від певних адміністративних витрат (частково від оренди офісу, прикрашання офісу, корпоративів, кілінгової компанії, доставки води, тощо), оптимізували частину супутніх витрат. З цього виникла можливість створити резервний фонд та частину таких витрат донатити, поєднуючи із волонтерськими активностями.
Це допомагає не лише пришвидшити Перемогу в цілому, а й усвідомлювати, що війна не завершилась, не розслаблятись від того, що «нас це не стосується» і звісно, психологічно адаптуватись до реалій.
3. Ваші очікування від ІТ у 2023 році? Що має значення?
Сподіваємось, що до галузі буде привернуто більше уваги з боку держави, саме з підтримуючою, а не контрольною функцією.
Відверто кажучи, ІТ-компанії, які релокувались, до війни мали іноземні офіси, залишаючи в Одесі спеціалістів. Наразі більшість податків від діяльності таких компаній сплачуються в іноземні країни, а в український бюджет надходять податки від доходів спеціалістів, а також підтримується вливання валюти, яку спеціалісти отримують від іноземних компаній в якості заробітної плати.
Але, як не крути, наші клієнти наразі не горять бажанням повертати юридично свої хед-офіси в Україну.
Навіть режим «Дія.City » поки що виглядає для них «сирим». Їм краще почекати, як держава в подальшому буде ставитись до ІТ-компаній та наскільки спеціальні статуси будуть вигідні для тих, що працює на зовнішній ринок.
З точки зору реалізму, ми розуміємо, що до якогось часу більшість наших клієнтів не збирається повертатись в українську юрисдикцію навіть після війни. Водночас для деяких замовників українські юридичні особи втратили будь-який сенс і навпаки, завдають більше проблем, пов’язаних із оподаткуванням постійного представництва та відносинами КІК.
Розуміємо, що зменшиться навантаження на судову практику і, можливо, виникне більше арбітражних спорів та ADR. Тому ми не очікуємо повернення до «довоєнного» життя і готуємось розвивати компетенції юристів для адаптації до нових реалій клієнтів: розвиваємо навички в міграційному праві, праві ЄС, та все те, з чим почали суттєво більше працювати з початком вторгнення.
Ми розуміємо, що залишатиметься стійке залучення спеціалістів-резидентів України, сподіваємось на збільшення такого залучення.
Щоб не було – компанії продовжують працювати. Вони чудово вміють адаптуватись, ускладнюючі комунікацію, але тримаючи рівень якості послуг, що надаються їх замовникам.
Але, якщо для держави важливо, щоб ІТ-компанії з вектором на іноземний ринок, повернулись в українську юрисдикцію – потрібно почути їхні запити та забезпечити бажання повернутись.
Болючим для наших клієнтів залишилось питання військового обліку спеціалістів. Всі, хто були готові, придатні та головне, мотивовані, звільнились і пішли на фронт ще у лютому/березні.
Але ті, хто не придатний за станом здоров’я, опікується недієздатними батьками, або ж просто має певні недоліки в облікових документах і не може їх виправити – часто потерпали від свавілля воєнкоматів, які, розуміючи ким працюють спеціалісти, намагались відверто вимагати грошей.
ІТ-компанії не люблять витрачати час на вирішення спорів, особливо з державою, особливо, якщо вони абсолютно безпідставні.
Тож, для них головний принцип «їхати туди, де більше свободи і менше втручання держави».
4. До яких інновацій краще готуватися ринку вже зараз?
Збільшення замовлень від держави, спрямованих на проекти кібербезпеки, розробка військового ПЗ, ПЗ для військової техніки тощо.
Хто працює з державними закупівлями знає, що коли держава починає щось купляти – важливим стає правильне дотримання процедур.
1. Яким був 2022 рік для IT-галузі? ІТ-індустрія – чи не єдина галузь, що змогла не тільки повноцінно працювати після повномасштабного вторгнення, але й збільшила обсяг експорту відносно минулого року. З початку року до листопада 2022 року вона принесла в економіку України близько 6 млрд дол. США експортного виторгу та досягла зростання порівняно з попереднім роком на 10% (за даними It Ukraine Association). Та, попри начебто оптимістичні показники, у галузі відбулося перефокусування на зовнішні ринки та понад половини гравців ринку провели незаплановані релокації. Внутрішній ринок майже перестав давати замовлення, що змушує ІТ-компанії перебудовувати процеси та шукати замовників за кордоном. До найбільших викликів, з якими стикалися наші клієнти, можу віднести: міграційні питання працівників та їх сімей; заборона виїзду ІТ-спеціалістів за кордон; мобілізація; зменшення замовлень від клієнтів у зв’язку з надходженням хард-команди в країні, де ідуть бойові дії; валютне регулювання та обмеження, що були введені НБУ; налаштування безперебійної роботи під час блекаутів. 2. Які 3 кроки Ви зробили, щоб адаптувати компанію до війни? З початку повномасштабного вторгнення весь фокус був спрямований на три напрямки: збереження команди, турбота про клієнта, пошук нових продуктів. Збереження команди Ми, як і всі, зіштовхнулись з ризиком втрати персоналу, тому перші дії по адаптації стосувались саме команди. Ми орендували та сплачували житло для співробітників, які виїхали у Німеччину, залучали психологів для зменшення рівня тривожності у команди, провели стратегічну сесію для керівників практики. Вже починаючи з п'ятого дня війни ми повністю відновили роботу команди віддалено, а з червня знову відкрили наш офіс для відвідування клієнтів у Києві. Такі дії допомогли нам не тільки зберегти, але і збільшити команду. Турбота про клієнта У перші дні війни ми розуміли, що наші клієнти потребують допомоги. Ми запустили безкоштовні консультації щодо мобілізації, перетину кордону та релокації бізнесу. Виділили команду адвокатів, які були на зв’язку 24/7 та консультували клієнтів. Додатково ми створили базу знать на базі Notion Help Center, у якій збирали важливі роз’яснення, нормативно-правові акти та корисні посилання, щодо релокейту, роботи в умовах війни, ввезення гуманітарної допомоги тощо. Посилання на цю базу ми максимально поширювали серед поточних та потенціальних клієнтів. Пошук нових продуктів та ринків Відбулося перефокусування на зовнішні ринки. Ми зрозуміли, що заробляти в Україні стало набагато складніше, тому ми вимушені були шукати клієнтів за межами країни. Зараз близько 50% нашого клієнтського портфеля – це клієнти, які здійснюють діяльність за межами України. Ми також почали запускати нові послуги, які відповідають воєнному часу, зокрема відшкодування збитків завданих агресією рф, розслідування та повернення викрадених криптоактивів, консультації щодо внутрішньої релокації підприємств тощо. Звичайно, паралельно ми займалися оптимізацією витрат, створювали різноманітні сценарії, але принципово не зменшували такі статті як фонд оплати праці та маркетинг. 3. Ваші очікування від IT у 2023 році? Що має значення? Звісно, ми очікуємо Перемоги, повернення великої кількості компаній в Україну, та як наслідок збільшення частки доходів ВВП від ІТ-галузі. Як на мене, ринок ІТ перестає бути постачальником дешевої робочої сили та буде збільшена частка продуктових компаній. Ну і, звичайно, сьогоденні тенденції вказують і на певний бум серед military стартапів та надходження інвестицій. Але є і певні загрози. Значна кількість компаній здійснила повну або часткову релокацію, існує ризик втратити їх назавжди. Саме тут матиме важливе значення політика держави у сфері оподаткування. 4. До яких інновацій краще готуватися ринку вже зараз? Метавсесвіт – це інновація, яка і надалі буде відкривати нові можливості та виклики для бізнесу. Це не просто поглиблена версія віртуальної реальності. Це ціла екосистема, яка може покрити безліч потреб, а саме проведення робочих конференцій, відвідування концертів, перегляд фільмів, навчання та ін. Ми також маємо надію відкрити офіс Juscutum в метавсесвіті у 2023 році. Ну і друга інновація, на яку вважаю потрібно вже зараз звертати увагу це - ШІ, як частина користувацького досвіду. Саме штучний інтелект може надати нам можливість підвищити свою продуктивність та швидкість.
Ірина Біляєва, СЕО та Partner Juscutum