Відставання жінок у сфері винахідництва
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Інновації мають вирішальне значення для економічного розвитку та залежать від повної участі наукової робочої сили. Проте розширення галузі інноваційних досліджень демонструє, що існує багато відмінностей у використанні людського потенціалу для інновацій. Дві особливо помітні проблеми — це недостатність академічних і жіночих новаторів. Реакція на відсутність інновацій в академічному секторі полягає в тому, щоб підкреслити академічне підприємництво, яке охоплює різні способи, якими викладачі в навчальних закладах беруть участь в інноваційній діяльності з високим ступенем ризику, що потенційно може забезпечити фінансову винагороду для окремої особи або установи, з якою вони пов'язані. Найбільш часто це використовується як комерціалізація наукової діяльності (зокрема, патентування), яка набула широкого розповсюдження після прийняття у 1980 р. Закону Бейх-Доула в США та аналогічних ініціатив в інших країнах.
Щоб краще керувати інноваційними процесами, потрібно краще розуміти людський чинник інновацій. Багато елементів інноваційного процесу (ефективність інновацій, перевага варіантів кар'єри або вибору завдань, мережі співпраці) демонструють різні моделі та шляхи розвитку відповідно до особистих характеристик новаторів. Наприклад, ефективність інновацій значно відрізняється за статтю, віком і рівнем освіти. Професійна орієнтація вчених та інженерів також значною мірою залежить від статі, освіти та віку. Отже, вивчення особистісних характеристик новаторів висвітлює важливі аспекти, пов'язані з управлінням інноваціями.
Існує значний масив літератури, де розглядаються демографічні аспекти вчених та академічних дослідників, але для новаторів або винахідників існує лише кілька досліджень. Це особливо розчаровує, враховуючи, що за останні кілька десятиліть інновації та винаходи посіли більш центральне місце в управлінні й політиці в галузі НДДКР. До того ж майже всі наявні дослідження з демографії винахідників обмежені як за масштабом, так і за обсягом.
Зокрема, загальнонаціональні дані про властивості новаторів не були представлені в більш ранній літературі. Попередня література переважно присвячена певному сегменту (такому як академічні винахідники), конкретному типу технології (наприклад, біотехнологія) або обмеженому періоду часу. Як наслідок, наразі ми мало знаємо про те, як демографія винахідників розподіляється за технологіями, як вони змінюються з часом. Така інформація матиме вирішальне значення для керівників НДДКР у фірмах, а також для політиків у процесі розробки більш ефективних схем управління НДДКР та стратегій розвитку інтелектуальної власності.
Гендерні відмінності в науці та інженерних професіях протягом тривалого часу були предметом політичних та наукових дискусій. Згідно з нещодавнім дослідженням Hunt et al., скорочення гендерного розриву в науці та серед власників інженерних ступенів у США збільшить ВВП США на душу населення на 2,7%. З економічної та управлінської позиції, гендерні аспекти винаходу дають ключ до більш ефективного використання людських ресурсів, враховуючи, що жінок недостатньо використовують як людський ресурс. З позиції феміністських теорій та соціології, вивчення участі жінок в інноваціях дає новий погляд на гендерну рівність. Внесок цього дослідження в гендерні аспекти винахідництва полягає у наданні більш повної картини тенденцій та моделей за допомогою технологій для жінок-винахідників.
Винахідницьке відставання жінок у галузі технологій та інновацій проявляється у патентному секторі. Згідно з останніми даними, жінки-винахідники присутні лише у 29% міжнародних патентних заявок, поданих у 2015 р. через ВОІВ. Статистика відображає певний прогрес, якщо порівнювати з 17% у 1995 р., підтверджуючи достатньо скромну роль жінок у винахідницькому процесі. Наводячи ці дані на конференції «Статистика інтелектуальної власності для осіб, які приймають рішення», що відбулася в Сіднеї (Австралія), генеральний директор ВОІВ Френсіс Гаррі закликав політиків залучати до інноваційного процесу все населення своїх країн, зокрема, сприяючи розширенню курсів з математики та природничих наук для студенток.
Статистика ВОІВ забезпечує можливість відстеження авторства жінок у міжнародних патентних заявках, що подаються за процедурою, встановленою Договором про патентну кооперацію (далі — РСТ). Гендерний аналіз авторства винаходів, що охоплював 151 державу-учасницю РСТ, проводився за методикою, що базується на використанні загальнодоступних словників імен та найменувань. Нові глобальні інформаційні мережі забезпечують основу для розуміння ролі статі у подачі міжнародних патентних заявок, що є одним з показників при оцінці інноваційного потенціалу різних країн. Вони свідчать про те, що гендерний розрив існує та його потрібно подолати.
Також це підтверджують дослідження, нещодавно проведені в США. 11.02.2019 р. Патентне відомство США оприлюднило звіт «Progress and Potential: A profile of women inventors on U.S. patents» (Прогрес і потенціал: профіль жінок-винахідників у патентах США) дослідження щодо тенденцій і характеристик жінок-винахідників у США, проведеного за патентами США, виданими з 1976 р. до 2016 р. Аналіз показує, що жінки все ще становлять меншість винахідників. До того ж це підкреслює невикористаний потенціал жінок для стимулювання інновацій у США. Жінки, а також інші недопредставлені групи, належать до спільноти «втрачених ейнштейнів», тобто людей, які можуть внести цінні винаходи, якби вони були схильні до інновацій та мали більш широкий доступ до патентної системи.
Основні висновки дослідження:
- Частка патентів, що включають щонайменше одну жінку-винахідника, збільшилася з 7% у 1980 р. до 21% до 2016 р.
- Навіть при такому збільшенні кількості патентів жінки-винахідники склали лише 12% від кількості усіх винахідників за патентами, виданими у 2016 р.
- Збільшення участі жінок у наукових та інженерних професіях і підприємництві не приводить до значного збільшення кількості жінок-винахідників.
- У високотехнологічних штатах США та в країнах, де жінки більше беруть участь у спільній робочій силі, рівень винахідливості серед жінок вищий.
- Жінки-винахідники все більше концентруються на конкретних технологіях і типах патентних організацій, що дозволяє припустити, що жінки спеціалізуються там, де жінки-попередники запатентували, а не входять в галузі або фірми, де домінують чоловіки.
- Американські компанії мають найнижчі показники серед жінок-винахідників патентів.
- Жінки з більшою ймовірністю отримують патенти на великі, змішані за статтю команди винахідників, що підкреслює важливість розуміння взаємозв'язку між статтю та інноваційним співробітництвом.
Аналіз, проведений ВОІВ, демонструє, що цей розрив неоднорідний: у патентних заявках, що надходять з наукових установ, участь жінок відзначена у 48% заявок, а в заявках з компаній такі заявки складають лише 28%. За 29% загального глобального рівня ховаються відмінності винахідницької активності жінок у різних країнах. У 2015 р. найбільша гендерна рівність у міжнародному патентуванні спостерігалася в Республіці Корея (50%) та Китаї (49%), за ними слідує Польща (40%), Іспанія (35%) та Сінгапур (34%). До країн-учасниць РСТ з найменшою кількістю жінок-заявників належить Японія (19%), Німеччина (19%), Італія (18%) та ПАР (16%).
Значною мірою ці відмінності можуть пояснюватися промисловою спеціалізацією кожної країни, оскільки участь жінок у різних технологічних галузях є неоднаковою. Найбільша винахідницька активність жінок відзначена в біотехнології (58%) та фармацевтиці (55%), значно менша у транспорті (13%) та машинобудуванні.
За даними Держкомстату України, основну частину (94%) винахідників та авторів промислових зразків складає інженерно-технічний персонал і науково-педагогічні працівники з повною вищою освітою, 28% з яких є жінками.
Суспільства в усьому світі отримало вигоду з роботи жінок-винахідників, дизайнерів і художників. Однак дані показують, що систему інтелектуальної власності використовують менше жінки, ніж чоловіки. Цей гендерний розрив має важливе значення через низку причин. Найбільш важливим є те, що гендерна рівність — це право людини, тому нам всім краще, коли жінки та дівчатка мають можливість здійснювати свій повноцінний внесок у творчість та інновації.
Інновації та креативність формують наш світ
Інновації та творчість є двигунами людського прогресу. Під інноваціями ми розуміємо нові продукти або нові способи ведення справ, а під творчістю — нові форми оригінального художнього вираження, представлення (наприклад, у книгах, картинах, піснях, фільмах та інших нових засобах масової інформації).
З незапам'ятних часів новатори й творці жіночої та чоловічої статі трансформували наш світ силою своєї уяви. Сьогодні нові інновації та форми художнього самовираження перетворюють наше життя значними темпами. Всі продукти, якими ми зараз насолоджуємося, є результатом багаторічних досліджень і розробок, експериментів і винаходів. Всі вони є витворами людського розуму.
Це робить інновації надзвичайно цінними з економічної позиції. Нещодавнє дослідження, проведене ВОІВ, показало, що в сучасному виробництві нематеріальні активи (винаходи, конструкції та спеціальні знання) коштують майже вдвічі більше ніж матеріальні активи (сировина тощо). Культурна цінність творчості незчисленна. Історія, музика та образотворче мистецтво — це засоби, за допомогою яких суспільство висловлює і розділяє свою найглибшу ідентичність та створює багату культурну спадщину. Можна стверджувати, що вони безцінні.
Як система інтелектуальної власності підтримує інновації та креативність
Отже, в наших інтересах підтримувати інновації та творчість — це те, що прагне зробити система інтелектуальної власності. Існує безліч різних типів прав, що захищають різні види інтелектуальної власності, такі як винаходи, проекти та творчі роботи. Загалом, вони мають одну головну мету — заохочувати більше інновацій та творчості, а також стежити за тим, щоб новатори й творці могли отримати справедливу винагороду за свою роботу та заробляти на цьому на життя.
Дослідження показують, що жінки менше використовують систему ІВ, ніж чоловіки
Система ІВ призначена для всіх, хто відповідає умовам, викладеним у національних законах про ІВ. Різні країни визначають свої закони в галузі ІВ у межах регіональних та міжнародних договорів, розроблених протягом багатьох років для забезпечення збалансованого та ефективного захисту. Однак не всі однаково використовуюсь систему. Деякі країни та регіони перевершують інші, коли мова йде про виробництво ІВ. Між чоловіками й жінками також існують значні відмінності, коли мова йде про набуття та володіння правами ІВ.
З аналізу, проведеного ВОІВ, випливає, що менше третини всіх міжнародних патентних заявок, поданих у 2015 р., включали жінок-винахідників. Це значне поліпшення, якщо порівнювати з показником 1995 р., що складав лише 17%. При цьому деякі країни та регіони показали набагато кращі результати, ніж у середньому по світу. Проте основний факт полягає в тому, що набагато більше чоловіків, ніж жінок, отримують патенти на свої винаходи.
Права ІВ дозволяють правовласникам забороняти іншим особам копіювати або використовувати свою ІВ без їхнього дозволу. Це означає, що правовласники можуть стягувати розумну ціну за використання ІВ, яка є економічно цінною. Перспектива економічної винагороди спонукає людей і бізнес вкладати кошти в розробку корисних інновацій та творінь.
Більшість прав ІВ діють лише протягом обмеженого часу і можуть бути отримані у разі дотримання певних умов. Існують також правила, які допускають використання при певних обмежених обставин різних типів ІВ без попереднього отримання дозволу правовласника. Ці домовленості допомагають забезпечити баланс між інтересами новаторів і творців та широкої громадськості, щоб кожен міг користуватися ІВ.
Хоча порівняльні міжнародні дані за статтю власників інших прав ІВ (таких як промислові зразки) поки що відсутні (дослідники ВОІВ над цим працюють), існують свідчення гендерного розриву. Наприклад, існують дані, що лише близько 15% тих, хто працює в галузі промислового дизайну в Сполучених Штатах, є жінками.
Гендерну нерівність важче виміряти щодо таких творчих матеріалів як книги, музика і фільми, тому що права інтелектуальної власності, які захищають ці твори (авторське право й суміжні права), зазвичай виникають автоматично та не вимагають реєстрації в центральному органі. Це ускладнює відстеження таких прав.
Водночас наявна інформація свідчить про те, що жінки відстають від своїх колег-чоловіків у творчих галузях. У багатьох творчих професіях переважають чоловіки. Наприклад, Організація Об'єднаних Націй повідомляє, що лише 7% світових режисерів і 20% сценаристів є жінками. Дослідження світового арт-ринку аналогічно показало, що роботи жінок-художників приносять на аукціонах менше, ніж роботи чоловіків. Автори-чоловіки реєструють у США вдвічі більше авторських прав, ніж колеги-жінки.
Усунення гендерного розриву принесе всім користь
Гендерний розрив у сфері ІВ повинен стосуватися всіх. Гендерна рівність — це право людини та необхідна основа для миру в усьому світі. Це не лише одна з цілей ООН у галузі сталого розвитку, вона пронизана крізь усі цілі. До того ж все те, що обмежує інновації та креативність, означає, що ми все менше забезпечені, тобто ми втрачаємо потенційні вигоди від цих «втрачених» великих ідей. Існує безліч фактів, які свідчать про те, що розширення участі жінок покращує інноваційну ефективність організацій та суспільств. Дослідження показують, що різноманітні, інклюзивні команди більш інноваційні, а різноманітні компанії більш прибуткові.
Частково це просто питання чисел: розширюючи коло талантів, ви збільшуєте шанси появи нових цінних ідей. Жінки також можуть запропонувати іншу позицію, жінки-новатори допомагають забезпечити відповідність нових продуктів і процесів потребам усього населення, а не лише чоловічої частини.
Отже, існує чітке економічне обґрунтування для заохочення більшої кількості жінок до використання системи ІВ. Як же зробити інноваційну систему більш інклюзивною та стимулювати більш активну участь жінок? Для початку ми повинні зрозуміти чинники, які їх стримують.
Бар'єри для жінок-новаторів і творців
Жінки не менш винахідливі або креативні, ніж чоловіки. Незліченні приклади творчості жінок у кожному регіоні світу це постійно доводять. Чому ж існує значний гендерний розрив у використанні системи ІВ? Круглий стіл експертів ВОІВ у 2017 р. надав корисний огляд деяких основних питань.
- Найбільш важливо, що гендерний розрив у сфері ІВ відображає поширену гендерну нерівність у соціальному та економічному житті. Наприклад, у більшості країн набагато менше дівчаток, ніж хлопчиків, вивчають наукові, технічні, інженерні та медичні предмети (STEM). Як наслідок, зовсім низька частка жінок працює в тих галузях, які виробляють більшість технічних інновацій.
- Частково цю нерівність відображають забобони, упередження та стереотипи щодо дівчат і жінок. Занадто багато людей все ще вважають, що жінки обмежені певними традиційними ролями та не можуть бути потенційними лідерами в науці, техніці, бізнесі та мистецтві. Якщо стереотипи не заперечуються, нерівність може бути самоздійсненням: дівчаткам і молодим жінкам може не вистачати зразків для наслідування, щоб надихнути їх на реалізацію свого потенціалу.
- Також нерівність викликана негнучкими економічними й соціальними структурами, які можуть обмежувати перспективи кар'єрного зростання жінок. Проблема «скляної стелі» загальновідома. Талановиті жінки можуть досягти успіху в навчанні та на ранніх етапах своєї кар'єри, однак надалі пропустять кар'єрне підвищення, особливо якщо їм потрібен час на дітей. Організації та суспільство повинні знайти способи, що дозволяють жінкам і чоловікам поєднувати роботу та сімейне життя.
- Окрім того, можуть бути проблеми, які більш конкретно стосуються системи ІВ. Розробка деяких типів ІВ, особливо патентів, може вимагати значних фінансових зобов'язань. Існує аргумент, що жінки надають пріоритет стабільності сімейного доходу, що робить їх більш схильними до ризику, ніж чоловіків.
- Деякі вчені-правознавці критикують систему ІВ з феміністської позиції, стверджуючи, що хоча вона нібито нейтральна, деякі елементи закону можуть містити упередженість щодо жінок.
