Добровольці територіальних громад: які права та гарантії соціального захисту вони мають?

Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

На початку 2022 року через  нарощування військової техніки рф біля кордонів України громадяни почали самоорганізовуватися для відбиття збройної загрози. З 24 лютого 2022 року кількість таких формувань значно збільшилася через повномасштабне вторгнення рф на територію України. Добровольчі формування, зокрема, підходять тим, хто хоче брати участь у боротьбі з агресором, проте з певних об'єктивних причин не може вступити до Сил територіальної оборони Збройних сил України (Сил ТрО ЗСУ), наприклад, у зв'язку з повним комплектуванням їх або ж через вік (для вступу до добровольчих формувань територіальних громад відсутня гранична вікова межа).

Відповідно до нещодавніх змін, визначених ЗУ “Про внесення змін до Закону України “Про основи національного спротиву” щодо надання можливості територіальній обороні виконувати завдання в районах ведення воєнних (бойових) дій” (№ 2237-IX), під час воєнного стану добровольчі формування територіальних громад (далі — ДФТГ) переходять у підпорядкування командирів в/ч Сил ТрО ЗСУ. За рішенням Головнокомандувача ЗСУ вони повністю або частково можуть залучатися до виконання завдань тероборони поза межами визначеної зони територіальної оборони, а також направлятися до районів ведення бойових дій. 

Члени ДФТГ, які підпадають під відповідне рішення Головнокомандувача ЗСУ, отримують усі гарантії, визначені для контрактників та мобілізованих. Водночас решта добровольців територіальних громад, які не залучаються до бойових дій за відповідним рішенням, стикаються з низкою практичних проблем. Отже, варто розібратись, хто такі члени ДФТГ, які не охоплюються рішенням Головнокомандувача ЗСУ, які гарантії вони мають від держави та як співвідносяться з військовослужбовцями ТрО.

Хто може бути членом добровольчого формування тероборони?

Члени ДФТГ — це повнолітні громадяни України, які добровільно вступили до воєнізованих підрозділів під контролем ТрО ЗСУ для виконання завдань територіальної оборони своєї громади. Перед вступом вони проходять медичний, професійний, психологічний відбір та укладають контракт добровольця на 3 роки. Усі члени ДФТГ повинні перебувати на обліку територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (колишні військкомати, далі — ТЦК та СП).

ДФТГ утворюється зборами за участі не менше 5 ініціаторів у присутності командира в/ч Сил ТрО та представників органів місцевого самоврядування і комплектується на добровільній основі. 

Чим ДФТГ відрізняється від ТрО?

1. ТрО утворюється в кожному місті, де чисельність населення перевищує 900 тисяч мешканців, та районі, а ДФТГ —  з урахуванням ресурсних та людських можливостей Командуванням Сил ТрО ЗСУ та затверджуються Головнокомандувачем ЗСУ.

2. Відмінності також стосуються і комплектування, адже в ТрО служать військовослужбовці за контрактом, за призовом осіб офіцерського складу та територіальний резерв. ДФТГ комплектується лише територіальним резервом на добровільній основі.

3. Сили ТрО можуть комплектувати особи до 60 років, проте ця вікова межа, можливо, буде збільшена до 65 років (за бажанням особи), адже Верховна Рада України підтримала законопроєкт № 7180, який зараз очікує на підпис Президента, а для вступу до ДФТГ не встановлено граничного віку. 

4. Після прийняття відповідного рішення Головнокомандувачем ЗСУ ДФТГ, як і ТрО ЗСУ, можуть залучатися до виконання завдань поза межами своєї зони територіальної оборони, а також направлятися до районів ведення бойових дій.

5. На членів ДФТГ поширюється обов’язок проходження військової служби за призовом під час мобілізації. За потреби їх можна призвати до військових частин Сил ТрО та інших складових сил оборони за територіальним принципом, якщо вони за станом здоров’я придатні та мають військово-облікову спеціальність.

6. Член ДФТГ може розірвати контракт у будь-який момент, написавши заяву, навіть під час воєнного стану, проте такої можливості немає у військовослужбовців ТрО, адже звільнення під час воєнного стану відбувається за сімейними обставинами, станом здоров’я тощо. 

Отже, члени ДФТГ, які не визначені рішенням Головнокомандувача, не є військовослужбовцями, але виконують завдання тероборони під керівництвом ТрО ЗСУ та під час виконання таких завдань на них поширюється соціальний і правовий захист військовослужбовців. Саме про таких членів ДФТГ говоритимемо далі.

Соцгарантії для членів ДФТГ. Проблеми їх отримання

Під час виконання завдань тероборони на членів ДФТГ поширюються всі гарантії військовослужбовців і це визначено в ч. 2 ст. 24 ЗУ “Про основи національного спротиву”, а також п. 4 ч. 1 ст. 3 ЗУ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.

Грошове забезпечення

Стаття 9 ЗУ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” установлює, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення. Отже, члени ДФТГ під час виконання завдань тероборони також повинні мати грошове забезпечення.

Проблема полягає в тому, що на практиці члени ДФТГ, які залучаються до виконання завдань ТрО, жодного грошового забезпечення не отримують. Це може бути пов’язано з тим, що відповідний порядок відсутній, адже ні Постанова КМУ № 704 від 30 серпня 2017 року, ні Наказ МОУ № 260 від 07 червня 2018 року, які регулюють порядок отримання грошового забезпечення військовослужбовців, не згадують про членів ДФТГ. Отже, було б доцільно на рівні ЗУ “Про основи національного спротиву” покласти обов'язок на Міноборони розробити механізм надання належного грошового забезпечення членам ДФТГ на час виконання ними завдань тероборони під керівництвом Сил ТрО.

Збереження середнього заробітку на цивільній роботі

Хоча в ч. 3 статті 119 Кодексу законів про працю України прямо не вказано, що за членами ДФТГ зберігається місце роботи та середній заробіток, але про це можна зробити висновок на основі таких положень:

• під час виконання членами ДФТГ завдань тероборони на них поширюється соцзахист військовослужбовців (ст. 24 ЗУ “Про основи національного спротиву”);

• про це прямо вказано у формі контракту, затвердженій наказом МОУ № 84 від 07 березня 2022 року;

• у ч. 1 статті 119 КЗпП України визначено, що право на збереження місця роботи та середнього заробітку гарантується працівникам на час виконання державних або громадських обов'язків, якщо вони здійснюють їх у робочий час, проте в роботодавців можуть виникати проблеми із застосуванням цього положення, адже вони потребують додаткового тлумачення щодо належності виконання завдань тероборони до державних або громадських обов'язків.

З реалізацією такого права на практиці виникають проблеми, адже ч. 3 ст. 119 КЗпП, якою звикли користуватися власники підприємств, не містить прямої вказівки на членів ДФТГ і для роботодавців не зрозуміло, як оформляти працівників, які періодично залучаються до тероборони, за місцем роботи. Як слушно радить Управління Держпраці в Черкаській області, варто виходити з рівня залучення працівника до територіальної оборони та роботодавцю не обов’язково видавати наказ про увільнення від виконання роботи за трудовим договором. За потреби працівник може виконувати завдання тероборони за відповідним рішенням командира в/ч Сил ТрО й лише на цей час звільнятися від виконання трудових обов'язків з їх погодинною оплатою. Для визначення середнього заробітку роботодавцям потрібно керуватися Постановою КМУ № 100 від 08 лютого 1995 року. Водночас таке право повинне зберігатися за працівниками на весь час залучення до виконання завдань поза межами їхньої територіальної громади.

Щоб уникнути неоднакового застосування положень законодавства роботодавцями, варто доповнити ч. 3 ст. 119

 КЗпП України прямою вказівкою на членів ДФТГ, але зазначивши, що таке право вони мають лише на час виконання завдань тероборони.

Статус учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни та членів сім’ї загиблого 

У цій сфері наразі важко виявити підводні камені, оскільки на практиці члени ДФТГ поки не звертаються за оформленням статусів у зв'язку з активною фазою війни. Але законодавці урегулювали це питання, прийнявши ЗУ № 2121-IX від 15 березня 2022 року.

Указаний закон вносить зміни до ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, надаючи статус учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни членам ДФТГ, які брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави внаслідок військової агресії рф. 

Відповідно до цих змін до сімей загиблих Захисників і Захисниць України також належать сім’ї осіб, які входили до складу ДФТГ і брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України у зв’язку з військовою агресією рф та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі.

Як повідомило Міністерство у справах ветеранів України, фахівці міністерства спільно з представниками сектору безпеки та оборони вже розробляють порядок отримання статусів для Захисників з добровольчих формувань.

Одноразова грошова допомога

Змін до ЗУ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” щодо одноразової грошової допомоги (далі — ОГД) не було внесено. Але таке право в них є, адже під час виконання обов'язків тероборони на них поширюється ЗУ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, де в статті 16 визначене право на ОГД. До того ж ці категорії мають право на відповідні статуси, які гарантують отримання допомоги. Так, у статті 13 та 15 ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” визначено пільги для осіб з інвалідністю внаслідок війни й членів сімей загиблих захисників України, зокрема й право на ОГД. 

Наприкінці травня 2022 року Постановою № 605 уряд надав право на ОГД відповідно до Постанови КМУ від 29 квітня 2016 року № 336 членам ДФТГ у разі отримання ними інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час участі в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією рф проти України, безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів. Таке ж право мають їхні члени сімей у разі загибелі (смерті) добровольця територіальної оборони за вказаних обставин.

Проте з виплатою ОГД членам сім’ї загиблих добровольців наразі достатньо несправедлива ситуація, адже ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” робить посилання на порядок отримання допомоги, визначений Постановою КМУ № 336, куди й внесено зміни щодо поширення такого права на ДФТГ і де розмір допомоги на 2022 рік складає приблизно 1,8 млн грн, водночас члени сімей загиблих військовослужбовців зараз отримують 15 млн грн відповідно до Постанови КМУ № 168 від 28 лютого 2022 року, яка не поширюється на ДФТГ. Саме тому вважаємо за доцільне, у разі залучення представників ДФТГ до виконання бойових завдань, урівняти розмір ОГД під час воєнного стану шляхом внесення змін до Постанови № 168 та розширення кола осіб, які мають право на виплату в такому розмірі.

Пенсійне забезпечення

Закон № 2121-IX від 15 березня 2022 року також надав деякі гарантії для членів добровольчих формувань у сфері пенсійного забезпечення. Так, члени ДФТГ, яким надано статус УБД, мають право на дострокове призначення пенсії  після досягнення чоловіками 55 років, жінками — 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 — у жінок.

Також закон поширив на членів добровольчих формувань територіальних громад, які стали особами з інвалідністю внаслідок війни, і членів сімей осіб, які входили до складу ДФТГ та загинули під час виконання ними завдань, необхідних для забезпечення оборони, умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, установлені для військовослужбовців строкової служби та членів їхніх сімей.

Добровольчі формування територіальної громади є важливим елементом боротьби проти військової агресії рф. Члени ДФТГ та їхні сім’ї мають право на належний соціальний захист, оскільки відповідно до законодавчих змін під час воєнного стану вони всі перебувають в оперативному управлінні командирів сил ТрО, проте на практиці виникають проблеми з реалізацією гарантій. 

Тому було б доцільно покласти на МОУ обов'язок розробити механізм надання грошового забезпечення добровольцям тероборони, а законодавцю доповнити ч. 3 ст. 119 КЗпП України згадкою про учасників ДФТГ з урахуванням того, що відповідне право вони мають протягом фактичного часу виконання завдань тероборони та на весь час залучення до виконання завдань поза межами їхньої територіальної громади. 

Крім того, профільному міністерству необхідно розробити порядок отримання такими особами статусу учасника бойових дій та справедливо внормувати виплату ОГД членам сімей загиблих добровольців територіальної оборони. Питання грошового забезпечення та соціальної підтримки потребують оперативного врегулювання в найбільш короткі строки.