Сьогодні, у зв’язку зі стрімким розвитком інформаційних технологій, електронне врядування все ширше впроваджується в діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування України. Це дає можливість не тільки підвищити рівень відкритості й прозорості державних органів, знизити рівень бюрократичного та фіскального навантаження, а ще й зекономити левову долю бюджетних коштів. Як саме? Про це розповіли учасники круглого столу «Електронне врядування як складова фінансової ефективності держави». Захід відбувся 13.04.2016 р. в Американській торговельній палаті в Україні. Організатором виступили щотижневе професійне видання для правників «Юридична газета» та Американська торговельна палата в Україні.
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Координатор ProZorro, проектний менеджер реформи держзакупівель при Національній Раді Реформ Кристина Гуцалова виступила з темою «Система електронних закупівель ProZorro: як зекономити державі 1 млрд грн за рік?». На її думку, всі ініціативи з електронізації, які стали успішними, починалися як громадські та бізнес-ініціативи. ProZorro починала свою роботу також як волонтерська ініціатива, коли не було чіткого уявлення про те, наскільки це потрібно для нашої держави. «Але всі чітко розуміли, що ситуація в сфері державних закупівель залишає бажати кращого: неефективність, величезний рівень корупції. Тому було прагнення змінити цю ситуацію та створити для держави електронну систему закупівель», - розповіла пані Гуцалова. На сьогодні ProZorro - це гібридна система закупівель, що складається з Центральної Бази Даних (плюс модуль аукціонів) та електронних майданчиків. Для роботі в системі замовник реєструється на одному із майданчиків, оголошує закупівлю, інформація потрапляє до центральної бази даних та дублюється на всіх майданчиках. «Якщо говорити просто – то ProZorro – це можливість підприємцю з будь-якої точки України подати свою пропозицію для участі в державних торгах. Не треба подавати низку документів, завіряти їх підписами, штампами. Тобто підприємець просто подає пропозицію та в режимі аукціону отримує можливість поторгуватись зі своїми конкурентами, знизити ціну й таким чином забрати державне замовлення», - пояснила спікер.
Щодо проблем роботи системи, про які зазначила координатор ProZorro, це неможливість повної відсутності суб’єктивного фактору. Тобто все одно остаточне рішення при виборі переможця торгів приймає замовник. Але головним фактором є те, що все відбувається прозоро: весь процес, починаючи від оголошення про закупівлю та завершуючи вибором переможця, проходить в режимі онлайн та є доступним для перегляду будь-кому.
«Якщо говорити про економію коштів, про яку всі згадують в контексті роботи системи, то на сьогодні це майже 1.5 млрд грн за трохи більше ніж рік роботи проекту. Було проведено вже більше 74 тис. тендерів. В системі на сьогоднішній день працюють більше 4 тис. організаторів», - констатувала Кристина Гуцалова. В майбутньому система ProZorro планує розвиватись за наступними напрямками:
- Масштабування системи електронних закупівель ProZorro
- Подальший розвиток ІТ: інтеграція з публічними реєстрами, електронні каталоги
- Платформа для моніторингу закупівель
- Пілотування центральних закупівельних організацій
- База стандартних специфікацій
- Он-лайн курс для замовників
Система ProZorro прекрасно справляється з чесним витрачанням державних коштів. Але щоб заощадити мільярд, його потрібно спочатку отримати в казну. Про це зазначила фахівець у сфері e-data, директор IT-компанії «QB-Tehnology» Тетяна Воляр. На її переконання, все, що держава могла зібрати на сьогодні у вигляді податків, вона вже зібрала. А подальше посилення податкового тиску призведе до плачевних наслідків. За даними Мінекономіки, сьогодні в тіні перебуває 40% офіційного ВВП України.
«Тіньова економіка існує та буде існувати. Ще нікому не вдавалося повністю її ліквідувати, оскільки це неможливо. Питання лише у розмірах тіньового сегмента, коли він не є загрозою. Для України розмір тіні вже загрозливий. Експерти оцінюють суму в понад 800 млрд грн за 2015 р.», – зауважила ІТ-експерт. Прямі податкові втрати минулого року, за її словами, склали 130 млрд грн. Тому сьогодні європейський шлях України просто зобов'язує вступити в активну боротьбу з «тінню». Та й сама ситуація в країні й навколо неї вимагає концентрувати всі ресурси.
«Але замість об'єднання зусиль, ми маємо величезну кількість взаємних претензій держави та бізнесу, до того ж виправданих претензій. Кожен з учасників економічних відносин переслідує свої інтереси, що є достатньо логічним. Для підприємця держава виглядає не інакше, як апарат репресій. Фіскали, у свою чергу, поглядають на бізнес з великою підозрою. У них є план податкових надходжень, і немає абсолютно ніякого інтересу в довгостроковому розвитку економічної активності. В результаті, маємо таке собі замкнуте коло», – констатувала пані Воляр.
Виходом з цього кола, на її думку, є система дистанційного фіскального моніторингу, що передбачає автоматичний збір даних про фактичний обсяг операцій в різних галузях. Подібна система успішно функціонує у багатьох країнах і вже дала відчутний ефект. Зокрема, за перший рік використання системи у Болгарії, Хорватії, Грузії відбулось збільшення податкових надходжень від сфери торгівлі на 60-65%.
Подібні розробки на основі сучасного програмно-апаратного рішення вже існують в Україні. Так, «Національна моніторингова система» успішно пройшла попереднє тестування і готується до пілотного впровадження у кількох регіонах. Попередні розрахунки свідчать про можливість збільшення надходжень до місцевих бюджетів на 25% і майже у 1,5 рази – до державного бюджету. Що важливо, такі результати можуть бути досягнуті без посилення тиску на бізнес та без бюджетних витрат.
«На відміну від аналогів в інших країнах, розроблена нами система моніторингу виявилася настільки універсальною, що її можна з легкістю впроваджувати у різні сфери діяльності», – зазначила Тетяна Воляр. «Національна моніторингова система» побудована навколо простого технічного пристрою, програмного забезпечення і центру обробки даних. У такому виконанні жодна операція не залишиться неврахованою. У базі даних буде зафіксований кожен чек, кожен літр видобутої нафти, кіловат електроенергії та кубометр газу. За допомогою системи легко організувати моніторинг транспорту й транзиту вантажів, руху товарів на митниці та інше. До того ж усе це можливо без будь-яких витрат з бюджету.
Артем Афян, адвокат, керуючий партнер ЮК Juscutum виступив з темою «Юридична відповідь, чому Україна – не Естонія: про складності впровадження e-government». Так, за його словами, наша держава витрачає на ІТ сектор великі гроші. Кількість програмістів на душу населення є доволі високою. Здавалося б, ресурс для ІТ-інновацій є колосальним. Ми говоримо про мільярди доларів. Але в плані впровадження e-government Україна має проблеми. «Лише у цьому році Україною була прийнята інформаційна стратегія розвитку. У нашої держави відсутня і політична воля, і чітке розуміння того, як правильно взаємодіяти з ІТ-сектором», – наголосив юрист. Той факт, що наразі більшість технологічних рішень, які потрібні нашій державі, приймаються волонтерами, є ознакою повного колапсу України в сфері ІТ.
«Моя думка полягає у тому, що одним з найбільш помилкових рішень цієї проблеми є створення міністерства у сфері ІТ. Так, потрібно створити єдиний центральний орган, який би займався контролем, розробкою стандартів та узяв би на себе всю інформацію щодо ініціатив. До нього могли б звертатися компанії, які бажають співпрацювати з державою у сфері запровадження ІТ-структур. Цей орган міг би організувати переговори, у тому числі й з великими світовими компаніями щодо питань запровадження їхніх рішень. Але міністерського рівня для цього не потрібно», – зазначив Артем Афян.
Голова правління Інтернет Асоціації України Тетяна Попова переконана, що волонтерські ініціативи – це дуже добре. Але з іншого боку – погано, що вони працюють у системі відсутності єдиних стандартів та підходів запровадження послуг, які готові надати. «У нашій країні варто створити один консолідований орган центральної влади, що міститиме в собі усі ті функцій, які повинна реалізовувати держава для забезпечення нас електронними адміністративними послугами, та контролюватиме електронні комунікації», – констатувала пані Попова.
Корупція є перешкодою для розвитку економіки загалом. Вона є набагато вагомішою для залучення інвестицій, ніж військові дії. На цьому у своєму виступі наголосив Олександр Сітухо, голова Ради директорів Асоціації захисту активів. На його переконання, проблема полягає у тому, що корупція є не якимось недоліком системи державного управління, який можна здолати посиленням санкцій або регламентацією діяльності. Корупція є принципом функціонування державної системи управління. «Ефективним засобом протидії корупції є автоматизація та комп'ютеризація, тобто ослаблення або повне усунення людського чинника, який і досі є найслабшою ланкою у будь-якій системі. Крадуть тільки люди, комп'ютери поки цього робити не можуть», – зауважив пан Сітухо.
Отже, саме автоматизація управлінських процедур та адміністративних послуг повинна бути тим принципом, який єдиний на сьогодні може стати противагою корупції та, відповідно, підвищенням ефективності діяльності держави.