ЮНЕСКО: кожен шостий музей в світі після пандемії може зникнути. Пандемія COVID-19 зірвала роботу музеїв у всьому світі, загрожуючи їх фінансовому стану та життєдіяльності. Щоб зібрати інформацію про вплив пандемії COVID-19 на культурний сектор у коротко- та довгостроковій перспективі, Міжнародна рада музеїв (ICOM) провела глобальне опитування серед музеїв та музейних працівників. Опитування охопило 5 тем: поточна ситуація для музеїв та персоналу, прогнозований економічний вплив, цифровий зв’язок та комунікація, безпека музею та збереження колекцій, музейні фахівці - фрілансери. У звіті було проаналізовано майже 1600 відповідей від музеїв та музейних працівників зі 107 країн всіх континентів, які були зібрані між 7 квітня 7 травня 2020 р.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Паралельно ЮНЕСКО підготувала свій звіт «Музеї у всьому світі перед обличчям COVID-19» (травень 2020 р.), який містить результати всесвітнього опитування ЮНЕСКО, присвяченого впливу COVID-19 на музеї. В звіті подано нову інформацію про тенденції роботи музеїв під час карантину у всьому світі, заходи, які музеї вживали у відповідь на пандемію та дії, які вони пропонують під час та після виходу з кризи. У звіті підкреслюється гнучкість музеїв, а також проблеми, з якими вони стикаються у своїх зусиллях подальшого забезпечення доступу громадськості до культури. З нагоди Міжнародного дня музеїв (18 травня) ці два дослідження ЮНЕСКО і ІКОМ були оприлюднені. Вони підтверджують, що музеї особливо постраждали від пандемії COVID-19. Причому майже 90% з них, або більш 85 000 установ, під час кризи закрили свої двері на різні періоди часу. Крім того, в Африці і малих острівних державах, що розвиваються (Моразі), тільки 5% музеїв змогли запропонувати онлайн-контент для своїх аудиторій. Майже 13% музеїв по всьому світу можуть ніколи не відкритися знову. Обидва дослідження, в яких брали участь держави-члени і музейні працівники, були спрямовані на оцінку впливу пандемії COVID-19 на музеї і музейні установи. Вони прагнули також з'ясувати, як цей сектор адаптувався до пандемії, і вивчити способи підтримки інститутів після її закінчення.
«Музеї відіграють основну роль у забезпеченні сталого розвитку наших суспільств. Ми повинні допомогти їм впоратися з цією кризою і підтримувати зв'язок зі своєю аудиторією, - заявила Генеральний директор ЮНЕСКО Одре Азула. - Ця пандемія також нагадує нам, що половина людства не має доступу до цифрових технологій. Ми повинні працювати над тим, щоб забезпечити доступ до культури для всіх - особливо для найбільш уразливих і ізольованих».
У рамках свого руху ResiliArt ЮНЕСКО в середині травня розпочала серію дебатів, присвячених музеям. Перші три дискусії в партнерстві з Ibermuseums присвячені ситуації в іберо-американському регіоні та вивченню стратегій підтримки музеїв і фахівців. Рух Resiliart прагне надавати підтримку митцям під час і після кризи COVID-19, а також аналізувати актуальні питання за допомогою обміну досвідом на високому рівні між міжнародними фахівцями в галузі культури. Дослідження, проведене ІКОМ, підкреслює той факт, що музеї, позбавлені своїх відвідувачів, зіткнуться зі зменшенням своїх доходів. Це може також серйозно позначитися на професіях, пов'язаних із музеями, їх діяльності та обсягах.
«Ми повністю усвідомлюємо і впевнені в тому, що професіонали музейної справи готові вирішувати проблеми, пов'язані з пандемією COVID-19, - заявив президент ІКОМ Суай Аксой. - Однак музейний сектор не може існувати самостійно без підтримки державного та приватного секторів. Вкрай необхідно мобілізувати кошти для надання надзвичайної допомоги і вжити заходів щодо захисту фахівців і самозайнятих працівників, які працюють за контрактами, що не забезпечує стабільної зайнятості».
У своїх відповідях на дослідження ЮНЕСКО держави надають першочергового значення нарощуванню потенціалу, соціальному захисту музейного персоналу, оцифруванню та інвентаризації колекцій, розробці онлайн-контенту, наданню технічної допомоги та збереженню лабораторного обладнання. Все це вимагає мобілізації ресурсів.
Варто зазначити, що, за даними ЮНЕСКО, кількість музеїв по всьому світу збільшилася майже на 60% з 2012 року, досягнувши близько 95000 установ. Це зростання свідчить про те, що за останнє десятиліття музейний сектор зайняв важливе місце в національній культурній політиці. Проте дослідження виявляє значні відмінності, оскільки музеї в Африці і малих острівних державах, що розвиваються, становлять лише 1,5% від загального числа музеїв в світі. Ці висновки перегукуються з останньою доповіддю про здійснення державами-членами Рекомендації ЮНЕСКО про охорону та популяризацію музеїв і колекцій, їх різноманітності і ролі в суспільстві, опублікованій в грудні 2019 року. У ній ЮНЕСКО підкреслює основну роль, яку музеї відіграють в галузі освіти і поширення культури з точки зору соціальної згуртованості, а також підтримки місцевої і регіональної креативної економіки.
ЮНЕСКО і ІКОМ опублікували повні результати своїх досліджень і продовжать свою співпрацю з метою надання підтримки музеям у всьому світі за сприяння держав-членів і мереж музейних фахівців.
Епідемія коронавіруса стала справжнім випробуванням для музеїв і галерей по всьому світу. Прискорена оцифровка колекцій вимагає роботи кураторів з усього світу, але завдяки цьому користувачі Інтернету можуть здійснювати інтерактивні і пізнавальні поїздки в кращі галереї та музеї.
Більше 1000 музеїв в одному місці. Arts & Culture - це підприємство Google, яке розроблялося впродовж 9 років і спочатку підтримувало 17 музеїв, таких же відомих і значущих, як галерея Уффіці у Флоренції, мережа галерей Тейт або столичний музей мистецтв з Нью-Йорка. Сьогодні в списку співпрацюють установ ми знайдемо більше 1200 філій з усього світу. Безкоштовно можемо використовувати, серед іншого, ресурси 29 музеїв з Польщі та України. Ми можемо відвідати також Паризький музей д'Орсе, Рейксмузеум з Амстердама, побачити фотоколекції з журналу Life, ресурси Британського музею і практично все, що переживе навіть найдовший карантин. Американський Смітсонівський інститут, комплекс музеїв і дослідницьких центрів, виклав в кінці лютого майже 3 млн фотографій і матеріалів в колекціях 17 підлеглих йому установ. Музеї авіації та космічних польотів, пошти і філателії, африканського або азійського мистецтва можуть забезпечити захоплюючу подорож по американській історії.
Кінець музейного десятиліття. Згідно з доповіддю ЮНЕСКО, пандемія викликала закриття більше 60 000 музеїв по всьому світу, хоча в останні роки такі об'єкти били рекорди популярності. Їх число швидко зростало за останні десять років. З 2012 року кількість музеїв в світі збільшилася на 60%. Проте пандемія сильно вдарить не тільки по деяких з них - вона також сприяє більш пізньому відкриттю довгоочікуваних нових об'єктів, таких як Форум Гумбольдта в Берліні. Автори доповіді ЮНЕСКО нагадують, що половина людства не має доступу до цифрових технологій. Водночас оцифровка колекцій і віртуальні прогулянки по галереях - це рішення, які не вирішать найбільш нагальних проблем, наприклад, в Африці, де розташовані тільки 1,5% всіх музеїв світу, з яких лише 5% забезпечують доступ до колекцій через Інтернет. Доповідь ЮНЕСКО - це не просто оцінка втрат. В середині квітня організація (в тому числі з нагоди дня народження Леонардо да Вінчі 15 квітня) виступила з ініціативою ResiliArt. Рух об'єднує представників світу культури, які працюють над створенням кризових рішень для музеїв. Додаткові дані надаються іншими установами. За даними Американського альянсу музеїв, американські музеї під час пандемії втрачали близько 33 млн доларів в день. Загальні втрати в США за даними фонду American For The Arts перевищили 5,5 млрд доларів. У Мережі європейських музейних організацій (NEMO) відзначають, що музеї в таких туристичних центрах, як Париж, Амстердам і Відень, зіткнулися з втратами доходів до 80%, що становить сотні тисяч євро на тиждень. Як повернути втрачений прибуток, музеї не знають, і у багатьох з них немає коштів на те, щоб оновити інфраструктуру і організувати дотримання соціальної дистанції, зазначив заступник генерального директора ЮНЕСКО з питань культури Ернесто Оттоне. За його словами, в історії це відбувається вперше і організаціям буде вкрай важко вийти з кризи. Він закликав світову спільноту «продемонструвати максимальну підтримку цього сектора», активно відвідуючи музеї. У багатьох країнах світу поступово послаблюють обмеження і починають відкривати пам'ятки, музеї та археологічні пам'ятки. Так, раніше роботу відновив, наприклад, Акрополь в Афінах.
Загальні висновки
- За даними 94,7% респондентів, у квітні майже всі музеї у всьому світі тимчасово зачинилися через пандемію COVID-19.
- Впродовж карантину багато музеїв посилили свою цифрову діяльність. Хоча майже половина респондентів відповіли, що їхні музеї вже були присутні у соціальних мережах або викладали й перед карантином свої колекції онлайн для загального доступу. Діяльність, пов’язана із діджиталізацією, як показало опитування, збільшилась щонайменше на 15%, а присутність у соціальних мережах зросла вдвічі для більш ніж половини музеїв.
- Більшість музейних працівників впродовж карантину працювали віддалено: у 84% музеїв, які взяли участь в опитуванні, принаймні частина персоналу виконували свою роботу дистанційно.
- Ситуація для постійних музейних працівників виглядає порівняно стабільною. Але 6% музейних фахівців заявили, що договори з ними були розірвані, або не були поновлені.
- Однак ситуація для позаштатних музейних професіоналів є тривожною: 16,1% респондентів сказали, що їх тимчасово звільнили, а 22,6% - не продовжили контракти. В дуже складних умовах опинилися фрілансери: 56,4% респондентів заявили, що їм доведеться припинити виплату власної зарплати внаслідок кризи, 39,4% сказали, що їхні фірми скоротять штат.
- Так само майже всі музеї у всьому світі змінять свою діяльність через наслідки пандемії COVID-19, майже третина з них зменшить кількість персоналу, і більше однієї десятої частини музеїв можуть вже не відчинитися. 82,6% респондентів заявили, що музейні програми доведеться скоротити, а 29,8% очікують скорочення персоналу. 12,8% учасників побоюються, що їхній музей може закритися назавжди.
- Тимчасове закриття музеїв особливо згубно вплине на ті регіони, де музеї створені недавно, де їх мало та їхнє положення дуже крихке: в країнах Африки, Азії та арабських країнах 24, 27 і 39% відповідно побоюються, що музеї можуть закритися назавжди, у порівнянні тільки з 12% - в Латинській Америці і Карибах, 10% - у Північній Америці та 8% - у Європі.
- Загалом безпека та збереження культурної спадщини в музеях забезпечувалася впродовж усього часу тимчасового закриття: близько 80% респондентів сказали, що заходи безпеки та збереження колекцій дотримуються та збільшуються для подолання нестачі працівників на місці. Однак в Африці, Латинській Америці та Карибах майже 20% респондентів заявили, що таких заходів недостатньо.
Стан в Україні. Нині в Україні діє майже 5000 музеїв (у Польщі - 1075, в Австрії - 1600, у Великобританії - 1811, у Канаді - 2500). Однак лише 543 з них перебувають у державній та комунальній власності. Хоча кількість нових музеїв значно зросла, у порівнянні з першими роками незалежності, їх відвідуваність надзвичайно низька. У фондах музеїв зберігається близько 12 млн історичних пам’яток, але через обмаль площ в основних експозиціях представлено лише 3-5% фондів. Одвічною проблемою музеїв є недостатнє фінансування. Витрати на розвиток музейної сфери не лише не зростають, але й зменшуються. Більша частина бюджету - видатки споживання. За підрахунками, до 85% бюджету українські музеї закладають на зарплату працівників, а 15% - на комунальні послуги. У розвинених країнах на оплату музейних фахівців виділяють 5-10% від загального бюджету. В Інтернеті українські музеї також представлені недостатньо, лише близько 150 музеїв мають власні сайти (переважно без англомовної версії).
Пандемія COVID-19 та запровадження карантину змусили музеї усього світу активізуватися онлайн. Музеї світу та України вдало дистанційно розширюють цифровізацію своїх колекцій та виставляють її в загальний доступ онлайн, надають вільний доступ до бібліотек, освітніх програм, беруть участь в онлайн флешмобах, вигадують нові форми роботи. Також музеї не забули і про свою найменшу аудиторію, оскільки під час карантину активізувалися музеї щодо роботи онлайн з дітьми, дитячі музеї та асоціації дитячих музеїв як у світі, так і в Україні. Впродовж карантину підібрано освітні програми для дітей від українських музеїв, а також деякі корисні матеріали від закордонних.
Що здійснено на законодавчому рівні? Верховна Рада України 3 червня, ухвалила в першому читанні законопроєкт №2588 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення діяльності музеїв закладів вищої освіти». Метою законопроекту є закріплення статусу музеїв вищих навчальних закладів, захист прав їхніх працівників та створення умов для належного захисту музейних колекцій і розвитку музейної справи, а також уніфікація термінології у Законах України «Про вищу освіту» та «Про музеї та музейну справу». Законопроектом передбачається: включити музеї до переліку структурних підрозділів закладів вищої освіти; додати до переліку основних посад науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти посади «директор музею» та «науковий працівник музею»; замінити застарілий термін «вищий навчальний заклад» на термін «заклад вищої освіти». Відповідні зміни пропонується внести до Закону України «Про вищу освіту» та Закону України «Про музеї та музейну справу», а саме: внесення змін до двох статей чинної редакції Закону України «Про вищу освіту», трьох статей Закону України «Про музеї та музейну справу».
16 червня 2020 року Верховна Рада України прийняла Закон №3377 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв'язку з дією обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)». Зокрема, буде дозволено закладам культури до 1 січня 2021 року суми орендних платежів у розмірі 70 або 30 відсотків орендної плати не перераховувати до державного бюджета, а залишити таким закладам культури для відшкодування збитків, пов’язаних із недоотриманням доходів. Прийняття цього закону дозволить забезпечити вжиття необхідних заходів для підтримки сфер життєдіяльності людини і громадянина та забезпечення належного виконання функцій держави, нейтралізації негативних наслідків зниження ділової та економічної активності в Україні та світі, які пов’язані із поширенням коронавірусної інфекції COVID-19.
Звичайно, складно передбачити всі результати впливу пандемії COVID-19 на музейний сектор, особливо це стосується економічних втрат. Однак уже зараз примусове закриття музеїв та відсутність там більшості персоналу можуть серйозно вплинути на збереження та безпеку колекцій.
Дотримуючись усіх необхідних заходів для стримування поширення хвороби, а також тими, що спрямовані на безпеку населення, музеї зобов’язані виконувати свою первинну функцію - збереження культурного надбання людства.
Заклади культури по всьому світу вже демонструють стійкість і креативність в спілкуванні зі своєю аудиторією онлайн. Щоб допомогти їм у ці невизначені часи Міжнародна рада музеїв (ICOM), за допомогою Міжнародного комітету з охорони природи ICOM (ICOM-CC), підготували «пам’ятку на час пандемії» щодо того, як зберігати музейні колекції під час надзвичайних ситуацій, поставивши безпеку музейних працівників на перше місце.
Джерела
COVID-19: UNESCO and ICOM concerned about the situation faced by the world's museums
Łukasz Łachecki UNESCO: Co szóste muzeum na świecie może zniknąć po pandemii
Najciekawsze wystawy, które możesz zwiedzić online
Рекомендації щодо збереження музейних колекцій під час пандемії від ІСОМ