Останнім часом можна спостерігати як все більше спірних ситуацій виникають між юристами та їхніми клієнтами. Більше того багато конфліктів доходить до суду. Юристи не бояться судитися з клієнтами і таким чином заслужити негативну репутацію серед юрисконсультів – «юристів, які судяться зі своїми клієнтами». Юрисконсульти прокоментували «Юридичній газеті» чи варто (та у яких випадках) юридичним фірмам судитися з клієнтом та які критерії етичної поведінки у спорі між юрфірмою та юрисконсультом?
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Коментар:
Ольга СЕНЮК, керівник юридичного відділу міжнародної сервісної компанії Impel Griffin
- Чи варто (та у яких випадках) юридичним фірмам судитися з клієнтом?
Взагалі, я вважаю, що юристи мають професійно працювати з конфліктами. Зокрема, у своїй професії саме юристи виступають арбітрами у конфліктних ситуаціях, які виникають у клієнта, та переводять цей конфлікт у правовий спір з опонентом клієнта.
У конкурентних умовах роботи юридичних фірм, цінними стають так безперечні переваги:
- вміння вести переговори, здатність виявляти та працювати з інтересами клієнтів, партнерів і колег;
- здатність юриста концентруватися на справжніх потребах клієнта;
- підготовлені юристом документи повинні мати здоровий глузд і життєздатність.
Але окремим пунктом має стояти саме правова ділова етика у стосунках з клієнтом. Знання про структуру й динаміку конфлікту, про види поведінки людей у ньому дозволять юристу провести правильний підхід та обрати найбільш прийнятний та комфортний для клієнта спосіб співпраці.
Саме робота медіатора з інтересами сторін і знання поведінкової психології людини у конфлікті допомагають конфліктуючим сторонам домовлятися. Тож ці знання та вміння професійний юрист передусім повинен впроваджувати у відносинах з клієнтом.
Щоб уникнути конфліктів з клієнтом та не переводити їх у площину судової тяганини з боку юридичної фірми, необхідно правильно побудувати співпрацю з самого початку. Правильно скласти договір про співпрацю, якщо є сумніви у добросовісності клієнта, або незалежного від того, отримати авансовий платіж за юридичні послуги, які будуть надаватись, чітко визначити з клієнтом, які послуги повинні бути виконані та який результат від цих послуг він очікує.
На моїй практиці я не мав конфліктів з клієнтами, але знаю, що наразі, на жаль, частіше зустрічається недобросовісний підхід саме з боку юридичних фірм стосовно клієнта, який може призвести до конфліктів та судового провадження. До мене не одноразово зверталися незадоволені клієнти інших юридичних фірм для того, щоб виправити ситуацію, до якої призвели некомпетентні дії юристів.
- Які критерії етичної поведінки у спорі між юрфірмою та юрисконсультом (корпоративним юристом)?
Зазвичай, професійний юрист, незалежно від того, зайнятий він в юридичній фірмі чи на підприємстві, має керуватися юридичної етикою та моральними правилами й принципами суспільства.
Юридична етика – це вид професійної етики, що являє собою сукупність правил поведінки працівників юридичної професії, що забезпечують моральний характер виконуваної ними роботи та позаслужбовий поведінки, такий собі «моральний кодекс» юристів різних спеціальностей.
В принципі, не може бути заперечень і проти конкретизації етичних вимог стосовно певної юридичної спеціальності в рамках єдиної правової професії (етика судді, прокурора, слідчого, адвоката, корпоративного юриста).
Якщо брати етичну поведінку у спорі між юрфірмою, яка представляє інтереси свого клієнта, та між юрисконсультом (маємо на увазі корпоративного юриста), який також, можна сказати, представляє інтереси свого клієнта, але єдиного й основного, то така поведінка з обох сторін має бути професійною, виваженою, з використанням правових інструментів, які забезпечують чесне та бездоганне виконання покладних клієнтом обов'язків, розв'язання складних правових проблем максимально прийнятним шляхом.
Тетяна ТАРАСЮК, директор з юридичних питань ПАТ «Київобленерго»
- Чи варто (та у яких випадках) юридичним фірмам судитися з клієнтом?
Риторичне питання, яке юристи часто називають «дискусійним». Власне, моя позиція тут схожа до питання, чи варто працівнику судитися з роботодавцем. Різні бувають випадки, обставини, мабуть, і такі, коли варто відстояти свою правоту в суді не лише задля захисту законних прав та інтересів, а з ціллю підняття рейтингу, піару, політичної складової тощо.
Однак у більшості випадків я не радила б йти до суду, не оцінивши співвідношення судового виграшу та репутаційного ризику. Як правило, клієнти (особливо топ-менеджери, які, здебільшого, не є юристами) перед залученням юридичної фірми до свого кейсу отримують рекомендації від колег-клієнтів. Не виключено, що клієнт з судовим досвідом з юрфірмою може створити такій юрфірмі антирекламу, незалежно від суті судового рішення.
- Які критерії етичної поведінки у спорі між юрфірмою та юрисконсультом?
Етична поведінка юристів у суді, як на мене, не повинна залежати від учасників судового процесу. Адже в кожному судовому процесі, як правило, представники сторін – юристи. І не має різниці, кого такий юрист представляє: юридичну фірму, роботодавця, клієнта, державу тощо. При цьому дотримання норм етики в юридичній діяльності наразі є актуальним питанням. На жаль, у навчальних закладах не достатньо уваги приділяється цьому аспекту, як і не завжди спрацьовують правила адвокатської етики.
Що стосується відносин «юрфірма-інхаус», то завжди між цими юристами є елементи суб’єктивного оцінного судження власних фахових компетенцій. Юридична фірма підтверджує свій професійний рівень хорошою теоретичною базою та різностороннім аналізом справи, у той час як юрисконсульт доводить власну фаховість досвідом саме у відповідних категоріях справ, відмінним знанням деталей у справі та можливістю побудови стратегії захисту в суді до початку судового розгляду. На цих відмінностях можуть з’являтися неетичні спекулювання між юристами.
Разом з тим, більшість правників сьогодні є учасниками різних комунікацій та заходів, що проводяться поза межами контрактних/посадових ролей. І саме такі осередки спілкування у професійному середовищі дозволяють розуміти важливість етичної поведінки та взаємопідтримки в реаліях сьогодення. Ми всі є свідками того, що злагоджена співпраця правників, які не обов’язково поділяють одну правову позицію, дозволяє впливати на певні процеси у правовому середовищі та досягати розумного компромісу задля дотримання принципу верховенства права в суспільстві.