Правові наслідки смерті фізичної особи для правовідносин, в яких вона брала участь, завжди були достатньо дискусійним питанням юридичної практики. Безліч майнових та особистих стосунків, наявність широкого кола потенційних спадкоємців з різним етичним рівнем відносин, борги, що з’явилися нібито «з повітря», створюють чисельні багаторічні родинні суперечки та судові спори.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Безпосереднім учасником таких спорів згодом стають і контрагенти спадкодавця. Не виняток – банки, де людина зберігала свої заощадження та в деяких випадках залишала заповідальні розпорядження щодо вкладу на випадок смерті.
Під час видачі органом нотаріату свідоцтва про право на спадщину, останній, вивчаючи наявність грошових вкладів у банківських установах, зазвичай вказує в документі суму вкладу із застереженням про право на відсотки, нараховані на вклад.
Проте з моменту смерті вкладника до моменту одержання вкладу спадкоємцями на руки минає тривалий період часу, і спадкоємці сподіваються на значну суму відсотків, нарахованих на вклад. І навіть якщо не йдеться про міфічні «відсотки на скарби гетьмана Полуботка», сума, яка мала б бути нарахована за період оформлення спадщини, тобто, 6–12 місяців, могла б бути досить значною для сімейного бюджету.