Як на мене, адвокати – амбітні правдолюби. Нам важливо відновлювати справедливість, домагатись результатів для клієнтів, щоб наші справи ставали прецедентними.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
На різних етапах юридичної кар’єри кожен адвокат свідомо чи несвідомо робить для себе вибір, як рухатись далі. Це стосується того чи мати вузьку спеціалізацію чи бути «майстром на всі кодекси» та чи бути власником бізнесу, або найманим працівником.
Хоча я притримуюсь тієї думки, що адвокати надають правничу допомогу, а не бізнесом займаються, але а розрізі побудови юридичних компаній я буду застосовувати бізнесові терміни.
На юридичному ринку України відсутні «великі» бутикові компанії, а от компанії, які надають повні юридичні сервіси можуть сягати від 100 юристів і таких успішних фірм десятки. Це пов’язано з різними факторами.
На мою один з факторів є те, що «розкрутити» бутикову компанію складніше. Адже якщо у full service law firm наприклад 5-10 практик то у кожної є керівник, який може бути спікером, автором статей, ці практики можуть мати досягнення в такому разі про таку компанію в рази більше і набагато швидше дізнаються клієнти, адже «вона потужніше заявляє про свої досягнення та має більшу пізнаваність. Також якщо в таку компанію «зайде» клієнт то йому запропонують юридичні послуги в різних галузях права і йому не потрібно буде шукати ще адвокатів чи юристів.
На противагу бутиковій компанії власником якої може бути 1-2 людини а у штаті до 25 осіб. В таких компаніях зазвичай кількість спікерів=кількості власників і відмовляють вони клієнтам чи передають їх майже щодня. Адже спеціалізація у них одна і відповідно клієнти і це в рази зменшує «потік клієнтів». Зробити промо компанії на одній спеціалізації не просто, а ще важче зафіксувати асоціацію з «брендом» компанії, щоб до неї все частіше звертались клієнти її цільової групи.
Також важливим є те, що більшість адвокатів України працюють за межами компаній. Вони не створюють бутикові чи юридичні компанії, а працюють на себе і зазвичай одні або з помічниками та в більшості випадках не мають вузьких спеціалізацій. Саме в таких адвокатах є додатковий потенціал для юридичного ринку. Це пов’язано з тим, що більшість з них не хочуть зайвого клопоту по створенню об’єднань чи утриманні офісу, а працюючи самотужки можуть інколи заробляти на рівні власників невеликих юридичних компаній. Це також вихід для так би мовити малого юридичного бізнесу. Я також вважаю, що інколи такі самозайняті кадри можуть вагомо підсилити команди юридичних компаній, адже вони достатньо креативні, не такі балувані клієнтами, здатні креативно мислити і не мають страхів.
Бутикова компанія чи full service law firm це має бути вибором власника компанії, який вирішує яку бізнес модель при побудові компанії він застосовує. Хоча й не виключено, що компанія може перетікати з одного стану в інший і це також залежить від планів, цілей, зміни обставин та можливостей фірми і візії власника чи партнерів.
Якщо перевести юридичну сферу на бізнес середовище то можна бутикову компанію порівняти з стартапом, а full service law firm з глобальною корпорацією. Тенденції ринку говорять, що «вистрелює» один із двадцяти стартапів. І за останні роки глобальні корпорації оптимізують свої витрати та зменшують розходи. Не впевнена, що це на сто відсотків влучне порівняння, але такі тенденції світового бізнесу.
Розглянемо фактор управління
Якщо до прикладу у full service law firm 5 партнерів, 7 практик та 80 юристів то у бутиковій компанії може бути 2 партнера і 15 юристів. По суті у цих різних компаніях «навантаження» партнера на юристів та клієнтів може бути плюс/мінус однакове. А от прибутки не завжди. Інколи одні практики дотують інші, а це може з часом стати загрозою для фірми в цілому. Адже компанія розвивається з швидкістю руху най неуспішнішого працівника так за аналогією компанія – практика, або робить юридичну компанію успішною, або тягне її вниз. Доречі останні десятиліття власники мережі компаній почали створювати холдингові структури і розділяти напрямки бізнесів, щоб один невдалий проект не погубив процвітаючі і намагаються не перекладати кошти з однієї кишені в іншу. Тому у більшості юридичних компаній керівники практик є «головними» трансетерами та продажниками своїх сервісів, як би цинічно це не звучало.
Фінансовий фактор
Звісно фінансові вкладення для створення full service law firm зазвичай будуть більшими ніж для створення бутикової компанії. Адже витрати на оренду офісу до 25 людей і для 100 враховуючи фонд зарплати є суттєвими.
А от для «просування» на ринку витрати на бутикову компанію можуть в чомусь перевищувати, адже потрібно закріпитись у своїй ніші і конкурувати з монстрами (великими юридичними компаніями) завжди дуже складно.
Є ще один важливий фактор управління. Бути керуючим партнером у full service law firm суттєво відрізняється від бутикової компанії.
Питання побудови команди, напрацювання місії, корпоративної культури та мотивація команди і в тому числі комунікація з клієнтом і контроль «важливих» кейсів для цього потрібно навички CEO.
А, що як то кажуть «в сухом остатке», чистий прибуток партнерів full service law firm в теорії має бути в рази більшим за власника юридичного бутика, хоча на практиці якщо бутикова компанія змогла достойно конкурувати з «монстрами» юридичного ринку то прибутки за кейси можуть бути в одній ціновій категорії.
Будь-який бізнес, який надає послуги знає, що клієнт завжди правий. Що ж краще для клієнта ?
Звісно хороша рекомендація, наявність успішних кейсів, репутація на ринку, доступна для нього цінова політика та кінцевий результат по його справі. І звісно, клієнт йде на бренд та конкретного адвоката. Тому обираючи для себе клієнт розставляє пріоритети та обирає найкомфортніший результат.
Мій досвід
Я для себе спробувала створити компанію з п’ятьма спеціалізаціями і в результаті три роки тому провела реструктуризацію у бутикову компанію.
Це був свідомий і болючий вибір. Я мала досвід супроводу справ усіх спеціалізацій прецедентні рішення у банківських спорах, кримінальній і податковій практиці, але в якийсь момент усвідомило, що мені складно тримати руку на пульсі у всіх галузях. Можна було взяти в команду партнерів, але я розуміла, що це також ризики до яких я не готова. Я розуміла, що я жінка і мати яка хоче мати час для себе та родини, подорожувати і розвиватись не тільки у професії. Я так багато часу віддаю клієнтам, що на себе його не вистачає, а життя проходить. Тому розуміючи всі плюси і мінуси я свідомо обрала шлях бутикової компанії.
Хоча спочатку було складно «прощатись» з клієнтами, казати людині, яка готова тобі платити, що ти не можеш взяти його справу бо не практикуєш у цій галузі. Це ще той психологічний експеримент витривалості на міцність. Звісно завжди є страхи, що клієнти по сімейному праву можуть до тебе не дійти і тоді будуть фінансові труднощі, але як на мене коли ти обираєш свій шлях все складається як на краще. Доречі саме після переходу в бутикову компанію я змогла реалізувати свою давню мрію і видала книгу «Розлучення. Сповідь адвоката». Сьогодні ми успішна бутикова компанія, яка надає послуги по сімейному праву. Ми брали участь у трьох реформах у сімейному законодавстві та займаємось просвітницькою роботою у нас грандіозні плани. Ми успішно конкуруємо з великими юридичними компаніями і маємо ряд прецедентів в нашій галузі та публічних кейсів чим дуже пишаємось.
Тому у кожного адвоката свій шлях і важливо його усвідомити і йти до своєї мети не зупиняючись і не розчаровуючись.