Аудиторський звіт як обов'язковий документ підприємств, що становлять суспільний інтерес (акціонерних товариств, банків, страховиків, недержавних пенсійних фондів, інших фінансових установ)
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
В сучасному світі фінансова звітність компанії є дзеркалом та показником її фінансової дисципліни. Жодне набуття корпоративних прав не відбувається без аналізу фінансової звітності компанії, корпоративні права якої купуються/придбаваються.
Користувачі фінансової звітності хочуть мати повне розуміння, в якому фінансовому стані перебуває компанія, корпоративні права якої відчужуються. Особливо це стосується компаній (підприємств), що становлять суспільний інтерес. Поняття «підприємства, що становлять суспільний інтерес» було введене в український законодавчий обіг 05.10.2017 р. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо удосконалення деяких положень» №2164‑VIII.
Відповідно до абз. 21 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» 16.07.1999 р. №996‑XIV (зі змінами та доповненнями від 05.10.2017 р.), підприємствами, що становлять суспільний інтерес, є підприємства-емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до торгів на фондових біржах або щодо цінних паперів яких була здійснена публічна пропозиція, банки, страховики, недержавні пенсійні фонди, інші фінансові установи (крім інших фінансових установ та недержавних пенсійних фондів, що належать до мікропідприємств і малих підприємств), а також підприємства, які відповідно до цього Закону належать до великих підприємств.
Ч. 3 ст. 14 Закону №996‑XIV передбачено, що підприємства, які становлять суспільний інтерес (окрім великих підприємств, які не є емітентами цінних паперів), публічні акціонерні товариства, суб'єкти природних монополій на загальнодержавному ринку та суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, зобов'язані не пізніше ніж до 30 квітня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським висновком на своїй веб-сторінці (в повному обсязі) та в інший спосіб у випадках, визначених законодавством.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» від 21.12.2017 р. №2258‑VIII, аудиторський звіт — це документ, підготовлений суб'єктом аудиторської діяльності за результатами аудиту фінансової звітності (консолідованої фінансової звітності) відповідно до міжнародних стандартів аудиту та вимог цього закону.
Тобто починаючи з 05.10.2017 р. на законодавчому рівні було закріплене поняття «підприємства, що становлять суспільний інтерес» та обов'язок таких підприємств оприлюднювати річну фінансову звітність і річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським висновком/звітом на своїй веб-сторінці в повному обсязі.
Зміни в податковому законодавстві України після прийняття Закону України №466‑IX від 16.01.2020 р.
23.05.2020 р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 р. №466‑IX. Цей Закон інкорпорував до Податкового кодексу України норми щодо обов'язку подання окремими суб'єктами господарювання аудиторського висновку у разі настання певних обставин.
Відповідно до пп. «й» пп. 39.4.6 п. 39.3 ст. 39 Податкового кодексу України, документація з трансфертного ціноутворення (сукупність документів або єдиний документ, складений у довільній формі) повинна містити інформацію, зокрема, аудиторський висновок щодо бухгалтерської (фінансової) звітності платника податків за звітний період (звітні періоди), за які подається документація з трансфертного ціноутворення (якщо його наявність є обов'язковою для платника податків).
Також аудиторський звіт став неодмінною складовою податкової звітності платників податків, оскільки згідно з п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України, платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов'язані оприлюднювати річну фінансову звітність і річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки й збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором.
Відповідальність за непроведення аудиту та неотримання аудиторського звіту
Відповідно до ст. 16 316 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за порушення порядку оприлюднення фінансової звітності або консолідованої фінансової звітності разом з аудиторським звітом накладається штраф у розмірі від 1 тис. [17 тис. грн] до 2 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян [34 тис. грн]. За повторне вчинення відповідного правопорушення, на винних осіб накладається штраф від 2 тис. [34 тис. грн] до 3 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян [51 тис. грн].
Водночас вказані вище розміри штрафів є порівняно невеликими з розмірами штрафів, які встановлені п. 120.3 ст. 120 Податкового кодексу України за неподання платниками податків звітів про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення, та/або глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу), та/або звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній, та/або повідомлення про участь у міжнародній групі компаній відповідно до вимог ст. 39 Податкового кодексу України.
З аналізу вищевказаного випливає, що аудиторська діяльність в України після прийняття Закону №466‑IX буде переоцінена, зокрема, з боку акціонерних товариств, банків, страховиків, недержавних пенсійних фондів, інших фінансових установ.