Сьогодні вітчизняний інформаційний простір багатий подіями, пов’язаними з блокчейн, біткоїн, лігалтек, фінтек, стартап тощо. В цьому році відбулося чимало помітних заходів у цій сфері. Один з них – перший у Східній Європі хакатон юридичних інновацій Kyiv LegalTech Hackathon, що відбувся у травні. Далі стартував конкурс AEQUOLegal Tech Challenge. Нещодавно, 01.11.2017 р., завершився його третій етап, за результатами якого зі 120 отриманих заявок до фіналу увійшли 10 проектів. На черзі – Kyiv Legal Hackers Conference. Про кількість LEGAL Startup Crash Test можна навіть не говорити - вони відбуваються майже кожного місяця, а то й частіше. Також варто згадати про кілька знаних міжнародних заходів, на терени яких висадився український лігалтек-десант, а саме TechCrunch Disrupt (найбільша у світі виставка технологічних стартапів у США) та міжнародний саміт Kyiv Legal Hackers у Нью-Йорку.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Крім того, про зацікавленість вітчизняних юристів у «діджиталізації» свідчить той факт, що в українських юркомпаніях з’являються фахівці, які відповідають за сферу інновацій. Звичайно, є скептики, які вважають, що боти ніколи не замінять адвокатів. Наприклад, обговорюючи роботизацію професії в соціальних мережах, правники іронізують, що «швидкість змін вітчизняного законодавства така, що юрфірми розоряться через витрати на IT-спеціалістів для оновлення алгоритмів ботів з консультування». Дехто вважає, що, враховуючи розвиток штучного інтелекту, скоріше юристи представлятимуть інтереси роботів в судах, ніж роботи стануть юристами. Хоча років 15 тому, коли почали з’являтися перші «юридичні» сайти, багато правників скептично поставилися до такого новаторства. Через певний час один з піонерів таких юридичних інновацій - компанія Legal Zoom - вийшла на IPO. Коли схожі сайти почали реалізовуватися у формі мобільних додатків, деякі правники стверджували, що бізнес ніколи не стане одержувати «надважливу» юридичну інформацію з екрана смартфона тощо.
Досить гучними та несподіваними у 2017 р. були дві нещодавні події. По-перше, Міністерство аграрної політики та продовольства України спільно з Державним агентством електронного урядування та Transparency International Україна презентували оновлений Державний земельний кадастр, який відтепер працюватиме на технології Blockchain. Отже, якщо технологія Blockchain ефективно запрацює, а всі ризики будуть знівельовані, це сприятиме наповненню ДЗК інформацією про державні землі, за умови внесення змін до законодавства в частині погодження документації із землеустрою.
По-друге, ДП «СЕТАМ» презентувало першу у світі систему аукціонів, що використовує інноваційну криптографічну технологію Blockchain. Хоча деякі фахівці вважають, що наразі такі заяви є просто красивою обгорткою з порожньою начинкою, а не реальністю, цікавість держави до світових технологічних трендів наділяє оптимізмом, що бізнес, який зацікавлений у запровадженні та використанні сучасних технологій, не залишиться сам на сам з цією проблемою, адже будь-який розвиток технологій врешті-решт спирається на законодавче регулювання.
Фінтек – це окрема тема. Звичайно, фінтек вирізняється від лігалтеку, принаймні кількістю проектів, які покращують життя споживачів фінансових послуг. Так, на конференції Fintech Ukraine 2017 THE POWEROF FINNOVATION, яка нещодавно відбулася у столиці, були окреслені основні глобальні тренди. На переконання спікерів, банки не повинні боятися розвитку фінтек, адже нові технології змінюють структуру витрат, що в результаті призводить до зменшення вартості послуг для кінцевого споживача. Деякі банки купують стартапи, деякі навіть відкривають філії у напрямку фінтек. Однак головне, що банки зацікавлені не в тих фінтек-стартапах, які прагнуть збагачення, а в тих, які покращують доступ споживачів до банківських послуг. Крім того, споживач завжди має бути захищеним. Це стосується не лише банківського сектору. В Україні загальними проблемами (як для фінтеку, так і лігалтеку) є фінансування та правове врегулювання. Хоча деякі гравці ринку з цього приводу не дуже переймаються, сповідуючи принцип: «Невтручання держави – вже допомога».
Ми вирішили поговорити з фахівцями про те, як технологія блокчейн може бути корисна державі (на прикладі електронних аукціонів ДП «Сетам» чи Земельного реєстру); як лігалтек-стартапи підвищують доступність юридичних послуг і доступ до правосуддя; які можливості відкриває блокчейн для юрбізнесу; як зміниться робота нотаріусів; чому блокчейн, як і юристи, вирішує проблему довіри. Окрім того, ми говорили про ринок ICO та залучення інвестицій, а також про нову культуру споживання юридичних послуг через технології.
Микита Полатайко,
координатор практики інформаційних технологій (IT) Sayenko Kharenko
Технологія блокчейн має чимало переваг, головною з яких є неможливість вносити зміни непомітно або заднім числом. Однак ця технологія має також низку недоліків: низька пропускна здатність і швидкість роботи, рівень безпеки та децентралізація системи прямо залежать від кількості учасників та обчислювальних потужностей, які використовуються. У випадку із СЕТАМ блокчейн не було впроваджено, в систему блокчейн регулярно вносяться резервні копії бази. Тобто внести зміни заднім числом не вийде, проте спосіб внесення нових записів лишився незмінним.
Водночас із земельним кадастром ситуація взагалі нагадує «технології заради технологій». Блокчейн впроваджено для реєстру інформації про видані витяги із земельного кадастру, тобто цією системою можна скористатися виключно для перевірки, чи видавався той або інший витяг, чи він є підробкою. Проте достовірність даних, викладених у такому витягу, немає можливості перевірити. Тому наразі завчасно говорити про здійснені державні проекти на блокчейн.
На мою думку, інститут нотаріусів забезпечує виконання двох функцій: ідентифікація особи та забезпечення свідомого вчинення особою тих чи інших юридично значущих дій. Блокчейн вирішує проблему ідентифікації шляхом криптографії, що може бути більш ефективним, ніж візуальне порівняння зовнішнього вигляду особи та фотографії у паперовому документі, який може бути підробленим.
При цьому український досвід використання ЕЦП (навіть нотаріусами) показує, що приватний ключ може бути чудово захищеним криптографією, але просто ненадійно зберігатися або навіть передаватися іншим особам. Що стосується усвідомлення значення та наслідків своїх дій, то технологія блокчейн сама по собі не має засобів вирішення цієї проблеми. Звісно, смарт-контракти, найімовірніше, будуть значно коротші за середньостатистичні договори, але для їх прочитання все одно потрібні будуть спеціальні знання.
Проте ці проблеми слід вирішувати іншими шляхами, адже технологія блокчейн спрямована на вирішення проблеми довіри. Якщо припустити, що всі учасники системи будуть свідомо та відповідально нею користуватися, тоді блокчейн здатен вирішити проблему довіри завдяки рівності учасників і відсутності центру. Звісно, бувають різні види блокчейн-систем, але ми говоримо про випадкове визначення учасника, який здійснить запис нового блоку даних до реєстру, про необхідність валідації цього запису нодами (комп’ютерами) більшості учасників системи та інші властивості, що забезпечують неспроможність окремих учасників взяти під контроль всю систему.
Нестор Дубневич,
legal technology lab lexnet.io
Сьогодні вартість юридичних послуг переоцінена. Заплутаність реєстраційних процедур, складнощі у заповненні форм і бланків, безліч незрозумілих видів договорів – це лише верхньорівнева юриспруденція, яка сьогодні викликає головний біль у пересічного громадянина. Надалі він змушений звертатися до юриста, витрачаючи свої гроші та час.
Юридичні боти, конструктори документів, консультації онлайн – це те, що вже сьогодні дозволяє вирішити примітивні юридичні питання, не встаючи з дивана. Наразі в Україні працює більше десятка юридичних ботів (Patentbot – допомагає з реєстрацією ТМ; Бампербот – консультує у разі ДТП; Bot&Partners – комплекс юридичних послуг у чат-боті), різноманітні мобільні додатки (LegalAlarm – тривожна кнопка для виклику адвокатів; ПНЯ – додаток для складання скарг про захист прав споживачів). Для прикладу, вартість подачі заявки на реєстрацію ТМ у Патентботі втричі нижча, ніж вартість такої ж послуги у патентного повіреного. Він вже зекономив користувачам понад 150 тис. грн.
Блокчейн – це про довіру. Його протоколи будуються на різних алгоритмах консенсусу, який досягається без участі третіх сторін. Тому блокчейн є основною загрозою для традиційних фінансових систем, бізнес яких створений на посередництві. Для юридичного бізнесу ця технологія відкрила можливості так званих «розумних контрактів».
Сьогодні національні суди та міжнародні арбітражі щодня розглядають тисячі справ, пов’язаних з невиконанням сторонами обов’язків. Юристи відстоюють позицію своїх клієнтів, збираючи кілограми паперових доказів та витрачаючи десятки годин на підготовку судових позицій. Тепер уявімо, що весь цей судовий колапс вирішує одна технологія, побудована на децентралізованій платформі. Смарт-контракт, будучи автономним програмним алгоритмом, який неможливо скасувати чи сфальсифікувати через його роботу на блокчейні, у момент підписання сторонами контракту «холдить» оплату контракту з боку замовника. Таким чином, виконуються штрафні санкції з боку виконавця (так звана «модель подвійного депозиту»). Цей фінансовий «ескроу» відбувається без жодних посередників, оскільки блокчейн, на якому працюють смарт-контракти, дозволяє децентралізовано зберігати інформацію, що значно здешевлює таку послугу.
Лише у разі виконання всіх умов, закладених у смарт-контракт, останній автоматично «розморозить» депозити сторін та виконає розрахунок за тим сценарієм, який був описаний у момент його програмування. Можливо, сьогодні такий сценарій виглядає дуже футуристично, однак ще рік тому фінансова компанія Wells Fargo і компанія-постачальник бавовни Brighann Cotton Marketing Australia здійснили першу у світі угоду з постачання бавовни без юридичних документів, лише з використанням смарт-контракту.
Ростислав Дюк,
керівник напрямку електронних фінансів, проект USAID «Трансформація фінансового сектору»
Український фінтех, незважаючи на на юний вік, повторює усі тренди, які відбуваються у світі. Як показало дослідження, яке проводив USAID «Проект трансформації фінансового сектору», для українського фінтеху актуальні такі теми: автоматизація, діджитал-банкінг, штучний інтелект, машинне навчання, смарт-контракти, блокчейн. Згідно з досліженням, 73% фінтех-компаній розробляють продукт для масового клієнта. Інша цифра, яку виявило дослідження, – 39% усіх стартапів орієнтуються на платежі та перекази коштів.
Наразі складно уявити світ без інтернету чи мобільних девайсів. Це невіддільна частина нашого повсякденного життя, що руйнує нинішні бізнес-моделі та операційні процеси, оскільки частина бізнесів переходить в інтернет та цифрову форму. Індустрія фінансових послуг не стала винятком. Відтепер клієнти можуть отримувати доступ до фінансових сервісів через нові канали.
Домінантну роль у світовій генерації інновацій та трансформації бізнес-моделей взяли на себе так звані «фінтех-стартапи». Україна не стала винятком у цьому питанні.
Сьогодні фінтех – дуже динамічний сегмент, який утворився на перетині фінансового та технологічного сектору, де стартапи сфокусовані на технологіях, де інновації змінюють традиційні продукти та сервіси, які раніше надавалися фінансовою індустрією, в якій домінували банки. Це лише початок. Швидкість проникнення фінансових послуг завдяки фінтеху з кожним роком лише збільшуватиметься.
Фінтех-стартапи зроблять фінансові сервіси більш демократичними, з більшим вибором та кращими цінами. Врешті-решт виграє споживач. Для деяких споживачів це буде чи не єдиним шансом отримати доступ до фінансів (це може бути пов’язано як із попередньою кредитною історією, так і зі специфікою локації проживання).
З огляду на описані вище тенденції, банки змушені ставати більш гнучкими та продуктивними, вони вимушені впроваджувати інновації у свої продукти та послуги. Більша конкуренція призведе до появи ще більш інноваційних фінансових сервісів, які здійснюватимуть вплив на показники фінансової інклюзивності.
Щодо фінансових установ, то в Україні, так само як і у світі, співіснують кілька моделей взаємодії. Перша – це просто ігнорування банками фінтех-стартапів. Очевидно, що це програшна стратегія. Наступні стратегії розділяються різним ступенем залученості. Від просто купівлі банками успішних стартапів та їх інтеграції у свій бізнес до створення окремих стартапів у середині фінансових конгломератів. Також існує модель партнерства з фінтех-стартапами через надання доступу до клієнтської бази, а також продуктів чи послуг через відкриті АРІ. Остання модель почала тестуватися деякими українськими банками (наприклад, ОТП Банк, Альфа-Банк Україна).
Поки що передчасно говорити про український ринок. Якщо подивитися на світовий ринок FinTech, то тут зразки лідерства показали такі компанії:
- PayPal – найбільша фінансова компанія у світі без банківської ліцензії. Це технологічна платформа, яка дозволяє торговцям та їхнім клієнтам в усьому світі здійснювати та отримувати електронні платежі на комп’ютерах, телефонах і в магазинах. PayPal використовують понад 230 млн людей у 190 країнах світу;
- Square – технологічна компанія, яка розробляє рішення для прийому та опрацювання електронних платежів. Компанія вперше запустила кардрідер для мобільних телефонів, що дозволило діджиталізувати прийом платежів у мікро- та малих торговців, що забезпечило їм стрімкий перехід до безготівкових розрахунків;
- Lending Club – домінуюча краудфаундингова платформа, яка працює за принципом Р2Р-кредитування. Фактично це фінансова спільнота, яка поєднує кредиторів та позичальників на взаємовигідних умовах через діджитал канал.
Богдан Дмуховський,
старший юрист AEQUO
2017 р. ознаменувався відкриттям нового ринку капіталів – ринку криптовалют. Із загальним обсягом майже у 3-4 млрд у доларовому еквіваленті та рекордними багатомільйонними інвестиціями в кожен окремий проект ІСО він цілком серйозно розцінюється багатьма підприємцями як можливість фінансування власного онлайн- чи офлайн-проекту.
Можливі зловживання емітентів криптовалют все більше спонукають регуляторів усього світу вважати токени та ICO певними фінансовими інструментами та застосовувати до них регулювання, що існує у фінансовому секторі. Так, Комісія з цінних паперів США (SEC) у звіті щодо «віртуальної організації» (Report of Investigation Pursuant to Section 21(a) of the Securities Exchange Act of 1934: The DAO) відзначила, що ICO є інвестиційною діяльністю з метою отримання прибутку шляхом передання коштів в управління іншій особі та повинно регулюватися нормами Закону про обмін цінних паперів 1934 р.(the Securities Exchange Act of 1934).
З позиції Німецького Федерального Органу з Нагляду за Фінансовими Ринками (BaFin), проведення ICO може потребувати ліцензування залежно від того, яким чином здійснюється емісія токенів та як побудований механізм їх обміну. Через це кожне ICO повинно бути оцінене окремо на предмет його відповідності ліцензійним умовам. Подібної думки дотримується регулятор Великобританії (The Financial Conduct Authority), вважаючи, що ICO можуть потрапляти в регуляторний периметр залежно від того, яким чином вони структуровані.
Отже, все більше емітентів залучають юристів до супроводження ICO-транзакцій з метою виконання вимог фінансового законодавства та усунення ризиків негативних дій регуляторів. Наприклад, із залученням юррадників було здійснено низку ICO за участю компаній, зареєстрованих в юрисдикціях США, а також створена відповідна транзакційна документація, зокрема Договори для майбутніх токенів (SAFT). Супроводження таких проектів вимагає не лише знань та досвіду у сфері ринків капіталів, фінансового регулювання тощо, але й розуміння технічних деталей блокчейну та криптовалют
Денис Береснев,
юрист АО «ЮФ «Ario»
За своєю природою Blockchain – це така собі облікова книга, в якій записано, що і кому належить, а кожен обліковий запис додається в суворій послідовності до вже наявних. Тому будь-які спроби внесення інформації «заднім числом» присікатимуться «під корінь» системою, оскільки така інформація не відповідатиме іншим записам в ній.
Blockchain – це спосіб передачі інших (майже всіх можливих) цінностей, чого не існувало до цього часу. Наприклад, ви маєте намір придбати товар у магазині. Завдяки Blockchain ви зможете відстежити не лише інформацію, звідки цей товар привезли, але навіть де його виготовили. Тому припускаю, що в майбутньому завдяки Blockchain можна буде подолати піратство в кіно- та аудіоіндустрії, захистити компанії та споживачів від шахрайства, а також підвищити рівень довіри між споживачами, контрагентами й банками.
Завдяки Blockchain у контрагентів з’явиться можливість укладати smart-договори, де неможливо не виконати свої зобов’язання, оскільки їх виконання залежить від системи. Наприклад, відправляючи товар покупцеві, друга сторона точно буде впевнена в тому, що отримає гроші на свій рахунок за відправлений товар, адже сума з рахунку покупця буде списана в момент відправлення товару стороною.
Подальший розвиток Blockchain може привести до небувалого розвитку ринку, його лібералізації та зникнення з нього таких гравців як посередники. Отже, зазначена технологія містить у собі ідею вільного від жорстких обмежень, контролю і посередників ринку, в якому сторони максимально відкриті та довіряють одна одній.