Сфера ТМТ (technologies, media, telecommunications) протягом останніх років демонструвала динамічний розвиток. Найімовірніше, наступний 2019 р. не стане винятком. Найбільш помітною у цій позитивній динаміці розвитку є галузь інформаційних технологій, яка щороку додає приблизно 20% до показників минулого року. Безвідносно до сфери інформаційних технологій передбачається, що 2019 р. пройде під гаслом впровадження, імплементації та реалізації регуляторних напрацювань 2018 р. з фокусом на «електронність» та діджиталізацію.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Крипта
Варто очікувати, що у 2019 р. продовжиться активна дискусія щодо крипто-реформи в Україні, тобто врегулювання правових відносин щодо криптовалюти, смарт-контрактів та пов´язаних з ними ринків капіталу і послуг. Гравці ринку продовжуватимуть наполягати на необхідності врегулювання крипто-ринку, намагаючись вийти із сірої зони їхнього правового статусу та апелюючи до гальмування розвитку інноваційних технологій, перешкод для залучення інвестицій та нагоди для України стати центром розвитку крипто-індустрії.
22.03.2018 р. Національний банк України видав довгоочікуваний для індустрії Лист №40-0006/16290, яким відніс свій попередній лист №29- 208/72889 від 08.12.2014 р. про визнання Bitcoin грошовим сурогатом до таких, що втратили актуальність. Хоча «криптовалютний томос» ще не видано, можна сподіватися, що такими діями НБУ та інші регулятори поступово забезпечать певне базове регулювання для власників криптовалют. Щоправда, на прийняття повноцінного Закону про обіг криптовалюти (наприклад, законопроект №7183) навряд чи варто сподіватися. Наразі власники криптовалют з повної заборони (тобто визнання криптовалют грошовими сурогатами) перейшли до сірої зони, коли їхня діяльність (обіг) прямо не заборонена, однак і чітко не врегульована в Україні.
Телекомунікації
У 2019 р. очікується продовження 3G-4G блокбастеру щодо видачі основним мобільним операторам (Київстар, Vodafone, Lifecell, Інтертелеком) ліцензій у найбільш привабливих для них частинах спектра (800-900 МГц). Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (далі – НКРЗІ), сподівається на максимальне охоплення території України 3G та 4G мережею (насамперед, мова йде про невеликі міста та автошляхи). При цьому кожен з великої мобільної четвірки планує посилити свою конкуренту позицію та водночас максимально не дати це зробити іншим учасникам четвірки. Складність ситуації полягає в тому, що в цьому випадку йдеться не про проведення конкурсу (тендеру), а про перерозподіл між четвіркою частот таким чином, щоб кожен з четвірки міг запустити в отриманому спектрі 3G та 4G зв´язок.
Важливим позитивним кроком, який очікується у 2019 р., є впровадження послуг з перенесення абонентських номерів на телекомунікаційних мережах мобільного зв´язку. Наприкінці грудня 2018 р. має запрацювати прийнятий ще у 2015 р. Порядок надання послуг з перенесення абонентських номерів. Готуючись до впровадження цього Порядку, НКРЗІ на засіданні 16.10.2018 р. визначила строки початку впровадження послуг з перенесення абонентських номерів на телекомунікаційних мережах мобільного зв’язку, включаючи створення локальних баз даних операторів телекомунікацій, що надають послуги мобільного зв’язку та їх підключення до централізованої бази даних. Датою початку впровадження перенесення абонентських номерів на мережах мобільного зв’язку визначено 01.05.2019 р. Враховуючи, що строки провадження узгоджувалися з операторами мобільного зв´язку, а також були проведенні необхідні громадські обговорення, можна очікувати, що строки провадження зазначеного Порядку не будуть перенесені, а міграція абонента від одного мобільного оператора до іншого стане в Україні реальністю. Впровадження Порядку має сприяти підвищенню конкуренції між мобільними операторами та, як наслідок, покращенню обслуговування абонентів і зниженню вартості послуг.
13.12.2018 р. набирає чинності новий Порядок реєстрації абонентів, які отримують телекомунікаційні послуги без укладення договору в письмовій формі, затверджений рішенням НКРЗІ №607 від 28.11.2017 р. Порядок передбачає:
- запровадження можливості подачі заяви про реєстрацію в електронній формі (хоча за вибором абонента Порядок все-таки передбачає можливість подачі заяви в паперовій формі);
- визначення процедури ідентифікації абонента з використанням електронного цифрового підпису, а також інших альтернативних засобів ідентифікації особи (наприклад, систем електронної дистанційної ідентифікації BankID);
- застосування альтернативних засобів ідентифікації особи визначається оператором, провайдером телекомунікацій; визначення процедури підтвердження користування ідентифікаційною телекомунікаційною карткою (SIM-картка, USIM-картка, R-UIM-картка тощо), а також підтвердження отримання телекомунікаційних послуг без використання такої картки.
Електронні довірчі послуги
Довгоочікуваним (за оцінками деяких спеціалістів – революційним) стало набуття 07.11.2018 р. чинності Законом України «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон про ЕДП). Прийнятий закон покликаний гармонізувати українське законодавство з європейським (зокрема, з Regulation (EU) No. 910/2014 of the European Parliament and of the Council on electronic identification and trust services for electronic transactions in the internal market), а отже, закладає основу впровадження в Україні європейських стандартів електронної ідентифікації (наприклад, електронна печатка, електронний підпис, електронна позначка часу). Важливим в плані гармонізації є запровадження електронної ідентифікації за європейськими стандартами, а саме взаємне визнання українських та іноземних сертифікатів відкритих ключів та електронних підписів. Взаємне визнання має полегшити укладення договорів в електронній формі, отримання послуг від відповідних органів державної та місцевої влади за кордоном, а також валідність документів, які українські громадяни подають у відповідні інституції за кордоном (наприклад, документи до вищого навчального закладу за кордоном). Додатково до необхідної гармонізації Закон про ЕДП має полегшити взаємодію між державою та бізнесом, зокрема, сприятиме переходу від паперових бюрократичних процедур до онлайн-послуг).
Важливим нововведенням Закону про ЕДП є впровадження інтероперабельності – забезпечення функціональної сумісності технічних рішень, що використовуються під час надання електронних послуг, та їхньої здатності між собою взаємодіяти. Це є однією з умов автоматизованого обміну даними між інформаційно-телекомунікаційними системами органів влади. Впровадження інтероперабельності має підвищити доступність адміністративних послуг та мінімізувати людський фактор у державних органах.
Водночас варто зазначити, що Закон про ЕДП все-таки встановлює необхідне рамкове (базове) регулювання. Для ефективного застосування всіх новацій, передбачених Законом про ЕДП, необхідними є розробка та прийняття підзаконних нормативно-правових актів, а також укладення міжнародних договорів щодо визнання схем електронної ідентифікації.
Медіа
Особливих «покращень» та змін у сфері медіа у 2019 р. не очікується. Оскільки у 2018 р. не вдалося провести відключення аналогового телебачення через бездіяльність, виявлену в Національній раді з телебачення і радіомовлення України (далі – Нацрада), передбачається, що відключення і перехід на «цифру» завершиться в наступному році. Відключати сигнал аналогового телебачення будуть у три етапи. На першому етапі сигнал буде недоступний в деяких областях України. Під час другого етапу аналог не буде доступним в усіх областях, крім телеканалу «UA: ПЕРШИЙ», а також на території проведення АТО (наразі операції об´єднаних сил). Третій етап відключення має завершитися до середини 2019 р.
Також очікується, що у 2019 р. продовжиться обговорення нового Порядку формування Переліку іноземних телерадіоорганізацій, що ретранслюються в Україні. Оприлюднений у середині 2018 р. проект порядку був досить негативно сприйнятий учасниками Асоціації правовласників та постачальників контенту, а також Інтернет Асоціації України. Він навряд чи буде затверджений у запропонованому для громадського обговорення вигляді. Ст. 42 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» передбачає, що порядок ретрансляції має регулюватися законом, а тому Нацрада або буде змушена ініціювати внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення», або все-таки знайде можливість для прийняття вказаного Порядку, обмеживши його дію до тих країн, які не підпадають під юрисдикцію держави-члена Європейського Союзу або держави, яка ратифікувала Європейську конвенцію про транскордонне телебачення.