 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Із поширенням застосування штучного інтелекту (ШІ), питання його правового регулювання розглядається все більше. Так, відповідні дискусії уже ведуться в Британії, а найбільше наблизилися до ухвалення цього законодавства у Європейському Союзі.
Проєкт Закону ЄС про ШІ був запропонований Європейською комісією ще у 2021 році. Він спрямований на створення єдиної нормативно-правової бази щодо регулювання ШІ для всіх держав-членів ЄС. Закон передбачає “горизонтальний” підхід, який запроваджуватиме правила ШІ для всіх секторів та галузей. Закон також встановлює правила та обмеження для різних рівнів ризику технологій ШІ. Якщо остаточні переговори головних органів ЄС закінчаться консенсусом, законодавство може бути прийняте до середини 2024 року. Україна як кандидат на членство в ЄС повинна буде імплементувати Закон, коли він буде прийнятий у самому Євросоюзі.
Україна теж прагне впровадити правове регулювання розробки та використання технологій ШІ. І у цьому випадку, враховуючи процес європейської інтеграції, оминути майбутні правові стандарти ЄС буде неможливо. Так, у 2021 році Кабінет Міністрів затвердив план заходів із реалізації Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні на 2021–2024 роки. Заходи передбачають, запровадження правового регулювання розробки та використання ШІ в Україні.
Зараз Кабінет Міністрів розглядає різні варіанти впровадження правового регулювання ШІ в Україні. Цьогоріч в одному з інтерв’ю заступник голови Мінцифри Олександр Бортняков виділив 4 можливі напрямки розвитку регуляції:
-
імплементація Закону Європейського Союзу про ШІ (AI Act), пов’язана з наданням Україні статусу кандидата в ЄС;
-
розробка власного законопроєкту та регуляції;
-
імплементація британської моделі, яка спрямована на розвиток інновацій та внесення змін, що стосуються ШІ, до чинного законодавства;
-
використання індуктивного підходу, який означає поступовий розвиток регуляції в ході зростання технологій ШІ.
Кожен із перелічених варіантів має свої переваги й недоліки. До прикладу, прийнявши Закон ЄС про ШІ, Україна покриє вимоги ЄС щодо відповідності національного законодавства. Проте процес імплементації може бути складним через відмінності специфіки державного управління. На противагу, хоча розробка або зміна власного законодавства можуть бути менш обтяжливими й задовольнятимуть інтереси українського суспільства, є ризик виникнення труднощів під час виходу українських технологій ШІ на міжнародний ринок, зокрема в ЄС.
Водночас у березні 2023 року , експерт Директорату європейської та євроатлантичної інтеграції у Мінцифри Гордій Румянцев анонсував створення т.зв.регуляторної “пісочниці” в Україні на основі Закону ЄС про штучний інтелект. Експерт визначає “пісочницю” як “контрольоване середовище, у рамках якого компанії-розробники можуть від самої початкової стадії, від дизайну, розробляти свій продукт так, щоб він враховував вимоги майбутнього акту Європейського Союзу”. Компанії-розробники ШІ можуть добровільно стати учасниками “пісочниці”, отримавши експертну оцінку продукту, і мати в подальшому можливість вийти на ринок ЄС.
Румянцев, як і низка українських експертів, вважає, що прийняття європейського законодавства є необхідним кроком для розвитку ШІ в Україні. За його словами, прийняття “м’якшого” регуляторного акта може зробити українські компанії неконкурентними в країнах ЄС.
Отже, Мінцифри зробило вибір на користь підходу з поступовим рухом у напрямку імплементації Закону ЄС про штучний інтелект, опублікувавши минулого місяця дорожню карту з регулювання штучного інтелекту в Україні. Головна особливість української регуляції — це bottom-up підхід, який має на меті “знайти баланс між інтересами бізнесу і забезпеченням належного рівня захисту громадян”.
На початковому етапі Мінцифри планує надати бізнесу інструменти, які сприятимуть підготовці до майбутнього регулювання. Крім того, серед громадян буде поширюватись обізнаність про технології ШІ. Водночас Міністерство опублікує “білу книгу” з рекомендаціями щодо розвитку ШІ.
У 2024 році очікується початок поступової імплементації Закону ЄС про ШІ. Під час впровадження Мінцифри планує врахувати досвід попереднього етапу. Як зазначено в документі, Мінцифри також не буде приймати положення Закону ЄС, які є “суперечливими”, натомість запозичуючи правила щодо регулювання в законів інших держав.
Однак така відмова від “суперечливих” стандартів AI Act та запозичення підходів інших держав щодо регулювання ШІ може викликати плутанину і труднощі під час виконання вимог законодавства ЄС. Теперішній варіант Закону ЄС про ШІ передбачає жорстку регламентованість та значні обмеження щодо певних технологій ШІ, тому існує ризик того, що “запозичені” положення будуть суперечити вимогам ЄС, створюючи проблеми не лише для українських регуляторів, а й для українських розробників, які намагатимуться вийти на ринок Євросоюзу.
Хоча впровадження європейського законодавства в Україні може супроводжуватися технічними й інституційними складнощами, важливо, що саме юридичні та регуляторні норми Європейського Союзу повинні служити основним напрямком для українського законодавства. Це відображається в конституційному закріпленні прагнення України до європейської інтеграції. Незалежно від розробки та імплементації власного законодавства на початкових етапах, Україна з часом буде зобов'язана впроваджувати європейські стандарти.
Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» у рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».