Як відомо, з 01.07.2019 р. Україна перейшла на нову модель ринку електричної енергії. Новий ринок «на добу наперед» та «внутрішньодобовий ринок» функціонально є біржою, на якій визначають єдину ціну на електроенергію за принципом маржинального ціноутворення на основі балансу сукупного попиту та сукупної пропозиції.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Разом з тим, сам енергетичний комплекс України перебуває в доволі критичному стані: зношеність енергомереж сягає 80%, об'єкти енергетичної інфраструктури не реконструюють та не ремонтують на достатньому рівні, геологорозвідувальні роботи щодо нафти й газу не фінансують у необхідному обсязі та не вводять в експлуатацію перспективні родовища.
Однак, попри низку негативних чинників, українська енергетика залишається привабливим об'єктом для інвестора, зокрема й іноземного. Оскільки в Україні наявні лінії електропередач, є можливість здійснювати експортні поставки електроенергії. Українські генеруючі та постачальні компанії мають низьку вартість, а високий рівень професійної підготовки персоналу суттєво збільшує шанси для іноземного інвестування.
Самостійно економіка України наразі не здатна повністю фінансувати енергетичну систему, тому підтримка ринку електроенергетики потребує значних інвестицій за рахунок як бюджетних, так і залучених коштів.
Які ж основні джерела інвестування в українську електроенергетику є та які справді використовуються? Спробуємо розібратися.
Бюджетні кошти
Поза сумнівом, основним джерелом фінансування державних енергетичних компаній мають бути саме бюджетні кошти. Проте для української економіки виділяти достатні грошові суми на розвиток енергосистеми, підтримку електростанцій, капітальні ремонти та інші потреби є справжньою проблемою. Однією з найважливіших причин ситуації, що склалася, є брак сформованої та виконуваної державної політики. Визначення розміру бюджетних коштів, які вкладаються в енергетичну галузь, часто залежить від політичних процесів, а не від економічних чинників. Хоча інвестування саме в енергетику має стратегічне значення.
Приватний інвестор
Попри цілу низку недоліків у законодавчому регулюванні діяльності учасників енергетичного ринку в Україні, зокрема, нестабільність української податкової системи та її постійний тиск на інвестиційну діяльність, енергетика була та залишається привабливою для приватного інвестора. Певно, кожен інвестор має намір отримати максимальний прибуток в найкоротші строки. Однак, попри те, що в енергетичній галузі важко заробити швидкі гроші, приватний інвестор зацікавлений у ній. Протягом останніх років про себе як про один із найбільш цікавих об'єктів для інвестування приватним інвестором заявила альтернативна енергетика. Темпи обсягів інвестування в цей напрям постійно зростають, хоча до європейського рівня частки альтернативної енергетики в енергетичній галузі українським компаніям ще далеко.
Банківські кредити
Потреба в залученні коштів у розвиток енергетичної галузі стала передумовою для виділення в банках та фінансових установах спеціалізації з кредитування у сфері енергетики. Розробка спеціальних програм із надання кредитів для енергетичної сфери, професійний підхід роблять цей фінансовий інструмент також привабливим. Проте кредитування тут має і свої недоліки. Встановлені Національним банком України ліміти на розмір кредитного ризику та високі відсоткові ставки несприятливо позначаються на довірі до фінустанов. Негативним показником банківських інвестицій є також той факт, що вітчизняні банки не завжди виділяють кредитні кошти саме на будівництво нових об'єктів у сфері енергетики. Так чи інакше, такий інструмент також знаходить свого клієнта. Окрім українських банків, які надають кредити для енергосистеми України, в цьому напрямі також працюють і міжнародні інституції. Приміром, одним із головних фінансових партнерів, які підтримують енергетичне фінансування України, є Світовий банк та американська корпорація закордонних інвестицій. Їхні позики є вигіднішими для України та мають доволі тривалий строк погашення кредиту в 20 років з пільговим періодом у 5 років.
Облігаційні позики
Варто також зауважити ще один фінансовий інструмент, який саме запроваджує законодавець із метою врегулювати конкретні фінансові труднощі на оптовому ринку електроенергії. Зокрема, 17.06.2020 р. Верховна Рада ухвалила Закон України «Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії». Необхідність у такому документі була зумовлена переходом на нову модель ринку електричної енергії. Однак реформа розпочалась, залишивши за собою мільярдні борги. Як зазначає ініціатор вказаного закону, станом на 31.08.2019 р. дебіторська заборгованість ДП «Енергоринок» становила 30,9 млрд грн, кредиторська — 28,1 млрд грн. Тому вказаний закон покликаний забезпечити погашення дебіторської та кредиторської заборгованості ДП «Енергоринок» за допомогою впровадження комплексу необхідних заходів, остаточно врегулювати питання кредиторської та дебіторської заборгованості на оптовому ринку електричної енергії, а відтак, припинити діяльність оптового постачальника електричної енергії. Відповідно до вищезазначеного закону, щоби забезпечити механізм погашення (списання) заборгованості, Кабінет Міністрів України в місячний строк після набрання чинності цим документом мусить ухвалити рішення про збільшення статутного фонду та/або капіталу виробників електричної енергії державної форми власності та акціонерного товариства, 100% акцій якого належать державі, котре виконує функції оператора системи передачі, за рахунок емісії та внесення до статутного фонду та/або капіталу облігацій внутрішньої державної позики на суму заборгованості, передбаченої до погашення (списання) частиною першою цієї статті. Умови емісії та цільове призначення облігацій внутрішньої державної позики затверджує Кабмін.
Поза сумнівом, моделі залучення інвестицій в об'єкти української енергетики перебувають у постійній динаміці. На їхню зміну та розвиток впливає ціла низка чинників, а насамперед — законодавче регулювання. Що досконаліше таке регулювання, то шанси на збільшення обсягу інвестиції вищі.