Вже протягом кількох років Європа спонукає Україну до впорядкування національного енергетичного ринку. Нарешті крига скресла – Парламент у першому читанні підтримав законопроект №4493 «Про ринок електричної енергії в Україні». Радості європейців не було меж. «Це дуже важливі кроки в напрямку реформування енергетичного ринку в Україні та сприяння зростанню всієї економіки. Ці закони створять кращі механізми для захисту прав споживачів і зменшать ризики корупції за допомогою більшої прозорості та орієнтованого на ринок ціноутворення», – написали представники ЄС в Україні на своїй офіційній сторінці у мережі Фейсбук.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Фахівці з континенту сподіваються на те, що Закон сприятиме зменшенню ціни на енергоресурси та збільшить конкуренцію і вибір для виробників, бізнесу та кінцевих споживачів.
«Якщо у другому читанні буде прийнятий проект закону «Про ринок електричної енергії», – йдеться у повідомленні далі, – то він, зокрема, сприятиме розвитку українського ринку електроенергії на рівні з кращими європейськими та світовими практиками, а також відкриє двері для стратегічних інвесторів у цьому секторі».
Право без вибору
Цікавим у цій історії є інше. Українські фахівці, які спочатку з оптимізмом сприйняли енергетичну ініціативу, трохи згодом почали виступати з критикою і навіть заявили про те, що законопроект не лише не позбавляє Україну від ярма енергетичної монополії, а й закріплює ринок за монополістами найрізноманітнішими способами.
Крім того, у Науково-експертному управлінні Парламенту звернули увагу на надмірну кількість термінів, без яких можна було б обійтися; на вразливі аспекти з позиції захисту прав побутових споживачів, можливості яких у забезпеченні своїх прав, у порівнянні з юридичними особами, суттєво обмежені; на вживані формулювання на кшталт «економічно обґрунтовані витрати», «підтримання у належному стані системи передачі та систем розподілу», «справедлива норма прибутку», які не несуть юридичного змісту, що є неприпустимим і має своїм наслідком непередбачуваний та некерований вплив на процес тарифоутворення у сфері електроенергетики, тощо.
Нарешті, спеціалісти побоюються, що інновації призведуть до здорожчання електроенергії для пересічних громадян. Ці побоювання розділяють також окремі народні обранці, які ще на стадії обговорення проекту в сесійній залі Парламенту зауважили, що запропоноване не гарантує цивілізованого ринку через те, що дешеву гідро та атомну електроенергію передаватимуть на прямі контракти, а дорогу теплову енергію віддаватимуть людям.
Серед останніх знайшлися навіть такі, що побачили корупційний підспідок. Вони заявили, що модель, яка пропонується у проекті, діяла в Україні з 1999 р. до 2000 р. В результаті, це призвело до того, що світло громадянам вмикали лише на кілька годин на день, а вся енергосистема країни опинилася під загрозою занепаду. Зараз, за словами парламентарів, ринок працює наступний чином. Гідро, атомна, теплова енергія потрапляє на один оптовий енергоринок. На ринку відпрацьовується середня ціна, за якою енергія надходить в країну. Така модель притаманна, наприклад, Великій Британії.
Якщо споживач все одно не зможе самостійно придбати енергію та буде змушений звертатися до посередника, де гарантії того, що посередник, за відсутності середньої ціни, не «накручуватиме» вартість енергії у 5-6 разів?
Конкурентне середовище
Прихильники документу, в тому числі й члени профільного парламентського комітету, рішуче відкидають подібні звинувачення. По-перше, вони нагадують про те, що пересічний споживач не може самостійно придбати та використовувати гідро чи атомну енергію, так само як водій авто не може купувати бензин напряму у постачальника нафти. Так живе увесь світ, тож у будь-якому випадку між виробником електроенергії та кінцевим споживачем буде такий собі посередник.
Інша річ, що цей посередник опиниться у конкурентному середовищі, в якому повинен буде зважати на всі пропозиції ринку. Спеціалісти переконані, що таким чином споживачі отримають важелі впливу на ринок. До слова, на цьому ж конкурентному ринку опиняться і так званні енергетичні олігархи, які викликають роздратування у противників законопроекту. До того ж, якщо проект буде підтриманий, закон імплементує вимоги Третього енергетичного пакету реформ Європейського Союзу (про який детальніше розповідає начальник Управління юридичного супроводження ДП НЕК Укренерго Наталія Скорейко в ексклюзивному інтерв’ю «ЮГ») та вдосконалює структуру й функціонування ринку.
Що ж до результативності проекту, то у профільному міністерстві її оцінюють тверезо. «Дуже хотілося б, щоб споживачеві, коли він входить у комп’ютерну систему, як і в європейських країнах, висвічувалося як мінімум 6-7 постачальників електроенергії, аби він міг обрати послуги, чим створювалася б конкуренція на ринку електричної енергії. Цей законопроект дає такі можливості», – зауважив І. Насалик під час обговорення у сесійній залі.
А ось на запитання, які виникли у критиків та «ЮГ», в енергетичному міністерстві не відповіли, проігнорувавши запит, надісланий редакцією відповідно до законодавчих вимог. Так само проігнорували запити «ЮГ» у профільному комітеті Парламенту. Тому, щоб проілюструвати основні плюси та мінуси законопроекту, наводимо уривки з його обговорення у стінах ВРУ.
Коментарі:
Ігор Насалик, міністр енергетики та вугільної промисловості України
«З прийняттям цього законопроекту вперше буде створено конкурентний ринок електричної енергії, сегменти якого ми вже розділяємо. Це ринок двосторонніх договорів, ринок на добу вперед та внутрішньодобовий ринок, балансуючий ринок, ринок допоміжних послуг та роздрібний ринок. Буде забезпечено формування справедливої ціни на електроенергію. Я хочу наголосити, що саме цей закон дає можливість у середньостроковій перспективі привести до зниження цін на електричну енергію. На ціни на електроенергію впливатимуть, з одного боку, лише виробники електричної енергії, а з іншого – постачальники електричної енергії. Згідно з цим Законом буде відсутнє адміністрування та адміністративне втручання».
Олег Мусій, Заступник голови Комітету, голова підкомітету з питань забезпечення євроасоціації Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я
«Всі обленерго приватизовані українськими олігархами, які встановили абсолютно непомірні умови підключення до електроенергетики саме звичайних споживачів. Чомусь замість того, щоб повернути в державну власність, націоналізувати енергоринок України та зробити відповідальною за енергоринок державу, а потім (як це було в Німеччині чи в Польщі) надати приватним енергогенеруючим компаніям, якщо такі будуть в Україні (хоча теж велике питання щодо приватизації цих енергогенеруючих підприємств), ринок, який контролює держава, тут намагаються під красивим словом «ринок електроенергії» продовжити далі монополію».