Пам'ятаємо, як у 2018 р. Saudi Aramco вийшла на біржу, і її капіталізація після ІРО перевищила $2 млрд на другий день торгів. Ця фірма постійно змагається з Apple як найдорожча компанія у світі. Та, не зважаючи на цифри капіталізації Saudi Aramco, 2020 р. був не найкращим для топових світових нафтогазових компаній, у т. ч. Chevron, акції якої впали на 24%.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Найбільші світові нафтогазові компанії переживають безпрецедентні потрясіння через падіння цін на сиру нафту і обвал світового попиту, викликаний пандемією Covid‑19. Згідно з новим опитуванням, проведеним Boston Consulting Group, інвестори у нафтогазову галузь хочуть, щоб компанії стали більш екологічними, і втрачають віру в те, що цей сектор, який відстає від більш широких ринкових індексів, є хорошою довгостроковою ставкою. Крім того, здійснюється постійний тиск на нафтогазові мейджори — їх звинувачують у неекологічності та тому, що вони є головною причиною вуглецевих викидів у світі.
У свою чергу, великі нафтогазові компанії затверджують стратегії скорочення викидів. Зокрема, ВР заявила, що до 2050 р. досягне нульового рівня викидів парникових газів, приєднавшись до зростаючого списку урядів і корпорацій, прихильних до боротьби зі зміною клімату. Після заяви ВР протягом 3 місяців Total і Royal Dutch Shell також оголосили про свої плани з досягнення нульових викидів до 2050 р., спираючись на попередні обіцянки збільшити витрати на інвестування в низьковуглецеві джерела енергії, такі як вітер, сонячна енергія і біопаливо. Їхні американські колеги ExxonMobil і Chevron також оголосили про цілі скорочення викидів СО2, що спричинюють зміни клімату, проте у більш скромних масштабах.
Інвестування у викопні види палива: український досвід
Поряд зі світовою кризою у нафтогазовидобутку, світові тенденції відбились і на ситуації у нафтогазовій галузі України. За повідомленнями оператора ГТС України, видобуток природного газу впав до найнижчого значення за останні 5 років. Проте Державна служба геології та надр України (ДСГН) протягом 2020 р. зі зміною керівництва оновила та удосконалила роботу апарату і налагодила процес залучення нових великих гравців до розробки ділянок з корисними копалинами. Профільний орган прийняв ряд революційних змін, які були спрямовані на те, щоб зробити галузь більш привабливою для іноземних та українських інвесторів. Також у 2020 р. нарешті було укладено угоди про розподіл продукції з переможцями по 7 ділянках: Софіївській, Угнівській, Балаклійській, Іванівській, Зінківській, Бузівській та Берестянській, конкурси на укладення яких відбулися ще у 2019 р.
Крім того, голова ДСГН Роман Опімах нещодавно в рамках зустрічі членів CEEC Scout Group (об'єднання провідних нафтогазових компаній та державних геологічних служб Центральної та Східної Європи та Каспійського регіону) презентував іноземним партнерам інвестиційні можливості у нафтогазовій галузі України, у т. ч. щодо «рестарту» проєкту по Олеській УРП та інших проєктах, які включені в «Інвестиційний атлас надрокористувача». Втім, навіть значні зміни в державному регулюванні нафтогазової галузі не зможуть вплинути на привабливість окремих об'єктів для інвестування через зменшення попиту на викопні види палива, падіння цін та неекологічність.
Інвестування у відновлювані джерела енергії
Ще до того, як пандемія коронавірусу обрушила ринок нафти, інвестори змушували нафтогазові компанії адаптовуватися, оскільки прибутковість падала, а відновлювані джерела енергії ставали все більш привабливою альтернативою. На державному рівні уряди, особливо в Європі, впроваджують політику швидкого скорочення викидів парникових газів і відмови від нафти і газу. Різке скорочення попиту на енергію та економічний спад, викликаний пандемією коронавірусу, змусили багатьох аналітиків переосмислити темпи, з якими можуть відбуватися ці зміни. Goldman Sachs заявляє, що у 2021 р. інвестиції у відновлювані джерела енергії перевищать обсяг інвестицій у видобуток нафти і газу, а дехто пророкує, що попит на нафту ніколи не виросте вище рівня 2019 р.
Сталий перехід на відновлювані джерела енергії
Поза тим, що витрати нафтогазових гігантів на «чисту» енергетику залишаються незначними, ми бачимо тенденцію інвестування ними у відновлювані джерела енергії. Аналіз, проведений консалтинговою фірмою Wood Mackenzie, показав, що з 2016 р. BP, Shell, Chevron і Total інвестували $7,9 млрд в екологічно чисті джерела енергії. За даними Міжнародного енергетичного агентства, на галузь в цілому припадало лише близько 0,5% світових інвестицій у поновлювані джерела енергії з 2015 по 2018 р. і трохи більше третини інвестицій у технології вловлювання вуглецю за цей період. Однак пандемія і викликана нею глобальна рецесія можуть стати поворотним моментом.
Непередбачуваність нафтового ринку і різке падіння цін зробили проєкти в галузі відновлюваних джерел енергії більш привабливими для інвесторів. Можливо, перешкодою на шляху трансформації нафтогазових компаній є неможливість отримати надприбуток від поновлюваних джерел енергії порівняно з прибутками, які компанії довгий час отримували від продажу нафти і газу. Проте при сьогоднішніх цінах на нафту прибуток від нафтових проєктів майже зрівнявся з прибутковістю від проєктів, що реалізовані у сфері відновлюваних джерел енергії.
Бачимо, що все ж перехід відбувається. Згідно з даними Bloomberg, французька Total придбала 20% частки в Adani Green Energy Limited, маючи тепер у своєму портфелі близько 8,8 ГВт електроенергії в експлуатації, а також включаючи електроенергію, що вироблена на установках на стадії будівництва. Компанія націлена на виробництво 25 ГВт відновлюваної енергії до 2025 р. Британська BP, яка була першою з трьох європейських мейджорів, яка взяла на себе зобов'язання по досягненню нульового показника по викидах, у лютому 2020 р. купила вітроенергетичний проєкт потужністю 2,2 ГВт, який поки в розробці, у рамках угоди на $1,1 млрд з Equinor ASA. ВР також має портфель проєктів у галузі сонячної енергетики потужністю 16 ГВт, які знаходяться в експлуатації або розробляються Lightsource BP.
Royal Dutch Shell інвестувала у інфраструктуру водневих заправок у Каліфорнії та завод з переробки відходів у Канаді, а також працює над водневими проєктами, створюючи інтегровані водневі хаби для обслуговування промисловості та великовантажного транспорту, щоб досягти двозначної частки світових продажів водню. Компанія заявила, що буде щорічно інвестувати $2–3 млрд у відновлювані джерела енергії і рішення в галузі енергетики, щоб прискорити своє перетворення на постачальника енергетичних продуктів і послуг з нульовим рівнем викидів. Крім того, Shell Energy Europe BV (Shell) і Amazon підписали угоду, згідно з якою Shell буде продавати Amazon 50% потужності (приблизно 380 МВт), що виробляється Amazon-Shell HKN Offshore Wind Project — морською вітровою електростанцією, що будується консорціумом Crosswind (спільним підприємством Shell і Eneco).
Українські реалії інвестицій у відновлювані джерела енергії
З запуском нового ринку електричної енергії та зміною політичних еліт Україну після буму в «зеленій» енергетиці чекала енергетична криза, яка настала внаслідок відсутності належного державного регулювання. На даний момент інвестори «зеленої» енергетики зіткнулися з невиконанням державою зобов'язань з виплати виробникам за «зеленим» тарифом коштів ДП «Гарантований покупець», що призвело до неможливості обслуговувати кредити, розраховуватись з постачальниками та до зниження інвестиційної привабливості економіки України в цілому.
Незважаючи на загальносвітові тенденції, багато інвесторів призупинили девелопмент як вітрових, так і сонячних проєктів через кризу в енергетиці, невиконання державою своїх обов'язків та ретроспективне зниження «зелених» тарифів без запуску альтернативи у вигляді «зелених» аукціонів. Тому ми не бачимо великої активності як на ринку загалом, так і з боку українських видобувних компаній, які могли б бути зацікавлені перепрофілюватися чи розширювати своє портфоліо новими проєктами у сфері відновлюваних джерел енергії.