Договір банківського вкладу, в якому вкладник – фізична особа, є публічним договором, умови якого встановлюються однаковими для всіх споживачів (згідно зі ст. ч. 21058; ч. 2 ст. 633 Цивільного кодексу України); і як наслідок вкладник позбавлений права на внесення змін, доповнень чи уточнень до змісту договору, який пропонується банком йому на підпис у безальтернативній формі.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Водночас окремі банки у своїх Типових договорах банківських вкладів, які розробляються та затверджуються відповідними структурами банку, часто ігнорують основні принципи та положення Цивільного кодексу України, зокрема в частині порядку нарахування процентів на строковий вклад, посилаючись на відсутність імперативності норм цих положень та на «свободу договору».
«Свобода договору», яка регламентується п. 3 ч. 1 ст. 3; абз. 1 ч. 3 ст. 6; ст. 627 ЦКУ, не передбачає фінансового свавілля банківських структур, що має місце в діяльності деяких банків у рамках неправомірних, недобросовісних щодо вкладників договорів строкових вкладів (у яких, зокрема, не констатуються однозначно та прозоро основні обов’язкові умови договору).
Авторські колонки
Важливо ретельно вивчити умови договору- Банк повинен нараховувати проценти за вкладом до дати фактич…
- Питання щодо перенесення останнього дня строку, який припада…
Зважаймо на реальну інфраструктуру- При укладенні депозитних договорів сторони домовляються про …
- Винятків щодо можливості ненарахування процентів на вклад у …
Засади чинного цивільного законодавства гарантують рівноправність суб’єктів договорів, що зобов’язує банки до добросовісних взаємовідносин із вкладниками в рамках правомірних змістів договорів банківських вкладів, «свобода» яких має зазначені в ЦКУ межі:
«справедливість, добросовісність та розумність» (п. 6 ч. 1 ст. 3);
«вимоги ЦКУ, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту; вимоги розумності та справедливості» (ст. 627);
у абз. 2 ч. 3 ст. 6 зазначається, що «сторони в договорі не можуть відступати від положень актів цивільного законодавства, якщо… обов’язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами».
Порядок нарахування процентівна банківський вклад визначається положенням ч. 5 ст. 1061 ЦКУ: «Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав», що підтверджується:
Постановою Правління Національного банку України № 212 від 06.06.2013 р. «Про внесення змін до деяких нормативноправових актів Національного банку України», згідно з якою в пункті 1.7 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого Постановою Правління НБУ № 516 від 03.12.2003 р. (зі змінами), повністю цитуються положення вищезазначеної ч. 5 ст. 1061 ЦКУ щодо порядку нарахування процентівна банківський вклад;
а також Постановою Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 29.05.2013 р. по справі № 639цс13, згідно з якою безперечним зобов’язанням банків є нарахування та виплата по договору строкового вкладу процентів на вклад за ставкою строкового вкладу за фактичний строк користування банком коштами вкладника (вищезазначені «неробочі дні» на початку і в кінці строку вкладу безумовно є днями фактичного користування банком коштами вкладника).