Життя — динамічний феномен! Саме так буденність, що постійно змінюється, кваліфікував Герман Гессе у своєму творі «Гра у бісер». Динаміка — основна ознака життя, що змушує нас до пошуку і створення нових форм співіснування, постійно формуючи нові тренди, які проникають у всі сфері життя людини. І фінансовий моніторинг не став виключенням. У цій статті розглянемо основні світові тренди, які у 2021 р. набули особливої актуальності для сфери фінансового моніторингу.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Шеринг даних
Впевнено можна казати, що останні світові тренди щодо «економіки шерингу» в частині шерингу даних щодо належної перевірки клієнтів швидкими темпами підкорили сферу фінансового моніторингу.
Трохи докладніше про «економіку шерингу». Суспільство завжди перебуває в пошуку різноманітних форм кооперації, яка буде корисною для загального співробітництва. Однією з осучаснених ідей такої кооперації, яка формує нову модель споживання, є концепція економіки спільного споживання, відома як «економіка шерингу» (з англ. to share — ділитися). За своєю економічною суттю шеринг наближений до оренди, а завдяки інформаційним технологіям він може використовуватись з набагато більшим переліком матеріальних та нематеріальних активів. Шерити можна все, що завгодно, від речей, меблів, квартир, автомобілів до фінансів та інформації.
Накопиченням, зберіганням та передачею інформації, що має певну споживацьку цінність, займаються величезна кількість соціальних інституцій як приватної, так і державної сфери господарювання. Інформація є «продуктом» як для фондових та товарних бірж, так і для державних реєстрів, архівів і картотек, як для бюро кредитних історій, так і для цілої галузі фінансів, оскільки основна частка грошових агрегатів обліковується в бездокументарній формі. Тому, створюючись і поширюючись, інформаційні потоки мають можливість прискорювати економічні процеси.
Шеринг дає можливість створити надійні зв'язки між будь-якою кількістю людей чи організацій, зменшити транзакційні витрати, час і відстань майже до нуля, створюючи комунікаційний простір, який миттєво доступний зі смартфона чи комп'ютера в будь-якому місці і в будь-який час. Ці властивості шерингу набувають особливої актуальності для суб'єктів первинного фінансового моніторингу в частині обміну даними щодо належної перевірки клієнтів.
Так, Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» передбачено можливість дистанційного встановлення ділових відносин з клієнтами. Національним банком України були затверджені різні моделі віддаленої верифікації, більшість з яких побудовані на принципах шерингу даних шляхом отримання ідентифікаційних даних клієнта з різних офіційних та/або надійних джерел. Банк чи фінансова установа може обрати будь-яку запропоновану модель з урахуванням своїх потреб та технічних можливостей.
Зазначені нововведення мають значну кількість переваг. Для прикладу розглянемо декілька з них:
- клієнтам немає необхідності фізично відвідувати установу, достатньо пройти віддалену ідентифікацію та верифікацію одним з запропонованих способів;
- установам немає необхідності зберігати тони паперу з копіями ідентифікаційних документів, зменшується час на отримання ідентифікаційних даних клієнтів, при цьому якість отриманих даних у більшості випадків є набагато вищою.
Шеринг має й певні ризики, насамперед, пов'язані зі збором та передачею значної кількості персональних даних. Тому кожному, хто бажає використовувати його у сфері фінансового моніторингу, варто впроваджувати ризик-орієнтований підхід при оцінюванні можливих ризиків та вживати необхідних заходів задля їх зменшення чи нейтралізації.
Фінансова інклюзія
Останнім часом ми все частіше чуємо ще один термін — «фінансова інклюзія». Її називають драйвером економічного зростання та важливим фактором соціальної рівності у сучасному світі.
Фінансова інклюзія — це, насамперед, створення умов для залучення усіх сегментів населення та бізнесу до користування різноманітними фінансовими послугами. Організація економічного співробітництва і розвитку визначає фінансову інклюзію як процес просування доступного, вчасного та повноцінного доступу до широкого спектру фінансових продуктів і послуг, поширення їх використання серед усіх прошарків суспільства через впровадження існуючих та інноваційних підходів включно з фінансовою обізнаністю та освітою з метою просування як фінансового добробуту, так і економічної та соціальної інклюзії.
На сьогодні майже третина населення світу не має доступу до базових банківських рахунків, тому провідні міжнародні організації визначають фінансову інклюзію однією з цілей своєї діяльності. Представники проєкту Агентства США з міжнародного розвитку USAID «Міжнародні партнерства заради стабільності фінансового сектору» проводили в Україні опитування серед населення з метою визначення рівня фінансової грамотності. За результатами дослідження встановлено, що пересічний українець володіє мінімумом знань щодо фінансів та користується в основному простими банківськими послугами, не знає про свої права як споживача фінансових послуг та не довіряє фінансовим установам. Населення користується дуже обмеженим переліком фінансових послуг, серед яких значне місце належить комунальним платежам, банківським рахункам/карткам і користуванню банкоматами.
За даними Світового банку, більше 100 країн світу мають або вже розроблену національну стратегію з фінансової інклюзії, або її вбудовані компоненти до ширших національних стратегій. Національна стратегія фінансової інклюзії з 2020 р. впроваджується і в Україні. Планується, що цей комплексний документ загальнонаціонального рівня окреслить напрями та кроки для системного підвищення рівня фінансової інклюзії в українському суспільстві. Для цього будуть враховані найкращі міжнародні практики та поточний стан розвитку фінансової інклюзії в країні. Стратегія включатиме 4 напрями: дистанційні канали отримання фінансових продуктів (платежів, цифрових фінансових послуг, точок доступу тощо), збільшення різноманітності фінансових послуг, захист прав споживачів та підвищення фінансової грамотності.
При цьому при впровадженні фінансової інклюзії слід враховувати ризики, які несе можливість надання розширеного доступу для більшої кількості осіб до використання фінансових продуктів та послуг, та застосовувати якісні підходи до управління такими ризиками. Невірне застосування ризик-орієнтованого підходу може мати негативні наслідки. Наприклад, фінансові установи з метою надання послуг ширшому сегменту клієнтів можуть необґрунтовано застосовувати спрощену процедуру належної перевірки клієнта, що матиме наслідком збільшені ризики відмивання коштів та фінансування тероризму. Або ж використовувати завищені критерії ризику при встановленні ділових відносин з клієнтами з низьким ризиком, що матиме наслідком обмеження доступу звичайних громадян до ринку фінпослуг.
Саме тому Група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням коштів (FATF), центральні банки та інші регулятори фінансового ринку останнім часом спрямовують зусилля на розробку заходів з протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму з урахуванням важливості фінансової інклюзії у сфері фінансового моніторингу.
Уникнення необґрунтованого де‑рискінгу
Ще один термін, який ми все частіше чуємо від регуляторів не тільки в Україні, а й по всьому світу, це «де‑рискінг», який у контексті заходів з фінансового моніторингу означає ситуацію, коли банки або фінансові компанії необґрунтовано припиняють ділові відносини з масовими сегментами клієнтів, що характеризуються спільною ознакою, або навіть цілими країнами з метою уникнення ризиків, а не управління ними. Мова йде не про встановлення неприйнятно високого ризику окремим клієнтам за результатами проведеного аналізу, а саме про відмову фінансової установи від співпраці з усіма клієнтами, що зареєстровані, наприклад, у «офшорах».
Останнім часом де‑рискінг розглядають як один з ключових негативних трендів світового ринку фінансових послуг. Він навіть отримав негативну оцінку Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням коштів (FATF) та офіційно визнаний небезпечним явищем. Вважається, що де‑рискінг може відвести фінансові операції в канали, де відсутнє регулювання, і тим самим зменшити прозорість фінансових потоків. А це, у свою чергу, може призвести до створення альтернативних фінансових систем, збільшуючи системні ризики відмивання коштів та фінансування тероризму.
Спроби уникнути ризику, заборонивши роботу з клієнтом на підставі формальних обставин, вважаються наслідком неналежної системи управління ризиками в компанії. Національний банк України, наприклад, зазначає, що фінансова установа, застосовуючи ризик-орієнтований підхід, має утримуватися від необґрунтованого застосування де‑рискінгу. Зазначений підхід суперечить ризик-орієнтованому підходу та не сприяє фінансовій інклюзії.
Нові технології
Якість клієнтських даних — актуальна проблема для будь-якої фінансової установи. Якщо людина співпрацює з установою досить довгий час, швидше за все, стосовно неї відсутні актуальні відомості. До того ж, незважаючи на оптимізовані процеси реєстрації нових клієнтів, вони також іноді призводять до помилок, оскільки не уніфіковані. Таким чином, використання нових інструментів для збору якісних ідентифікаційних даних, у т. ч. отриманих шляхом шерингу, дозволяє економити ресурси, які зазвичай витрачаються на ручні перевірки.
Удосконалена система збору даних — не єдина сфера для застосування нових технологій. Сьогодні важко повірити, проте ще кілька років тому відбір та аналіз операцій проводився в ручному режимі. Сучасні технології дозволяють в автоматичному режимі отримати необхідні звіти та проаналізувати отримані дані. Наприклад, існує можливість дуже швидко перевірити клієнта за переліком терористів, в санкційних списках або в переліках політично значущих осіб.
Кількість вимог до фінансових компаній у сфері фінансового моніторингу значно збільшилась, як і суми штрафів за їх невиконання. Тому спеціалісти з фінансового моніторингу змушені вирішувати все більше нових завдань:
- виявлення порогових та підозрілих операцій та повідомлення про них Державної служби фінансового моніторингу України;
- встановлення рівня ризику для кожного клієнта на підставі різноманітних критеріїв;
- виявлення політично значущих осіб/санкційних осіб/терористів;
- заходи щодо кінцевих бенефіціарних власників клієнтів тощо.
Цей перелік не є повним, він постійно розширюється.
Отже, впевнено можемо казати, що сучасні технології допомагають компаніям не тільки в обслуговуванні клієнтів, а й у виконанні вимог регулятора. При цьому актуальними залишаються певні виклики — автоматизовані інструменти полегшують вирішення повсякденних завдань, проте ще не здатні повноцінно замінити аналітичну роботу спеціалістів.