Сьогодні залучення іноземного кредитного фінансування під страхове покриття експортно-кредитних агентств (далі – ЕКА) користується особливою популярністю серед українських компаній. Як правило, кредитування за участю іноземного ЕКА надається на суму 5-15 млн євро, а в окремих випадках до 50 млн євро, для фінансування поставки обладнання від іноземних виробників і пов’язаних з цим робіт та послуг. Для позичальників такий вид торгового фінансування має низку переваг, а саме: низькі процентні ставки, прийнятні строки фінансування (3-6 років), простіша структура забезпечення, можливість окремого фінансування передоплати терміном до 1-го року. Все це робить кредитування за участю іноземного ЕКА привабливим не лише для великих, але й для середніх за розміром компаній. Такий вид торгового фінансування також є комерційно вигідним для іноземних банків-кредиторів, оскільки завдяки покриттю ЕКА (у формі гарантії чи страхування) банк практично знімає з себе велику частину кредитного ризику позичальника.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Умови кредитів за участю ЕКА мають незначні відмінності, залежно від країни експортера, та загалом відповідають стандартним умовам Домовленості ОЕСР про офіційно підтримувані експортні кредити (Arrangement on Officially Supported Export Credits). Характерною особливістю таких кредитів є те, що кредит покриває до 85% вартості зовнішньоекономічного договору (далі – ЗЕД), а 15% вартості товару сплачується імпортером як авансовий платіж.
При структуруванні транзакцій торгового фінансування за участю іноземного ЕКА потрібно звертати особливу увагу на дотримання вимог законодавства України щодо валютного контролю. Питання можуть виникнути навіть у тих структурах, які успішно працювали в минулому.
Одним із варіантів фінансування імпорту товарів в Україну є структура, за якою кредит надається резиденту шляхом сплати іноземним кредитором коштів за зобов'язаннями резидента-позичальника перед нерезидентом-експортером, згідно із зовнішньоекономічним договором, без зарахування цих коштів на рахунок резидента в уповноваженому банку. Це зменшує ризики банку та гарантує цільове використання коштів кредиту. Така структура фінансування прямо передбачена абз. 2 п. 1.5 Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам, затвердженого Постановою правління НБУ №270 від 17.06.2004 р. (далі – Порядок).
Через різні причини резиденти не завжди можуть виступати позичальниками, залучаючи фінансування напрямку від нерезидентів-кредиторів. У такому випадку альтернативою, згідно зі світовою практикою, є залучення кредиту через посередництво банку країни імпортера. У такому випадку позичальником за договором з нерезидентом-кредитором виступає банк, клієнтом якого є резидент-імпортер. Відповідно до встановленої світової практики та Домовленості ОЕСР, таке торговельне фінансування в Україні структурується наступним чином (далі – Структура):
- Між резидентом-імпортером та нерезидентом-експортером укладається ЗЕД, який передбачає оплату частини (як правило 15%) вартості товару самим резидентом-імпортером (за рахунок наявної чи придбаної на міжбанківському валютному ринку валюти, банківського кредиту або, у виняткових випадках, за рахунок кредиту іноземного банку). Решта (85% від вартості товару) сплачується нерезидентом-кредитором шляхом відкриття резидентом-імпортером непокритого непідтвердженого документального акредитива.
- Між українським банком та нерезидентом-кредитором укладається кредитний договір. Відповідно до умов договору, іноземне ЕКА видає страхове покриття на користь банка-нерезидента. Кредит надається українському банку шляхом сплати нерезидентом-кредитором коштів безпосередньо на рахунок нерезидента-експортера за межами України. Така оплата здійснюється в порядку сплати за акредитивом проти належно представлених документів.
- Уповноважений банк погашає кредит перед нерезидентом-кредитором.
Така Структура раніше не була прямо передбачена нормативними актами НБУ, зокрема Порядком.
Окрім цього, відповідно до пп. 3 п. 1 Постанови правління НБУ №124 «Про особливості здійснення деяких валютних операцій» від 23.02.2015 р. (далі – Постанова) (в редакції до змін, внесених Постановою НБУ №368 від 11.08.2016 р.), уповноважені банки були зобов’язані здійснювати авансові платежі (попередню оплату) в іноземній валюті за імпорт товару згідно із зовнішньоекономічним договором (контрактом), загальна вартість якого перевищує 1 млн доларів США, виключно з використанням акредитива, підтвердженого банком-нерезидентом, що відповідає вимогам першокласних банків. Застосування цієї вимоги Постанови до Структури є суперечливим, адже уповноважений банк фактично не здійснює авансового платежу. Відповідно до Структури, кошти фактично перераховуються уповноваженим банком вже після того, як товар надійшов в Україну, в якості погашення кредиту за кредитним договором, укладеним між уповноваженим банком та іноземним банком-кредитором. Однак на практиці українські банки займали позицію, що навіть при здійсненні розрахунків у Структурі за допомогою акредитивів, такі акредитиви повинні були бути підтверджені першокласним банком.
Проте іноземні банки-кредитори відмовляються додатково підтверджувати акредитив, адже у випадках, коли кредитування здійснюється за участю ЕКА, то ЕКА страхує ризики невиконання перед банком-нерезидентом. Саме тому в міжнародній практиці розрахунки відбуваються за допомогою непідтверджених та непокритих документальних акредитивів.
Іншим важливим питанням, яке постійно виникає при таких транзакціях, є питання сплати винагороди (премії, комісії тощо) за надання іноземним ЕКА страхового покриття. Оскільки імпортер-позичальник часто не міг одразу сплатити премію ЕКА з власних коштів через її значний розмір, сторонам доводилося шукати способи структурування виплати такої премії.
Одним із варіантів було включення премії ЕКА до основної суми кредиту. Проблема полягала в тому, що сплата премії ЕКА через кредитні кошти не була прямо передбачена в жодному акті НБУ.
Додатково, ще одна проблема полягала в тому, що розмір виплат за користування кредитом (процентна ставка, комісії, неустойка та інші установлені договором платежі, в тому числі ті, які є санкціями) не може перевищувати розмір виплат, розрахований за максимальною процентною ставкою.
ЗМІНИ
У світлі поступового пом’якшення валютного регулювання НБУ нещодавно вирішив частину з вищеописаних проблем.
11.08.2016 р. НБУ прийняв Постанову №368 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» (далі – Постанова №368), яка набрала чинності 18.09.2016 р. Цією, серед іншого, дозволено:
- українським банкам отримувати кредити в іноземній валюті з метою фінансування імпортних договорів, укладених їхніми клієнтами;
- використовувати акредитивну форму розрахунку для здійснення авансових платежів за імпортними договорами без підтвердження першокласним банком;
- використовувати кредитні кошти для оплати послуг (премії) ЕКА.
Фінансування імпортних договорів за рахунок кредитів від нерезидентів
Українським банкам відтепер дозволено залучати кредити в іноземній валюті від нерезидентів-кредиторів для фінансування імпортних договорів, укладених між їхніми клієнтами та нерезидентами-експортерами. Такий кредит повинен або бути гарантованим іноземним ЕКА, країна реєстрації якого має офіційну рейтингову оцінку категорії А чи вище, або залучатися за участю міжнародної фінансової організації. Кошти за такими кредитами перераховуються напряму на рахунок експортера, як оплата за товари згідно з імпортним договором, без їхнього зарахування на рахунок українського імпортера. У випадку використання акредитиву, іншим варіантом є можливість переказати кошти як платіж за акредитивом без їхнього зарахування на рахунок грошового забезпечення за акредитивом.
Підтвердження акредитиву
Вимога щодо підтвердження акредитивів першокласними банками більше не застосовується за умови, якщо таке кредитне фінансування гарантоване іноземним ЕКА, країна реєстрації якого має офіційну рейтингову оцінку не нижче категорії А.
Використання кредитних коштів для оплати послуг ЕКА
Постановою №368 дозволено включати витрати на оплату послуг ЕКА, а також інші витрати за кредитом в основну суму кредиту. Такі витрати можуть сплачуватися з кредитних коштів без зарахування на рахунок позичальника за умови, що нерезидентом-кредитором є міжнародна фінансова організація або банк, країна реєстрації якого має офіційну рейтингову оцінку не нижче ніж категорія А. Крім того, змінами передбачено, що загальна сума усіх платежів за кредитом, включаючи проценти, комісії та інші платежі (зокрема, платежі на користь ЕКА з кредитних коштів), не може перевищувати суму, яка визначається шляхом застосування максимальної дозволеної процентної ставки, що діяла на момент реєстрації кредиту в НБУ.
Формулювання абз. З п. 1.5 гл. 1 розд. І постанови НБУ №270 (зі змінами) може ускладнити залучення торгового фінансування за участю експортно-кредитних агентств, оскільки враховує винагороди (премії, комісії тощо) іноземних ЕКА, сплата якої здійснюється за рахунок кредитних коштів, до розрахунку максимального розміру виплат за користування кредитом.
Такий підхід регулятора є суперечливим, оскільки фактично до розрахунку максимального розміру виплат додається частина основної суми кредиту. Однак це економічно недоцільно, адже відбувається «подвійне врахування» (рахуються проценти на таку основну суму і частина основної суми) та не враховується особливий статус ЕКА, що є гарантом надійності торгового фінансування і забезпечує уникнення випадків штучного виведення капіталу за межі України.
Винагорода іноземного експортно-кредитного агентства не повинна включатися до розміру виплат за користування кредитом у тому випадку, якщо сплата такої винагороди є цільовим призначенням кредиту і здійснюється за рахунок основної суми кредиту. В іншому випадку існує ризик перевищення розміру виплат за кредитом, розрахований виходячи з максимальної процентної ставки.