Банк — особливий інструмент у економічній системі будь-якої країни. Його товаром є кошти, які він залучає у вигляді депозитів у населення та розумно інвестує, кредитуючи інших осіб та бізнес. Окрім «торгівлі товаром», банк надає супутні послуги, пов’язані з переходом коштів з одних рук у інші. А віднедавна на банки у всьому світі була покладена і соціально-правова функція — первинний фінансовий моніторинг для боротьби з легалізацією коштів, отриманих незаконним шляхом.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Метою запровадження в Україні необхідності отримувати попереднє погодження на набуття істотної участі у банку є недопущення до володіння банками осіб, які можуть використати банк (по суті, доступ до коштів вкладників) з метою особистого незаконного збагачення та/або незаконної легалізації своїх коштів або коштів інших осіб. Придбання банку без погодження Національного банку України (далі — НБУ) може призвести до визнання договору купівлі-продажу акцій банку недійсним у судовому порядку та застосування з боку НБУ заходів впливу, зокрема заборони використання набувачем акцій права голосу, накладення штрафу на набувача акцій банку у розмірі до 10% номінальної вартості придбаних акцій, віднесення банку до категорії проблемних або неплатоспроможних.
Як показує практика останніх 6 років, отримання погодження НБУ на набуття істотної участі у банку є найскладнішим етапом M&A угоди з придбання банку в Україні. Основна причина — специфіка українського покупця, у якого є кошти на придбання банку, але не завжди є можливість пояснити і документально підтвердити походження таких коштів, оплату усіх податків, а також те, що ці кошти не є запозиченими. Розглянемо найбільш проблемні вимоги до покупця банку, які передбачені законодавством та вимагаються на практиці.
Основними нормативно-правовими актами, які регулюють питання погодження набуття істотної участі у банку, є Закон України «Про банки і банківську діяльність» та Положення про ліцензування банків, затверджене постановою правління НБУ від 22.12.2018 р. №149 (далі — Постанова №149).
Під час погодження придбання істотної участі у банку НБУ оцінює покупця та його пов’язаних осіб (безпосереднього набувача, його кінцевого власника-фізичну особу, а також усіх юридичних осіб у ланцюгу власності між набувачем та кінцевим власником) з точки зору їх ділової репутації та фінансово-майнового стану. Оцінка ділової репутації здійснюється за наступними ознаками та документами:
- репутація фізичних та юридичних осіб, пов’язана з виконанням ними своїх фінансових зобов’язань (підтверджується довідками з бюро кредитних історій, відсутністю банкрутств та відкритих виконавчих проваджень);
- репутація фізичних та юридичних осіб, пов’язана з виконанням ними своїх податкових зобов’язань (підтверджується відповідними довідками податкових органів);
- репутація фізичних осіб (бенефіціара та керівників юридичних осіб у ланцюгу володіння покупця), пов’язана з дотриманням законів та суспільного порядку (підтверджується довідкою про відсутність судимості);
- репутація фізичних осіб, пов’язана з їх професійними якостями та трудовою діяльністю (відсутність відмов у погодженні призначення на посаду, звільнення з посади за порушення законодавства або службових обов’язків, переведення на іншу посаду за вимогою регуляторного органу тощо).
Зазвичай оцінка ділової репутації питань не викликає — все досить чітко та добре прописано у нормативних документах. Побічним підтвердженням цього є те, що у 2020 р. постанова №149 майже не змінювалась регулятором у частині оцінки ділової репутації потенційних бажаючих стати акціонерами банків. Слід віддати належне НБУ, який при оцінці ділової репутації керується офіційними документами, а не плітками, веб-сайтами та телеграм-каналами, у яких досить часто подається фейкова інформація з метою дискредитувати конкурента у політиці або бізнесі.
При оцінці фінансово-майнового стану варто окремо розглянути вимоги до фізичних та юридичних осіб.
Фізична особа (безпосередній покупець акцій банку або кінцевий власник юридичної особи-покупця) повинна мати власні грошові кошти та інше майно (активи) в сумі, що дорівнює або більше, ніж найбільший з наступних показників:
- розмір частки в регулятивному капіталі банку, пропорційний розміру істотної участі фізичної особи після набуття акцій; або
- розмір частки мінімально встановленого розміру регулятивного капіталу банку, пропорційний розміру істотної участі фізичної особи після придбання акцій (наразі мінімальний розмір регулятивного капіталу банку (Н1) має становити не менше 200 млн грн); або
- ціна, яка сплачується заявником за акції банку.
При цьому джерела власних коштів фізичної особи повинні підтверджуватися документально, а доходи мають бути задекларовані в податкових органах. Також фізичні особи подають документи і інформацію, щоб підтвердити, що їх кошти і майно:
- отримані в результаті угод, укладених на ринкових умовах, не мають ознак фіктивності та/або удаваності і спрямовані на досягнення економічного результату і/або особистих цілей;
- не залучені від інших осіб у якості позик або кредитів; та
- грошові кошти зберігаються в безготівковій формі на рахунках, відкритих у банках/кредитних установах в Україні/за кордоном, безперервно протягом року.
У 2020 р. у постанову №149 були внесені зміни, які, по суті, зобов’язали фізичних осіб подавати до НБУ особисту «бухгалтерію» з усіма доходами, витратами та зобов’язаннями за ті періоди, по яких особа декларує достатні для погодження доходи, включаючи виписки та первинну документацію.
З 2019 р. НБУ почав диференційовано підходити до оцінки фінансового стану юридичних осіб, які фігурують у заяві про отримання погодження на набуття істотної участі у банку. Зокрема, залежно від ролі, НБУ розрізняє наступні види юридичних осіб:
1) юридичні особи, які безпосередньо набувають акції банку і сплачують купівельну ціну за них;
2) юридичні особи, які в результаті набуття істотної участі у банку стають його кінцевими власниками (це стосується публічних компаній та фондів, у яких немає фізичної особи-контролера, та міжнародних організацій);
3) юридичні особи, які в результаті набуття істотної участі у банку стають консолідуючою компанією; та
4) юридичні особи, які в результаті набуття істотної участі у банку стають проміжною компанією.
Для кожного виду осіб постанова №149 передбачає дещо різні вимоги щодо фінансового/майнового стану. Спільні вимоги: юридичні особи мають бути прибутковими, фінансово стійкими, активи мають перевищувати зобов’язання станом на останню звітну дату, що має підтверджуватись аудиторськими висновками.
Додатково юридичні особи, які безпосередньо набувають акції банку і сплачують купівельну ціну за них, повинні мати власні кошти у сумі не меншій, ніж ціна за акції банку. Джерела власних коштів та траса платежу мають бути повністю розкриті з наданням виписок та первинних документів, кошти мають бути не запозичені і перебувати у безготівковому обігу щонайменше рік.
До юридичних осіб, які в результаті набуття істотної участі у банку стають його кінцевими власниками, НБУ висуває ті самі вимоги до суми їх власних коштів, що й до суми власних грошових коштів та іншого майна (активів) фізичної особи, які були описані вище.
Варто зазначити, що за законодавством НБУ має право під час розгляду документів запитувати та отримувати від осіб, які мають намір набути істотну участь у банку, додаткову інформацію, документи та пояснення, необхідні для повного та всебічного аналізу й прийняття мотивованого рішення, навіть якщо подання таких документів та інформації не було прямо зазначене у постанові № 149. Цим правом НБУ майже завжди користується на практиці, сумлінно перевіряючи усі документи, траси платежів, якість активів, реальність угод з їх набуття і відчуження, керуючись принципом обґрунтованого сумніву (здійснення додаткової/поглибленої перевірки/аналізу правочинів, операцій, обставин та/або подій, щодо яких формується професійне судження та приймається відповідне рішення, за наявності обґрунтованого сумніву щодо них).
Разом з тим, керуючись принципами співмірності (пропорційності) та своїм професійним судженням, НБУ має право визнати фінансовий/майновий стан особи задовільним у разі його часткової невідповідності критеріям, визначеним у постанові № 149, за умови, що виявлена невідповідність не несе загрози для банку, його вкладників та інших кредиторів і не має суттєвого впливу на загальний висновок щодо задовільного фінансового/майнового стану особи. Тому усім бажаючим придбати банк раджу спробувати це зробити, але виключно після належної внутрішньої перевірки своїх фінансів, фінансів своїх пов’язаних компаній та проведення дбайливої попередньої професійної паперової підготовки.