22 жовтня 2019, 11:17

Іпотека чи право довірчої власності: за чим майбутнє у кредитних правовідносинах?

Опубліковано в №43-44 (697-698)

Роман Кобець
Роман Кобець «INPRAXI LAW» адвокат

20.09.2019 р. був прийнятий Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні». Незважаючи на достатньо абстрактну назву та надшвидкий процес прийняття Закону, він вносить революційні зміни до правового регулювання кредитних правовідносин. Був введений новий для нашої правової системи спосіб забезпечення виконання кредитних зобов'язань — право довірчої власності. В чому полягає його суть?


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Банк у забезпечення виконання зобов'язань за кредитом отримує від позичальника або іншої особи (довірчого засновника) певне майно у довірчу власність та стає довірчим власником такого майна. Право власності попереднього власника припиняється, але він зберігає право користування майном. Для довірчого власника також встановлюється певне обмеження — банк не має права самостійно відчужувати таке майно, крім випадку звернення стягнення на це майно.

У разі невиконання кредитних зобов'язань банк отримує право звернути стягнення на об'єкт довірчої власності. За загальним правилом, звернення стягнення здійснюється шляхом продажу майна банком будь-якій особі-покупцеві. Алгоритм дій у такому випадку прописаний настільки абстрактно та недосконало (на думку судового юриста), що трактувати його можна по‑різному:

  • письмове повідомлення банком зацікавлених осіб (боржника, користувача, довірчого засновника) про свій намір укласти договір та мінімальну ціну продажу;
  • переважне право зацікавлених осіб на придбання майна (для цього вони повідомляють банк про свій намір придбати майно та вносять суму в розмірі мінімальної ціни продажу на депозит нотаріуса);
  • встановлення банком ціни продажу, яка не може бути меншою за мінімальну ціну, повідомлену зацікавленим особам;
  • продаж майна, враховуючи переважне право зацікавлених осіб.

Закон дозволяє передбачити в договорі й інші механізми звернення стягнення на майно, передане у довірчу власність. Проте жодних алгоритмів такого звернення стягнення закон не встановлює. Тому застосування за аналогією з іпотекою такого способу звернення стягнення як набуття банком права власності самостійно залишається під великим питанням. Механізм перереєстрації права довірчої власності на право власності за результатом звернення стягнення законодавчо не унормований (хіба що за рішенням суду). Однак передбачити судову практику з цього питання достатньо складно.

Загалом, інститут довірчої власності привабливий для банків та покликаний витіснити іпотеку. Хоча реалії можуть бути зовсім іншими. Інститут іпотеки для банків вже звичний: чітко сформульовані законодавчі норми, достатньо сформована судова практика. Тобто правила гри зрозумілі та передбачувані. Що стосується довірчої власності, то незважаючи на всю привабливість ідеї, її закріплення викликає багато запитань. Оскільки вся нечіткість та абстрактність механізмів — це потенційні судові спори та ризики для банку втратити забезпечення.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати