З моменту підписання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (Угода про Асоціацію) Україна взяла на себе низку зобов’язань із проведення євроінтеграційних реформ, які, зокрема, включають й відповідну імплементацію в Україні європейських стандартів у сфері захисту конкуренції. У зв’язку з цим в Україні вже третій рік триває антимонопольна реформа. За цей період часу було розроблено закони та інші документи роз’яснювального характеру, які направлені на виконання Україною взятих на себе зобов’язань відповідно до Угоди про Асоціацію.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Однак було призупинено роботу із розгляду Законопроекту №2431 (Законопроект), який передбачає внесення змін до законодавства про захист економічної конкуренції щодо визначення органами Антимонопольного комітету України розміру штрафів за порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Даний законопроект сприяє підвищенню рівня прозорості в діяльності Антимонопольного комітету України (АМКУ, Комітет), створенню привабливого інвестиційного клімату в Україні, а також служить орієнтиром для компаній під час ведення своєї господарської діяльності та для АМКУ під час його правозастосовної діяльності.
Визначення розміру штрафів АМКУ
Одне з положень, яке міститься у Законопроекті, є прийняття Методики з розрахунку розміру штрафів АМКУ в якості нормативно-правового акту. Аналогічне зобов’язання передбачене Угодою про Асоціацію, а саме затвердження та опублікування документа, в якому роз’яснюються принципи визначення будь-яких штрафних санкцій, що накладаються за порушення законодавства про конкуренцію.
Таким чином, Комітетом у вересні 2015 року вже було розроблено та опубліковано Рекомендаційні роз’яснення щодо підходів до визначення розміру штрафів за порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Рекомендаційні роз’яснення), до яких в подальшому чотири рази було внесено зміни.
Очевидно, що Рекомендаційні роз’яснення мали позитивне значення, оскільки в результаті бізнес отримав певні орієнтири щодо підходів АМКУ до визначення розміру штрафу. Слід відзначити, що законодавством про захист економічної конкуренції передбачено лише максимальні межі штрафів за порушення (до 1%, до 5% та до 10% від доходу (виручки) суб’єкта господарювання за останній фінансовий рік, що передував року, в якому накладається штраф). В той же час законодавство не передбачає будь-яких інших роз’яснень чи уточнень щодо визначення розміру штрафів.
Однак Рекомендаційні роз’яснення висвітлюють основні підходи АМКУ до визначення розміру штрафів. Згідно з цим документом розрахунок розміру штрафу здійснюється в два етапи: спершу визначається базовий розмір штрафу, який потім коригується відповідно до пом’якшуючих та обтяжуючих обставин.
А втім, Рекомендаційні роз’яснення є внутрішнім документом АМКУ, не є обов’язковими та носять рекомендаційний характер. В результаті Комітет може правомірно ухилитись від використання їх на практиці.
Застосування Рекомендаційних роз’яснень: практика чи теорія
Необов’язковість Рекомендаційних роз’яснень дає змогу АМКУ вибірково застосовувати вказаний документ під час своєї правозастосовної діяльності.
Необхідно згадати справу про зловживання монопольним становищем ТОВ «Лукойл Авіейшн Україна», яка була розглянута АМКУ практично одразу після прийняття Рекомендаційних роз’яснень. На компанію було накладено штраф у розмірі 18,7 млн грн. за два порушення. Відповідно до свого рішення Комітет зменшив розмір базового штрафу на 20% і на 50% за рахунок пом'якшуючих обставин, врахувавши положення, передбачені Рекомендаційними роз’ясненнями.
Однак у рішенні щодо ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод» у справі про поширення інформації, що вводить в оману, АМКУ лише обмежується фразою, що під час визначення розміру штрафу ним було враховано той факт, що порушення триває, компанія не сприяла розгляду справи та пом’якшуючі обставини відсутні. Та у цьому рішенні Комітет не дає посилання на використання Рекомендаційних роз’яснень. В результаті на компанію було накладено значний штраф у розмірі 14 млн грн.
АМКУ також у своєму рішенні стосовно компанії «Алкон Фармасьютікалз ЛТД» та її дистриб’юторів у справі про антиконкурентні узгоджені дії не вказує на використання Рекомендаційних Роз’яснень. Згідно з рішенням, Комітет під час визначення штрафу у розмірі 1,6 млн грн. брав до уваги такі обставини як ступінь впливу відповідної діяльності відповідачів на ринках лікарських засобів виробництва групи «Алкон» на суміжні ринки, ступінь соціальної значущості лікарських засобів виробництва групи «Алкон» та рівень прибутковості.
Слід ще відзначити рішення Комітету у справі про зловживання монопольним (домінуючим) становищем ДП «МА «Бориспіль». На підприємство було накладено штраф у розмірі 12,7 млн грн., але в даному випадку АМКУ під час визначення розміру штрафу було враховано лише розмір доходу порушника від відповідної діяльності. Відтак у цьому рішенні також не міститься посилання на використання Рекомендаційних роз’яснень.
З цього випливає, що на практиці АМКУ не завжди використовує свої підходи, озвучені у Рекомендаційних роз’ясненнях.
Окрім цього, у справі №917/2711/15 за позовом ТОВ «Ліки Полтавщини» до Полтавського відділення АМКУ про визнання недійсним рішення адміністративної колегії, суд першої інстанції не бере до уваги Рекомендаційні роз’яснення, зазначаючи, що даний документ не зареєстрований в Міністерстві юстиції та носить рекомендаційний характер. Основна причина такої ситуації очевидна – Рекомендаційні роз’яснення не мають юридичної сили нормативно-правового акту.
Тільки у випадку набуття Рекомендаційними роз’ясненнями сили юридично обов’язкового документа АМКУ буде зобов’язаний використовувати їх при винесенні кожного рішення. Це, у свою чергу, сприятиме прозорому відображенню Комітетом своїх підходів.
Судовий перегляд розміру штрафів накладених АМКУ
Інше революційне положення, передбачене Законопроектом, надає компаніям можливість оскаржити в суді розмір штрафу накладеного АМКУ. Найважливішим є те, що суд матиме змогу оцінити правильність розміру штрафу і в результаті змінити його (зменшити або збільшити). Вказане положення Законопроекту направлене, зокрема, на гарантування компаніям можливості захистити свої інтереси в суді, що є основоположним правом в будь-якій демократичній державі.
Однак, незважаючи на те, що ця норма є прямою вимогою Угоди про асоціацію, її намагаються видалити із Законопроекту, що безумовно створює затримку в такій важливій реформі.
Варто відзначити, що практика судового перегляду розміру штрафів накладених конкурентним відомством ефективно функціонує в європейських країнах. Можливість компаній оскаржити розмір штрафу передбачається, зокрема, статтею 31 Регламенту Ради (ЄС) № 1/2003 від 16 грудня 2002 року щодо імплементації правил конкуренції, визначених статтями 81 та 82 Договору, а саме встановлено, що «Європейський Суд Справедливості матиме необмежену юрисдикцію переглядати рішення, у яких Комісія визначила штраф чи періодичний штрафний платіж. Він має право скасувати, зменшити чи збільшити накладений штраф чи періодичний штрафний платіж».
У зв’язку з цим у державах-членах ЄС (Франція, Португалія, Німеччина, Польща, Литва тощо) розповсюджена практика, коли компанія реалізує своє право на об’єктивний та неупереджений судовий перегляд розміру штрафу накладеного конкурентним відомством. За результатами розгляду справи суд може залишити штраф у силі, збільшити або зменшити його.
Оскільки Україна не є членом ЄС, то юрисдикція Суду ЄС не може застосовуватися на території України. Таким чином, Законопроект пропонує наділити Господарський суд України такими ж повноваженнями із перегляду (зміни) розміру штрафів накладених АМКУ.
Про відсутність права змінити розмір штрафу свідчить також судова практика. Зокрема, у справах № р.13/200-06-7383 та № 13/199-06-7382 Вищим господарським судом України вказано, що законодавство не відносить до повноважень господарських судів вирішення питань про зменшення розміру штрафу, накладеного Антимонопольним комітетом на суб’єкта господарювання за порушення вимог Закону України “Про захист економічної конкуренції”.
Аналогічна позиція викладена у постанові №15 Вищого господарського суду України, «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства». Йдеться про те, що Закон України «Про захист економічної конкуренції» не містить норм, які надавали б господарському суду право зменшувати розмір (а відтак і суму) стягуваних штрафу та/або пені.
Неодноразово доводиться чути про відсутність у суддів необхідної експертизи у справах у сфері економічної конкуренції, а тому лише після створення спеціалізованих судів можна буде імплементувати в Україні дану європейську практику. Проте варто відзначити, що така експертиза у суддів набувається в процесі застосування практики судового перегляду рішень АМКУ. Потреба в спеціалізованій експертизі повинна забезпечуватися шляхом залучення відповідних експертів, адже суд є незалежним органом, який розглядає кожну конкретну справу на основі аргументів, доводів та заперечень сторін спору. Окрім цього, необхідно пам’ятати, що згідно з Конституцією України, кожен громадянин має право на справедливий суд.
Таким чином, неможливо досягнути прозорої та чесної конкуренції у випадку, коли нормативно-правова база держави не відповідає вимогам сучасності. Україна обрала для себе європейський шлях розвитку, що передбачає прозору та відкриту діяльність, державних регуляторів, а також ефективну модель стримувань та противаг. Однією ланкою в глобальному русі реформування має стати прийняття Законопроекту №2431, який наразі очікує повторного другого читання, на яке був переданий ще у січні минулого року. Законопроект повністю нівелює корупційні питання у відносинах з АМКУ та робить його роботу більш зрозумілою. А в умовах економічної нестабільності саме це необхідно представникам бізнесу та громадськості.