Одним з основних повноважень Антимонопольного комітету України (далі – Комітет) є розслідування та розгляд справ про порушення конкурентного законодавства. Окремою категорією справ, якою займається Комітет, є розгляд скарг у сфері державних закупівель.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Також антимонопольні органи можуть розпочати розгляд справи у процесі розгляду заяви на концентрацію або узгоджені дії. Це відбувається у випадках, які потребують більш детального дослідження заявленої дії. За результатами такого дослідження Комітет може заборонити чи дозволити заявлену дію або дозволити та встановити певні умови для здійснення концентрації чи узгоджених дій.
Суб'єкту господарювання легко стати об'єктом інтересу Комітету. Достатньо часто особи зловживають правом на звернення із заявою про порушення законодавства про захист економічної конкуренції з метою тиску або ускладнення господарської діяльності конкурента.
Зазвичай клієнтами юридичних фірм, що спеціалізуються на антимонопольній практиці, є особи, щодо яких розглядаються справи, або які є учасниками ринку, що досліджується Комітетом у межах певної справи, або особи, які звертаються до Комітету з відповідною заявою про порушення конкурентного законодавства.
Як і в судових провадженнях, в антимонопольних справах є процесуальна та матеріальна складова. Основним нормативним актом, який регулює процес розгляду справ, є Тимчасові правила розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства України, затверджені розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 р. №5, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 06.05.1994 р. за №90/299. Дивно, але тимчасові правила стали постійними та діють вже більше ніж 20 років.
З метою узагальнення підходів до визначення розміру штрафних санкцій 16.02.2016 р. Комітет прийняв Рекомендаційні роз'яснення №6-рр щодо застосування положень Закону України «Про захист економічної конкуренції» та Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції». У жовтні 2017 р. Комітет затвердив Типові вимоги до вертикальних узгоджених дій. 16.03.2018 р. були надані Рекомендаційні роз’яснення №13-рр щодо оцінки негоризонтальних концентрацій.
Прийняття низки нових правових актів свідчить про те, що зі зміною керівництва Комітету відбувається активне оновлення та розвиток конкурентного законодавства. Однак конкурентному праву все ще притаманна певна невизначеність та розпорошеність. Саме тому практикуючий юрист має постійно стежити за змінами в цій галузі та цікавитися роботою Комітету.
Види порушень, за які може бути притягнуто до відповідальності, визначені ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (їх налічується 20), а також Законом України «Про захист від недобросовісної конкуренції» (присвячено 3 глави). До основних порушень належать: недобросовісна конкуренція, антиконкурентні узгоджені дії, зловживання монопольним становищем, здійснення концентрації без отримання відповідного дозволу та неподання інформації на вимогу Комітету.
У юристів, які не займаються антимонопольною практикою постійно, виникає багато труднощів у зв'язку з відсутністю чітких меж між дозволеною та забороненою конкурентною поведінкою. Деякі бізнес-схеми можуть містити монопольні ризики, які на перший погляд неможливо визначити. Найчастіше це стосується складних транзакцій, дистриб'юторських/ дилерських відносин, спільної діяльності, маркетингових рішень.
У таких ситуаціях, окрім знання нормативних актів, допомагає практика правозастосування, про яку можна дізнатися з опублікованих на сайті Комітету рішень у справах. Власний юридичний досвід є ще одним надійним помічником.
Конкурентне законодавство не містить вичерпного переліку доказів, які можна використовувати для захисту інтересів клієнта, що надає широкі можливості обирати необхідні способи захисту залежно від конкретної ситуації.
В деяких справах є необхідним залучення економістів, профільних спеціалістів та проведення поглиблених досліджень. Останнім часом Антимонопольний комітет України приділяє велику увагу економічному аналізу.
Від антимонопольного юриста клієнт очікує комплексного підходу до аналізу транзакції, в тому числі враховуючи її наслідки для відповідних ринків, чим так цікавиться Комітет.
Специфічність та складність конкурентного права є однією з умов, чому не всі юридичні фірми пропонують послуги в антимонопольних справах. Неможливо бути антимонопольним юристом час від часу. Цією практикою потрібно займатися постійно. Для надання якісних послуг юристу недостатньо знати два закони та кілька нормативних актів Комітету. Потрібно слідкувати за значними подіями на соціально значущих ринках, таких як ринок житлово-комунальних послуг, споживчих товарів. Також необхідно цікавитися розслідуваннями та дослідженнями ринків, які регулярно проводить Антимонопольний комітет України.
Антимонопольні справи найчастіше пов'язані зі стислими термінами, значними обсягами інформації, комунікацією з різними людьми. Отже, юрист має бути стійким до стресу. На мою думку, юрист повинен мати такі особисті риси як логічне мислення, відповідальність, уважність, емоційна стійкість, без яких займатися антимонопольними справами просто неможливо.
Антимонопольні юристи постійно мають виходити за межі простого застосування законодавства. Такі процеси є значно цікавішими та складнішими від звичайної юридичної консультації. Однак саме такий нестандартний підхід дозволяє надавати послуги клієнту на найвищому рівні та відповідно до його вимог.