Кожен, хто зіштовхувався з конкуренційним законодавством та його застосуванням в Україні, напевно, звертав увагу на широту повноважень регулятора: Антимонопольний комітет України і дозволи видає, і розслідування проводить, і дуже наполегливі вимоги про надання інформації надсилає. Водночас, коли АМКУ розглядає справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції або про захист від недобросовісної конкуренції, його процедури багато в чому схожі на судові: сторони можуть бути запрошені на слухання, може проводитися експертиза, а закінчується все «обвинувальним актом» — поданням з попередніми висновками. Зазначені атрибути розгляду конкуренційних справ притаманні не лише українській юрисдикції. Така квазі-судова функція антимонопольних органів є абсолютно нормальним явищем також для інших країн.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Як судові процеси пройшли еволюційний шлях від так званої інквізиційності процесу до змагальності, така ж трансформація наразі відбувається з квазі-судовими процедурами АМКУ.
На початку лютого Верховна Рада України у повторному другому читанні прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення принципів процесуальної справедливості та підвищення ефективності проваджень у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» №6746, який наразі очікує фінального доопрацювання і незабаром повторно буде направлений на підпис Президента (далі — Закон). Новоприйнятий Закон присвячений вдосконаленню квазі-судових процедур АМКУ (зокрема, у cправах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, регулювання яких не змінювалося з середини 2000‑х років).
Загалом, у разі підписання Закону Президентом антимонопольний процес набуде більше ознак змагальності, віддаляючись від інквізиційності, притаманної більшості адміністративних процесів. Звернемо увагу на деякі нововведення, які набудуть чинності (окрім деяких винятків) через 3 місяці з дня опублікування підписаного Президентом Закону.