2017 рік був багатим на події в усіх напрямках. Людство стало ще на крок ближче до зірок завдяки завершенню розробки ракети Falcon Heavy, курс Bitcoin стрибав не гірше Сергія Бубки на олімпіаді, Росію звинувачують у втручанні у президентські вибори в США, а Мейвезер та Макгрегор обмінялися люб'язностями в одному з найбільш очікуваних боксерських поєдинків в історії. Продовжувати перелік можна довго, але в цьому тексті ми коротко зупинимося на ТОП-5 найбільших та найпомітніших антимонопольних справах останнього року.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
1. Мега-злиття в агропромисловій сфері
За різними оцінками, компанії Dow, DuPont, Syngenta, Monsanto, Bayer та BASF разом займали від 60% до 70% частки на світових ринках пестицидів та насіння, через що їх також неофіційно називали «великою шісткою». Дуже скоро ця назва зміниться на «велику четвірку» через злиття між компаніями Dow та DuPont, придбання компанією Bayer компанії Monsanto та придбання компанією ChemChina (що також є не останнім гравцем на згаданих ринках) компанії Syngenta. Звісно, консолідація таких великих гравців не могла не викликати занепокоєння стосовно стану конкуренції. Всі ці угоди перебували під пильним наглядом антимонопольних регуляторів світу. Розглянемо докладніше ці трансакції :
- Dow/DuPont. У вересні 2017 р. було оголошено про завершення злиття між Dow та DuPont. Трансакцію було структуровано у вигляді злиття рівних компаній (тобто об’єднання акціонерів учасників у новому суб’єкті господарювання). Нова компанія має назву DowDuPont. ЇЇ вартість оцінюють приблизно у 130 млрд доларів США. Дозволи на здійснення трансакції були отримані в багатьох юрисдикціях (у тому числі в Україні). В окремих випадках вони були обумовлені певними зобов’язаннями. Так, Європейська комісія зобов’язала компанію DuPont продати значну частину свого бізнесу у сфері пестицидів, а компанію Dow – частину свого бізнесу у сфері нафтохімічних продуктів. Схожі зобов’язання були накладені антимонопольним регулятором США. Антимонопольний комітет України (АМКУ) надав дозвіл майже перед завершенням трансакції (у липні 2017 р.) та не обумовлював його додатковими умовами/зобов’язаннями.
- ChemChina/Syngenta. Також у 2017 р. було завершено придбання китайською державною компанією ChemChina швейцарського виробника насіння та агрохімічної продукції Syngenta. Вартість угоди оцінюється приблизно у 43 млрд доларів США. Наразі вона є найбільшим в історії закордонним придбанням, здійсненим китайськими компаніями. Як і у випадку з Dow/DuPont, багато антимонопольних органів висловили занепокоєння щодо наслідків трансакції та обумовили її здійснення зобов’язаннями. Наприклад, Європейська комісія зобов’язала відчужити значну частину бізнесу пестицидів компанії ChemChina та окремі продукти Syngenta. АМКУ також розпочав дослідження можливих негативних наслідків, але в результаті надав дозвіл без додаткових зобов’язань.
- Bayer/Monsanto. Найскладніша та потенційно найбільш проблематична угода з трьох зазначених. Її вартість складає приблизно 62.5 млрд доларів США. Після здійснення, яке заплановане на цей рік, утвориться компанія, що контролюватиме майже чверть світового ринку пестицидів та насіння. Трансакція активно обговорювалася в ЗМІ. Багато організацій та гравців на ринку виступили проти її завершення. Тому саме ця угода заслужила на особливу увагу з боку антимонопольних органів. Свій дозвіл у березні 2018 р. надала Європейська комісія, яка зобов’язала сторін відчужити окремі частини свого бізнесу на суму більше ніж 7 млрд доларів США. Також у серпні 2017 р. дозвіл на трансакцію був наданий АМКУ, який обумовив його певними поведінковими зобов’язаннями (не створювати перешкод для доступу нових гравців на ринки та не усувати наявних).
2. Рекордний штраф Європейської комісії у справі проти Google
Як часто ви заходите на другу сторінку пошуку Google? Чи знаєте ви про існування третьої? Якщо так, то ви колись намагалися знайти щось надзвичайно рідкісне на просторах Інтернету. А все тому, що алгоритми роботи цієї пошукової системи наразі настільки розвинуті, що у 95% випадків ви знаходите потрібну інформацію на початку пошуку (лише інколи все ж таки доводиться прокрутити сторінку вниз). Звісно, такий потужний пошуковий інструмент дозволяє маніпулювати інформацією, яку бачать користувачі, чим і скористався Google. Однак про все по черзі.
У 2004 р. компанія Google запустила в Європі сервіс порівняння цін, відомий зараз як Google Shopping. У той час на ринку діяло багато потужних конкурентів, через що Google Shopping довго не набував популярності.
З 2008 р. Google почала впроваджувати нову стратегію просування свого сервісу порівняння цін. Компанія розробила нові критерії відображення інформації у своєму пошуку, згідно з якими сайти конкурентів у середньому потрапляли на 4 сторінку або навіть нижче. При цьому сервіс Google Shopping не підпадав під такі критерії та в більшості випадків відображався на початку пошуку. Враховуючи панівну позицію Google на ринку Інтернет-пошуку (більше ніж 90% в більшості європейських країн), такі маніпуляції призвели до значного падіння трафіку, а отже, до зниження прибутку сайтів конкурентів, тоді як трафік сервісу Google збільшився у десятки разів.
Після тривалого розслідування Європейська комісія визнала Інтернет-гіганта винним у зловживанні своїм монопольним становищем на ринку інтернет-пошуку та наклала штраф у розмірі 2,42 млрд євро. Наразі це найбільший штраф в історії ЄС за порушення антимонопольного законодавства. Також регулятор зобов’язав Google припинити порушення та застосовувати однакові алгоритми відображення як своїх сайтів, так і сайтів конкурентів. Наразі триває оскарження рішення в судових інстанціях.
3. Рішення АМКУ стосовно фармринку
У листопаді 2017 р. АМКУ оштрафував фармакоманію ТОВ «Санофі-Авентіс Україна» та двох найбільших українських дистриб’юторів лікарських засобів – ТОВ «БаДМ» та ТОВ «Оптіма-Фарм, Лтд» – на загальну суму приблизно 140 млн грн.
За даними АМКУ, ці компанії у своїх договорах купівлі-продажу запровадили специфічні умови продажів та надання знижок, що стимулювали дистрибуцію саме лікарських засобів, які вже давно втратили патентний захист та мають багато замінників (генеричні препарати), зокрема шляхом продажу лікарських засобів, що не мають або мають обмежену кількість замінників. На думку АМКУ, такі умови обмежували можливість виходу на ринок нових дешевших генеричних препаратів, а також сприяли завищенню цін на державних закупівлях.
Звинувачувані компанії не погодилися з висновками АМКУ. Наразі триває оскарження цього рішення в судах. Зокрема, ТОВ «Санофі-Авентіс Україна» зазначило, що АМКУ проігнорував контр аргументи, пояснення та економічну аналітику, підготовлену експертами компанії, а також не здійснив належного дослідження всіх обставин справи. В результаті, рішення АМКУ фактично забороняє багато практик, які до цього часу вважалися законними.
На черзі тривалий розгляд справи в судових інстанціях, тому згодом ми ще повернемося до цієї теми.
4. Штраф Європейської комісії у справі проти Qualcomm
Компанія Qualcomm є найбільшим у світі виробником чипсетів стільникового зв'язку для мобільних пристроїв, які дозволяють передавати інформацію за стандартом 4G (LTE). Одним з основних споживачів таких чипсетів є компанія Apple, яка використовує їх у своїх смартфонах iPhone та планшетах iPad.
У 2011 р. компанія Qualcomm уклала договір з компанією Apple, згідно з яким вона зобов’язувалася виплачувати значні суми грошових коштів компанії Apple за умови, що остання використовуватиме у своїх пристроях лише чипсети Qualcomm.
Цей договір передбачав припинення виплат з боку Qualcomm, якщо Apple випустить продукт на чипсеті конкуруючого виробника. Також умови договору зобов’язували Apple повернути компанії Qualcomm велику частину попередніх виплат, якщо вона вирішить змінити постачальника відповідної продукції. Таким чином, конкуренти Qualcomm, незалежно від якості їхньої продукції, не мали можливості конкурувати з нею за такого важливого споживача як Apple.
Європейська комісія визнала дії компанії Qualcomm зловживанням монопольним становищем на ринку чипсетів та оштрафувала компанію на 997 млн євро. Рішення наразі оспорюється в судових інстанціях.
5. Результати оскарження рішень АМКУ у справі про ритейл
У 2015 р. АМКУ завершив розгляд гучної справи на ринку роздрібної торгівлі – картельної змови найбільших торговельних мереж (серед яких Auchan, BILLA, Велика Кишеня, METRO, Novus, Сільпо, Фора, Фуршет, ЕКО маркет). На думку АМКУ, ця змова призвела до збільшення цін на продукти харчування у 2010-2011 рр. За інформацією комітету, відповідачі координували свою поведінку через компанію AC Nielsen, яка шляхом надання маркетингових послуг дозволяла торговим мережам узгоджувати вартість товару та політику відносин з постачальниками.
Сукупний розмір накладеного штрафу склав приблизно 203 млн грн. Також АМКУ зобов’язав компанію AC Nielsen припинити надання маркетингових послуг, які сприяли координації. Фактично, рішення забороняло AC Nielsen здійснювати основний вид своєї господарської діяльності та ставило під сумнів подальше існування компанії.
Торговельні мережі та компанія AC Nielsen не погодилися з рішенням АМКУ та оскаржили його до суду.
У березні 2017 р., майже через півтора року судів, Вищий господарський суд України (ВГСУ) став на бік AC Nielsen, підтвердивши, що компанія не мала відношення до гіпотетичного картелю. Враховуючи, що на маркетингових дослідженнях AC Nielsen будувалася значна частина обвинувачень АМКУ про існування змови, таке рішення ВГСУ мало вирішальний вплив на розгляд судами інших спорів у цій справі. Наразі ВГСУ також скасував рішення АМКУ щодо окремих торговельних мереж (зокрема, METRO).
Плани на 2018
У 2018 р. нас чекає не менша кількість гучних антимонопольних справ. Зокрема, Європейська комісія завершує розслідування ще однієї справи проти Google, яка стосується нав'язування своїх програм та сервісів через мобільну операційну систему Android. Також АМКУ завершує свої розслідування проти інших учасників фармринку та розслідування на ринку газу. Окрім того, відбудуться не менш масштабні злиття, серед яких придбання компанією Disney компанії Fox за майже 52 млрд доларів США. Отже, я можу не хвилюватися, що мені не вистачить матеріалу на ще одну схожу статтю через рік.