В останні роки, зокрема з моменту створення Верховного Суду (ВС) все більш актуальним стає складання своєрідних дайджестів, ТОПів «гучних», «ключових» судових справ та правових позицій, викладених ВС у постановах за результатами їх розгляду. При зверненні суб’єктів господарювання та інших осіб до суду доцільно враховувати правові позиції суду вищої інстанції, зокрема, і щодо застосування норм антимонопольного законодавства. Нижче наводимо висновки ВС за результатами розгляду окремих справ про оскарження рішень Комітету, предмет та підстави яких, на нашу думку, часто зустрічаються в спорах компаній з АМКУ.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Оскаржувати не потрібно, виконувати
Як відомо, одним з ефективних інструментів АМКУ є надання суб’єктам господарювання та іншим органам рекомендацій, які підлягають обов’язковому розгляду. Перш за все, цей інструмент направлений на припинення дій, які містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, або ж усунення причин виникнення цих порушень і умов, що їм сприяють. Крім того, рекомендації АМКУ надають компаніям можливість уникнути матеріальної відповідальності у разі їх повного виконання.
Однак час від часу суб’єкти господарювання намагалися оскаржувати рекомендації АМКУ та його територіальних відділень в судовому порядку, а суди розглядали такі справи по суті та відмовляли у задоволенні позовів з підстав відсутності порушених прав позивачів.
У травні 2020 р. Велика Палата Верховного Суду поставила кому та зробила висновок про те, що рекомендації АМКУ не підлягають судовому оскарженню на відміну від рішень, прийнятих за наслідками розгляду таких рекомендацій. Так, у постанові ВП ВС від 6 травня 2020 р. у справі №829/6968/17 за позовом ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» зроблено правовий висновок про те, що надання АМКУ відповідних рекомендацій у процесі розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів позивача, оскільки самі по собі такі рекомендації не створюють жодних правових наслідків.
Нагадаємо, підставою для звернення ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» до суду було надання АМКУ рекомендацій від 16 березня 2017 р. №9-рк «Про вжиття заходів, спрямованих на розвиток конкуренції», згідно яких державному підприємству рекомендовано припинити дії, що можуть призвести до порушення законодавства про захист економічної конкуренції, які полягають у передачі в оренду та/або користування приміщень аеропорту поза конкурсними процедурами.
Невиконання рішень АМКУ тягне нові штрафи
У 2015 р. АМКУ визнано, що ПАТ «Запоріжжяобленерго» за результатами діяльності протягом 2015–2016 р. займало монопольне становище на ринку передачі електричної енергії місцевими електромережами в територіальних межах Запорізької області як таке, що не має жодного конкурента на ринку, та накладено штраф на товариство у розмірі 14,9 млн грн. У листопаді 2018 р. тимчасовою адміністративною колегією АМКУ прийнято рішення від 21.11.2018 р. №28-р/тк, яким, серед іншого, на ВАТ «Запоріжжяобленерго» накладено штраф у розмірі 1,9 млн грн за невиконання рішення АМКУ, прийнятого у 2015 р.
Товариство не погодилося з рішенням АМКУ та оскаржило його в судовому порядку, однак безуспішно (справа №910/1645/19). Постановою ВС від 20.01.2020 р. залишено в силі рішення судів нижчих інстанцій та підтверджено законність рішення АМКУ та відповідність штрафу вимогам законодавства про захист економічної конкуренції.
Відповідальність за зловживання монопольним становищем
ВС підтвердив правомірність ще одного рішення АМКУ, прийнятого за результатами розгляду справи щодо монополіста на ринку скрапленого газу в межах негазифікованих населених пунктів Харківської області — ТОВ «Харківрегіонгаз» (постанова ВС від 17.12.2020 р. у справі №910/13225/19).
Так, у липні 2019 р. АМКУ встановлено, що ТОВ «Харківрегіонгаз» протягом грудня 2015 р. та 2016–2018 рр., займаючи монопольне становище на ринку послуг з реалізації скрапленого газу для побутових потреб населення (у балонах), включало завищені експлуатаційні витрати до ціни реалізації скрапленого газу, що реалізувався населенню в Харківській області. Розмір штрафу за зловживання ТОВ «Харківрегіонгаз» монопольним (домінуючим) становищем на відповідному ринку становив 3 млн грн. Судове оскарження рішення АМКУ та накладеного штрафу було не на користь товариства у всіх трьох інстанціях.
Недобросовісна конкуренція - шлях до втрати позитивної репутації
В умовах ринкової конкуренції кожна компанія ставить за мету завоювати прихильність якомога більшої кількості споживачів свого товару задля подальшого отримання profit. Поліпшення якості товару, цінові пропозиції, забезпечення унікальності товару, креативні рекламні кампанії — одні з багатьох чинників, що можуть забезпечити переваги однієї компанії над іншою та стати визначальним для формування попиту на товар. Однак деякі компанії шукають «легкі шляхи» для привернення уваги споживачів до своєї продукції, вдаючись до неправомірного використання ділової репутації та іміджу конкурентів, на захист яких і стає АМКУ. Прикладів таких неправомірних дій компаній, на жаль, багато. Нижче — лише деякі з них, що пройшли судове оскарження, і суди всіх інстанцій одностайно підтримали прийняті АМКУ рішення.
Так, рішенням адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення АМКУ від 10 травня 2018 р. №52-р/к накладено штраф на ТОВ «Аптека №28» за використання у господарській діяльності без дозволу (згоди) іншого суб’єкта господарювання на зовнішніх фасадах аптечних закладів у Харкові позначення «Аптека Низких Цен» (мова оригіналу), тоді як дозвіл на використання такого знака для товарів і послуг мало ТОВ «Аптека Низьких Цін Харків». Постановою ВС від 17 березня 2020 р. у справі №922/1967/18 залишено в силі рішення господарського суду Харківської області від 25 вересня 2019 р. та постанову Східного апеляційного господарського суду від 16 грудня 2019 р., чим підтверджено правомірність рішення АМКУ стосовно вчинення ТОВ «Аптека №28» акту недобросовісної конкуренції.
20 листопада 2018 р. Комітетом за результатами розгляду справи №127-26.4/61-18, відповідачем у якій було ПрАТ «Київський маргариновий завод», постановлено рішення №642-р «Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу». Неправомірність використання ділової репутації конкурента ПрАТ «Київський маргариновий завод» ТОВ «Щедро» полягало у використанні без його дозволу у виробництві та реалізації продукції (маргарину столового «Вершковий особливий») оформлення упаковки, яке є схожим з оформленням упаковки продукції маргарину «Запорізький «Вершковий особливий» виробництва ТОВ «Щедро», що може призводити до змішування їх діяльності. Суди першої та апеляційної інстанцій відхилили доводи та підстави оскарження ПрАТ «Київський маргариновий завод» зазначеного вище рішення АМКУ, а постановою ВС від 17 вересня 2020 р. у справі №910/1254/19 рішення судів нижчих інстанцій залишені без змін як законні та обґрунтовані.
Ще одним прикладом порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції є дії ТОВ «Стронгдрінк» щодо використання без дозволу (згоди) міжнародної корпорації «Джек Деніел`с Пропертіз, Інк» (Каліфорнія, США) оформлення етикеток алкогольних напоїв міцних солодових («Солодовий») Black Jack та Black Jack Silver, схожих з оформленням етикетки алкогольної продукції Jack Daniel's, яке раніше почала використовувати міжнародна корпорація «Джек Деніел`с Пропертіз, Інк» для алкогольної продукції Jack Daniel's, що може призводити до змішування з діяльністю міжнародної корпорації «Джек Деніел`с Пропертіз, Інк». Постановою ВС від 1 жовтня 2020 р. у справі №910/16373/18 залишено без задоволення касаційну скаргу ТОВ «Стронгдрінк» на рішення судів нижчих інстанцій у спорі з АМКУ про оскарження рішення щодо порушення товариством законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.
Отже, неправомірне використання ділової репутації конкурентів не завоює прихильності та довіри клієнтів до товару або продукції, що є передумовою для створення власного ім’я компанії на ринку та гарної ділової репутації.
Крапка в "бензиновій справі"
Однією з гучних справ АМКУ, за результатами судового розгляду якої слідкувала бізнес-спільнота протягом останніх 3 років, є так звана «бензинова справа». Як відомо, 28.10.2016 р. АМКУ виніс рішення за результатами розгляду справи відносно нафтотрейдерів ТОВ «Золотий екватор», ТОВ «ВОГ Рітейл», ПП «Окко нафтопродукт», ТОВ «Альянс Холдинг», ТОВ «Сокар Петролеум», ТОВ «Параллель-М ЛТД», ПІІ «Лукойл-Україна» (з 08.05.2015 р. — ППІ «АМІК Україна») щодо наявності в їх діях порушень антимонопольного законодавства у вигляді антиконкурентних узгоджених дій шляхом вчинення схожих дій на ринках роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами, які призвели до обмеження цінової конкуренції.
Вказані нафтотрейдери протягом 2013–2016 рр. підтримували на інформаційних табло стаціонарних АЗС подібні між собою роздрібні ціни на бензин марки А-95 та дизельне паливо, а також встановлювали умови реалізації бензину марки А-95 та дизельного палива, за яких доступ споживача до інформації про розмір остаточних роздрібних цін був обмеженим. Загальний розмір штрафу становив 204,325 млн грн.
З вказаним рішенням АМКУ не погодилось ТОВ «Сокар Петролеум» та оскаржило його в судовому порядку. Підставами для оскарження були доводи, що паралельне ціноутворення саме по собі не свідчить про існування узгоджених дій, а є наслідком олігопольної структури ринку, в умовах якої ціновий паралелізм є природним явищем, а копіювання суб`єктом ринку торгової практики чи поведінки інших суб`єктів або застосування загальновідомих маркетингових практик без взаємного узгодження таких дій з іншими суб`єктами ринку не може вважатися антиконкурентною узгодженою поведінкою.
Розгляд справи тривав кілька років, у т.ч. з направленням справи судом вищої інстанції на новий розгляд. Наприкінці грудня 2020 р. ВС поставив крапку в спорі ТОВ «Сокар Петролеум» з АМКУ та погодився з судами нижчих інстанцій про правомірність прийнятого АМКУ рішення від 28.10.2016 р. щодо вчинення схожих дій на ринках роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами, які призвели до обмеження цінової конкуренції нафтотрейдерами, в т.ч. ТОВ «Сокар Петролеум» (постанова ВС від 22.12.2020 р. у справі №910/1044/17).