Публічні закупівлі завжди притягували багато суспільної уваги. Насамперед, це пов'язано з тим, що йдеться про розпорядження бюджетними коштами в інтересах громадян та держави, її органів, установ, підприємств тощо. На жаль, протягом тривалого періоду часу саме публічні закупівлі були інструментом отримання неправомірної вигоди недобросовісними розпорядниками бюджетних коштів.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Все вищевказане призвело до того, що сьогодні законодавством встановлена складна багатоетапна процедура проведення публічних закупівель. До того ж 5 років тому був запроваджений єдиний майданчик для проведення закупівель «Prozorro». Впровадження цього торговельного майданчика дозволило досягти безпрецедентної відкритості кожної окремої закупівлі, що позитивно позначається на економіці держави та призводить до збереження значного обсягу бюджетних коштів. Наприкінці 2018 р. Генеральний директор ДП «Prozorro» Василь Задворний на одній із прес-конференцій зазначив, що ця система допомагає зекономити державі близько 1 млрд доларів США на рік.
Однак, незважаючи на загальну позитивну тенденцію розвитку системи публічних закупівель, законодавство не було ідеальним та потребувало вдосконалення. Вже у квітні 2020 р. набере чинності оновлена редакція Закону України «Про публічні закупівлі». З аналізу положень оновленого закону вбачається, що зміни торкнуться також механізму і порядку оскарження у процедурі закупівлі. Водночас реформування потребувала не тільки процедура оскарження, але й робота органу оскарження при Антимонопольному комітеті України — Постійно діючої адміністративної колегії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі — Колегія). Наприкінці 2019 р. державні уповноважені АМКУ оголосили про те, що робота Колегії буде значно реформована, а також що буде запропонована концепція відповідної реформи, яку ми розглянемо далі.
Робота Колегії — як це відбувається сьогодні
Наразі Колегія складається з 9 державних уповноважених АМКУ, які призначаються строком на 7 років. На мою думку, саме в цьому полягає основна проблема роботи Колегії. На практиці оскарження в публічних закупівлях виглядає таким чином. Особа, яка вважала, що її права були порушені замовником, через систему «Prozorro» завантажувала скаргу. Після цього така скарга приймалася до провадження Колегії, призначалася дата і час її розгляду. В день розгляду скарги представник скаржника з'являвся у призначений час на засідання Колегії та чекав засідання щодо своєї скарги. Під час розгляду скарги представника скаржника викликають у зал засідань Колегії, він надає свої пояснення, Колегія радиться та приймає відповідне рішення. На папері зазначена процедура виглядає зрозумілою, простою та логічною.
Однак для розуміння проблеми необхідно усвідомити, що на 9 уповноважених АМКУ припадає розгляд всіх скарг, які подаються в публічних закупівлях по всій території України. Тобто усього на 9 осіб лягає весь обсяг скарг у країні. А це тисячі скарг! Кожна скарга потребує ретельного поглиблення та вивчення вимог тендерної документації, а також у більшості випадків ще й вивчення конкурсної пропозиції скаржника. При цьому обсяг функцій державного уповноваженого АМКУ не передбачає лише розгляду скарг у сфері публічних закупівель. На плечі кожного уповноваженого, окрім розгляду скарг у сфері публічних закупівель, лягає захист економічної конкуренції та контроль за державною допомогою. Кожне з вищевказаних питань являє собою фактично самостійну галузь, яка потребує окремого ґрунтовного дослідження. Звичайно, все вищевказане впливає на ефективність та своєчасність розгляду кожної скарги.
Нерідко трапляються ситуації, коли призначене на 10 годину ранку засідання щодо конкретної скарги розпочиналося лише о 5 годині вечора. При цьому спрогнозувати, яка саме скарга розглядатиметься наступною, було неможливо, що змушувало скаржника значну кількість часу проводити в очікуванні засідання у приміщенні АМКУ. Водночас можливість розгляду скарг у режимі відеоконференцій (наприклад, як це відбувається в судах) також не передбачається, що для багатьох створювало потребу в регулярному відвідуванні міста Києва з метою участі у засіданнях Колегії.
Іншою проблемою була відсутність будь-яких офіційних централізованих узагальнень Колегії чи рекомендацій, тоді як будь-який зручний пошук практики органу оскарження був фактично відсутній. Варто віддати належне державним уповноваженим АМКУ, які навіть за наявності надмірного навантаження за результатами розгляду скарги приймали вмотивовані та законні рішення. Однак, враховуючи представлену АМКУ концепцію реформи органу оскарження, вбачається, що вищевказані недоліки можуть бути усунуті найближчим часом.
Реформування органу оскарження. Що пропонується?
Насамперед, слід зазначити, що Антимонопольний комітет України пропонує передати розгляд скарг від державних уповноважених АМКУ до спеціально уповноважених з розгляду скарг — осіб, які займатимуться виключно скаргами в публічних закупівлях. При цьому планується, що кількість уповноважених з розгляду скарг не буде обмежена 9 особами та визначатиметься з огляду на поточну кількість поданих скарг. Тобто вбачається, що на плечі однієї і тієї ж особи припадатиме значно менше навантаження, а також що така особа займатиметься виключно профільними питаннями закупівель. Безперечно, це позитивно вплине на якість та швидкість розгляду скарг.
Окрім того, АМКУ пропонує періодичне видання узагальнень практики Колегії та роз'яснень щодо тих чи інших аспектів публічних закупівель. На мою думку, видання узагальнень практики та офіційних роз'яснень є вкрай необхідним, оскільки їх наявність дозволить запобігти значній кількості порушень законодавства замовниками, а також зменшити кількість скарг у публічних закупівлях. Також наразі в АМКУ тривають дискусії щодо забезпечення технічної можливості проведення засідань Колегії в дистанційному режимі.
Висновки
Підсумовуючи, хотілося б зазначити, що АМКУ дійсно розуміє недоліки роботи Колегії. Запропонована концепція реформування органу оскарження стосується саме тих аспектів, які були найбільш проблемними. Отже, сподіваємося на подальше підвищення ефективності роботи органу оскарження. Як адвокат, який практикує у сфері публічних закупівель, маю надію, що концепція реформування Колегії буде затверджена найближчим часом та почне функціонувати разом з набранням чинності новою редакцією Закону України «Про публічні закупівлі».