2021 рік для Антимонопольного комітету України був насичений подіями та сповнений змін. Ми зробили великий стрибок у відкритості: кожного дня суспільство може дізнаватися не лише про рішення Комітету, а й про розпочаті справи, дослідження, цікаві заходи з сучасного та зручного сайту, соціальних мереж, найпопулярніших месенджерів.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Ми стали більш прогнозованими: підходи до визначення розміру штрафів, причини повернення заяв про надання дозволу на концентрацію та узгоджені дії, наміри щодо законодавчих змін — про все це представники органу постійно розповідали у публікаціях, під час форумів та зустрічей з найбільшими бізнес-асоціаціями. Ми змінювали підходи до визначення товарних меж ринку (сфера морських портів), активізували роботу, пов’язану з антидемпінговими заходами та спеціальними розслідуваннями, обмінювалися досвідом з колегами з конкурентних відомств інших країн. Ми докладали зусиль для підвищення заробітної плати в АМКУ, оновлювали матеріально-технічну базу та намагалися власним прикладом надихати наших колег.
Нам вдалося завершити розслідування та прийняти рішення у найбільш резонансних та складних справах, деякі з яких розглядалися не один рік. І ця стаття — саме про ці справи, їхні особливості та судовий перебіг.
Справа «Дніпроазот» – це класика антитрасту та одне з найцікавіших розслідувань АМКУ. Події, які стали предметом розгляду, відбулися влітку 2018 р., коли АТ «Дніпроазот» — єдиний виробник рідкого хлору в Україні, зупинив виробництво, попередивши своїх основних споживачів (водоканали) про неможливість подальшої роботи.
Рідкий хлор на той час був основним реагентом, що використовувався для знезараження питної води та очищення стічних вод, і цей процес мав бути безперервним. При цьому частка імпорту цієї речовини була мізерна як через технологічні особливості транспортування, так і через відсутність потреби, адже національний виробник раніше здавався надійним та прогнозованим. Виходячи з таких обставин, зупинка виробництва рідкого хлору могла призвести до надзвичайного епідеміологічного стану в містах та селах, водоканали яких працювали саме з цією хімічною речовиною. Тому ситуація на заводі стала топ-новиною. Уряд розпочав роботу з пошуку альтернативних джерел постачання товару за кордоном, а до Комітету надійшла заява АТ «Дніпроазот» з проханням надати роз’яснення, чи будуть його дії з припинення виробництва та підвищення цін на рідкий хлор порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.
АМКУ відреагував швидко та жорстко: 19 липня 2018 р. ми надали товариству роз’яснення, в яких чітко вказали на ознаки порушення, а пізніше розпочали справу проти товариства. Хочу звернути особливу увагу на те, що виробництво хлору було відновлене 20 липня 2018 р. — наступного дня після засідання Комітету.
Як пояснював свої дії під час розгляду справи відповідач? Основними причинами зупинки виробництва рідкого хлору АТ «Дніпроазот» назвало значне подорожчання природного газу (сировини в ланцюжку «газ–аміак–хлор») та відсутність коштів. Однак нами не було виявлено суттєвих змін у середньозважених цінах придбання товариством природного газу. Крім того, на момент зупинки виробництва товариство мало в наявності обігові та кредитні кошти для поточних розрахунків з контрагентами та ведення господарської діяльності. Ми встановили, що до І кварталу 2018 р. для виробництва рідкого хлору товариство використовувало рідкий технічний аміак та газоподібний діоксид вуглецю, придбані у АТ «Укрнафта», яке використовувало газ власного видобутку. Також виявилося, що АТ «Укрнафта» виробляло аміак на орендованих потужностях АТ «Дніпроазот». У підсумку все це давало відповідачу змогу виробляти рідкий хлор з більш дешевої сировини.
Але на початку 2018 р. правовідносини між цими суб’єктами господарювання було припинено. І однією з причин зупинки виробництва рідкого хлору могли бути наміри АТ «Дніпроазот» «умовити» державу сприяти відновленню вигідної співпраці з АТ «Укрнафта». Іншою причиною могло бути бажання виробника підвищити ціни на рідкий хлор — у липні 2018 р. ціна на товар, що реалізувався у цистернах, збільшилась на 277%, а на той, що реалізувався в балонах, — на 133%.
Отже, під час розслідування Комітетом було встановлено, що АТ «Дніпроазот» у 2017, 2018 та 2019 рр. займало монопольне (домінуюче) становище на загальнодержавному ринку первинної реалізації рідкого хлору. Зупинка підприємством його виробництва з 18.06.2018 по 19.07.2018 р. та припинення його реалізації з 01.07.2018 по 19.07.2018 р. визнані зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку.
29 грудня 2021 р. Комітет прийняв рішення, яким оштрафував товариство на 80 111 480 грн. Станом на 26.01.2022 р. позовна заява щодо оскарження цього рішення до АМКУ не надходила.
Справа «Рошен»
Економічно найскладніша справа минулого року. Величезні обсяги проаналізованої інформації, проведення позапланової виїзної перевірки у одного з відповідачів — усе це, на мою думку, не отримало належної оцінки в певних юридичних колах через політичне забарвлення, яке дехто марно намагається розгледіти у цій справі. Бо ця справа — суто про відсутність конкуренції, рівних умов та справедливих цін.
Відповідачем у справі була група компаній (ТОВ «Інтерстарч Україна», ПрАТ «Дніпровський КПК», ПрАТ «Інтеркорн»), пов’язаних відносинами контролю через кінцевого бенефіціарного власника О. П. Порошенка. Під час розслідування встановлено, що у 2018–2020 рр. група була єдиним виробником патоки на території України та най більшим і най потужнішим учасником ринку з частками 65,49% (у 2018 р.), 93,86% (у 2019 р.) та 79,75% (у 2020 р.). Група мала ринкову владу, що проявлялася у її здатності встановлювати свої умови продажу товарів на внутрішньому ринку, підтримувати непрозору та безсистемну цінову політику з власними контрагентами, здійснювати політику, спрямовану на підтримку власного монопольного становища. Єдиними конкурентами відповідача протягом 2018–2020 рр. були імпортери з порівняно невеликими частками.
Також встановлено, що група є єдиним виробником крохмалю кукурудзяного на території України з частками 74,26% у 2018 р. та 96,79% у 2019 р.
Порушення полягало у необґрунтованому підвищенні цін на патоку та сиропи протягом квітня-червня 2018 р., лютого-березня 2019 р. та у жовтні 2020 р., а також встановленні протягом 2018–2020 рр. різних умов до рівнозначних угод з покупцями цього товару (виробниками кондитерських виробів) без обґрунтованих причин. Відсутність зрозумілого механізму формування ціни на товар та умов отримання знижок для одних контрагентів могла створювати переваги для інших, які, на відміну від перших, мають чітке розуміння щодо цін та обсягів придбання товару. Різні умови у договорах поставки патоки з покупцями стосувалися порядку замовлення та погодження поставок товару, умови оплати, санкцій тощо. Такі підходи до договірної політики у сукупності з безсистемним та непрозорим ціноутворенням були б неможливі за умов існування значної конкуренції на ринку, оскільки не містять ознак чесної конкурентної боротьби за покупця. Про це свідчать і цінові виключення, які група робила для окремих суб’єктів господарювання (кондитерських фабрик). Наприклад, для одного з покупців патоки у досліджуваний період встановлювалися ексклюзивно низькі ціни.
Вважаємо, що такі дії могли вчинятися з метою завадити одному з найбільших покупців патоки перейти до конкурента (імпортера) — ТОВ «Амілко» (Ростовська обл., РФ), а також не допустити переходу до нього інших покупців патоки, чиї потужності розташовані в східній частині України.
Тут хочу зробити невеликий відступ. Мене щиро здивувала хвиля обурення деяких псевдопатріотичних кіл суспільства на кшталт «АМКУ захищає бізнес ворога». Звертаю увагу, що Комітет захищає конкуренцію на території України, завдяки якій покупці мають отримувати якісний товар за привабливішими умовами, в т.ч. ціною. А з ворогами держави борються правоохоронні та інші органи, наділені для цього спеціальними повноваженнями. Тому, виконуючи притаманні саме йому функції, Комітет 21 грудня 2021 р. оштрафував учасників групи на загальну суму 283 624 500 грн за два порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним становищем на загальнодержавному ринку первинної реалізації патоки крохмальної кукурудзяної та глюкозних сиропів. Позовну заяву щодо оскарження цього рішення ми ще не отримали.
Справа «Тедіс»
Це справа, в якій предметом розгляду було виконання зобов’язальної частини рішення Комітету не в повному обсязі та за результатами розгляду якої було накладено значний штраф. Історія ж «материнської справи» показова та захоплююча.
16 грудня 2016 р. АМКУ прийняв рішення №551-р, яким визнано, що з 2013 по вересень 2015 р. включно ТОВ «Тедіс Україна» займало монопольне (домінуюче) становище на загальнодержавному ринку дистрибуції сигарет та вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем. За вказані порушення на ТОВ «Тедіс Україна» було накладено штрафи загальною сумою понад 431 млн грн. Частину їх (майже 300 млн грн) товариство сплатило у 2017 р. Залишок було сплачено у 2020 р. Крім того, вказаним рішенням товариство було зобов’язане у 2-місячний строк припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції та усунути причини їх виникнення, а також протягом 3 років щомісяця звітувати про ціни та обсяги реалізації сигарет за встановленою формою.
Протягом 2016–2020 рр. рішення №551-р оскаржувалося в судовому порядку. Постановою Верховного Суду від 19.06.2018 р. у справі №910/3047/17 касаційну скаргу ТОВ «Тедіс Україна» задоволено частково. Рішення Господарського суду Києва від 31.05.2017 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2018 р. у справі змінено, резолютивну частину рішення, яка визначала один із способів виконання рішення, викладено в новій редакції. У решті позову відмовлено. У подальшому акціонери ТОВ «Тедіс Україна» оскаржили вказані рішення суду першої та апеляційної інстанцій, однак 10 вересня 2020 р. ухвалою Північного апеляційного господарського суду апеляційне провадження з розгляду апеляційних скарг компаній «Мегаполіс Юкрейн Інвестмент Лімітед», «Лідертано Холдінгс ЛТД» та «Ембромар Індастрз Лімітед» закрито у зв’язку з відсутністю порушених прав скаржників.
Оскільки ТОВ «Тедіс Україна» рішення №551-р не було добровільно виконане у повному обсязі у визначені строки, Комітет відкрив справу за ознаками вчинення порушення, передбаченого п. 4 ст. 50 Закону «Про захист економічної конкуренції» у вигляді виконання рішення №551- р не в повному обсязі. Під час розслідування нами було проаналізовано господарську поведінку товариства, зокрема, ціни та обсяги реалізації товару контрагентам за 3 роки після винесення рішення №551-р, сотні сторінок звітності та таблиць. Встановлено, що товариство частково виконало рішення №551-р (направляло звітність, зменшило торгову надбавку, сплатило штраф). Причини виникнення одного з порушень були усунені, а порушення припинені у зв’язку зі зміною кон’юнктури ринку дистрибуції сигарет. Але у підсумку рішення у повному обсязі виконане не було, тому на ТОВ «Тедіс Україна» накладено штраф у розмірі 274 227 220 грн. На сьогодні відповідач оскаржує рішення Комітету у господарському суді Києва.
Справи «Авіас» та «ДТЕК»
Обидва рішення Комітет приймав навесні. Ми багато про них писали, тому розумію, що уважні читачі цього поважного видання майже все про них знають. Нагадаю лише основні деталі.
У справі «Авіас» відповідачами були ТОВ ВТФ «Авіас», ТОВ «Торговий Дім «Авіас», ТОВ «Пром Гарант Плюс», ТОВ «Альянс Еволюшн», ПАТ «Укртатнафта» та 169 операторів АЗС (у т. ч. ПАТ «Укрнафта»). Комітетом визнано порушення та накладено на відповідачів штрафи у загальному розмірі 4,7 млрд грн. Деякі з них звернулися з позовами до господарського суду. Судові провадження на сьогодні зупинені у зв’язку з призначенням судових експертиз.
У справі «ДТЕК» відповідачі, відносно яких було прийняте рішення, — ДП «Держвуглепостач», ТОВ «ДТЕК Трейдінг», АТ «ДТЕК Дніпроенерго», АТ «ДТЕК Західенерго»,ТОВ «ДТЕК Східенерго», ПАТ «Центренерго», ПрАТ «Черкаське хімволокно». Загальний розмір накладеного штрафу — 775 483 270 грн. Вказані суб’єкти господарювання оскаржили рішення АМКУ до суду. На сьогодні ситуація для нас невтішна: суд першої інстанції задовольнив позови «ДТЕК Західенерго», ТОВ «ДТЕК Східенерго», ПАТ «Центренерго» та ДП «Держвуглепостач» та визнав рішення Комітету частково недійсним. Нами подано або готуються апеляційні скарги у цих справах.
Тому боремося далі!