Недобросовісна реклама в Інтернеті

Завдяки активній діяльності Антимонопольного комітету України (далі – АМКУ або Комітет) за останні декілька років маркетингові відділи всіх більш­менш великих компаній перед запуском будь­якої реклами стали перевіряти її не лише на відповідність законодавству про рекламу, а й на наявність інформації, що може ввести в оману споживачів.

Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

Така обізнаність зумовлена насамперед збільшенням кількості виявлених порушень законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, а також жорсткою штрафною політикою АМКУ.

Але чи можна притягнути до відповідальності суб’єкта господарювання за поширення в Інтернеті інформації, що вводить в оману? І хто буде нести за це відповідальність? Про це й поговоримо в даній публікації.

Ст. 15­1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» визначає, що поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб’єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб’єкта господарювання.

За останні декілька років кількість виявлених порушень у формі поширення інформації, що вводить в оману, суттєво зросла, і в 2012 році становила 91% від усіх порушень законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.