Основою успішного економічного розвитку країни є вільна конкуренція незалежних виробників товарів та надавачів послуг. В умовах світової пандемії, яка негативно вплинула на економіку країни у 2020 р., Антимонопольний комітет України (далі — АМКУ, Комітет) відстоював принципи добросовісної конкуренції та розвиток конкурентного середовища на різних ринках.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Застосовуючи передбачені профільним законодавством інструменти, ми проводили розслідування та приймали рішення у справах, надавали рекомендації бізнесу та органам влади як з метою запобігання порушенням, так і в якості максимально оперативного реагування на гострі виклики. Як завжди, ми працювали над вдосконаленням практики, використовуючи судові рішення у справах за участю АМКУ та досвід Єврокомісії. Нижче — про найвагоміші минулорічні досягнення Комітету на окремих напрямках та ринках.
У фокусі уваги — ринки природного газу та електроенергії
Функціонування ринку природного газу має відбуватися на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу. Будь-які порушення вказаних принципів небезпечні для добробуту суспільства та негативно впливають на розвиток економіки в цілому.
Здійснюючи постійний контроль за станом конкуренції на вказаному ринку, ми виявили, що група суб'єктів господарювання, зокрема АТ «Вінницягаз», АТ «Волиньгаз», АТ «Житомиргаз», АТ «Закарпатгаз», АТ «Запоріжгаз», АТ «Київоблгаз», АТ «Дніпрогаз», АТ «Дніпропетровськгаз», АТ «Криворіжгаз», АТ «Миколаївгаз», АТ «Рівнегаз», АТ «Сумигаз», АТ «Івано- Франківськгаз», АТ «Харківгаз», АТ «Харківміськгаз», АТ «Хмельницькгаз», АТ «Чернівцігаз» та АТ «Чернігівгаз», які входять до складу Групи РГК, у період з листопада 2016 по липень 2018 р. висували для участі суб'єктів господарювання у публічних закупівлях побутових лічильників газу необґрунтовані додаткові вимоги щодо обов'язкової наявності протоколу випробування з позитивними висновками за РМ 081/39.434-2014.
Такі дії монополіста призвели до ущемлення інтересів суб'єктів господарювання, лічильники яких не пройшли випробування за вказаною програмою, та створили переваги лічильникам виробництва «САМГАЗ» та GALLUS порівняно з лічильниками інших виробників. Рішенням Комітету встановлено порушення Групою РКГ законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем та накладено штрафи на загальну суму більше 380 млн грн.
Іншим показовим прикладом стала справа проти ТОВ «Волиньгаззбут» за нетипове для даного ринку порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.
Розслідуванням було встановлено, що з 16 березня 2018 до 18 червня 2020 р. компанія ТОВ «Волиньгаззбут» поширювала на власному вебсайті, а також в інтернет- виданнях неправдиві відомості, саме:
- «З початку року ТОВ «Волиньгаззбут» перемогло більш ніж у 90% тендерів ProZorro»;
- «ТОВ «Волиньгаззбут» на конкурсних торгах завжди вказує реальну вартість газу. Хоча деякі приватні постачальники, щоб виграти тендер, спочатку демпінгують, занижують ціну, але потім вони висувають істотно завищені ціни на блакитне паливо»;
- «На відміну від ТОВ «Волиньгаззбут», яке на конкурсних торгах завжди вказує реальну вартість газу, деякі приватні постачальники, щоб виграти тендер, спочатку демпінгують, занижують ціну».
Такі дії спонукали споживачів до купівлі природного газу саме у ТОВ «Волиньгаззбут», оскільки у них могло скластися уявлення, що компанія реалізує блакитне паливо на кращих умовах порівняно з конкурентами. Водночас Комітет з'ясував, що відповідач у зазначений період взяв участь у 106 публічних закупівлях, однак переможцем компанія стала лише у 24 з них (22,6% проведених закупівель). Отже, інформація про перемогу в понад 90% тендерів ProZorro, як стверджувало товариство, є неправдивою та могла вплинути на наміри придбати газ у ТОВ «Волиньгаззбут».
У ході дослідження також було встановлено, що після перемоги на торгах товариство постійно укладало додаткові угоди на поставки природного газу зі збільшенням вартості, зокрема, в перший день або місяць дії вказаних угод.
За результатами розгляду справи Комітетом було прийнято рішення, яким дії ТОВ «Волиньгаззбут» кваліфіковано як порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції у вигляді поширення інформації, що вводить в оману споживачів газу. На компанію накладено штраф у розмірі 55 млн 180 тис. 500 грн та зобов'язано припинити порушення.
Після запровадження з 1 липня 2019 р. нової лібералізованої моделі оптового ринку електричної енергії посилену увагу ми приділяли дотриманню його учасниками принципу добросовісної конкуренції. Відповідно до постанови НКРЕКП від 27.06.2019 р. №1307, було погоджено визначені оператором системи передачі дві відокремлені зони на ринку електричної енергії в межах України: торгова зона «Острів Бурштинської ТЕС» та торгова зона «ОЕС Україна».
Основним виробником електричної енергії в торговій зоні «Острів Бурштинської ТЕС» є Бурштинська ТЕС, яка належить АТ «ДТЕК «Західенерго» і виробляє близько 90% загального обсягу виробництва електричної енергії в даній торговій зоні. Тому цінова поведінка АТ «ДТЕК Західенерго» безпосередньо впливає на діяльність суб'єктів господарювання, які працюють на території Івано-Франківської, Львівської та Закарпатської областей, зокрема, на конкурентне становище таких суб'єктів порівняно з тими, хто має змогу придбавати електроенергію дешевше.
Під час розслідування було встановлено, що АТ «ДТЕК Західенерго» з 29.07.2019 р. зменшувало в заявках на продаж електричної енергії на ринку «на добу наперед» (РДН) обсяги запропонованої електричної енергії в години мінімального навантаження, що призвело до зростання обсягів продажів АТ «ДТЕК Західенерго» електричної енергії на балансуючому ринку за більш високими цінами. Крім того, АТ «ДТЕК Західенерго» встановлювало в своїх заявках на продаж електричної енергії на РДН завищені та економічно необґрунтовані ціни в години максимального навантаження (коли вартість електроенергії найвища).
У свою чергу, трейдер ТОВ «Д. Трейдінг», який входить у групу ДТЕК, здійснював обмеження доступу імпортованої електричної енергії з території Словаччини в торгову зону «Острів Бурштинської ТЕС» шляхом викупу більшої частини пропускної спроможності протягом липня — жовтня 2019 р., що призвело до зниження частки імпортованої електричної енергії та збільшення частки АТ «ДТЕК Західенерго» на території «Острів Бурштинської ТЕС». Збереження значних часток АТ «ДТЕК Західенерго» на ринках електричної енергії в торговій зоні «Острів Бурштинської ТЕС» дозволило АТ «ДТЕК Західенерго» встановлювати завищені ціни на РДН та забезпечувати отримання вигоди Групі ДТЕК, зокрема, у особі ТОВ «Д. Трейдінг», встановлюючи у двосторонніх договорах прив'язку цін на електричну енергію до цін, які сформувалися на РДН (тобто чим вищу ціну АТ «ДТЕК Західенерго» зможе встановити на РДН, тим більший дохід отримає ТОВ «Д. Трейдінг» від продажів електричної енергії за двосторонніми договорами).
Розслідуванням встановлено, що група «ДТЕК» в особі АТ «ДТЕК Західенерго» та ТОВ «Д. Трейдінг» у липні — жовтні 2019 р. займала монопольне (домінуюче) становище на регіональному ринку комерційного продажу електричної енергії та балансування в години мінімального та максимального навантаження в торговій зоні «Острів Бурштинської ТЕС». За результатами розслідування Антимонопольний комітет прийняв рішення, яким визнав:
• дії АТ «ДТЕК Західенерго» з 29.07.2019 р. до жовтня 2019 р. щодо зменшення обсягів продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед» в години мінімального навантаження порушенням у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем;
• дії АТ «ДТЕК Західенерго» у липні — жовтні 2019 р. на ринку «на добу наперед» у години максимального навантаження в торговій зоні «Острів Бурштинської ТЕС» щодо встановлення у заявках на продаж електричної енергії на РДН завищених та економічно необґрунтованих цін порушенням у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем;
• дії ТОВ «Д. Трейдінг» у липні — жовтні 2019 р. при участі в добових аукціонах з розподілення пропускної спроможності в напрямку Словаччина–Україна такими, що призвели до порушень з боку АТ «ДТЕК Західенерго», які, у свою чергу, забезпечили ТОВ «Д. Трейдінг» додатковий дохід.
Рішенням Комітету за вказані порушення на АТ «ДТЕК Західенерго» було накладено штраф у розмірі понад 176 млн грн, а на ТОВ «Д. Трейдінг» — більше 99 млн грн. Відповідачі порушення не визнають, тому наразі готуємося до складних судових баталій з Групою ДТЕК.
Конкуренція на ринках транспорту — запорука економічного розвитку країни
Саме з цієї причини транспортні ринки є одним з найважливіших пріоритетів у роботі Комітету. Наші зусилля було винагороджено, і у 2020 р. Антимонопольний комітет України вперше став призером Ukrainian Rail Award 2020. На IV Міжнародній спеціалізованій виставці Rail EXPO 2020 (головна залізнична подія, що об'єднує учасників ринку та дає можливість безпосередньої комунікації між представниками галузевих та державних структур), яка проходила 20–22 жовтня в Києві, відбулася урочиста церемонія нагородження компаній за реалізовані проєкти, які мали найбільший вплив на залізничну галузь України. Цією нагородою ринок відзначив вплив комплексу заходів Комітету у 2020 р., спрямованих на розвиток конкуренції на ринку перевезення вантажів та запобігання порушеням антимонопольного законодавства.
Зокрема, Комітетом було надано АТ «Укрзалізниця» обов'язкові для розгляду рекомендації:
• доопрацювати нову редакцію договору про перевезення вантажів залізничним транспортом, врахувавши зауваження та пропозиції учасників ринку до окремих його умов, які могли призвести до ущемлення інтересів замовників;
• забезпечити надання послуг з перевезення вантажів залізничним транспортом на рівних умовах, дотримуючись балансу інтересів усіх учасників ринку;
• забезпечити вантажовласникам/вантажовідправникам вільний вибір необхідних їм окремих послуг з перевезення вантажів залізничним транспортом та надання в користування вагонів.
Хочу відзначити переважно конструктивну позицію товариства, яке активно співпрацює з Комітетом та враховує наші рекомендації у подальшій роботі. Проте іноді порушення та його наслідки не можна виправити рекомендаціями. Тому у справі щодо малодіяльних станцій Комітетом було прийнято рішення та визнано дії АТ «Укрзалізниця», які полягали у визначенні майже третини вантажних станцій «малодіяльними», запровадженні послуги з подачі і забирання вагонів та встановленні її вартості, зловживанням монопольним становищем на ринку перевезення вантажів залізничним транспортом у межах території України, за що на товариство накладено штраф у розмірі 18 282 400 грн та зобов'язано припинити порушення.
Наразі АТ «Укрзалізниця» оскаржує зазначене рішення Комітету у судовому порядку. Водночас, за наявною в Комітеті інформацією, АТ «Укрзалізниця» призупинило стягнення плати за подачу й забирання вагонів з/на малодіяльні вантажні станції невдовзі після прийняття рішення.
У сфері морського транспорту одним з ключових питань є розмір ставок портових зборів у морських портах України. Економічна привабливість морських портів та послуг відповідних стивідорних компаній для вантажовідправників/вантажоотримувачів і судновласників значною мірою залежить від розміру портових зборів. Високі ставки призводять до підвищення судновласниками (перевізниками) ставок фрахту, що за інших рівних умов знижує конкурентоздатність портових операторів. Саме тому з точки зору конкуренції ключове значення має наявність методики розрахунку розмірів ставок портових зборів.
Незважаючи на надані Комітетом у 2014 р. Міністерству інфраструктури обов'язкові для розгляду рекомендації щодо розробки порядку (методики) формування зборів і плат на послуги, які надаються суднам у морських портах, такий порядок не був розроблений. Тому Комітет прийняв рішення, яким зобов'язав Міністерство розробити та затвердити прозору і недискримінаційну методику розрахунку розмірів ставок портових зборів. Наявність такої методики дозволить визначити реальний рівень ставок портових зборів, запобігатиме встановленню непрозорих, дискримінаційних та економічно необґрунтованих розмірів ставок, а отже, сприятиме розвитку конкуренції.
Оскільки рішення Комітету Міністерством не виконано, Комітет звернувся до суду. Наразі триває судове провадження.
Ринки телекомунікаційних послуг. Порушення тривалістю 8 років
У грудні 2020 р. Комітетом було прийнято рішення у справі проти ТОВ «Зеонбуд». З-поміж інших цю справу вирізняє те, що Комітет фактично вдруге проводив розслідування, оскільки рішення у попередній справі було скасоване судом у 2016 р. Ми врахували зауваження суду та дослідили дії відповідача з урахуванням часових меж, визначених у попередній справі, та під час нового розслідування.
Отже, Комітетом встановлено, що з вересня 2011 по грудень 2019 р. ТОВ «Зеонбуд» було єдиним суб'єктом господарювання, який отримав ліцензії провайдера програмної послуги багатоканальних мереж у стандарті DVB-T2 (MPEG-4), що дозволило йому одноосібно та за визначеними ним умовами надавати телекомунікаційні послуги з розповсюдження в цифровому форматі у стандарті DVB-T2 (MPEG-4) телевізійних програм загальнонаціональних телерадіоорганізацій. Споживачами послуг ТОВ «Зеонбуд» є, зокрема, загальнонаціональні телеканали, які не мають технологічних можливостей та відповідного обладнання, а також ліцензій, дозволів для розповсюдження в цифровому форматі (стандарт DVB-T2) власних телевізійних програм безпосередньо населенню України.
У своїй ціновій політиці ТОВ «Зеонбуд» встановлювало тарифи на телекомунікаційні послуги без будь-яких розрахунків та без належного економічного обґрунтування, а також надавало учасникам ринку економічно необґрунтовані знижки. Зміни тарифів шляхом надання знижок також варіювалися без жодних на те підстав, тому компанії сплачували від 0 до 100% тарифу. Такі дії ТОВ «Зеонбуд» були б неможливі за умови існування значної конкуренції на ринку.
Рішенням Комітету за порушення у вигляді зловживання монопольним становищем на ТОВ «Зеонбуд» накладено штраф у розмірі 25 млн грн та зобов'язано припинити порушення.
Антиконкурентні узгоджені дії — одне з найпоширеніших порушень конкурентного законодавства
Саме про це свідчить статистика виявлених Комітетом порушень — 54% випадків є антиконкурентними узгодженими діями.
Одним з найбільш важливих прикладів є справа проти компаній ТОВ «Інтерпайп Україна», ТОВ «Рєтек», ТОВ «Транспортні інвестиції», ТОВ «Фірма «Інтервторпром». Фабула цієї справи полягала у наступному. У 2018 р. відбувалися торги, замовником на яких виступала філія ПАТ «Укрзалізниця». Загальна очікувана вартість у 42 процедурах закупівель запчастин до рухомого складу становила майже 700 млн грн. Переможцем у всіх процедурах стало товариство «Інтерпайп Україна». Проте Комітетом було виявлено, що боротьба між компаніями насправді була удаваною, а компанії-учасники пов'язані домовленостями та мають спільні інтереси.
Так, розслідування встановило факти обміну інформацією та узгодження цими компаніями умов участі в торгах. Зокрема, відповідачами вчинялися дії, пов'язані зі спільними інтересами та взаємозв'язком відповідачів: взаємозв'язок відповідачів через інших суб'єктів господарювання та фізичних осіб; одночасне перебування одних і тих же фізичних осіб у трудових відносинах з відповідачами; надання безвідсоткової фінансової допомоги; використання одних і тих же засобів зв'язку; використання відповідачами однакової IP-адреси; використання відповідачами приміщень за однією адресою; обізнаність відповідачів щодо участі у торгах; одночасне отримання (оформлення) документів, наданих у складі пропозицій конкурсних торгів (документи видані виробником), внесення забезпечення пропозицій торгів (банківські гарантії); спільна підготовка відповідачів до торгів; економічна поведінка.
За результатами розгляду зазначеної справи Комітетом прийнято рішення, яким визнано, що ТОВ «Інтерпайп Україна», ТОВ «Рєтек», ТОВ «Транспортні Інвестиції» і ТОВ «Фірма «Інтервторпром» вчинили порушення, передбачені п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, та накладено відповідні штрафи: на ТОВ «Інтерпайп Україна» — в сумі більше 69 млн грн та сукупно на ТОВ «Рєтек», «Транспортні Інвестиції» та ТОВ «Фірма «Інтервторпром» — більше 2,5 млн грн. Окрім покарання у вигляді штрафу, рішення Комітету позбавляє порушників права участі в публічних закупівлях на 3 роки.
Наразі ТОВ «Інтерпайп Україна», ТОВ «Рєтек», ТОВ «Транспортні Інвестиції» і ТОВ «Фірма «Інтервторпром» оскаржили рішення Комітету до суду.
Недобросовісна конкуренція, яка може загрожувати здоров'ю
Ми завжди говоримо про те, що порушення конкурентного законодавства негативно впливають на економічне становище суб'єктів господарювання, проти яких направлені дії порушників, а загалом, якщо ринок має великі обсяги, страждає економіка країни в цілому (наприклад, ринки металопродукції чи мінеральних добрив). Однак є порушення, які можуть загрожувати здоров'ю кожної людини, яка споживає певні продукти харчування. Наочним прикладом є справи проти недобросовісних виробників вершкового масла.
Вказаний продукт є товаром повсякденного вжитку, тож соціальна значимість питання його фальсифікації надважлива. Ринок вершкового масла України є висококонкурентним, на ньому представлені як вітчизняні, так і зарубіжні виробники. Відповідно до держстандарту (ДСТУ 4399:2005), масло має містити в своєму складі виключно молочний жир. Будь-які інші домішки (такі, як рослинний жир) відразу позбавляють продукт назви «вершкове масло». Купуючи продукт, споживачі мають право робити свідомий вибір і повинні отримувати справжню високоякісну молочну продукцію. У свою чергу, добросовісні виробники масла не повинні нести збитки через наявність на полицях магазинів «немасла», виготовленого недоброчесними конкурентами.
Під час розслідування Комітетом виявлено низку недобросовісних виробників, які виготовляли суміші з невідомими складниками та при цьому називали продукт «маслом». У деяких випадках вміст немолочних та рослинних жирів у цих продуктах сягав 90–100%. Подібне «немасло», окрім продажу у магазинах та на оптових ринках, постачалось через систему публічних закупівель у школи, дитсадки, інтернати, лікарні. Тому йдеться не лише про недобросовісну конкуренцію і неповагу до споживача, а й про загрозу здоров'ю людей.
За наслідками розгляду справ Комітетом було прийнято відповідні рішення, а загальна сума штрафів, накладених на недобросовісних виробників молочної продукції у 2020 р., становить понад 140 млн грн.
Підсумовуючи, хочу додати, що ми не спочиваємо на лаврах. Продовжуються дослідження і розслідування, не завершені минулого року, обговорюються ініціативи щодо пріоритетів 2021 р. Далі буде!