Протягом останніх 7 років професійна юридична спільнота активно обговорює майбутню антимонопольну реформу та докладає практичних зусиль для її реалізації. До цього процесу залучені народні депутати, АМКУ та інші державні органи, міжнародні організації, вітчизняні та іноземні експерти у галузі антимонопольного права. У цій статті наведений огляд окремих змін, які сприятимуть розвитку галузевого законодавства та вже знайшли відображення у законопроєктах.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Вдосконалення програми ліненсі
Програма ліненсі — це ключовий інструмент для виявлення картелів, оскільки вона дає можливість суб’єктам господарювання надавати конкурентному відомству інформацію щодо картелів, у яких вони беруть участь, в обмін на отримання повного чи часткового імунітету від накладення штрафів за таке порушення.
Вперше програма ліненсі була започаткована Законом України «Про захист економічної конкуренції», а її процесуальні особливості були визначені розпорядженням АМКУ №399-р від 25.06.2012 р. «Про встановлення порядку звільнення від відповідальності». Однак наразі програма ліненсі використовується не в повній мірі з огляду на можливість отримання звільнення від відповідальності тільки для першого заявника.
Рекомендація щодо удосконалення системи ліненсі була надана ОЕСР у «Огляді ОЕСР законодавства і політики у сфері забезпечення конкуренції» 2016 р. (далі — Огляд ОЕСР). Ця рекомендація передбачає започаткування можливості для зменшення штрафів не тільки для першого заявника, котрий повідомив АМКУ про антиконкурентні узгоджені дії, але й для наступних заявників, які звернулися до АМКУ з відповідними повідомленнями та надали вагомі відомості, інформацію та докази для розслідування справи. Проєктом закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо конкуренційно-антимонопольної реформи» №2730 від 02.02.2021 р. (далі — законопроєкт №2730), пропозиціями Президента до Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення принципів процесуальної справедливості та підвищення ефективності проваджень у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» №0969 від 29.08.2019 р. (далі — законопроєкт №0969), проєктом закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення діяльності Антимонопольного комітету України» №5431 від 27.04.2021 р. (далі — законопроєкт №5431) та проєктом закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Антимонопольного комітету України» №5431-1 від 13.05.2021 р. (далі — законопроєкт №5431-1) передбачається можливість зменшити штрафи для заявників, які не можуть бути повністю звільнені від відповідальності, в т.ч. у зв’язку з тим, що таке звільнення отримує інший учасник відповідних антиконкурентних узгоджених дій (який раніше подав заяву), але бажають отримати часткове звільнення від відповідальності. При цьому такі заявники мають добровільно надати докази вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що мають суттєве значення для прийняття рішення у справі та відсутні в АМКУ чи його територіального відділення. Розмір штрафу зменшується органом АМКУ залежно від черговості звернення: перший заявник — до 50%, другий — до 30%, інші — до 20%.
Запровадження інституту сетлменту
Надання АМКУ повноважень для врегулювання у справах з порушниками, як це пропонується названими вище законопроєктами, дозволить пришвидшити розгляд справ про порушення та зосередитися саме на пріоритетних завданнях. Згідно законодавчих ініціатив, до суб’єкта господарювання, який вчинив порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, зловживання монопольним становищем, може застосовуватися процедура врегулювання у справі — т. зв. сетлменту. Вона може бути розпочата після направлення попередніх висновків про порушення та до прийняття рішення у справі органом АМКУ. Після отримання по- передніх висновків відповідач може подати клопотання до відповідного органу АМКУ про врегулювання справи.
Врегулювання здійснюється шляхом підписання угоди про врегулювання справи між відповідним органом АМКУ та відповідачем, яка затверджується господарським судом. Істотними умовами такої угоди є:
- визнання відповідачем факту вчинення порушення, зазначеного в попередніх висновках;
- визнання відповідачем розміру штрафу;
- зменшення розміру штрафу на 15% від того, який мав би бути накладений у випадку незастосування процедури врегулювання органом АМКУ.
Затверджена господарським судом угода про врегулювання справи є підставою для прийняття рішення у справі щодо цього відповідача. Порядок затвердження угоди про врегулювання справи визначатиметься Господарським процесуальним кодексом України (законопроєкти №№2730, 5431 та 5431-1).
Надання рішенню АМКУ статусу виконавчого документа
Така рекомендація була надана у Огляді ОЕСР. Законопроєкти №№2730 та 5431 передбачають: якщо рішення органу АМКУ не виконується в добровільному порядку, орган АМКУ, який прийняв рішення про накладення штрафу, видає наказ про примусове його стягнення. Такий наказ буде виконавчим документом, який набирає чинності з дня його прийняття та передається головою територіального відділення АМКУ до органів державної виконавчої служби для примусового виконання.
Посилення процесуальних прав сторін в антимонопольних справах
Відповідна рекомендація також була надана у Огляді ОЕСР. Декілька законопроєктів (№№0969, 2730, 5431 та 5431-1) пропонують внести ґрунтовні зміни, якими передбачається суттєве посилення та конкретизація процесуальних прав сторін у антимонопольних справах. Водночас певні законопроєкти передбачають досить радикальні повноваження для АМКУ при здійсненні перевірок.
Встановлення відповідальності материнської компанії за дії дочірніх компаній
Така рекомендація також була надана у Огляді ОЕСР. Законопроєкти №№2730, 5431 та 5431-1 передбачають: у разі, коли декілька юридичних та/або фізичних осіб-суб’єктів господарювання, які входять до групи, що визнається суб’єктом господарювання, вчинили діяння (дії, бездіяльність), які призвели до порушення, штраф накладається на суб’єкт господарювання в особі юридичних та/або фізичних осіб-суб’єктів господарювання, які мають вирішальний вплив на діяльність цих юридичних та/або фізичних осіб у межах групи. Обов’язок сплати штрафу, накладеного на цих юридичних та/або фізичних осіб, буде солідарним.
Вдосконалення режиму контролю за концентраціями
Планується виключення вартісних показників продавця при підрахунку таких показників учасників концентрації для того, щоб визначити необхідність отримання дозволу АМКУ. Таке виключення передбачене Угодою про асоціацію між Україною та ЄС як гармонізація українського законодавства про захист економічної конкуренції з відповідними стандартами ЄС. У майбутньому законодавство може також передбачати, що укладення договорів про управління активами компаніями з управління активами звільняється від отримання дозволу АМКУ на концентрацію, коли такі дії є виключно фінансовими операціями. Декількома законопроєктами (№№2730, 5431, 5431-1) пропонується при підрахунку вартісних показників учасників концентрації виключати показники суб’єктів господарювання, відносини контролю з якими припиняються внаслідок концентрації.
Під час розгляду заяв на концентрації компаній з управління активами конкурентне відомство дотримується позиції, що компанії з управління активами пайового інвестиційного фонду та пайові інвестиційні фонди пов’язані відносинами контролю. Враховуючи специфіку цих фондів, відсутність у них органів управління, компанія з управління активами фактично є органом управління пайового інвестиційного фонду. І якщо вона управляє активами декількох пайових фондів, то фактично заміщує посади керівників (звіт АМКУ за 2017 р.). У контексті антимонопольного законодавства, а також формування обґрунтованої конкурентної політики зростання спільної власності інституційних інвесторів потребує оцінки та встановлення ступеня можливого впливу на конкуренцію в кожному конкретному випадку (звіт АМКУ за 2018 р.). У 2020 р. АМКУ дослідив процеси концентрацій та визначив їх наслідки на вітчизняних ринках, учасниками яких є суб’єкти спільного інвестування. У звіті АМКУ за 2020 р. запропоновано заходи державної політики, спрямовані на запобігання монополізації діяльності у сфері спільного інвестування.
Впровадження незалежного процесу призначення та звільнення державних уповноважених АМКУ
Відповідна рекомендація також була надана у Огляді ОЕСР. Наразі державні уповноважені АМКУ призначаються на посади за поданням прем’єр-міністра України, яке вноситься на підставі пропозицій голови АМКУ, та звільняються з посад Президентом України. Строк повноважень державного уповноваженого АМКУ становить 7 років. Призначення державного уповноваженого першим заступником чи заступником голови АМКУ не є підставою для поновлення перебігу строку його повноважень. Після закінчення цього строку уповноважений АМКУ продовжує виконувати свої обов’язки до призначення на цю посаду нової особи. Державним уповноваженим може бути призначено громадянина України, який досяг 30 років, має вищу, як правило, юридичну чи економічну освіту та стаж роботи за фахом не менше 5 років протягом останніх 10 років. АМКУ утворюється у складі голови та 8 державних уповноважених.
Законопроєктами №2730 та №5431-1 пропонується, щоб у складі АМКУ було не менше 5 державних уповноважених з юридичною освітою та не менше 2 з економічною. Відбір кандидатів на посади голови та державних уповноважених АМКУ здійснюється за результатами відкритого конкурсного відбору. Його організацію та проведення здійснює конкурсна комісія, до складу якої входять: 3 особи, яких визначає Президент України; 3 особи, яких визначає Верховна Рада України; 3 особи, яких визначає Кабінет Міністрів України. Конкурсна комісія вважається повноважною у разі затвердження у її складі не менше 7 осіб. А законопроєкт «Про внесення змін до Закону України «Про Антимонопольний комітет України» щодо збільшення кількості державних уповноважених та забезпечення роботи органу оскарження» №3779 від 02.07.2020 р. передбачає можливість збільшення кількості державних уповноважених та пропонує, щоб АМКУ утворювався у складі голови та 12 державних уповноважених.
Отже, перелік ключових змін у антимонопольному законодавстві свідчить про прогрес у підготовці до антимонопольної реформи в цілому, а також про вже напрацьовану законопроєктну базу для її реалізації. Належне законодавче закріплення проаналізованих питань позитивно вплине на розвиток та удосконалення вітчизняного антимонопольного законодавства, функціонування економіки та бізнес-процесів суб’єктів господарювання.