20 серпня 2014, 19:20

Конкуренційне (антимонопольне) законодавство – ефективний засіб припинення економічних криз на стратегічних ринках України

Опубліковано в №13-14 (407-408)

Олександр Мельниченко
Олександр Мельниченко «Антимонопольний комітет України» колишній перший заступник голови

Саме таку думку колишній перший заступник голови Антимонопольного комітету України Олександр МЕЛЬНИЧЕНКО висловив у розмові з «Юридичною газетою». Заслужений юрист України, керуючись власною практикою, розказав про своє бачення реформування антимонопольного законодавства та перспективи в руслі євроінтеграційного курсу.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


На сьогоднішній день, в умовах військової, економічної, інформаційної агресії з боку Російської Федерації значення конкуренційного законодавства України є дуже високим. В цій ситуації механізми державного управління мають бути дуже витонченими та точними. Коли відбувається певне падіння економіки, конкуренційне законодавство, політика та правозастосування можуть і повинні бути використані державою для відновлення економічного правопорядку, перш за все, на соціально важливих та стратегічних ринках держави.

Мова йде про ринки, функціонування яких впливає на життя суспільства в цілому і кожного громадянина окремо, наприклад: паливно-енергетичного комплексу, транспорту, зв’язку, продуктів харчування, фармацевтики, послуг великих торгових мереж, банків. Державно-правовим інструментом для забезпечення антимонопольного контролю за цими ринками мають виступати рішення Антимонопольного комітету України (АМКУ).

Більшості з цих ринків притаманна наявність того, що в світовому конкуренційному праві називається «картельними змовами», а у нас – «антиконкурентними узгодженими діями суб’єктів господарювання». Належний контроль та вплив на економічні процеси, що відбуваються на цих ринках, можливий за умови активної співпраці органів АМКУ з цілою низкою державних відомств – Мінекономіки, Держфінмоніторингом, правоохоронними органами. Впевнений, що АМКУ здатний оперативно втрутитися і досить швидко навести лад на цих ринках.

В той же час, події останніх тижнів свідчать по те, що особливо жорсткого антимонопольного контролю потребує сфера державних закупівель.

Сфери компетенції АМКУ

Дехто в Україні й досі вважає, що Антимонопольний комітет є відповідальним за формування цін на товари, послуги та тарифоутворення. Це не відповідає ні українському, ні європейському, ні світовому конкуренційному законодавству. Разом з тим, АМКУ своїми рішеннями, що приймаються за результатами розслідувань, здатен впливати на поведінку суб’єктів господарювання, зокрема, і на їх цінову політику. Наприклад, у випадку, якщо АМКУ встановив змову суб’єктів господарювання про фіксацію цін, наслідком виконання його рішення є повернення до так званих конкурентних цін. Таких прикладів досить багато. Наведу лише один.

У 2008 р., коли мені довелось виконувати обов’язки голови Антимонопольного комітету, низка суб’єктів господарювання, що працюють на ринку лікарських засобів, скориставшись ажіотажним попитом на лікарські засоби в період епідемії грипу, несподівано й безпідставно підвищили ціни на свій товар. За кілька тижнів АМКУ розпочав перевірку 15 найкрупніших оптових постачальників ліків на території України та притягнув до відповідальності 257 аптекарських об’єднань, внаслідок чого на вимогу Комітету ціни на відповідні лікарські засоби було знижено до попереднього рівня.

Такі приклади результативних дій комітету в період криз можна навести щодо ринку нафтопродуктів, транспорту, продуктів харчування. Подібні кризи штучно продукуються тими, хто вчиняє антиконкурентні змови. Таким чином, конкуренційне законодавство і правозастосування, яке забезпечує АМКУ, є ефективними інструментами впливу на поведінку суб’єктів господарювання та економічні процеси.

Дуже важливою є та частина конкуренційного законодавства, яка забезпечує контроль з боку держави в особі АМКУ за дотриманням правил конкуренції органами державної влади та місцевого самоврядування. Такої практики, як правило, немає в антимонопольних відомствах Європи та світу. Розробляючи Закон «Про захист економічної конкуренції», ми свідомо включили до нього низку приписів, які визначають право держави в особі Антимонопольного комітету відслідковувати діяльність центральних органів виконавчої влади, в т.ч. й міністерств, а також органів місцевого самоврядування, які при прийнятті рішень у будь-якій формі можуть спотворювати або обмежувати конкуренцію між суб’єктами господарювання – наприклад, створювати «кишенькові» фірми, через які приймаються певні економічні рішення, перешкоджати доступу суб’єктів на ринки товарів і послуг тощо.

Інша частина конкуренційного законодавства, яка дозволяє захистити суспільні інтереси – це так звана недобросовісна конкуренція, тобто порушення чесних звичаїв у бізнесі, недобросовісна реклама. Щодо недобросовісної або, як її ще називають, оманливої реклами в сфері продуктів харчування, фармацевтики, зв’язку – є компетенція АМКУ та його право припинити неправомірні дії.

Ще однією непересічно важливою темою є контролюючі функції комітету в сфері державних закупівель, особливо в умовах необхідності оперативного забезпечення армії та правоохоронних органів товарами військового призначення.

Нарешті, АМКУ, відповідно до Закону України «Про Антимонопольний комітет України», виступає як суб’єкт конкуренційної політики держави. Він має та здатен забезпечити «антимонопольну експертизу» проектів законів та інших нормативно-правових актів, які можуть містити приписи, що спотворюють або обмежують конкуренцію, але й вносити свої пропозиції щодо розвитку українського законодавства в цілому.

Перспективи в руслі євроінтеграційного курсу

Підписання Угоди про асоціацію України з Європейським Союзом та необхідність подальшої гармонізації українського законодавства з європейським ставлять перед АМКУ декілька ключових задач. Назву основні:

По-перше, це підготовка нормативно-правових актів, пов’язаних із запровадженням нещодавно прийнятого Закону «Про державну допомогу суб’єктам господарювання». Боротьба за прийняття цього закону велася близько 10 років. Його відсутність донедавна гостро критикувалася нашими європейськими партнерами.

По-друге, необхідно прийняти закон, яким внести зміни до правил економічної концентрації суб’єктів господарювання. Залишається невирішеним питання щодо підвищення порогових показників, при яких суб’єкти мають прийти до Антимонопольного комітету за отриманням дозволу на концентрацію. Тобто під час злиття суб’єкти господарювання мають одержати у комітету дозвіл на економічну концентрацію. Щороку АМКУ розглядає більш ніж півтисячі подібних заяв. Це доволі багато для України і свідчить про те, що так звані порогові показники економічної концентрації, прийняті ще у 2001 році, у нас занижені. Минуло вже більше 13 років, рівень української економіки та валовий національний продукт значно зріс, тому порогові показники треба істотно підняти. Варто також розробити спрощену процедуру прийняття рішень щодо економічної концентрації та інших процедур АМКУ, усунувши т.зв. корупціогенну складову, тобто знівелювати можливість чиновників незаконно впливати на прийняття рішень.

І третє важливе завдання – об’єднання всіх антимонопольних процедур у єдиний нормативно-правовий документ. Нами розроблено проект Конкуренційно-процесуального кодексу, який згодом набув форми Закону «Про забезпечення доказів у справах, що розглядаються органами Антимонопольного комітету». Цей документ повністю врегулює всю процедуру діяльності АМКУ, зробить роботу комітету прозорою і відкритою.

Враховуючи вищезазначене, можна зробити висновок, що конкуренційне (антимонопольне) законодавство є ефективним засобом припинення економічних криз на стратегічних ринках України.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати