Шкода, завдана порушеннями конкуренційного законодавства, зокрема антиконкурентними узгодженими діями або зловживанням монопольним становищем на ринку, може спричинити негативні наслідки для широкого кола осіб: від споживачів (незалежно від наявності між ними та заподіювачами шкоди прямих договірних відносин) до дистриб'юторів та інших посередників, постачальників і конкурентів. У зв'язку з цим законодавець передбачив можливість поновлення становища потерпілих осіб, яке існувало до вчинення конкуренційного правопорушення, зокрема надавши їм право на звернення до господарського суду із заявою про відшкодування шкоди у подвійному розмірі. Така компенсація включає в себе відшкодування втрат, яких особа зазнала у зв'язку зі вчиненням порушником конкуренційного правопорушення, а також витрат, які вона зробила або мусить зробити для поновлення свого становища (реальні збитки) та доходів, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якщо б таке порушення не відбулось (упущена вигода).
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Важливим елементом доведення наявності шкоди є встановлення причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою порушника та шкодою, заподіяною потерпілій особі. При цьому, шкода не є санкцією заздалегідь визначеного розміру, її розмір доводиться потерпілою особою у кожному конкретному випадку. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) потерпіла особа повинна довести факти, які б підтверджували, що вона дійсно планувала отримати відповідні доходи, зробила все для їх отримання, мала для цього всі можливості та неодмінно отримала б такі доходи, якщо б порушення конкуренційного законодавства не відбулось.
Відповідно до судової практики України, підставою для звернення до суду з заявою про відшкодування шкоди, завданої порушеннями конкуренційного законодавства, є рішення органів Антимонопольного комітету України, прийняті за результатами розгляду справ щодо порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Такі рішення не обов'язково міститимуть розрахунки розміру шкоди, заподіяної порушником. Проте, у матеріалах справ щодо порушення законодавства про захист економічної конкуренції може міститися інформація, яка сприятиме розрахункам потерпілою особою розміру заподіяної шкоди. Ознайомитися з такої інформацією потерпіла особа має право, якщо вона є заявником у справі або залучена до участі у справі в якості третьої особи у випадку, якщо така інформація, відповідно до закону, не є інформацією з обмеженим доступом (конфіденційна інформація).
Процес визначення розміру шкоди полягає у порівнянні фактичного становища потерпілої особи зі становищем, в якому вона перебувала б, якщо б порушення не відбулось. У випадку не підтвердження особою правильності розрахунків отриманої шкоди, суди матимуть достатні підстави для повної або часткової відмови у задоволенні позову про її відшкодування. Таким чином, правильність визначення та доведеність розміру шкоди, завданої порушеннями конкуренційного законодавства, є одними з основних перешкод в отриманні потерпілими особами справедливої компенсації за заподіяну шкоду.
При визначенні розміру шкоди можуть використовуватися різні методи. Їх вибір залежить, головним чином, від обсягів наявної у потерпілої особи інформації, на основі якої проводитимуться розрахунки розміру шкоди. Найбільш поширеними є порівняльні методи, які полягають у зіставленні фактичного становища потерпілої особи зі становищем, в якому вона перебувала б, якщо б таке порушення не відбулось, що спостерігається: на залученому товарному ринку до та/або після порушення або на ідентичному товарному ринку в інших територіальних межах, або на схожому товарному ринку.
Перевагою порівняльних методів є те, що розрахунки розміру шкоди ґрунтуються на інформації, яка відображає реальний стан справ на порівнюваних ринках. Так, наприклад, якщо порушник встановлює необґрунтовано завищені ціни при реалізації товару споживачам у певних територіальних межах, для розрахунків розміру шкоди потерпілим особам можна використати інформацію щодо діяльності порушника в інших територіальних межах, у яких він реалізує такі товари за нижчими цінами.
Іншим методом, який використовується при визначенні розміру заподіяної шкоди, є фінансовий метод, що полягає у відтворенні становища потерпілої особи, в якому вона перебувала б, якщо б порушення не відбулось, шляхом визначення суми собівартості виробництва певного товару та «розумного» розміру рентабельності. Під «розумним» мається на увазі розмір рентабельності реалізації товару, який має порушник та/або інші суб'єкти господарювання на ідентичних товарних ринках в інших територіальних межах або на схожих товарних ринках.
Внаслідок вчинення конкуренційних правопорушень покупці часто змушені купувати товари за необґрунтовано високими цінами. Дії суб'єктів господарювання щодо встановлення таких цін завдають шкоди споживачам, тому останні мають право на відшкодування понесених переплат. Наприклад:
- Споживач, який придбав товар безпосередньо у порушника, має право на відшкодування витрат, понесених ним внаслідок значного підвищення цін порушником. У випадку, якщо споживач, який займається посередницькою діяльністю, при подальшій реалізації придбаного товару також підвищує ціни та як наслідок – перекладає завищену маржу на кінцевих споживачів, право на відшкодування таких витрат у нього не виникає. Проте такий споживач має право вимагати від порушника сплати збитків, які виникли внаслідок зменшення обсягів реалізованих товарів. Зазначимо, що розмір таких збитків може коригуватися з урахуванням додаткових факторів, зокрема, якщо у посередника, в результаті неправомірних дій порушника, також зросла маржа.
- Споживач, який придбав товар у посередника, має право вимагати від порушника компенсації за встановлення завищених цін лише у випадку, якщо завищена ціна на придбаний товар повністю або частково перекладається на нього посередником. Визначити розмір завданої шкоди такий споживач може шляхом порівняння фактичної ціни, яку він змушений сплачувати за товар, з ціною, яка існувала б, якщо б таке порушення не відбулось, розрахованої за допомогою порівняльного або фінансового методів. Так, наприклад, проаналізувавши розміри цін на товарному ринку до порушення, можна розрахувати, як збільшилися ціни за час конкуренційного правопорушення.
Право на відшкодування шкоди, завданої порушеннями конкуренційного законодавства, виникає також у осіб, якщо їх усунено з ринку або їх становище на ринку погіршилося. В якості доказів, які підтверджуватимуть правильність визначення особою розміру втраченого прибутку, можуть використовуватися її бізнес-плани, розрахунки яких можуть коригуватися залежно від фактичних обставин справи.
Відшкодування шкоди, завданої порушеннями законодавства України про захист економічної конкуренції, є цілком реальним. Як свідчить вітчизняна судова практика, розмір відповідної компенсації у конкретних випадках може досягати 90 млн грн. При цьому, потерпіла особа практично не обмежена у способах розрахунку та визначенні відповідної доказової бази. Таким чином, звернення до господарського суду з заявою про відшкодування шкоди, завданої порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, може бути доволі ефективним засобом поновлення становища потерпілої особи, яке існувало до порушення конкуренційного законодавства.