Пандемія Covid-19 певним чином змістила акценти у роботі Антимонопольного комітету України (далі — АМКУ) у 2020 р. А все тому, що у той час, як негативний вплив карантинних заходів відчували більшість галузей, деякі гравці соціально орієнтованих напрямків економіки спробували скористатись цим на свою користь і на шкоду споживачам. Українська «бізнес-прокуратура» в особі АМКУ доклала чимало зусиль задля виявлення та усунення проявів такої недобросовісної практики.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
ФАРМА
Нові життєві реалії як ніколи зосередили увагу регулятора на діяльності представників фармацевтичного бізнесу. До числа обраних потрапили виробники ліків, дієтичних добавок, антисептичних та дезінфікуючих засобів. Головним чином, завдяки численним порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції. Також Комітетом була проведена ціла кампанія моніторингу цін на лікарські засоби в аптеках та мережах, що виявилось певним попередженням для стримування росту вартості необхідних товарів для населення.
Водночас популярною недобросовісною практикою стали дії зазначених гравців ринку з поширення інформації, що вводить в оману, під час рекламування або маркування своєї продукції. Нагадаємо, 23 березня ц.р. АМКУ надав виробникам ліків, рекламним холдингам та українським телеканалам обов’язкові для розгляду рекомендації утриматись від реклами лікарських засобів, зміст якої стосується лікування та/або профілактики коронавірусів, без належного обґрунтування відповідно до чинного законодавства, зокрема без наявності офіційних рекомендацій Міністерства охорони здоров’я України (далі — МОЗ). Проте, як виявилось, деякі фармкомпанії не врахували зазначені рекомендації, що підтвердилося практикою.
Так, уже в липні АМКУ послідовно наклав штраф на дві фармацевтичні компанії за порушення, передбачене ст. 15 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» у вигляді повідомлення неправдивих відомостей.
Одна з компаній у рекламі лікарського засобу, що транслювалась на телевізійному каналі «1+1», поширювала наступну інформацію: «Діє на всі складні віруси, включаючи коронавіруси». При цьому клінічні дослідження, що підтверджували б лікувальний або профілактичний ефект препарату щодо хвороби Covid-19, проведені не були, як не було й рекомендацій Міністерства охорони здоров’я України щодо його застосування, як цього вимагає законодавство України. Відповідно, за результатами проведеного розслідування АМКУ дійшов висновку, що поширювана інформація не відповідає фактичним властивостям лікарського засобу, у зв’язку з чим дії компанії було визнано порушенням конкуренційного законодавства у формі розповсюдження інформації, що вводить в оману. На порушника було накладено штраф у розмірі 528 004 грн.
Більш цікавою є справа АМКУ проти другої компанії, яка була оштрафована на 3,2 млн грн за поширення на сайті компанії неправдивої інформації про ефективність препарату під час лікування та профілактики Covid-19. Зокрема, компанія опублікувала лист, адресований міністру охорони здоров’я України, у якому пропонувалося надати лікарям цей препарат як гуманітарну допомогу для профілактики виникнення та лікування захворювання на коронавірус Covid-2019.
Аргументація комітету була досить схожою, як і в попередній справі, — повідомлення інформації без належного обґрунтування відповідно до чинного законодавства та офіційних рекомендацій Міністерства охорони здоров’я України. Відмінною рисою кейсу було те, що цей препарат є рецептурним лікарським засобом, а відповідна інформація поширювалась на веб-сайтах у мережі Інтернет, призначених саме для фахівців сфери охорони здоров’я. У своєму рішення АМКУ дійшов висновку, що «лікарі, отримавши неправдиву інформацію про лікувальні властивості засобу (відносно Covid-19), призначають його пацієнтам з профілактичною або лікувальною метою, чим опосередковано вводиться в оману необмежене коло осіб», який у професійних колах розцінюється як досить спірний. Наразі компанія «Екофарм» оскаржила рішення АМКУ до суду, який і визначить правомірність притягнення порушника до відповідальності.
Втім, уже восени АМКУ змінив гнів на милість, оскільки, як прокоментував регулятор, «надання порушникам рекомендацій без застосування жорстких штрафних санкцій у багатьох випадках може швидше та ефективніше відновити конкуренцію на ринку». Можливо, з цієї причини ряд компаній-постачальників фармпродукції все ж обійшлись рекомендаціями замість значних за розміром штрафів.
Так, у жовтні ц.р. АМКУ надав виробникам дезінфікуючих засобів, антисептиків та санітайзерів рекомендації щодо припинення дій у вигляді поширення інформації, що може вводити в оману, внаслідок викладення неточних, неповних відомостей у маркуванні продукції. Якщо підсумувати, зміст порушення полягав у повідомленні споживачам у маркуванні певної продукції про її здатність до знищення коронавірусу Covid-19 за відсутності результатів відповідних лабораторних/клінічних досліджень та/або належного підтвердження у вигляді висновків МОЗ. Зокрема, прикладами таких порушень стали:
- твердження про знешкодження бактерій у певній кількості («знищення до 99/99,9/100% бактерій та вірусів) та ефективність продукції («попереджує повторне інфікування мікроорганізмами», «має пролонговану, тривалу антимікробну дію», «діє на штами бактерій, стійких до антибіотиків» тощо);
- поширення необґрунтованої інформації щодо здатності продукції впливати на віруси з використанням похідних від коронавірус/Covid-19 слів та/або візуального зображення вірусу;
- повідомлення у маркуванні продукції: «інноваційний органічний дезінфікуючий засіб» без дотримання вимог Закону України «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» тощо.
ІНШІ СОЦІАЛЬНО ВАЖЛИВІ ГАЛУЗІ
Абстрагуючись від фармацевтичної сфери, характерним під час карантину успішним напрямком зусиль АМКУ було швидке та ефективне вирішення ситуації, що виникла в різних галузях. Як приклад, можна навести ситуацію в галузі авіаперевезень.
Навесні, оскільки наближався період літніх відпусток, питання авіамандрівок стало досить гострим з тієї причини, що деякі популярні авіакомпанії розміщували рекламу своїх послуг та продавали авіаквитки на рейси, що могли не відбутись через карантинні заходи, введені як в Україні, так і в інших державах. При цьому такі компанії не тільки не повідомляли про можливість скасування авіарейсів, а ще й замовчували інформацію про опції обміну або повернення квитків.
21 травня 2020 р. Комітет кардинально вирішив цю проблему, надавши обов’язкові для розгляду рекомендації 12 популярним авіаперевізникам щодо їхніх дій, які можуть містити ознаки порушення, передбаченого ст. 15-1 Закону, у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, під час рекламування своїх послуг та реалізації авіаквитків на регулярні рейси, тоді як в Україні було закрито авіасполучення, крім спеціальних рейсів. Ці рекомендації (зауважимо: замість можливих великих штрафів), зокрема, включали наступне:
- утриматись від поширення неповної інформації, зміст якої стосується продажу квитків з 23 травня 2020 р. та здійснення регулярного авіасполучення між Україною та іншими країнами в той час, як офіційна інформація про відкриття авіасполучення між країнами не підтверджена компетентними органами обох країн;
- надавати споживачу авіапослуг повну та актуальну інформацію про неможливість здійснення регулярного рейсу у разі, якщо авіасполучення між Україною та іншими країнами не буде відкрито;
- надавати споживачам авіапослуг повні та доступні відомості про всі варіанти обслуговування, що передбачені авіаційними правилами, зокрема шляхом розміщення на власному сайті інформації щодо відшкодування вартості авіаквитків у зв’язку зі скасуванням рейсів.
Зрозуміло, що вказані рекомендації виконали превентивну роль також і для інших гравців на ринку авіаперевезень, убезпечивши їх від можливих порушень.
ДЕРЖАВНА ДОПОМОГА І ПЕРСПЕКТИВИ
Серед нових і вкрай важливих кроків АМКУ в умовах посилення негативного впливу карантинних обмежень для суб’єктів господарювання, що відчули особливі проблеми від пандемії, окремо необхідно відзначити розробку разом Міністерством економіки України, Міністерством фінансів України та експертами ЄС проєкту критеріїв оцінки допустимості державної допомоги суб’єктам господарювання для тимчасових заходів, спрямованих на підтримку економіки в умовах коронавірусної хвороби Covid-19. Зрозуміло, що для багатьох підприємств скорочення або припинення роботи в теперішніх умовах виявилось практично катастрофою, яка значною мірою відображається і на споживачах їх товарів та послуг. Документ передбачає, що при дотриманні певних умов загальна сума державної допомоги може досягати 800 тис. євро на суб’єкта. Вона може надаватись у формі субсидій, податкових пільг, відстрочки або розстрочки сплати податків, зборів чи інших обов’язкових платежів, гарантій, кредитів. Крім того, передбачені умови допустимості для отримання інвестиційної державної допомоги на виробництво відповідних товарів, пов’язаних із запобіганням, виникненням, поширенням, лікуванням та профілактикою Covid-19, а також у таких формах, як нові гарантії за індивідуальними кредитами, компенсації процентних ставок за кредитами, відстрочки сплати податків та/або внеску на соціальне забезпечення, допомога по частковому безробіттю. Важливість скорішого прийняття відповідної постанови Кабінету міністрів України важко переоцінити.
ЗАГАЛЬНА ОЦІНКА ДІЙ АМКУ В ЦЬОМУ РОЦІ
Оцінюючи роль АМКУ в зменшенні негативного впливу світової пандемії на економіку країни, варто відзначити, що в цей непрогнозований і складний час Комітет намагається послідовно, але м’яко відстоювати принципи добросовісної конкуренції, певною мірою відступаючи від формального жорсткого підходу.
Як нещодавно зазначила голова АМКУ, такі менш жорсткі заходи, як рекомендації Комітету, можуть припинити серйозні порушення, а от рішення можуть в перспективі і зупинити бізнес. Як представники бізнес-спільноти, можемо тільки вітати такий підхід керманича АМКУ і запевнити, що у більшості випадків можливих (виявлених) порушень суб’єктам господарювання достатньо лише натяку (у формі обов’язкових для розгляду рекомендацій) для миттєвого припинення ймовірного порушення.
Цей бізнес-орієнтований підхід матиме і суттєвий економічний ефект як для суб’єктів господарювання, що збереже їхні кошти, час і зусилля, так і для Комітету, адже вивільнить ресурси (в першу чергу, людські) і дозволить сфокусувати увагу на виявленні і припиненні реально серйозних порушень. Така позитивна тенденція в роботі дозволить поліпшити і рівень довіри до АМКУ, який має сприйматись як захисник, а не ворог бізнесу, особливо у час, коли нікому невідомо, скільки ще триватиме ця жахлива ситуація.
На підтвердження сказаного можна навести приклад «м’якого» виправлення ситуації, що існувала в туристичній галузі, коли АМКУ надав найбільшим туроператорам України рекомендації, які стосувались встановлення цін турів. Замість винесення жорсткого рішення з накладенням значних штрафів АМКУ вирішив не погіршувати і так складну фінансову ситуацію в цій галузі, яка знаходиться серед тих, що найбільше постраждали від пандемії, і надав рекомендації припинити вказувати вартість своїх турів у доларах з подальшим перерахунком на гривні за «власним» курсом, який зазвичай перевищував вартість іноземної валюти, якщо брати курс НБУ або міжбанк. «Порушники» погодились змінити свою поведінку, тож їм не доведеться сплачувати штрафи, розмір яких може доходити до 5% виручки за рік (тим більше, за 2019 р., що був непоганим для галузі).
Загалом не можна не відзначити досить чітку позицію АМКУ щодо врегулювання проявів можливих порушень конкурентного законодавства в умовах кризи. Та наскільки тривалим виявиться «терпіння» регулятора, покаже найближчим часом практика.