Географія походження та захисту моїх клієнтів досить велика. Команда Ario Law Firm брала участь у представництві та захисті інтересів українських громадян на території Польщі, Італії, Грузії, Молдови, Австрії. В Україні ж ми захищали громадян Казахстану, Молдови, Білорусі.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
«Правила гри», коли ти захищаєш чи представляєш інтереси українця в Україні, більш-менш зрозумілі для всіх учасників процесу. Досвід та практика навчили добре орієнтуватися в роботі правоохоронних органів та системи обвинувачення, нюансах судочинства. Звісно, будь-яка справа унікальна, і як правило, не обходиться без сюрпризів, особливо, коли мова йде про топ-чиновників, відомих політиків чи великий бізнес. Але ці сюрпризи порівняно з обставинами, що можуть виникати у процесах захисту наших громадян на території інших держав, — просто тимчасові незручності.
Захист іноземців в українській юрисдикції — також певною мірою процес зрозумілий. Принаймні, досвід роботи дозволяє прогнозувати дії «рідних» правоохоронних органів та роботу судів.
А от коли йдеться про представництво інтересів та захист наших громадян за кордоном, це ніби ходити по мінному полю: «вибухнути» може будь-якої миті там, де ви навіть і подумати не могли. Ще раз підкреслюю: кожен кейс унікальний, тому універсальної стратегії не існує. Разом з тим, зі свого досвіду можу поділитися деякими спільними особливостями справ, пов’язаних з іноземними юрисдикціями.
Перед тим, як укладати договір про надання юридичної допомоги з клієнтом на відстані чи іноземним клієнтом тут, ви маєте бути готові до того, про що піде мова далі.
«Складнощі перекладу»
Звісно, не в буквальному сенсі, хоча час від часу трапляється й таке. Мова йде про можливі розбіжності у законодавстві, невідповідності кваліфікації підозри чи обвинувачення за кордоном та в Україні. З цим варто бути дуже обережним. Як приклад, наведу один з найрезонансніших моїх кейсів останнього часу — захист Міхеіла Саакашвілі, якого було затримано в Грузії 1 жовтня 2021 р.
Один з епізодів, який наразі слухається у судах, — незаконний перетин кордону. Якщо в Україні, зважаючи на сукупність обставин, такий інцидент можна було б кваліфікувати і як адміністративне правопорушення, і як кримінальне, то за грузинським законодавством це виключно кримінальна сфера.
Один в полі воїн
Будьте готові до того, що іноземна держава зовсім не буде сприяти у вашій справі та встановленні справедливості. І це ще не найгірший сценарій. Часто буває так, що іноземна держава взагалі постійно ставить «підніжки», але про це згодом.
Одна з найскладніших з моральної точки зору справ команди Ario Law Firm — представництво інтересів сімей загиблих в авіакатастрофі авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» в Ісламській Республіці Іран. 8 січня 2020 р. літак МАУ Boeing 737-800 був збитий збройними силами Ірану. Наша мета полягала в тому, щоб було проведено глибоке, всебічне та прозоре розслідування повітряної катастрофи, а родичі загиблих змогли отримати відшкодування та повернути особисті речі постраждалих.
Скажу чесно, перші місяці «розслідування» (це слово взято в лапки, адже розслідування по факту провести було неможливо) були суцільним жахом. Куди ми тільки не стукали — отримували одні відписки. Особливо це стосувалось іранської сторони, яка взагалі не йшла на контакт. Так, реальних юридичних механізмів встановлення винуватців трагедії, їхніх мотивів та притягнення таких осіб до відповідальності було замало. Реально ми були обмежені лише територією України.
Тим часом влада Ірану не забезпечила захист речових доказів. Очевидно, мало місце мародерство з боку місцевих жителів на місці падіння літака. Ми можемо це стверджувати, адже вже після авіакатастрофи мобільний телефон загиблого, сім’ю якого ми представляємо, спробували розблокувати. Ми дізналися про це, оскільки відповідні повідомлення надійшли до iCloud. В результаті ми отримали інформацію від мобільного оператора, що цей телефон був увімкнений через кілька днів після трагедії. Особисті речі пасажирів та членів екіпажу так і не повернули сім’ям жертв.
У тісній кооперації з Мін’юстом, Міністерством закордонних справ та офісом Генерального прокурора наша команда працювала над розробкою алгоритму роботи в ситуації, коли Іран відверто та цинічно порушує права родичів жертв авіакатастрофи. Влітку ц.р. посольство Ірану в Україні оголосило про початок компенсації коштів родичам жертв повітряної трагедії. У листопаді в Ірані військовий суд почав розглядати справу щодо збиття літака МАУ.
У подібних справах ваші найліпші друзі — українські державні органи, які політичними та дипломатичними методами можуть реально на щось впливати на міжнародному рівні. З ними у вас має бути налагоджений діалог та глибока співпраця. Самостійно такі масштабні справи, яким би неперевершеним спеціалістом ви не були, не розв’язати. Основне навантаження та відповідальність тут буде покладено саме на державу Україна.
Також не буде зайвим заручитися медіа-підтримкою. Перші місяці після трагедії ми намагалися лунати усюди, де це було можливо, аби не допустити шансу, що Україна просто пустить цю справу під укіс.
Перешкоди з боку іноземної держави
Найбільш красномовний приклад таких перешкод з моєї практики — у справі Міхеіла Саакашвілі. Як відомо, Тбіліський міський суд визнав колишнього президента Грузії та нині громадянина України винним за звинуваченням у нанесенні шкоди здоров’ю і у зловживанні владою із застосуванням насильства щодо опозиційного депутата. Окрім того, нашого клієнта звинувачують у розтраті державного майна. Я наразі винесу за дужки ті факти, що інкриміновані Саакашвілі злочини, по-перше, розслідувались без Міхеіла Саакашвілі, по-друге, датовані 2006–2008 рр., а справи проти нього були порушені набагато пізніше цих подій, і в них безпосередньо Міхеіл Саакашвілі прямої участі не брав. Відповідно, отримати якісні, правдиві й об’єктивні свідчення осіб у 2015 р. щодо подій 2007 р. дуже складно.
Моє усвідомлення глибини бажання нинішнього грузинського уряду залишити Саакашвілі за гратами почалося з перших хвилин перебування в аеропорту Тбілісі. Хоча моя подорож до клієнта була спланована заздалегідь (я повідомив Міністерство закордонних справ України, посольство України в Грузії, яке, своєю чергою, поінформувало Міністерство юстиції Грузії про візит), я отримав від прикордонників «від воріт поворот». І це попри те, що подібні дії працівників прикордонної служби є грубим порушенням права на захист, адже я надаю пану Саакашвілі міжнародну правову допомогу. До телетрапу мене одного супроводжували близько 6 осіб, деякі з них своїм виглядом та «екіпіровкою» більше нагадували співробітників спецслужб. Свій паспорт я отримав, лише коли ми прилетіли в Україну, а багажу з частиною документів, що містили адвокатську таємницю, в літаку не виявилося.
Після цього інциденту нашою командою юристів була виконана колосальна робота, аби я тільки зміг потрапити до клієнта в Грузію. Ми подали заяву про злочин до Державного бюро розслідувань щодо одного з епізодів у тюремній лікарні стосовно нелюдського поводження силовиків з громадянином України Міхеілом Саакашвілі. Відповідно до законодавства, ДБР може розслідувати провадження щодо правоохоронців інших держав, які вчиняють злочини щодо громадян України.
І коли ми встановимо цих людей, в Україні їм можуть повідомити про підозру. Наслідок цього — перспектива опинитися у міжнародному розшуку. Таке цілком може стати реальністю, і влада Грузії повинна буде на це реагувати. Також свою позицію щодо протиправного поводження з нашим клієнтом та щодо мого недопуску до нього ми надали Міністерству закордонних справ, посольству України в Грузії, Національній асоціації адвокатів України, Асоціації адвокатів Грузії, низці міжнародних правозахисних організацій.
Окрім цього, ми звернулися до Президента України, до Офісу Ради Європи в Україні, до Міністерства юстиції та міністра закордонних справ з проханням втрутитися в ситуацію, що склалася. Ми плідно співпрацюємо з уповноваженим Верховної Ради України з прав людини Людмилою Денисовою. В результаті усіх цих дій лише через місяць я зі своїм колегою Юліаном Хорунжим змогли потрапити на територію Грузії без будь-яких перешкод з боку грузинської влади та нарешті зустрітися з клієнтом.
Ще раз підкреслюю, у подібного роду кейсах ваші найліпші друзі — інституції, відповідальні за міжнародні відносини, та ваша публічність.
Ще один важливий момент. Час від часу наші вітчизняні органи потрібно «пушити» запитами, зверненнями, медіа-активностями, адже Україна не завжди сама активно включається у питання міжнародного захисту своїх громадян, іноді її до цього треба підштовхнути.
До речі, активізація співпраці з державними інституціями та міжнародними правозахисними організаціями, як показує практика, необхідна і в питаннях захисту іноземців в Україні. Левова частка справ команди Ario Law Firm, що пов’язана саме з захистом інтересів нерезидентів, носять політичний характер. Як правило, це громадяни іноземних держав, які на батьківщині мали опозиційні до влади погляди та активно їх висвітлювали. В Україну вони прибувають за політичним притулком, а натомість отримують екстрадиційний арешт.
Широкий розголос, залучення до процесу представників міжнародних правозахисних організацій та навіть народних депутатів часто мають не меншу вагу, ніж юридичні аргументи. Наприклад, завдяки потужній правовій позиції, а також координації дій з правозахисниками та нардепами нашій команді вдалося домогтися звільнення з-під екстрадиційного арешту казахстанської опозиційної журналістки.
Юридична позиція захисту та розголос у ЗМІ допомогли нам і у справі молдовського опозиціонера, якого також було арештовано в Києві на час екстрадиційної перевірки.
Наша команда домоглася великого міжнародного розголосу й у справі громадянина Польщі, якого в Україні протягом 5 років незаконно утримували за гратами. До того, як у справу увійшла наша команда, інтереси цього чоловіка захищали 18 адвокатів, але зрушити з місця її так і не вдалося. Ми ж залучили до процесу депутатів польського Сейму та домоглися того, що доля нашого клієнта обговорювалася у кабінетах вищих щаблів української та польської влади. Наразі чоловік перебуває на волі зі своєю родиною.
ЄСПЛ vs політика
Зверніть увагу, що Європейський суд з прав людини — не рятівний круг, коли мова йде про кейси, що мають політичну складову. ЄСПЛ виносить у таких справах досить обережні та нейтральні рішення. Наприклад, мої колеги, адвокати Міхеіла Саакашвілі з Грузії зареєстрували скаргу за п. 39 регламенту роботи ЄСПЛ щодо порушення урядом Грузії прав Саакашвілі, що може загрожувати його здоров’ю. Суд відреагував по суті скарги, визнавши, що Міхеілу Саакашвілі загрожує безпосередній ризик незворотної шкоди, та закликав його припинити голодування, яке той оголосив відразу після ув’язнення. Владу Грузії ЄСПЛ зобов’язав інформувати про стан здоров’я Міхеіла, про лікування, яке він отримує, а також про те, як влада гарантує його безпеку загалом і надає належну медичну допомогу. Заяву ж Саакашвілі щодо переведення з тюремної лікарні до приватної клініки не було задоволено. Хоча заради справедливості слід зазначити, що зрушення все ж були, адже Міхеіла Саакашвілі згодом було переведено до військового госпіталю.
Схожу ситуацію ми спостерігали і у справі відомої українки, яка провела декілька років у «катівнях» російських в’язниць. Тоді Європейський суд так само обмежився лише заявою з проханням зупинити голодування та закликом до уряду РФ інформувати про її стан здоров’я.