17 August 2021, 14:12

Юридичний ринок — це ДНК Незалежної України

Опубліковано в №15 (745)

Михайло Дубинський
Михайло Дубинський «Дубинський і Ошарова» керуючий партнер, адвокат, патентний повірений, доктор філософії в галузі права
Ірина Ошарова
Ірина Ошарова «Дубинський і Ошарова» співзасновниця, патентний повірений № 9

— З чого все починалося для вашої юридичної компанії? З якими труднощами довелося зіткнутися?


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Михайло Дубинський: — Саме здобуття незалежності нашою державою стало відправною точкою для створення нашої компанії. Набуття Україною незалежності спричинило негайну потребу в створенні багатьох нових інституцій, у т.ч. патентного відомства. Відповідно, знадобилися і патентні повірені. Наша компанія була створена саме з метою забезпечення діяльності одного з перших патентних повірених України — Ірини Ошарової.

Основною проблемою, з якою ми стикнулися тоді, була відсутність майже всього — законодавства, практики, досвіду, обладнання, кваліфікованого персоналу. Але чого було вдосталь, так це ентузіазму, жаги до творчої праці, віри в себе, зацікавленості у розбудові нового ринку. Ця зацікавленість була у всіх — і у державних службовців, які створювали Держпатент України та Інститут промислової власності (наразі Укрпатент), і у фахівців з приватного сектора. Часто збиралися, сперечалися, знаходили нові рішення, пробували, корегували — працювали творчо та натхненно...

Юридична складова додалася до нашого бізнесу трохи пізніше, коли вже з’явилася певна кількість зареєстрованих об’єктів промислової власності, щодо яких почали виникати суперечки. Досить багато було спорів щодо так званого soviet heritage — товарних знаків, широко відомих у СРСР, які намагалися приватизувати. Перші судові процеси були незвичними для всіх: судді не мали досвіду розгляду подібних справ, а фахівці патентної справи не дуже розбиралися у тонкощах процесуальних законів. Тому йшов активний процес взаємозбагачення досвідом.

Ірина Ошарова: — Розмірковуючи про те, як ми починали, хотілося б почати з ліричного відступу. Нещодавно я прочитала бестселер — роман «Дні Савелія» Григорія Служителя. Головний герой книги та оповідач — це кіт Савелій, який разом зі своїми маленькими новоявленими родичами народився в коробці від американських бананів Chiquita. По аналогії згадуючи, як ми починали майже 30 років тому, мені здається, що перша двадцятка патентних повірених (мій реєстраційний № 9) нагадувала напівсліпих новонароджених кошенят, що потрапили в коробку з іноземною назвою PATENT ATTORNEY. У ті далекі 90-ті ми всі були висококваліфікованими патентознавцями Радянського Союзу, але після реєстрації нас як патентних повірених незалежної України наші досвідчені колеги за кордоном називали Baby Ukrainian Patent Attorney. (Для довідки: у СРСР більше 30 років був єдиний патентний повірений Михайло Городиський, ім’я якого зараз заслужено носить відома фірма патентних повірених «Городиський і партнери»).

У нас, «немовлят»-патентних повірених України, не було ані спеціальних знань, ані практичного досвіду, який необхідний для встановлення ділових відносин з клієнтами за кордоном: іноземними компаніями та юридичними фірмами, професійна біографія яких обчислювалася багатьма десятиріччями. У ті часи ми не мали не тільки практики професійних стосунків з іноземними клієнтами, а й сучасних електронних комунікаційних засобів для роботи з ними (не вистачало навіть факсимільної техніки, зараз вже практично забутої): ні інтернету, ні електронної пошти, ні сучасного програмного забезпечення і багатьох інших інформаційних засобів та електронних пристроїв. Усе це ми освоювали поступово, а усі отримані тоді гонорари вкладалися у облаштування офісу та оснащення фірми сучасною досконалою технікою.

Згадуючи наші перші кроки, я завжди з безмірною вдячністю пригадую цікаві та корисні семінари, що багаторазово проводила в Україні WIPO, а також відзначаю, яке значення в моєму професійному розвитку мали стажування в Європейському патентному відомстві, у патентних фірмах Forrester Ketley у Великій Британії та Hoffman Eitle & Partners у ФРН. Усе це допомогло мені набути безцінного досвіду у нашій дуже складній та багатопрофільній практиці.

Маємо також з високою повагою та щирою подякою згадати імена фундаторів національної патентної системи, авторів перших нормативних документів: Леоніда Петрова, Володимира Жарова, Володимира Лало, Олега Копєйкіна та багатьох інших відомих фахівців.

— Розкажіть про найцікавіші з кейсів компанії за цей час.

І. О.: — Урочисті нотки своєї сповіді хотілося б злегка розбавити короткою розповіддю про одну з моїх перших справ, а саме розгляд заявки на міжнародну реєстрацію IR № 296408 на торгову марку WWF на ім’я організації World Wide Fund for Nature (Всесвітній фонд дикої природи), за якою було видано рішення експертизи Укрпатенту про попередню відмову в реєстрації. Мотивація відмови була сформульована так: поєднання літер, що утворюють абревіатуру WWF, не має розрізняльної здатності. Доводити охороноспроможність цієї торгової марки через наявність розрізняльної здатності, придбаної при широкому використанні цього позначення в нашій країні, ми не могли тому, що на початку 90-х благородна діяльність цього Всесвітнього фонду ще не мала широкого визнання в Україні. Нам вдалося переконувати експертизу, доводячи наявність притаманної розрізняльної здатності цієї торгової марки через оригінальний візуальний асоціативний зв’язок цього позначення з основною місією цього Фонду, а саме: дублювання початкових букв WW цієї абревіатури візуально нагадує зображення захисної огорожі і в конкретному випадку підсвідомо вказує на міжнародне функціональне призначення і напрям діяльності власника цього фірмового позначення — захист дикої природи. В результаті нами було отримано рішення про реєстрацію міжнародної торгової марки WWF в Україні.

М. Д.: — Я ніколи не ранжував наші кейси. Для мене кожний новий кейс — найцікавіший, я занурююсь у нього з головою. А коли все закінчується, кейс стає досвідом, історією, сходинкою до нових звершень тощо. Можу сказати лише одне: по жодному з кейсів у мене немає відчуття того, що ми зробили щось неправильно або не зробили чогось, що було потрібно зробити. Ми завжди та у кожний кейс вкладаємось щиро та без останку.

— Який шлях пройшли ваша фірма та юридичний ринок за цей час?

М. Д.: — Еволюція величезна. Ми розпочинали як родина, яка започаткувала абсолютно нову справу. У нас не було ані офісу, ані працівників, ані коштів для інвестицій. Наразі ми самостійна, незалежна, досить розвинута компанія зі збалансованою командою, розгалуженою мережею партнерів по всьому світу, вражаючою клієнтською базою, багаторічним досвідом, усталеною репутацією на ринку.

Юридичний ринок у сфері інтелектуальної власності був створений з нічого у буквальному сенсі цього слова. Наразі він існує, і це головне. У нього величезний потенціал, він є одним з найбільш недооцінених у нашій країні.

І. О.: — У процесі становлення національна патентна система України пройшла багато еволюційних і навіть революційних стадій. І безумовно, в патентно-юридичній практиці нами було пережито багато неоднозначних хвилюючих ситуацій, які вимагали максимальної віддачі від нас і як від професіоналів, і як від керівників патентно-юридичної фірми.

Завдяки багатьом згаданим вище конструктивним заходам державного патентного відомства, активному вдосконаленню патентної експертизи та енергійним персональним зусиллям фахівців ми вже через кілька років гідно представляли українську патентну систему в середовищі іноземних колег на міжнародних форумах AIPPI та INTA, а також на конференціях у США, Великій Британії, Німеччині та Швейцарії. Без удаваної скромності та з урахуванням багаторічного досвіду хотілося б відзначити, що більшість початківців-патентних повірених, зареєстрованих відомством у першій сотні, змогли досягти об'єктивно високого професійного визнання в середовищі своїх колег за кордоном.

24-Дубинский_s200_14 НОВ

Ілля ДУБИНСЬКИЙ, Ірина ОШАРОВА, Михайло ДУБИНСЬКИЙ, 2005 р.

— Якими бачите свою фірму і юридичний ринок України через 10 років?

М. Д.: — Почну з ринку. Перш за все, я очікую на завершення інституціональних змін — створення повноцінного національного органу інтелектуальної власності, функціонування спеціалізованого суду, удосконалення поточного законодавства у сфері інтелектуальної власності. З урахуванням амбіцій нашої держави щодо інтеграції до ЄС не виключаю долучення до Європейської патентної конвенції та інших регіональних угод. Певен також, що ринок суттєво діджиталізується, завдяки чому всі процеси стануть стрімкішими, й відповідно, рішення треба буде приймати швидше. Дуже важливо, що у державний сектор прийдуть люди, які народилися та сформувалися вже у незалежній державі.

Що стосується нашої фірми, то вона буде розвиватися та адаптуватися під ситуацію на ринку та потреби клієнтів. Сподіваюся, ми спростимо та автоматизуємо багато виробничих процесів, запровадимо нові технології. Як завжди, велику увагу будемо приділяти нашим людям, їхній освіті та професійному розвитку. Сподіваюся, зможемо перейти від продажу послуг до продажу продуктів.

І. О.: — Юридична та патентна практика може характеризуватися простими діалектичними принципами, викладеними ще Гегелем: у всього є теза і протилежна антитеза, які утворюють синтез. Наш професійний досвід — це теза, наше креативне мислення — антитеза, а разом вони утворюють синтез — позитивний результат при вирішенні справи.

Розмірковуючи як один із засновників агенції «Дубинський і Ошарова» над перспективами нашої професії, вважаю, що успішна робота амбітних та гідних фахівців при всьому своєму щоденному рутинному форматі має базуватися не тільки на відомих прецедентах та розроблених стереотипах, а також, безумовно (і це дуже принципово), на творчому професійному драйві, який допомагає шукати і знаходити несподівані креативні рішення, що у наступних справах вже можуть розглядатися як прецеденти. Ця позитивна енергетична напруга всього колективу має ґрунтуватися і підтримуватися закоханістю у свою професію, постійною відповідальною увагою до інтересів кожного клієнта, повагою до співробітників. А стосовно перспективи роботи керівництва фірми вважаю, що однією з головних місій керівника має бути створення творчого, продуктивного середовища професіоналів, які зацікавлені у вдалому виконанні справ клієнтів, а також встановлення шанобливих та доброзичливих стосунків між усіма членами колективу.

— Ваші привітання та побажання до Дня Незалежності України.

І. О.: — Бажаю усім нашим колегам, усім учасникам юридичної спільноти широких професійних горизонтів та великого енергетичного запалу, яскравих творчих пошуків та впевнених перемог у гідній боротьбі. Нехай мудрі слова нашого класика Максима Рильського будуть вашим професійним слоганом: «Ми працю любимо, що в творчість перейшла».

М. Д.: — Маю лише одне побажання — стати дійсно незалежними. Це стосується всіх і кожного. Перш за все, Україні треба завершити розбудову дійсно незалежноїєвропейської системи захисту прав інтелектуальної власності. Про незалежність судової системи зараз не говорить лише ледачий. Приватному сектору треба стати незалежним від можновладців. І кожному з нас треба стати внутрішньо незалежним, бо лише набувши незалежності, можна стати справді вільним. Незалежність — це наша ДНК.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати