У часи кризи юридичні фірми опиняються в ситуації зростаючого балансування між юридичними і репутаційними ризиками. Відносини між юристами і директорами з комунікацій чи PR-фахівцями трансформувалися.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Незважаючи на різні підходи, партнер і директор з комунікацій чи PR-фахівець беруть участь в одних і тих же нарадах з приводу стратегії управління репутацією, телефонних конференціях і різноманітному плануванні. У юристів, зовнішніх юридичних радників та директорів з комунікацій немає іншого виходу, як довіряти один одному і знаходити порозуміння.
Сьогодні юристи постійно стикаються з загрозами для репутації своєї компанії, і при цьому ставки вище, ніж коли-небудь. Західні компанії вважають, що посягання на репутацію компанії розглядаються як першочергові ризики, що становлять загрозу для здорового існування юрфірми. Готовність до кризи і відповідальність потребують тепер юридичних та комунікаційних радників, які будуть розуміти один одного та працювати ближче один до одного, ніж раніше. Кожен із них має бути на одній і тій же сторінці.
Цікавою є ця проблема в Україні. У нашій державі юриста зазвичай асоціюють з його клієнтами. В даному контексті у вітчизняних компаній репутаційні ризики дуже високі. Зважаючи на постійну зміну влади в державі, глибоку корупційну складову у всіх сферах, роботу українських судів, отримати в клієнти особу, через яку може постраждати репутація компанії, неважко. Тому вкрай важливо заздалегідь визначити, як діяти в ситуації, коли може постраждати репутація юрфірми.
В той же час, репутація юридичної фірми, яку будуть асоціювати з тим, що вона представляла інтереси «ворога народу» і непогано з цим справилась, може зіграти їй на руку, оскільки таких «ворогів», яких необхідно захищати, в Україні чимало. Таким чином, ведення юридичного бізнесу в нашій країні характеризується рядом специфічних ознак, які треба враховувати в ході юридичного бізнесу.
Головні фактори зростання репутаційних ризиків:
1) отримання юрфірмою кредиту чи іпотечного кредиту;
2) представлення інтересів особи із «підмоченою» репутацією;
3) політична заангажованість;
4) проблеми зі здоров'ям керуючого партнера та партнера, що відповідає за ведення проекту;
5) недосконала система безпеки компанії;
6) недобросовісні працівники;
7) фінансові махінації з боку керівництва юрфірми чи співробітників, що працюють з клієнтами;
8) рейдерство;
9) замовлення порушення безпеки даних;
10) неправильна активність в соціальних медіа.
На сьогодні більшість юрфірм не готові до репутаційних ризиків, оскільки вважають, що «те, що сталось з тим хлопцем, не станеться зі мною». Багато проблем, що виникають з репутацією, характеризуються елементом несподіванки, що додає складності уже й так стресовій ситуації.
Попередження ризиків
Хоча багато компаній мають уже певний рівень підготовки до криз, вони однаково можуть потрапити в ситуацію, коли характер проблем чи їх інтенсивність їм незнайомі та не можуть бути керовані на відповідному рівні. Тому, щоб підготуватись до кризової ситуації, визначальним є передбачення репутаційних ризиків.
Підготовка до планування має включати:
- кризові плани повинні регламентувати в першу чергу, кого з керівництва залучати, чітко визначити його функції і відповідальність, а не кроки і процедури. Ви граєте з вогнем, якщо не налагодили партнерські відносини з потрібними людьми. Дуже важливо працювати з тими, в кого є відповіді, коли ви їх не знаєте, і хто може їх прийняти дуже швидко;
- ретельну підготовку до різних потенційних кризових сценаріїв: ви маєте побороти свою паніку і бути спокійним. Маєте зрозуміти, що можете впливати, визначити, яких заходів можна вжити, і зрозуміти, що у ваших силах змінити ситуацію;
- юристи, які працюють над різними частинами проекту, повинні разом обговорювати репутаційні ризики, що можуть виникнути в процесі обслуговування, та заздалегідь обговорити варіанти їх вирішення;
- пріоритет захисту репутації на найвищому рівні субординації: партнер практики, в якій виникла проблема з репутаційними ризиками, повинен брати на себе ініціативу і приймати рішення про залучення корпоративної підтримки. Щоб викорінити проблему легше, необхідно ще до її виникнення взяти на себе відповідальність.
Компетенція PR-департаменту
У сучасному бізнес-середовищі корпоративна прозорість виходить на перше місце. Сьогодні інформація поширюється швидше, виникла велика кількість каналів, через які вона стає доступною в суспільстві, а успіх юристів все частіше вимірюють через ті справи та тих клієнтів, які вони представляли.
В даному контексті дуже важливі дії та реакції PR-департаменту, директорів з комунікацій в ситуаціях, коли є ризик репутації юрфірми. Новини поширюються швидко, тому реакція команди з комунікацій, її оперативність та обґрунтованість стають особливо важливими. А вони, в свою чергу, великою мірою залежать від уніфікованої комунікаційної стратегії, в якій необхідно передбачити всі ризики.
Юристи і фахівці з PR повинні працювати пліч-о-пліч. Обидві команди мають спільну мету – йти вперед та захищати інтересів компанії та її акціонерів, оскільки лише в таких умовах вони отримуватимуть зарплату.
Хоча необхідно мати на увазі, що часто проекти, у яких працюють юристи, є конфіденційними, що звужує можливість доступу до них PR-фахівців та обмежує коло юристів, які мають доступ до такої інформації. В таких випадках на партнері лежить обов’язок мінімізувати всі репутаційні ризики. Кожен розуміє, що захищати репутацію фірми постфактум буде значно важче, тому партнер повинен докласти максимум зусиль, що спрогнозувати всі репутаційні ризики по конкретному проекту.
Звичайно, для мінімізації репутаційних ризиків краще, щоб відносини між юристами та PR-фахівцями були налагоджені заздалегідь, а їх взаємодія була регулярною та прозорою. Такий підхід буде сприяти взаємній поінформованості, що полегшить роботу команди для досягнення поставленої мети.
При формуванні комунікаційної стратегії необхідно залучати директора з комунікацій чи керівника відділу PR вже на етапі планування – це дуже важливо для правильного розподілу персоналу і ресурсів в залежності від розміру і складності питання. Часто комунікаційна стратегія формується занадто пізно, коли репутаційні ризики уже наступили, певні збитки репутації нанесенню.
Варто зазначити, що чим краще юристи знають, як співпрацювати зі ЗМІ і використовувати їх, щоб отримати певні позиції захисту, тим легше їм працювати в своєму професійному середовищі.
Однак інколи юристи висловлюють думку, що PR-фахівці занадто прагнуть розголошувати інформацію, чого не можна робити. Юристи побоюються витоку інформації або поширення її неточного або спрощеного варіанту у прес-релізі, блозі. Такий підхід фактично обмежує те, що комунікації можуть зробити, щоб пом'якшити ризик втрати репутації, та приділяє основну увагу оперативності реакції уже після того, як репутації завдано збиток, що не так ефективно на пізніх стадіях кризи репутації.
Таким чином, головна порада в даному випадку – займайтесь комунікаціями як можна раніше.